Оптимальні параметри мікроклімату у пташнику та їх контроль - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки


Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
⇑ До гори ⇑

Poultry Market - птахівництво України і світу. Менеджмент, аналітика, реформи, стандарти, технології.

Докладніше

Книги по птахівництву

Калькулятор кормів

Розраховує добову норму згодовування корму для птиці в залежності від температури в пташнику, сирого протеїну, обмінної енергії, живої маси, добового приросту масси та яйцепродукції.

Докладніше...

SCOPUS

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus»

Докладніше...

Новини технологій

Вчені та фахівці ветеринарної медицини Університету Аубурн, США створили експертну систему з діагностики захворювань птахів



Докладніше...

 

У Нідерландах створили робота для збору курячих яєць. Робот PoultryBot також виконує додаткові функції моніторингу мікроклімату.

Робот PoultryBot

Докладніше...

 

Альтернативна енергетика. Компанія V3Solar розробила сонячні панелі, що  можуть істотно вплинути на ринок. За рахунок їхнього способу вдалося покращити енергоефективність роботи сонячних елементів в 20 разів.

V3 Spin Cell

Докладніше..

Питання і відповіді

Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз.

Докладніше ...

Довідник формул по птахівництву >>>

 Рябініна О. В., Іщенко Ю. Б.
ДДСП НААН
Кульбаба С. В.
ХНТУСГ ім. Петра Василенка

Резюме. Наведені оптимальні параметри мікроклімату пташника при вирощуванні та утриманні сільськогосподарської птиці. Показаний вплив мікроклімату на здоров'я і продуктивність птиці. Представлені нормативні значення показників температури та складу повітря в пташнику, способи контролю та прилади для їх визначення для різних видів і вікових груп птиці.
Ключові слова. Птахівництво, пташник, контроль мікроклімату, утримання птиці, склад повітря.

Summary. These optimal microclimate parameters in growing poultry house and poultry keeping. Influence of microclimate on the health and productivity of poultry. Presented normative values of temperature and composition of the air in the poultry house, control methods and devices for their definitions for different types and ages of poultry.

Key words: Poultry, poultry house, monitoring microclimate, keeping birds of the air.

Повітря пташників характеризується високою забрудненістю мікроорганізмами, наявністю пилу, вологи та шкідливих газів, що призводить до зниження збереженості і продуктивних показників птиці, негативно впливає на здоров'я обслуговуючого персоналу, а вентиляційні викиди птахівницьких підприємств є одним з джерел забруднення довкілля. Тому розробці способів покращення мікроклімату у пташниках та зменшенню негативного впливу птахівницьких підприємств на довкілля нині приділяється велика увага в країнах розвиненого птахівництва [7].

Птиця виділяє велику кількість тепла, при цьому одночасно в повітря приміщення надходить вуглекислий газ, аміак та сірководень. В приміщенні накопичується тепло і волога, підвищується концентрація шкідливих газів.
Науковими дослідами в ДДСП НААН і практикою виробництва доведено, що високий рівень продуктивності птиці досягається тільки в тому випадку, якщо фактори мікроклімату в приміщенні точно визначені і суворо регулюються.
При температурі повітря нижче даної межі частина корму іде на підтримку тепла в організмі. При високій температурі повітря у птиці апетит зменшується. Висока вологість сприяє простудним захворюванням птиці.
На здоров'я і продуктивність птиці впливає хімічний склад повітря в приміщенні. Аміак, сірководень, вуглекислий газ зменшують опір організму птиці проти захворювання.
Мікроклімат – сукупність фізичних і хімічних параметрів середовища, у якому знаходиться птиця (в нашому випадку пташнику).
Про оптимальний мікроклімат кажуть, як про сукупність фізичних характеристик навколишнього середовища, при якій досягається оптимальне (максимальне або мінімальне) значення обраного для оцінки мікроклімату критерію.
Велике значення має підтримання в пташниках оптимальної вологості повітря. Вологість повітря в абсолютних величинах визначають, як кількість водяної пари, виражене в грамах і міститься в 1 м3 повітря. Вологість повітря максимальна для даних його температур і тиску, - це граничне насичення 1 м3 повітря водяними парами, виражене в грамах.
Нормативне значення температури і вологості повітря для різних видів і вікових груп птиці наведені в таблиці 1 [9].


