Історія лабораторії біології репродукції птиці - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки


Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine

Конференція

Органічне агровиробництво: освіта і наука | Всеукраїнська науково-практична конференція

Пропонуємо роботу

тел.: 05747-78-000.

SCOPUS

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus»

Докладніше...

Міжвідомчий науково-виробничий збірник "Птахівництво"

Проблематика збірника: питання генетики, інкубації, фізіології, біохімії та профілактики хвороб, розведення, технології утримання та годівлі сільськогосподарської птиці, економіка та маркетинг.

 

Система HACCP

Гармонізація вітчизняних та міжнародних стандартів у сфері  якості та безпеки харчових продуктів диктує необхідність впровадження HACCP-сумісних технологій на всіх етапах виробництва тваринницької продукції.

Калькулятор кормів

Розраховує добову норму згодовування корму для індиків в залежності від температури в пташнику, сирого протеїну, обмінної енергії, живої маси, добового приросту маси та яйцепродукції за формулою Івка-Мельника.

Докладніше...

Новини технологій

Вчені та фахівці ветеринарної медицини Університету Аубурн, США створили експертну систему з діагностики захворювань птахів



Докладніше...

 

У Нідерландах створили робота для збору курячих яєць. Робот PoultryBot також виконує додаткові функції моніторингу мікроклімату.

Робот PoultryBot

Докладніше...

 

Альтернативна енергетика. Компанія V3Solar розробила сонячні панелі, що  можуть істотно вплинути на ринок. За рахунок їхнього способу вдалося покращити енергоефективність роботи сонячних елементів в 20 разів.

V3 Spin Cell

Докладніше..

Питання і відповіді

  • Які дані потрібні для оптимізації раціону годівлі птиці >>>
  • Профілактика перетоніта у курей >>>
  • Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз >>>
  • Довідник формул по птахівництву >>>
  • Психрометрична таблиця гігрометра для визначення відносної вологості повітря >>>
  • Сім безперечних тверджень про систему ХАССП (HACCP) >>>

Український науково-дослідний Інститут птахівництва був організований в 1930 році. Перед Інститутом з самого початку його організації в області інкубації яєць були поставлені важливі завдання: допомогти сільськогосподарським установам упорядкувати роботу інкубаторно-птахівничих станцій (ІПС), освоїти техніку інкубації курячих і качиних яєць в інкубаторах шафового типу та ін.

В результаті проведених дослідних робіт з техніки штучної інкубації яєць курей та качок в 1934 році було опубліковано роботи сектора інкубації Е.Е. Пеніонжкевича та А.У. Биховця, в яких було описано вимоги при доборі, зберіганні та транспортуванні інкубаційних яєць курей та качок, а також викладено основи техніки їх інкубації.

Після реорганізації в 1934 році інституту в Українську дослідну станцію птахівництва сектор інкубації продовжував проводити значну дослідницьку роботу по відпрацьовуванню режимів інкубації яєць племінних курей, качок, гусей.

На основі вивчення обміну речовин в період ембріонального розвитку гусей під керівництвом Биховця А.У. був розроблений режим інкубації гусячих яєць у шафових інкубаторах, який одержав широке розповсюдження на ІПС республіки.

В 50-60-х роках ХХ сторіччя відділ інкубації яєць сільськогосподарської птиці працював над проблемою підвищення життєздатності молодняку птиці в ембріональний і постембріональний періоди. Вивчалися методи підвищення якості інкубаційних яєць, режими і техніка інкубації.

Багатьма дослідами встановлено, що якість інкубаційних яєць залежить від годівлі та утримання племінної птиці, сезону року, віку птиці. Так, переярі гуси зносять більше яєць і кращої якості, ніж гуси першого року використання. Молодняк, отриманий від яєць в результаті схрещування різних порід або ліній гусей має кращу виводимість і життєздатність. Були відпрацьовані режими найкращого зберігання яєць перед інкубацією – у спеціальних приміщеннях пугою догори при температурі 4-6°С, вологості 75-80% і щоденному провітрюванні. Найкращі результати отримують при зберіганні не більше 5 діб.

Було показано, що для інкубації треба брати яйця середньої ваги, правильної форми, з міцною і чистою шкаралупою, малою пугою, необірваними халазами з густим білком та рожевим жовтком. Перед закладкою в інкубатор яйця треба дезінфікувати 0,5-1,0%-ним розчином перманганату калію, 0,03-0,04%-ним розчином хінозолу, 5%-ним розчином кухонної солі та ін. Після виведення молодняку інкубатор слід продезінфікувати парами формальдегіду.

