Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Циновий Олексій

к.б.н., старший науковий співробітник

tsynovalexvet@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН
с. Бірки Харківської області

Актуальною проблемою для сучасного птахівництва є хвороби птиці бактеріальної та вірусної етіології. Інтенсивний розвиток галузі призвів до змін в епізоотологічних особливостях перебігу деяких захворювань, появі нових збудників та зміні їх патогенних властивостей. Тому інфекційні захворювання стають значною перешкодою розвитку різних галузей птахівництва. За літературними даними, в останні роки в країнах з розвиненим качківництвом та гусівництвом чималі проблеми створює Riemerella anatipestifer – збудник, який здатен викликати загибель 60-75 % молодняку водоплавної птиці 1-8 тижневого віку. Riemerella anatipestifer – грамнегативна, нерухома, неспоротвірна паличка, яка в мазках із патологічного матеріалу розміщується поодиноко, парами або у вигляді ланцюжків. Розміри клітин становлять 0,2–0,4 х 1–5 мм.
Проблема ріємерельозу водоплавної птиці у світі вивчається з 1993 року. Довгий час збудника ріємерельозу відносили до пастерел із-за схожих клінічних та патологоанатомічних ознак. Захворювання у гострій формі протікає у молодняку качок і гусей до 8-тижневого віку, у дорослої птиці спостерігають хронічну форму, що приводить до появи великої кількості «несправжніх» несучок. Часто хвороба ускладнюється вторинною інфекцією, тому під час первинного виділення виникають труднощі з індикацією та ідентифікацією збудника. Для підтвердження діагнозу частіше за все використовують метод ПЛР, але все одно необхідна обов’язкова ізоляція бактеріологічними методами, не дивлячись на вибагливість культивування збудника.
На сьогоднішній день відомо 15 серотипів ріємерели, що ускладнює розробку універсального засобу профілактики – у Китаї розроблено тривалентну інактивовану вакцину проти цієї хвороби, але захист не завжди 100 %. На кількох підприємствах України нещодавно зафіксовано ріємерельоз серед качок, що підтверджено клінічними й патологоанатомічними ознаками, а також лабораторними дослідженнями (MALDI-TOF MS) [1, 2].
Захворювання на орнітобактеріоз характерне для широкого спектра видів і типів птиці – на нього хворіють бройлери, кури, індики, можливе виникнення захворювання і у водоплавної птиці. У зв’язку з тим, що міграційні шляхи дикої та синантропної птиці проходять через Україну, а племінна і товарна продукція (інкубаційне яйце) птиці нерідко безконтрольно ввозиться в Україну з-за кордону, можна припустити наявність даного захворювання і в наших птахівничих господарствах. Для підтвердження діагнозу частіше за все використовують метод ПЛР або часопролітну мас-спектрометрію (MALDI-TOF MS), але при цьому не виключається ізоляція збудника бактеріологічними методами, не дивлячись на вибагливість його культивування.
Дуже часто цей патоген викликав захворювання в асоціації з іншими патогенами, як вірусної (метапневмовірус), так і бактеріальної етіології. В такому випадку летальність від нього може збільшуватись у рази і досягатиме до 40%. При асоційованому перебігу хвороби респіраторні симптоми переважають. В результаті контамінації і розмноження у респіраторних органах орнітобактерій, можливий прояв інших інфекцій у дихальних шляхах птиці. Основною умовою самостійного виникнення орнітобактеріозу є неналежний зоогігієнічний стан господарства або імунодефіцит у птиці. Частіше хворіє птиця м’ясного напрямку – важкі кроси індичок, бройлери. Наявність антитіл до орнітобактеріозу виявляється у багатьох видів птиці і є доволі розповсюдженим явищем. Передача збудника можлива аерогенним, аліментарним, контактним шляхом, проте існує і вертикальний шлях передачі – через яйце.
В сучасних умовах найкращими методами діагностики орнітобактеріозу є полімеразна ланцюгова реакція та імуноферментний аналіз. Однак при цьому потрібен комплексний підхід, що включає в себе вивчення епізоотологічної ситуації, врахування клінічних та патолого-анатомічних змін, використання сучасних серологічних та бактеріологічних методів. Водночас потрібно враховувати ще й те, що хвороба може бути виявлена лише на ранній стадії захворювання [3, 4].
З використанням клінічних, патологоанатомічних та бактеріологічних досліджень нами було розроблено способи діагностики орнітобактеріозу та ріємерельозу птиці і розраховано, що їх застосування дасть можливість підвищити ефективність лікування птиці на 15-20%. Проведено епізоотологічне обстеження щодо ріємерельозу в шести птахогосподарствах та орнітобактеріозу – в п’яти фермерських господарствах трьох областей України (Харківська, Полтавська та Сумська). Вперше на території України у господарствах підтверджено циркуляцію збудника ріємерельозу водоплавної птиці у гусенят та каченят віком до 2 місяців. У присадибних господарствах виявлено циркуляцію збудника орнітобактеріозу птиці (у бройлерів та індичок). Базуючись на отриманих даних, встановлено клінічні ознаки захворювань та вікові групи ризику. Лабораторно-діагностичними дослідженнями, з використанням розроблених способів, виділено та досліджено біологічні властивості ізолятів збудників даних інфекцій та встановлено найбільш ефективні антибактеріальні засоби щодо ріємерел та орнітобактерій.
Таким чином, нами було виявлено наявність цих захворювань в птахогосподарствах України та сформовано базу даних щодо їх поширення у різних регіонах. Тому хоч контроль ріємерельозу й орнітобактеріозу в Україні не проводиться, ступінь розповсюдження збудників потребує подальшого вивчення, що дозволить прогнозувати появу захворювань у птахогосподарствах України.

Література

1. Hess C., Enichlmayr H., Jandreski-Cvetkovic D., Liebhart D., Bilic I., Hess M. 2013. Riemerella anatipestifer outbreaks in commercial goose flocks and identification of isolates by MALDI-TOF mass spectrometry. Avian Pathol. 42: 151–156.

2. Gyuris É., Wehmann E., Czeibert K., Magyar T. Antimicrobial susceptibility of Riemerella anatipestifer strains isolated from geese and ducrs in Hungary. Acta Veterinaria Hungarica. 2017, V. 65, № 2, P. 153–165.

3. Ahmed K. Hassan, Mennat-Allah Medhat, Mostafa A. Shehata andAml, A. Bakheet) Phenotypic and Molecular Characterization of Ornithobacterium rhinotracheale Isolates in Broiler Chickens. 2020. J. Adv. Vet. Res., V.10 № 4,P. 193-199.

4. Hauck R., Chin R.P., Shivaprasad H.L. Retrospective study on the isolation of Ornithobacterium rhinotracheale from chickens and turkeys in Central California: 294 cases (2000–12). Avian Diseases. 2015, № 59, Р.130–137.

Постер доповіді