Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Майборода Ольга,

maiboroda.olga@gmail.com

к. в. н., молодший науковий співробітник

Ечкенко Руслана,

rusechkenko@gmail.com

аспірантка1

Музика Наталія,

muzykanat@gmail.com

к. в. н., провідний науковий співробітник

Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» НААН
м. Харків

Сальмонельоз є однією з найпоширеніших інфекцій серед людей, птиці та тварин. Salmonella є важливим харчовим патогеном, що становить загрозу здоров’ю людини. Зараження відбувається здебільшого через споживання контамінованих харчових продуктів тваринного походження, які не були достатньо термічно оброблені. На глобальному рівні основними джерелами інфекції для людей є м’ясо та продукти птахівництва, зокрема яйця та м’ясо птиці, інфіковані сальмонелою [1].
Дослідження показали, що найбільш поширеними сероварами Salmonella серед людей є S. Enteritidis і S. Typhimurium. Ці серовари також часто виявляються у свійської птиці. Тому запобігання інфікуванню тварин є ключовою стратегією для зменшення поширення сальмонельозу та підвищення якості й безпеки харчових продуктів для людини [2].
Мета роботи полягала у вивченні поширення збудників сальмонельозу серед сільськогосподарської птиці в Україні у період з 2021 по 2023 роки.
Бактеріологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками з використанням середовищ накопичення і диференційно-діагностичних середовищ (Ендо, XLD агар та ін.). Ідентифікація виділених культур проводилася на основі їх тінкторіальних, культуральних та біохімічних властивостей. Для серологічних досліджень застосовували сироватки сальмонельозні (виробництва Sifin Diagnostics GmbH, Німеччина) [3-5]. Для молекулярно-генетичних досліджень використовували комерційні набори «Dream Taq Green PCR Master Mix (2X)» (Thermo Scientific, США). Геном бактерій Salmonella виявляли за допомогою праймерів SALM 3 та SALM 4, які фланкують специфічну ділянку гена InvA. Електрофорез проводили у 1,5 %‑му агарозному гелі протягом 30 хв за напруги 140 В.
Усього з 2021 по 2023 р. здійснено бактеріологічні дослідження патматеріалу від 586 гол. сільськогосподарської птиці різного віку та різного типу продуктивності, у тому числі відходів інкубації, з господарств шести областей України (Вінницька, Волинська, Донецька, Полтавська, Сумська, Харківська). Також було проведено бактеріологічне дослідження 69 проб кормів та компонентів для їх виготовлення з господарств шести областей України (Волинська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Харківська). Усього виділено шість ізолятів сальмонел.
Усі ізоляти мали типові характеристики для сальмонел: грамнегативні палички з округлими кінцями, рухливі, без спор і капсул, утворювали H2S, не утворювали індол, ферментували глюкозу з утворенням кислоти та газу. Після вивчення біохімічних властивостей культур визначали їх антигенну структуру за допомогою реакції аглютинації на склі із сальмонельозними комплексними та монорецепторними сироватками. За результатами реакції аглютинації всі ізоляти від свійської птиці були ідентифіковані як штами Salmonella Enteritidis: 2021 рік – один ізолят з відходів інкубації яєць індиків, другий від курей-несучок; 2022 рік – один ізолят від добових курчат-бройлерів, другий – від курей-несучок; 2023 рік – один ізолят від добових курчат-бройлерів; із проби комбікорму для птиці у 2021 р. був виділений штам S. Typhimurium.
Під час молекулярно-генетичних досліджень польових ізолятів було підтверджено наявність специфічної ділянки гена invA розміром 387 п.н., характерної для всіх представників роду Salmonella. Видоспецифічне дослідження виявило ділянки генів SefA (299 п. н.) та fliC (433 п. н.), які є характерними для S. Enteritidis та S. Typhimurium, відповідно.
Таким чином, результати моніторингових досліджень підтвердили циркуляцію сальмонел як серед свійської птиці, так і в комбікормах. Це підкреслює важливість удосконалення профілактичних і контрольних заходів для зниження ризиків поширення сальмонельозу серед тварин та людей. Проведення регулярного моніторингу бактеріальної мікрофлори на птахофабриках та контроль контамінації кормів дозволяють своєчасно виявляти потенційні спалахи інфекцій серед птиці, запобігати шлунково-кишковим захворюванням у людей і обмежувати поширення патогенних мікроорганізмів у довкілля.

Література

1. Popa G. L., Popa M. I. Salmonella spp. infection – a continuous threat worldwide. GERMS. 2021. Vol. 11, no. 1. P. 88–96. URL: https://doi.org/10.18683/germs.2021.1244.

2. Mkangara M. Prevention and Control of Human Salmonella enterica Infections: An Implication in Food Safety. International Journal of Food Science. 2023. Vol. 2023. P. 1–26. URL: https://doi.org/10.1155/2023/8899596.

3. ДСТУ 4769 2007. Бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу від тварин. Методи виявлення сальмонел. Чинний від 2009-01-01. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2007. 37 с.

4. Микробиологические и вирусологические методы исследований в ветеринарной медицине : справочное пособие / А. Головко и др. ; ред. А. Головко. Харьков : НТМТ, 2007. 512 с..

5. Определитель бактерий Берджи / ред.: Дж. Хоулт и др. 9-ое изд. Москва : Мир, 1997. 799 с.

Постер доповіді