Таблиця 1. Нормативні параметри температури і вологості повітря в пташниках

Вид і вік птиці Оптимальна температура повітря, °С Оптимальна відносна вологість, %
утримання на підлозі кліткове утримання
в приміщені ПІД брудером *
1. Доросла птиця
Кури 16-18 - 16-18 60-70
індики 16 - - 60-70
качки 14 - - 70-80
Гуси 14 - - 70-80
цесарки 16 - 16 65-70
перепели - - 20-22 60-70
2. Молодняк птиці
Молодняк курей у віці, тижнів:        
1 26-28 33-35 32-33 60-70
2-3 24-26 32-28 32-28 60-70
4 22-24 26-28 24-26 60-70
5 -9 16-18 - 18 60-70
10 і старше 16 - 16 60-70
Курчата-бройлери віком, тижнів:        
1 28-26 30-35 28 -32 65-70
2-3 22 26-29 25-24 65-70
4-6 20 - 20 65-70
7 і старше 18 - 18 60-70
Молодняк індиків у віці, тижнів:        
1 28-30 30-37 32-35 60-70
2-3 22-28 25-29 27-31 60-70
4-5 19-21 21-25 22-26 60-70
6-17 17-20 - 21 60-70
18-33 (36) 16 - 18 60-70
Молодняк качок у віці, тижнів:        
1 22-26 26-31 24-31 65-75
2-4 20 22-25 20-24 65-75
5-8 16 - 18 65-75
9-26 (28) 14 - 14 65-75
Молодняк гусей у віці, тижнів:        
1 24-26 28-30 28-30 65-75
2-3 22-24 26-28 26-28 65-75
4 18-20 22-24 22-24 65-75
5-9 18-20 18-20 18-20 65-75
10-34 14   14 70-80
Молодняк цесарок у віці, тижнів:        
1 24-30 30-36 32 60-65
2-3 22-20 25-27 27 65-70
4-30 16-18 - 16 65-70
Молодняк перепелів у віці, тижнів:        
1 - - 33-35 60-70
2-3 - - 23-30 60-70
4-7 - - 20-22 60-70

 Примітка: * - у разі відсутності в приміщеннях брудера або інших джерел локального обігріву, таку температуру підтримують у всьому об'ємі приміщення.

При підвищеній вологості повітря різко погіршується стан птиці, падає її продуктивність. Висока вологість викликає псування підстилки при підлоговому утриманні і виводить з ладу обладнання, веде до швидкого зносу і навіть руйнування металевих і дерев'яних конструкцій пташника. Як встановлено, оптимальна відносна вологість повітря в пташниках для курей є 60-70 %
Однією з умов підтримки в пташнику оптимальних параметрів температури і вологості повітря є постійний його повітрообмін з навколишнім середовищем. Повітрообмін визначають як сумарну кількість повітря, яке викидається з приміщення або подається в нього. Основним показником повітрообміну пташника є кількість повітря, що надходить в пташник в розрахунку на 1 кг живої маси птиці. Розрахунок потрібного повітрообміну пташника в холодний період року здійснюють виходячи з необхідності видалення надлишкової кількості вуглекислого газу і вологи, в теплий період року - видалення надлишкової кількості тепла. Виходячи з цього, в розрахунку на 1 кг живої маси птиці в холодні періоди року зазвичай потрібно подавати 0,7-1,0 м3/год свіжого повітря, в теплі періоди року – 4–7 м 3/год.
Згідно прийнятих норм, оптимальними рівнями освітленості при утриманні дорослих курей вважаються 15-30 лк, при вирощуванні молодняку птиці: в початковий період вирощування – 50–20 лк, в подальшому 20–5 лк. [8, 9].
При режимі освітлення, який передбачає надмірно швидке нарощування світлового дня, птиця раніше ніж належить входить в яйцекладку, коли її організм ще не досяг необхідного фізіологічного розвитку, несе дрібні яйця, продуктивний період скорочується. При надмірно повільному нарощуванні тривалості світлового дня птиця навпаки, вступає в яйцекладку пізно, відразу ж несе великі яйця, що часто веде до розривів клоаки і розкльову, викликаним цим явищем, в кінцевому рахунку це також призводить до скорочення продуктивного періоду [9,10].
Пилом в пташниках називають сукупність вмісту в повітрі твердих частинок розміром до 100 мкм. Пил з розмірами частинок до 10 мкм витає в повітрі. Більший за розміром осідає на поверхнях. Розрізняють пил органічного та неорганічного походження. Для визначення запиленості повітря користуються найчастіше масовим методом (зважуванням пилу, виділеної з повітря фільтраційним способом).
Найчастіше повітрообмін доводиться збільшувати саме через загазованість та забруднення пилом повітря в пташнику. Однак збільшення повітрообміну дасть задовільні результати лише при низьких концентраціях шкідливих умов в місцях забору припливного повітря. Гранично допустимі величини цих параметрів, наведені в таблиці 2 .

