Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Перкій Юрій¹

к.вет.н., с.н.с., вчений секретар

yperkiy@ukr.net

Кухтин Микола²

д.вет.н., проф., провідний науковий співробітник

Болтик Наталія¹

к.с.-г.н., ст. досл., директор

¹Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН м. Тернопіль

²Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя

м. Тернопіль

Keywords: бройлери, годівля птиці, кормова добавка, підкисоювач, раціони

Для збереження поголів’я та підвищення продуктивності курчат замість кормових антибіотиків усе частіше у птахівництві використовують підкислювачі на основі органічних та неорганічних кислот. Підкислювачі сприяють розвитку нормальної мікрофлори кишечника курчат та пригнічують ріст і розвиток патогенних мікроорганізмів (Salmonella, E. coli та ін.) [1, 2, 3].

Науковцями ТДС ІВМ НААН було створено дослідний варіант підкислювача для годівлі курчат-бройлерів «Аквасан». У склад підкислювала входять мурашина кислота − 30 %, ортофосфорна кислота − 15 %, молочна кислота − 20 %, пропіонова кислота − 20 %, моно-дигліцериди масляної кислоти − 1,3 %, міді сульфат − 0,16 % і вода до 100 %. Водночас, на антибактеріальну активність органічних кислот впливають ряд факторів: 1) хімічна формула, 2) значення pН кислоти, 3) хімічна форма (етерифікована чи ні, кислота, сіль, з покриттям чи ні), 4) молекулярна маса, 5) мінімальна інгібуюча концентрація кислоти на мікроорганізми, 6) природа мікроорганізму, 7) види тварин і 8) буферна здатність корму [2, 4]. Метою роботи було дослідити мінімально інгібуючу концентрацію підкислювача «Аквасан» на тест-культури мікроорганізмів.

Експериментальні дослідження проводили у лабораторії Тернопільської дослідної станції ІВМ НААН. Визначення мінімальної інгібуючої концентрації підкислювача «Аквасан» проводили з використанням тест-культур мікроорганізмів Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli 055К59 №3912/41 та Candida albicans ATCC 885-653. Культури попередньо перевірили на стійкість до температури, фенолу і хлораміну згідно з методичними рекомендаціями.

За результатами дослідження встановлено, що найкращу бактерицидну дію підкислювач «Аквасан» проявляв на мікроорганізми E. coli. За концентрації 0,52 % через 10 хв експозиції розчин підкислювача повністю інгібував тест культуру кишкової палички, а за концентрації 0,096 % − через 30 хв дії розчину. Це свідчить про те, що застосування підкислювача у концентрації 0,1 % для випоювання буде проявляти згубну дію на умовно-патогенні мікроорганізми коліформної групи в шлунково-кишковому тракті птиці. Тест-культури мікроорганізмів S. aureus та C. albicans виявилися досить стійкими до розчину підкислювача навіть у 2 % концентрації. Бактерицидну дію на золотистий стафілокок спостерігали у 4 % концентрації підкислювача за експозиції 10 і 30 хв, а на грибки у 4 % концентрації розчину «Аквасан» протягом 10 хв та 2 % − протягом 30 хвилин дії розчину.

При випоюванні розчини підкислювачів контактують з органічними речовинами (білками) організму птиці і кормів. Взаємодія з органічними речовинами призводить до зниження бактерицидної дії. Тому нами було вивчено бактерицидну дію підкислювача «Аквасан» у присутності високомолекулярних білків (білковий індекс). У якості білка використовували інактивовану сироватку крові. Встановлено, що у присутності білка бактерицидна дія підкислювача «Аквасан» на тест-культури золотистого стафілокока знижувалася у 1,7 раза за експозиції 10 і 30 хв, на бактерії кишкової палички – у 1,9 раза за дії розчину протягом 10 хвилин та у 3,8 раза протягом 30 хвилин, а на грибки – у 1,7 раза і у 2 рази, відповідно. Отже, за наявності білка бактерицидна дія розчину підкислювача «Аквасан» для курчат-бройлерів на мікроорганізми S. aureus знижується у 1,7 раза, на бактерії E. coli, в середньому, у 2,8 раза, а на C. albicans − у 1,8 раза.

Мікроорганізми у природі перебувають у двох формах, як планктонні бактерії або вільно плаваючі утворення і сформовані у біоплівки. Встановлено, що 0,1 % робочий розчин підкислювача «Аквасан» протягом 2 год експозиції призводив до зменшення щільності мікробних біоплівок усіх тест-культур мікроорганізмів на абіотичних поверхнях у 1,4−1,7 раза (р≤0,01). Водночас, кількість культур S. aureus у мікробних біоплівках зменшувалася у 1,5 раза (р≤0,001), E. coli − у 621 раз (р≤0,001) і C. albicans − у 3,2 раза (р≤0,001). Отже, 0,1 % робочий розчин підкислювача «Аквасан» при застосуванні курчатам у воді буде повністю знищувати мікроорганізми кишкової палички, зменшувати кількість золотистого стафілокока і грибків у 2,2−3,8 раза, а також знижувати їх кількість у мікробних біоплівках на поверхнях системи напування до 620 разів. Застосування підкислювача «Аквасан» дозволить проводити санацію води та системи напування курчат у пташнику.

Література

1. Масюк Д., Недзвецький В., Максимчук Я. Сучасний стан та перспективи застосування органічних кислот та їх композицій в кормах для птиці: Огляд літератури. Наукові горизонти. 2024. Т. 27, № 7. С. 148–157.

2. Chukwudi P., Umeugokwe P. I., Ikeh N. E., Amaefule B. C. The effects of organic acids on broiler chicken nutrition: A review. Animal Research and One Health. 2025. Vol. 3, Iss. 1. P. 43–53.

Постер доповіді