Вивчався також вплив мікроелементів на інкубаційні якості яєць курей, качок та індиків. Було встановлено, що підгодівля вказаної птиці мікроелементами (кобальту – 0,5 мг, марганцю - 1 мг, цинку і міді - по 0,5 мг/кг живої маси) як кожним окремо, так і в сумішах, сприяла значному підвищенню життєздатності маточного поголів'я і молодняку за рахунок підвищення інтенсивності окисно-відновлювальних процесів в організмі. Значно підвищувалися інкубаційні якості яєць - запліднюваність і виводимість.

Проводились дослідження по вивченню ефективності згодовування качкам комбінованого силосу на підвищення інкубаційних якостей яєць. Встановлено, що годівля качок комбінованим силосом (60% качанів кукурудзи воскової стиглості та 40% червоної моркви, збагачених мікроелементами) сприяла підвищенню інкубаційних якостей яєць і життєздатності качок. Заплідненість яєць сягала 95%.

В результаті вивчення газообміну у яйцях птиці зроблено розрахунки і встановлено нормативи вентиляції в інкубаторах. Розроблено груповий привод вентиляторів в інкубаторах.

Встановлення того факту, що качині яйця в період інкубації необхідно щоденно охолоджувати, дозволило відділу розробити техніку інкубації качиних яєць в шафових інкубаторах.

Оскільки на 1 см2 шкаралупи гусячих яєць нараховується тільки до 100 пор, що значно менше, ніж у курячих (до 155 пор), було встановлено, що при інкубації гусячих яєць вентиляція повітря в інкубаторі повинна бути на 25% більшою в порівнянні з курячими яйцями.

При вивченні впливу ультрафіолетового проміння на розвиток зародків було встановлено, що опромінювання яєць перед закладкою в інкубатор підвищує виводимість та життєздатність молодняку птиці.

Під методичним керівництвом відділу інкубації у багатьох районах Чернігівської області створено великі масиви гусей переяславської породної групи.

За період до 1960 року відділом інкубації надруковано 82 наукові праці.

В подальшому проводилося вивчення режимів інкубації та їх впливу на ембріональний розвиток у всіх видів сільськогосподарської птиці. Так, Михайленко О.М. вивчав ембріональний розвиток і зміну білкових фракцій сироватки крові курей в зв’язку з режимом інкубації. Ним було показано, що охолодження яєць кожного дня до 34-35°С з 1-ї до 19-ї доби інкубації затримує ріст ембріонів та їх внутрішніх органів. Разом з тим він встановив, що умови ембріонального розвитку курей під квочкою забезпечують кращий обігрів і більш інтенсивний розвиток зародків на ранніх стадіях у порівнянні зі штучною інкубацією без охолодження. Коливання рівня альбумінів тісно пов'язано з використанням білка, а альфа- і гама-глобулінів - жовтка і пов'язані з режимом інкубації, в той час як концентрація бета-глобулінів в сироватці крові підтримується на відносно постійному рівні і від режиму інкубації не залежить. Режим інкубації впливає на швидкість використання залишкового жовтку, проте часте охолодження яєць в інкубаторі не обов'язкове.

Бреславець В.О. вивчав морфологічні та фізико-хімічні властивості яєць в залежності від маси, генетичних особливостей та віку птиці. Він показав, що основні зміни морфологічної структури білка і жовтка яєць відбуваються у перші 4-5 місяців продуктивного періоду. За цей період вміст білка в яйці зменшується з 62,2 до 59,2%, а вміст жовтка збільшується з 26,9 до 30,4%. В подальшому якість білка і жовтка залишається майже  стабільною. Існують також і міжпородні відмінності: яйця курей породи білий леггорн, білий плімутрок містили 28,0 – 28,9% білка, а яйця курей породи полтавські глинясті, італійські куріпчасті та ін. – 30,0 – 31,1 % жовтка. Ним також встановлені закономірності зміни щільності яєць, індексу білка та жовтка, одиниць Хау в залежності від періоду експлуатації птиці.

Дослідження Бреславця В.О. показали, що найкращі кулінарні властивості (піноутворююча властивість білка) мають яйця курей породи міні білі, мінорка, італійські куріпчасті.

 Вивчалася також мінливість якості інкубаційних яєць у залежності від порідних та лінійних особливостей, віку курей, величини угрупувань та способу утримання. Так, лінійні особливості та вік курей спричиняють вірогідний вплив на індекс форми і масу яєць, масу виведеного молодняку, в той час як система утримання не спричинює істотного впливу на більшість морфологічних показників яєць. Було встановлено оптимальний рівень фізико-морфологічних показників у вимогах до інкубаційних яєць курей який складає: маса яєць - від 50 до 70 г, індекс форми яєць - від 73 до 82%, щільність яєць - не менше 1,070 г/см куб., товщина шкаралупи - не менше 0,28-0,32 мм, заплідненість яєць - не менше 85-90%, виводимість яєць - не менше 76-85%.

