Сірко Ярослав,
к.с-г.н., провідний науковий співробітник,
Гунчак Алла,
д.с.-г.н., зав. лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,
Кирилів Богдан,
д.с-г.н., провідний науковий співробітник,
Стефанишин Ольга,
к.б.н., провідний науковий співробітник
Інститут біології тварин НААН,
м. Львів
Keywords: бройлери, вирощування курчат, годівля птиці, раціони корму, ферменти, жирова добавка
Застосування жирової добавки для птиці, за умов урахування оптимальних норм введення, є ефективним способом заміни дорогих кормів тваринного походження та зниження собівартості продукції птахівництва [1].
Від рецептури комбікорму і форми його складових залежить біодоступність поживних і біологічно активних речовин, а відповідно конверсія корму і продуктивність птиці. Комбікорми мають вплив на харчову цінність м’яса бройлерів. Білок корму (як джерело незамінних і доступних амінокислот) є одним із головних лімітуючих факторів у живленні птиці. Білкові речовини різних груп м’язів курчат-бройлерів відрізняються за своїм хімічним складом, залежно від основного функціонального призначення та технології утримання. Тушки птиці структурно складаються з м’язової тканини, що має забарвлення від світло-рожевого до темно-червоного – біле й червоне м’ясо. Відповідно вміст поживних речовин у цих частинах різний. Енергетичну цінність м’яса бройлерів в основному визначається за вмістом жиру [2-3].
З метою з’ясування ролі субстратів у механізмах засвоєння поживних речовин корму проведено системні дослідження інтенсивності метаболічних процесів в організмі курчат-бройлерів зі зменшення викидів кормового компонента у довкілля в умовах віварію Інституту біології тварин НААН.
Курчат 10-добового віку кросу «СОВВ 500», після попереднього зважування кожної особини за принципом формування груп-аналогів було розділено на шість груп (по 30 голів) контрольну і п’ять дослідних. Утримання і годівля ‒ відповідали технологічним вимогам вирощування курей в клітках [4]. Птиця контрольної групи одержувала стандартний комбікорм. Раціони для курчат-бройлерів дослідних груп різнились від контролю якістю та кількістю жиру. Зокрема, на заміну соєвої олії в комбікорм було введено жирову добавку «Емульсія жирних кислот» в кількості, що за енергетичною цінністю співвідноситься до енергетичної цінності олії як 0,8; 0,9; 1,0; 1,1 та 1,2 (дослідні групи) до 1,0 (контрольна). Добавку надали нам для дослідження співробітники ТОВ «Екопрофіт».
Курчатам усіх дослідних груп додавали до раціону ензимний препарат та замінювали стандартний неорганічний мінеральних премікс сумішшю цитратів елементів. Упродовж всього періоду проведення досліду спостерігали за фізіологічним станом курчат-бройлерів, приростами маси їх тіла та збереженістю поголів’я. Після дорощування птиці до 36-добового віку було проведено зважування кожної особини з групи та їх забій. Для проведення запланованих досліджень було відібрано біологічний матеріал від курчат контрольної і третьої дослідної групи (в якої була найвища маса на кінець досліду).
Встановлено, що у грудних м’язах дослідної групи вміст сирого протеїну був в 1,03 і жиру 1,16 разу більшими у порівнянні з контрольною групою. У м`ясі птиці дослідної групи спостерігали тенденцію до зростання масової частки глікогену в 1,08 разу, порівняно з контролем. Масова частка вологи у м’язовій тканині курчат-бройлерів дослідної групи знижується, а частка сухої речовини навпаки збільшується на 0,77%, відносно контролю. Вміст золи у м’язовій тканині дослідної групи був аналогічним, як у контролі.
Вміст сирого протеїну та жиру у стегнових м’язах дослідної групи був в 1,03 і 1,14 разу більшим у порівнянні з контрольною групою. Вміст глікогену у стегнових м’язах дослідної групи був в 1,11 разу більшим, ніж у контрольній групі. Глікоген входить до складу безазотистих екстрактивних речовин, які позитивно впливають на процеси травлення.
Отже, нами встановлено, що при додаванні до раціону ензимного препарату та суміші цитратів і заміни у комбікормі соєвої олії жировою добавкою в кількості, що за енергетичною цінністю співвідноситься до енергетичної цінності олії як 1,0 до комбікорму курчат-бройлерів, не призводить до погіршення хімічного складу м’яса птахів. Навпаки, у ньому підвищується вміст поживних речовин – білка та глікогену, що, у свою чергу, поліпшує харчову цінність м’яса як харчового продукту, а також визначення продуктивності (приростів маси) курчат-бройлерів та анатомічного розбирання їх тушок свідчать про доцільність використання в годівлі птиці жирової добавки «Емульсія жирних кислот» (ELC).
Література
- Бомко В.С., Сиваченко Є.В., Сметаніна О. В. Корми і кормові добавки та ефективність їх використання в годівлі тварин: навч. посібник. – Біла Церква, 2023. – 225с.
- Осіпенко, І. С., Мерзлов, С. В., Поліщук, А. А., & Мерзлова, Г. В. (2023). Показники м’яса курчат-бройлерів за згодовування їм комбікорму із вмістом біомаси вермикультури. Scientific Progress & Innovations, 26(2), 79–83. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.02.14.
- Khan, S., Naz, S., Sultan, A., Alhidary, I. A., Abdelrahman, M. M., Khan, R. U., Khan, N. A., Khan, M. A., & Ahmad, S. (2016). Worm meal: a potential source of alternative protein in poultry feed. World’s Poultry Science Journal, 72 (1), 93–102.
- Методики досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. — Львів: ВКП «ВМС», 1998. — 131 с.
Постер доповіді




