Державна дослідна станція птахівництва НААН

Керівник: Катеринич О.О., доктор с.-г. наук, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН

Keywords: збереження генофонду птиці, ресинтез зникаючих популяцій, генофондне стадо, створення нових генотипів

Технологічна революція, яка обумовила розвиток сучасного птахівництва, призвела до значного обмеження та використання генетичних ресурсів різних видів сільськогосподарської птиці. Так, із 737 порід курей, яких налічувалося у світі на початку 20 століття, зараз у промисловому птахівництві для одержання комерційних високопродуктивних гібридів використовується 6-7, в тому числі у яєчному – лише 3 породи, в м’ясному ще менше – 2. Тому, останнім часом в усьому світі все більше уваги приділяється питанням збереження генофонду автохтонних, рідкісних порід і популяцій сільськогосподарської птиці. Це пов’язано з тим, що автохтонна (аборигенна) птиця є носієм цінних генів, які забезпечують високі адаптивні якості молодняку та гарні смакові характеристики готової птахівничої продукції [1-3].

Крім промислових кросів птиці в яєчному курівництві є цілий ряд порід та популяцій, які рентабельно розводити в невеликих фермерських та присадибних господарствах (табл.). Ця птиця має підвищену живу масу, добру несучість, пристосована до утримання в екстенсивних умовах [4, 5]. Нажаль, з кожним роком чисельність такої птиці скорочується, через те що немає цілеспрямованої політики держави на збереження унікального генофонду.

До 2010 року в ДП «Дослідне господарство «Борки» Інституту птахівництва НААН» зберігався цінний генофонд качок (українські сірі, глинясті, білі, чорні білогруді). Нажаль, зараз інформація про поширення цієї птиці відсутня [6].

Таблиця. Господарсько-корисні ознаки курей вітчизняного генофонду

Значне розповсюдження в Україні мають індики білої широкогрудої породи середнього та важкого типів, але в більшості своїй це гібридна птиця. Московські білі, бронзові широкогруді та кавказькі індики в обмеженій кількості розводяться в присадибних господарствах, проте вони мають високу адаптивну здатність і можуть бути використані при створені конкурентоспроможних кросів. На базі Державної дослідної станції птахівництва НААН зберігається вітчизняний генофонд індиків білої широкогрудої породи.

Нажаль, в сучасних умовах на перший рівень виходить економічна складова збереження та раціонального використання генетичних ресурсів як тварин, так і птиці. Для підвищення рентабельності використовуються

наступні напрями: - ресинтез зникаючих популяцій та порід курей (українська чорна та зозуляста); - створення методом міжпородного схрещування та масового добору м’ясо-яєчних популяцій курей з комбінованою продуктивністю (підвищена жива маса та енергія росту, добра несучість) для фермерських та присадибних господарств; - створення нових генотипів яєчних курей з наперед заданими властивостями (висока несучість, подвійна аутосексність, привабливий екстер’єр та ін.).

Таким чином, птиця генофондних стад використовується для одержання нових селекційних форм, поліпшення окремих господарсько-корисних ознак в перспективних лініях вітчизняних кросів, а також як експериментальний матеріал для модельних досліджень в генетиці та селекції.

 Література

1. Мельник В.О., Терещенко О.В., Жукорський О.М., Івко І.І., Катеринич О.О., Хвостик В.П., Братишко Н.І., Наливайко Л.І., Артеменко О.Б., Мельник О.В., Рябініна О.В., Ципляк О.В., Кизь Т.В., Притуленко О.В., Гриценко Д.М., Іщенко Ю.Б., Єрмішко Г.В. Ресурсозберігаючі екологічно безпечні  технології  вирощування, утримання та годівлі сільськогосподарської птиці :  наук.-практ. посіб. Київ,  2015.  288 с.

2. Програма збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні на 2017-2025 роки /  О. О. Катеринич та ін. // Суми: Сумський НАУ, 2018. – 84 с.

3. Гадзало Я.М., Бащенко М.І., Гладій М.В., Шпичак О.М., Жукорський О.М., Костенко О.І., Руденко Є.В., Помітун І.А.,Марченко В.А., Полупан Ю.П., Рубан С.Ю., Вишневський Л.В., Волощук В.М., Смислов С.Ю., Вдовиченко Ю.В., Жарук П.Г., Бойко О.В., Гончар О.Ф., Терещенко О.В., Катеринич О.В., Грициняк І.І., Третяк О.М., Седіло Г.М., Бугера С.І. Тваринництво України : стан, проблеми, шляхи розвитку. Київ, 2017.  158 с.

4. Похил В.І.  Породи та кроси сільськогосподарської птиці / Похил В.І., Санжара Р.А., Патрєва Л.С., Катеринич О.О.// Дніпро – 2017. – 281 с.

5. Пабат В.О. Каталог племінних ресурсів сільськогосподарської птиці України/Пабат В.О., Микитюк Д.М., Фролов В.В.,  Білоус О.В., Рябоконь Ю.О., Бондаренко Ю.В., Мосякіна Т.В.,  І.А., Коваленко Г.Т., Гадючко О.Т., Грищенко Д.М., Богатир В.П., Лютий Ю.С.// К.: „Атмосфера”, 2006. – 80 с.

6. Катеринич О.О., Шоміна Н.В., Панькова С.М., Музика Н.М. Державна дослідна станція птахівництва НААН – місце в історії України. Сучасне птахівництво, 2019.  №  05-06, С. 21-27.

Постер доповіді

META теги для Google Sholar