Було також вивчено інкубаційні якості яєць індичок в залежності від віку, способу утримання. Так, було розроблено вимоги на інкубаційні якості яєць індичок які склали: маса яєць - 70-105 г, щільність яєць - не менше 1,070 г/см куб., товщина шкаралупи - не менше 0,35 мм, заплідненість яєць - не менше 70% для батьківської, та 78% материнської форми, процент виводу від закладених - не менше 59 та 60% відповідно. Аналогічні показники було розроблено і для яєць качок легкого, середнього та важкого кросів.

Дуюнова А.О. вивчала інкубаційні якості, особливості ембріонального розвитку та температурні умови інкубації яєць індичок. Вона показала, що при закладанні яєць індичок в один інкубатор яйця легких кросів потрібно закладати на 13 год., а середніх - на 10 год. раніше, ніж яйця важких кросів. Вивчалися також ембріональні особливості розвитку яєць індичок різних кросів.

Аналогічні роботи проведені також по інкубації яєць гусей (Кучмістов В.О., 1996; Соляник Л.Б., 1990). Прокудіна Н.О., (1997) вивчала морфофункціональні зміни у ембріогістогенезі та ранньому онтогенезі курей при надлишковому вживанні ретинолу та альфа-токоферолу.

В останні роки лабораторією велися дослідження по розробці температурно-вологісного режиму інкубування яєць м'ясо-яєчної популяції курей (Артеменко О.Б., Прокудіна Н.О., Огурцова Н.С., 2008), режимів інкубування яєць, що зазнали тривалого зберігання (Тагіров М.Т., Шоміна Н.В., Ткаченко С.М., 2010), вивчався вплив негативних чинників на якість шкаралупи інкубаційних яєць, а також вплив БАР на показники інкубації, рівень мікробного обсіменіння поверхні яєць курей різних порід (Байдевлятова О.М., 2011). На сьогоднішній день співробітники лабораторії працюють над пошуком біохімічних та фізіологічних критеріїв оцінки ембріонального розвитку птиці для регуляції процесу інкубації яєць. Вже вивчено динаміку зміни ліпідного складу та температури на поверхні яйця в ході інкубації яєць курей різних напрямків продуктивності, проаналізовано якісний склад різних фракцій ліпідів, розроблено режим інкубації яєць курей з урахуванням температури на поверхні шкаралупи.

Перспективні дослідження в інкубації будуть спрямовані на підвищення якості виведеного молодняка, зниження ранньої та пізньої смертності, підвищення природного імунітету. Дослідження з метою скорочення "вікна виведення", використання циркадних циклів в інкубаційному процесі, врахування динаміки вироблення метаболічного тепла ембріонами у ході інкубації і більш глибоке вивчення ролі основних поживних компонентів яйця в забезпеченні розвитку ембріонів, в тому числі при використанні при живленні птиці кормів з ГМО, сприятимуть підвищенню економічної ефективності інкубації, отриманню здорової птиці.

В кінці 60-х років було створено лабораторію біології розмноження та штучного осіменіння сільськогосподарської птиці, основна задача якої полягала у вивченні фізіологічних механізмів процесів запліднення та подальшого розмноження птиці і на цій основі розробка методу штучного осіменіння птиці. Оскільки найбільше проблем виникало при природному спарюванню індиків, особливо важких кросів, тому основною метою лабораторії стало вивчення природних рефлексів процесу спарювання і розробка методу штучного осіменіння індиків. Лабораторією під керівництвом Бісуліна В.І. було вивчено можливість багаторазового одержання сперми від індиків на день, що дозволило підвищити навантаження на індика на 25-27% і за рахунок цього скоротити кількість самців.

За рахунок розробки питань підготовки самців до другого статевого циклу виникла можливість використовувати індиків протягом декількох циклів.

Для кращого зберігання сперми після одержання та підвищення навантаження на самця в лабораторії був створений розчинник сперми індиків - СБ. Розроблений метод обробки сперми воднем дозволив підвищити заплідненість та виводимість яєць. Білецьким Є.М. був розроблений новий спосіб фарбування сперми сільськогосподарської птиці, який дозволив вивчити морфо-фізіологічні особливості сперматозоїдів індиків, скласти класифікацію морфологічних аномалій статевих клітин самців, проводити відбір самців за кількістю нормальних сперматозоїдів.