Таблиця 2. Допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі на території підрозділів та пташників для вирощування і утримання курей

Територія та приміщення

Пил, мг/м 3

Мікроорганізми, тис. тіл/м 3

Вуглекислий газ, %

Аміак, мг/м3

Територія - місце забору припливного повітря (доросла птиця)

 

1,2

 

25,0

 

0,03

 

2,0

Приміщення для дорослої птиці при клітковому утриманні

 

5,0

 

220,0

 

0,25

 

15,0

Приміщення для дорослої птиці при підлоговому утриманні

 

8,0

 

500,0

 

0,25

 

15,0

Територія - місце забору припливного повітря (молодняк)

 

1,0

 

15,0

 

0,03

 

1,5

Приміщення для вирощування молодняку в кліткових батареях

 

3,0

 

100,0

 

0,25

 

15,0

Приміщення для вирощування молодняку на підлозі

 

5,0

 

200,0

 

0,25

 

15,0

Вуглекислий газ накопичується в пташнику при недостатньому повітрообміні, його концентрація в цьому випадку може досягати 0,7 %, що в кілька разів перевищує допустиму. Так як вуглекислий газ важчий за повітря, при нерівномірному розподілі припливного повітря він накопичується в нижній частині приміщення.
Аміак утворюється при розкладанні посліду, підстилки, залишків залежаного корму. Він легко розчиняється у воді, в зв'язку з чим особливо сильно впливає на слизові оболонки, верхні дихальні шляхи і очі. У відносно великих концентраціях (більше 40 мг/м3 ) аміак вражає нервову систему, порушує процеси дихання, знижує опірність організму. Він легший за повітря, тому не накопичується в нижній частині пташника, а циркулює з потоками повітря по всьому його об'ємі [1,2,3].
Сірководень є отруйним газом. Він утворюється при розкладанні посліду, підстилки, залишків корму, бою яєць. При недостатній вентиляції, особливо в літніх умовах, концентрації сірководню в повітрі пташника можуть доходити до 70 мг/м3 . Цей газ важчий за повітря, накопичується найчастіше в вигрібних ямах і траншеях, підхоплюється та інфільтрується потоками повітря. Згідно прийнятих норм технологічного проектування птахівницьких підприємств встановлені гранично допустимі концентрації сірководню в приміщеннях для вирощування та утримання птиці на рівні 5 мг/м3. Концентрації аміаку і сірководню прийнято вимірювати в кількості мг цього газу, що міститься в 1 м3 повітря, а вміст вуглекислого газу - у відсотках до обсягу повітря [7].
При контролі за станом мікроклімату в приміщеннях для птиці визначають фізичні властивості повітря ( температуру, вологість, швидкість руху і теплоємність повітря, атмосферний тиск, освітленість, іонний фон і рівень шуму); газовий склад (концентрацію вуглекислого газу, аміаку, сірководню, окису вуглецю); кількість і якість зважених речовин у повітрі (пилу і мікроорганізмів). При необхідності вимірюють температуру поверхонь огороджувальних конструкцій і величину променистого теплообміну між огорожами і птицею. На деякі показники мікроклімату значно впливають метеорологічні чинники атмосфери.
Оцінку стану мікроклімату проводять візуально і за допомогою приладів. При візуальній оцінці попередньо визначають органолептичну якість повітря (задушливий, спертий, прохолодний, сухий, сирий, тощо), стан огороджень (вологі - наявність плісняви, сухі) і фізіологічну реакцію організму птиці на мікроклімат. Більш об'єктивно мікроклімат оцінюють відповідними приладами і методами.
Заміри роблять постійно в одних точках - зонах лежання та стояння різних видів птиці. Показники мікроклімату в приміщеннях вимірюють по горизонталі: в торцях, відступивши від поздовжніх стін на 3 м, від торцевих 0,8–1 м і в середній частині будинку на лінії поздовжньої його осі. У багаторядних приміщеннях роблять додаткові виміри в середині кожної половини приміщення, при несправності вентиляційних агрегатів - в їх зоні забезпечення мікроклімату.
Мікроклімат по вертикалі заміряють в пташниках при підлоговому утриманні птиці на рівні 0,2 м від підлоги, а при клітковому утриманні птиці заміри проводять у проходах між батареями в зоні кліток нижнього , середнього і верхнього ярусів.
При оцінці систем вентиляції вимірювання роблять на відстані 0,6 м від стелі.
Крім того, необхідно періодично контролювати стан мікроклімату на рівні 1,5 – 1,6 м від підлоги.
Для контролю температури повітря застосовують максимальні, мінімальні, ртутні та спиртові термометри, термографи М-16 (добовий або тижневий). Крім того, температуру повітря та огороджуючих конструкцій приміщень визначають електротермометрія типу АМ-2М, ЕОМ-2, ТЕМП-60, а також пристінковий термометрами. Відносну вологість (в %) контролюють гігрометрами типу МВ-1, М-39, гігрографів М-21 (добовими або тижневими), а в більшості випадків - статичними і аспіраційними психрометрами по різниці показників «сухого» і «вологого» термометрів.
Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють анемометрами крильчатого типу АСО-3 і чашковими типу МС-13, термоанемометрами типу ЕА-2М, кульовими або циліндричними кататермометр. Атмосферний тиск (в мм.рт.ст.) Контролюють барометрами-анероїдами, барограф типу М-22 (добовими і тижневими).
Природну і штучну освітленість у приміщеннях (у лк) вимірюють люксметрами типу Ю-16 і Ю-17. Концентрацію аероіонів в повітрі визначають лічильниками або іономіри типів СІ-1 (Отто-Тверського), САИ ТГУ-66, СІ-62, тощо. Запиленість повітря (в мг/м3) знаходять за допомогою електроаспіратори типу ЕА-30 ваговим способом, заснованим на фільтрації повітря через фільтри АФА-ВП-10 і АФА-ВП-18. Бактеріальну забрудненість і пилову забрудненість повітря визначають модернізованим приладом Кротова. Інтенсивність шуму (в дБ) встановлюють модернізованим шумоміром типу Ш-М або ИШВ-1 [4,5].
Концентрацію в повітрі вуглекислого газу (у %), аміаку, сірководню та окису вуглецю (в мг/м3) визначають універсальним газоаналізатором типу УГ-2.
При використанні приладів на них не повинні потрапляти прямі сонячні промені, тепло від опалювальних приладів, холод від стін, потік повітря з вентиляційних каналів, тощо. Прилади і реактиви, що використовуються для визначення показників мікроклімату, повинні бути точними, добре вивіреними [6].

