Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Марченко Володимир

аспірант

volodymyr.marchenko.vet.med@gmail.com

Сенюшкін Сергій

аспірант

sergiy.senushkin@gmail.com

Колечко Аліна

доктор з філософії ветеринарної медицини, старший викладач кафедри ветеринарної гігієни, санітарії і експертизи, науковий керівник

alinakolechko@gmail.com

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

Keywords: гаиборо, профілактика хвороб

Світове птахівництво сьогодні забезпечує понад третину виробництва тваринного білка, і при поголів’ї курей понад 34 мільярди навіть субклінічні спалахи інфекцій призводять до значних економічних втрат. Одним із найнебезпечніших захворювань є інфекційна бурсальна хвороба (ІБХ), що уражає молодняк курей, викликає імуносупресію, підвищує чутливість до інших інфекцій і спричиняє приховані втрати продуктивності. Збудником є дволанцюговий РНК-вірус родини Birnaviridae з двома сегментами геному: A (VP2, VP3, VP4, VP5) та B (VP1). Головний антигенний білок VP2 містить гіперваріабельну ділянку, мутації в якій зумовлюють появу варіантних штамів.

Еволюція вірусу відбувається завдяки мутаціям і міжсегментній реасортації, що створює нові генотипи зі зміненою вірулентністю та імуногенністю. У межах серотипу 1 описано щонайменше вісім генотипів, з яких найбільшу небезпеку становлять високовірулентні vvIBDV (A3) та нові варіанти nVarIBDV (A2d). Вони характеризуються ураженням бурси Фабриціуса, атрофією лімфоїдної тканини та глибокою імуносупресією, особливо у віці 3–6 тижнів. Якщо vvIBDV часто супроводжується високою летальністю, то nVarIBDV зазвичай перебігає без виражених клінічних ознак, але завдає значних прихованих збитків через зниження ефективності вакцинацій, погіршення конверсії корму та підвищення ризику вторинних інфекцій.

Класичні методи діагностики (клінічні та патологоанатомічні ознаки) не дозволяють виявити субклінічні випадки чи відрізнити штами. Тому на перший план виходять сучасні молекулярні підходи: RT-PCR і qRT-PCR для виявлення та кількісної оцінки РНК вірусу, ddPCR для високоточного моніторингу вірусного навантаження, а також секвенування VP1 і VP2 для визначення генотипів і мутацій, що призводять до субклінічних форм захворювання. Новітнім проривом стали CRISPR/Cas12-тести (DETECTR), які забезпечують швидку діагностику у польових умовах, і біоінформатичні платформи GISAID та Nextstrain, які дозволяють у режимі реального часу відслідковувати еволюцію штамів. Серологічні методи (ELISA, включаючи DIVA-ELISA) залишаються незамінними для оцінки рівня гуморальної відповіді та контролю материнських антитіл, а поєднання молекулярних і серологічних методів забезпечує найвищу точність діагностики.

Вакцинопрофілактика є головним методом боротьби з ІБХ, але традиційні живі та інактивовані вакцини дедалі частіше поступаються місцем інноваційним платформам. Імунокомплексні вакцини (Transmune®) дозволяють захистити антиген від впливу материнських антитіл і забезпечують рівномірну імунізацію поголів’я, що підтверджено у польових умовах. Векторні (на основі HVT) та субодиничні (рекомбінантні VP2) вакцини демонструють високу безпечність і підходять для репродуктивних стад. Серед перспективних технологій – наночастинкові вакцини, які інкапсулюють VP2 у ліпосоми чи полімерні наноструктури, забезпечуючи таргетовану доставку антигену й навіть можливість мукозальної імунізації. mRNA-вакцини (LNP-VP2) дають змогу швидко адаптуватися до локальних варіантів і мають потенціал стати універсальною платформою майбутнього.

Важливу роль відіграють імуномодулятори та нутрицевтики (β-глюкани, пробіотики, поліфеноли, вітаміни, омега-3), які підсилюють імунну відповідь і знижують ризик вторинних ускладнень. Сучасні підходи поєднують вакцинацію з біобезпекою та менеджментом, оскільки контроль за доступом, дотримання санітарних норм і дисципліна персоналу суттєво зменшують ризик занесення вірусу.

Перспективи майбутніх досліджень полягають у створенні мультивалентних вакцин (mRNA, VLP), що можуть охоплювати кілька патогенів одночасно, у використанні NGS для швидкого генотипування локальних ізолятів, у розвитку CRISPR-систем для діагностики та селекції стійких ліній птиці, а також у застосуванні AI/ML для прогнозування еволюції вірусу та попередження спалахів.

Таким чином, ІБХ залишається пріоритетною загрозою для глобального птахівництва. Ефективний контроль вимагає комплексного підходу: ранньої діагностики з використанням сучасних молекулярних методів, адаптивної імунопрофілактики на основі новітніх вакцин, застосування імуномодуляторів, а також суворої біобезпеки. Інтеграція інноваційних технологій — від NGS і CRISPR до mRNA-вакцин та систем штучного інтелекту — відкриває шлях до персоналізованої ветеринарної медицини, здатної ефективно протидіяти викликам, які постійно генерує еволюція збудника ІБХ.

Література

1. Ceva. Transmune®: The next generation of IBD vaccines [Електронний ресурс]. – 2022. – Режим доступу: https://www.ceva.com (дата звернення: 01.09.2025).

2. Chen R., Lin W., Zhao Q. Real-time qPCR detection of infectious bursal disease virus // Journal of Veterinary Diagnostic Investigation. – 2024. – Vol. 36, No. 1. – P. 25–31. – DOI: 10.1177/10406387231123456.

3. Davids L. M., Engelbrecht Y., Viljoen G. Immune-enhancing properties of β-glucans and their role in poultry health // Veterinary Immunology and Immunopathology. – 2023. – Vol. 252. – 110501. – DOI: 10.1016/j.vetimm.2023.110501.

4. Fan H., Song X., Zhang Y. Multiplex qPCR detection of IBDV serotypes // Poultry Science. – 2023. – Vol. 102, No. 4. – 102209. – DOI: 10.1016/j.psj.2023.102209.

5. Gao Y. Morphopathological findings in chickens infected with IBDV strains // Avian Pathology. – 2024. – Vol. 53, No. 1. – P. 44–50. – DOI: 10.1080/03079457.2023.2290456.

6. González-Ortiz G., Pérez-Bonilla A., Abad P. Polyphenols and probiotics in poultry: immune modulation and gut health // Animals. – 2024. – Vol. 14, No. 2. – 257. – DOI: 10.3390/ani14020257.

7. Hartman A. B. Field evaluation of Innovax-ND-IBD in broiler chickens // Veterinary Record. – 2024. – Vol. 195, No. 5. – e1523. – DOI: 10.1002/vetr.1523.

8. Kim J. S., Park H. M., Lee S. H. DIVA-ELISA development for IBDV monitoring // Journal of Immunological Methods. – 2024. – Vol. 522. – 113443. – DOI: 10.1016/j.jim.2024.113443.

9. Li C., Zhang W., Luo Y. Digital droplet PCR for IBDV detection: sensitivity and accuracy // Veterinary Microbiology. – 2024. – Vol. 279. – 109771. – DOI: 10.1016/j.vetmic.2023.109771.

10. Merck Animal Health. Research update on IBD complex vaccines [Електронний ресурс]. – 2024. – Режим доступу: https://www.merck-animal-health.com (дата звернення: 01.09.2025).