 Вивчалися також інтервал та дози штучного осіменіння, глибина введення сперми у статеві шляхи індичок.

Андреєвим В.І. була розроблена техніка отримання сперми від селезнів та розроблений метод штучного осіменіння качок, який дозволив значно підвищити заплідненість яєць та вивід каченят.

Розробки лабораторії дозволили вивести заплідненість яєць на рівень 90-95%, виведення індиченят - 70-75%.

Важливим напрямком роботи лабораторії з 80-х років ХХ сторіччя є збереження генофонду сільськогосподарської птиці.

Традиційний шлях збереження рідкісних порід і популяцій птиці передбачає щорічне відтворення стада, що пов'язано з рядом організаційних, господарських труднощів, великими матеріальними витратами. Так, при розведенні малочисельних порід для запобігання  зростанню інбридингу, дрейфу генів необхід­не застосування таких трудомістких прийомів, як система ротаційно-панміктичного відтворення, поліспермне осіменіння, підбір пар для спарювання і одержання від кожної з них однакової кількості нащадків, створення в країні мережі дублюючих один одного колекційних господарств. В Інституті птахівництва проводились роботи по пошуку інших і надійних методів збереження генофонду птиці. Таким методом є низькотемпературна консервація геномів. При цьому можливе зберігання генетичної інформації в низькотемпературних банках про­тягом багатьох років без значних матеріальних і фізичних витрат.

В кінці 70-х років почались дослідження по розробці методів низькотемпературного консервування сперми водоплавної птиці. Сахацьким М.І. та Андрєєвим В.І. був  розроблений метод заморожування сперми гусаків, опублікований у 1983 році.

Терещенко О.В. та співавтори розробили експрес-методи, які дозволяють оцінювати якість та прогнозувати запліднюючу здатність свіжоотриманої та кріоконсервованої сперми півнів.  Із застосуванням цих розробок на початку 90-х рр. було успішно заморожено сперму  півнів.

Протягом 2000-2004 рр. наукові співробітники Дунаєва О.В. та Бичко С.В. під керівництвом Артеменка О.Б. проводили дослідження по вдосконаленню технології низькотемпературного консервування сперми півнів та гусаків. Показано, що застосування суміші кріопротекторів сприяє збереженню більшої кількості морфологічно цілих та функціонально повноцінних сперматозоїдів після заморожування-відтавання, ніж при застосуванні чистих кріопротекторів. Розроблено ступінчатий режим охолодження сперми гусаків до -196°С, який дозволяє уникнути пошкоджень статевих клітин у критичних температурних точках. Вдосконалено середовище для розбавлення сперми півнів за рахунок додавання солей натрію.

Технології кріоконсервування сперми півнів та гусаків забезпечують гарантоване збереження генофонду, а також передбачають раціональне використання самців протягом племінного сезону. Вони включають прийоми отримання сперми, підготовки її до низькотемпературного консервування, заморожування-відтавання статевих клітин, режим використання деконсервованої сперми, матеріали і обладнання. Заплідненість яєць після використання кріоконсервованої сперми становить 80-85%, вивід молодняку – 65-70%. Дев'ятирічне зберігання у рідкому азоті не мало негативного впливу на репродуктивні якості деконсервованої сперми півнів.

Кріоконсервування сперми птиці і накопичення у низькотемпера­турному банку запасу заморожених статевих клітин не дозволяє відно­вити зниклий вид, породу або лінію за достатньо короткий строк. Для цього протягом декількох поколінь потрібно проводити поглинаюче схрещу­вання з вибраковкою особин. При низькотемпературному консервуванні ембріонів та їх зберіганні в кріобанку це завдання можна вирішити у короткий термін. В останні роки інтерес до заморожуван­ня ембріонів зріс у зв'язку з можливістю їх транспортування на ве­ликі відстані, а також з використанням як джерел генетичної інформації при прове­денні досліджень у галузі клітинної та генної інженерії. До певної стадії розвитку клітини ембріонів, які не втратили тотіпотентних властивостей, можуть бути використані для конструювання птиці із за­даними генетичними параметрами.

