Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Євневич Михайло ¹

студент

mihailev9@gmail.com

Державний біотехнологічний університет

м. Харків

Індик (Meleagris gallopavo) є важливою сільськогосподарською птицею, що забезпечує високоякісне дієтичне м’ясо. В умовах інтенсивного птахівництва виробники індички часто стикаються з паразитарними інвазіями, які знижують прирости маси, викликають розлади травлення та збільшують летальність серед молодняку [1]. Ефективна боротьба з гельмінтозами є невід’ємною складовою ветеринарно-санітарних заходів у сучасному індиківництві [2].

Дослідження проводили у приватних та фермерських господарствах, де утримуються індики різного віку. Для визначення поширеності інвазій використовували методи копроскопії та гельмінтологічного розтину. Було досліджено 125 проб фекалій і проведено розтин 16 індиків. Визначення видового складу гельмінтів здійснювали за морфологічними ознаками з використанням міжнародних довідників із ветеринарної паразитології [3].

Встановлено, що індики найчастіше заражаються нематодами виду Heterakis gallinarum, екстенсивність інвазії становила 65 %, а інтенсивність – 25–115 екземплярів. Біогельмінти не виявлені через утримання птиці в ізольованих умовах. Експериментально підтверджено можливість зараження індиків трематодою Echinostoma revolutum, розвиток якої у кишечнику досягає статевої зрілості на 18-й день після зараження. Також серед протозойних інвазій спостерігали поодинокі випадки гістомонозу у молодняку.

Ефективна профілактика інвазійних хвороб індиків ґрунтується на дотриманні комплексу ветеринарно-санітарних заходів: регулярній дезінфекції приміщень, плановій дегельмінтизації, своєчасній заміні підстилки, контролі якості кормів і води. Для профілактики рекомендовано застосовувати антигельмінтні препарати на основі альбендазолу, фенбендазолу або левамізолу відповідно до віку птиці та рекомендацій виробника. Важливо не допускати контакту індиків із проміжними господарями – молюсками та дощовими черв’яками, що сприяє перериванню циклу розвитку біогельмінтів [4].

Висновки. Найпоширенішим паразитом у індиків є Heterakis gallinarum, який спричиняє порушення травлення та затримку росту. Для збереження здоров’я поголів’я необхідно дотримуватись системи профілактичних заходів, спрямованих на запобігання зараженню та підвищення загальної резистентності організму. Комплексна боротьба з інвазійними хворобами сприяє підвищенню продуктивності індиків і стабільності господарств.

Література

1. Soulsby E.J.L. Helminths, Arthropods and Protozoa of Domesticated Animals. – London: Bailliere Tindall, 1982. – 809 p.

2. Taylor M.A., Coop R.L., Wall R.L. Veterinary Parasitology. – 5th ed. – Hoboken: Wiley-Blackwell, 2020. – 1072 p.

3. World Organisation for Animal Health (WOAH). Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals. – Paris: WOAH, 2023.

4. Bowman D.D. Georgis’ Parasitology for Veterinarians. – 11th ed. – St. Louis: Elsevier, 2020. – 544 p.