Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5.034:636.018

Осадча Юлія

к.с.-г.н., доцент кафедри біології тварин

seledat@ukr.net

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

м. Київ, Україна

Keywords: щільність утримання курей, ефективність виробництво харчових яєць

В умовах промислового виробництва продукції птахівництва організм курей безперервно піддається впливу численних технологічних стресорів [1]. Технологічні стресори знижують рівень імунологічної реактивності організму птиці [2], що зумовлює зменшення її продуктивності [3] і призводить до значних економічних втрат [4]. Одним з технологічних стресорів є підвищена щільність утримання курей, яку, як спосіб ресурсозбереження, часто використовують виробничники для отримання більшої кількості яєць з 1м² площі пташнику. Однак, ефективність застосування підвищеної щільності утримання для курей-несучок сучасних кросів потребує уточнення під час використання 12-ярусних кліткових батарей нових конструкцій.

Для визначення ефективності виробництва харчових яєць залежно від щільності утримання курей в 4 пташники-аналоги за площею і конструкцією кліткових батарей було посаджено різне поголів'я несучок (табл. 1). Щільність утримання курей 1-ї групи відповідала європейським нормам (13–20 гол/м²), 2-ї групи – вітчизняним нормам (22–25 гол/м²), а курей 3-ї та 4-ї груп утримували з наростаючим переущільненням. Таким чином, в дослідних групах курей було на 145152–181440 голів більше ніж у контрольній. Однак,

до 62-тижневого віку кількість несучок в 4-й групі виявилась меншою ніж у 3-й через нижчу збереженість поголів'я. Всього в 4-й групі пало або вибракувано в 5,1 рази більше несучок, ніж у контрольній та в 2,9 і 2,7 разів, ніж у 2-й та 3-й дослідних групах. Тоді як у 2-й групі, у якій курей утримували за вітчизняної щільності, було посаджено додатково 145152 курей, що забезпечило підвищення валового виробництва яєць на 35,4 млн. шт., яєчної маси – на 2254,6 т, також більше було отримано з 1 м² пташнику яєць на 13,4 тис. шт. і яйцемаси – на 854 кг, однак за зниження її виходу на початкову несучку на 0,2 кг, що спричинило зниження європейського коефіцієнта ефективності на 0,4 од. (р<0,001).

Таблиця 1. Обсяги виробництва яєць залежно від щільності посадки несучок

Примітка: *р<0,001 – порівняно з першою групою;°р<0,001 – порівняно з другою групою; 'р<0,001 – порівняно з третьою групою.

Водночас, у 3-й групі, у якій курей утримували за незначного переущільнення (25,3 гол/м²), порівняно з вітчизняними нормами (2-га група), додатково посадили 18144 гол, що забезпечило вище валове виробництво яєць на 4,5 млн. шт., яєчної маси – на 328,5 т. і її вихід на початкову несучку (15,9 кг за 62 тижні життя),рівень якого відповідав нормативним вимогам (15,8 кг/гол.). Також більше отримано з 1 м² пташника яєць – на 1714 шт. і яєчної маси – на 124,5 кг, ніж у 2-й групі,  за менших витрат корму, в тому числі на виробництво 1 кг яєчної маси. Тому і коефіцієнт ефективності виробництва харчових яєць в 3-й групі (21,4 у.о.) виявився достовірно вищим ніж у 2-й групі (21,0 у.о.).

У 4-й групі, за подальшого переущільнення до 26,7 гол/м², у пташник додатково було посаджено ще 18144 гол., що сприяло ще більшому підвищенню валового виробництва яєць на 1,04 млн. шт. та яєчної маси – на 48,8 т. Однак вихід яйцемаси на початкову несучку знизився на 0,7 кг і не досягав нормативного рівня (15,9 кг за 62 тижні життя), що спричинило зниження європейського коефіцієнту ефективності виробництва харчових яєць на 1,0 од. (р<0,001).

Отже, щільність посадки несучок сучасних біло-яєчних кросів доцільно збільшити до 25,3 гол./м², що дасть можливість за 44-тижневий період яйцекладки отримувати додатково 4,5 млн. яєць з кожного пташнику (1714 шт. з 1 м² його площі) порівняно з вітчизняними нормами, за вищого рівня європейського коефіцієнту ефективності їх виробництва, та 40 млн. яєць (15138 шт. з 1 м² його площі), порівняно з європейськими нормами за однакового рівня європейського коефіцієнту ефективності їх виробництва. Підвищення щільності посадки несучок до 26,7 гол./м²є недоцільним, оскільки спричиняє розвиток у несучок стресу, наслідками якого є зниження збереженості на 8,9–9 % та несучості на 4,0–5,8 %, що призводить до зменшення рівня європейського коефіцієнту ефективності виробництва яєць на 1,0 од.

 Література

1. Hedlund L., Whittle R., Jensen P. Effects of commercial hatchery processing on short- and long-term stress responses in laying hens. Scientific Reports. 2019. V. 9. P. 1–10. https://doi:10.1038/s41598-019-38817-y.

2. Hall J.M., Witter A.R., Racine R.R., Berg R.E., Podawiltz A., Jones H., Mummert M.E. Chronic psychological stress suppresses contact hypersensitivity: potential roles of dysregulated cell trafficking and decreased IFN-γ production. Brain, behavior, and immunity. 2014. V. 36. Р. 156–164. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2013.10.027.

3. Стояновський В.Г., Коломієць І.А., Гармата Л.С., Камрацька О.І. Зміни морфофункціонального стану органів ендокринної та імунної систем перепелів промислового вирощування за дії стресу. Фізіологічний журнал. 2018. Т. 64. №1. С. 25–33. https://doi: 10.15407/fz64.01.025.

4. Goel A. Heat stress management in poultry. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition. 2021. V. 00. Р. 1 – 10. https://doi: 10.1111/jpn.13496

Постер доповіді