Однак, створення низькотемпературного банку ембріонів птиці пов'язано з рядом об'єктивних труднощів. Ембріони птиці починають розвиток з яйцеклітини великих розмірів (жовтка) і оточені декіль­кома оболонками: жовтковою, білковою, підшкаралупною і шкаралупною. Для заморожування можна використовувати лише ембріони, ізольовані від оточуючих оболонок і жовткової маси. Припускається, що більш перспективним є використання для кон­сервування окремих ембріональних клітин. Заморожування ембріональних клітин може знайти застосування лише у випадку розробки надійних методів реалізації закладеної в них генетичної інформації. Для цієї мети може бути ви­користаний метод одержання химер птиці. При розробці ефективного методу отримання химер відкриваються нові можливості збереження генофонду шляхом кріоконсервування ембріо­нальних клітин рідкісних і зникаючих видів птиці, проведення робіт з експериментальної біології та генетики розвитку, створення трансгенної птиці через химерні організми, отримані шляхом ін'єкції трансфікованих тотіпотентних клітин.

Методи отримання суспензії бластодермальних, первинно-статевих клітин та ін’єкційних химер птиці, метод культивування ембріонів курей in vitro були розроблені в лабораторії репродукції птиці групою авторів у складі Терещенка О.В., Тагірова М.Т., Артеменко О.Б.

Одним з методичних підходів до вирішення проблеми збереження генофонду можуть бути внутрішньо - та міжвидові трансплантації гонад та сперматогоніальних стовбурових клітин птиці, які дають доступ до статевих продуктів птиці ще в період до генетичного визначення статі. Співробітниками лабораторії біології репродукції показана можливість збереження жіночого генотипу птиці шляхом використання трансплантації кріоконсервованих яєчників добових курчат. Після пересадки деконсервованих яєчників добовим курчатам при аналізуючому схрещуванні отримано нащадків з донорського яєчника.

В останні роки в лабораторії було розроблено спосіб підвищення відтворних якостей  та спосіб попередження насиджування у індичок (Терещенко О.В., Артеменко О.Б., Білецький Є.М., 2010).

Спосіб підвищення відтворних якостей  індичок  передбачає застосування кормової добавки до раціону індичок у кількості 1%. Кормова добавка містить сульфат цинку і бромкриптин, застосування яких призводить до попередження підвищення рівня гормону пролактину, за рахунок чого кількість квочок в промисловому стаді зменшується більш ніж на 50%. Крім цього, підвищується заплідненість яєць та вивід індиченят. Це дає змогу отримати додатково 8,2 племінних яєць або близько 6 індиченят від однієї індички. 

Спосіб попередження насиджування у індичок передбачає застосування кормової добавки до раціону індичок у кількості 1%. Кормова добавка містить в своєму складі вітамін А, фумарову кислоту та сульфат цинку, застосування яких призводить до попередження підвищення рівня гормону пролактину, за рахунок чого зменшується кількість квочок в промисловому стаді більш ніж на 50%. Економічний ефект від застосування становить 150 гривень на 1 індичку за племінний сезон.

За останні роки співробітниками лабораторії, під керівництвом Тагірова М.Т. отримано наукові дані, які свідчать про наявність материнського контролю за співвідношенням статі у нащадків птахів.  Проблема регуляції статі у птахівництві є глобальною. Це пов'язано з тим, що, з одного боку в яєчному виробництві використовується лише десята частина самців, решта знищуються в добовому віці у зв'язку з неекономічністю їх вирощування, а з іншого боку, в бройлерному виробництві вигідніше вирощувати самців; у них і швидкість росту і конверсія корму вище. Тому з’ясування механізмів зрушення статі має  дуже актуальне значення.

Одним з перспективних напрямів подальших досліджень з питання підвищення відтворювальних і продуктивних якостей м’ясних видів птиці є вивчення динаміки фізіологічних і біохімічних змін в організмі у період несучості, як у самок, так і у самців. Бройлерне виробництво щорічно зазнає багатомільйонних збитків через зниження фертильності самців в другий період продуктивності (більше 10-15%). Відомо, що фермент ароматаза контролює вікове накопичення в організмі самців жіночих статевих гормонів і одночасне зниження рівня тестостерону. Вивчення та використання природних інгібіторів ароматази може бути вирішенням даної проблеми.

Аналіз генетичних ресурсів, що використовуються в сільському господарстві і в селекційних програмах, свідчить про їх катастрофічну збідніння за останні роки в світових масштабах. Практично у всіх країнах ведуться національні програми по збереженню біологічного різноманітності, що в свою чергу направляються Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО). Важливе значення має удосконалення та розробка біотехнологічних  методів відтворення птиці та збереження генофонду. Такими методами є кріоконсервування сперми, яєчників, а також метод внутрішньо та міжвидових трансплантацій гонад.


Замовити методичні рекомендації по репродукції і інкубації сільськогоспродарської птиці


Екскурсія по новому інкубаторію