Список літератури

1. Ammonia emissions from broiler houses in Kentucky during cold weather / [Casey K. D., Gates R. S., Wheeler E. F. et. al.] // In Proceedings of International Symposium on Gaseous and Odour Emissions from Animal Production Facilities. Horsens, Denmark, June 1-4, 2003. – CIGR: Denmark, 2003. – P. 213-220.
2. Concentrations and emissions of ammonia in livestock buildings in Northern Europe / [Groot Koerkamp P. W. G., Metz J. H. M., Phillips V. R. et. al.] // Journal of Agricultural Engineering Research. –1998. – № 70. – P. 79-95.
3. Meisinger J. Amonia emission reduction: Lstter treatment, biofilter, and covers / J. Meisinger, T. Simpson, S. Weammert // Recommendations for Endorsement by the Chesapeake Bay Program Nutrient Subcommittee and its Workgroups.- University of Maryland/Mid-Atlantic Water Program Project Leader. – 2009. – 25 p.
4. Morris TR Environmental control for layers // World's Poultry Science Journal, 2004.-Vol. 60.- N 2.- P. 163-170.
5. Sarica M. The Effects of Evaluated Litter with Natural Zeolite on the Broiler Performance and Environmental Conditions of Broiler Houses / M. Sarica, Y. Demir // World Poultry Congress. – Istanbul Turkey, 2004.
6. Баланин В. И. Зоогигиенический контроль микроклимата в животноводческих и птицеводческих помещениях / В. И. Баланин. – Л.: Агропромиздат. – 1988. – 144 c.
7. Мельник В. О. Екологічні проблеми сучасного птахівництва / В. О.Мельник // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. збірник. – 2009. – Вип.63. – С. 3-17.
8. Мельник В.А. Застосування енергозберігаючих джерел і режимів освітлення в птахівництві // Енергозберігаючі технології та автоматізація.- 2004.-№3 (43) .- С.69.
9. Підприємства птахівництва: відомчі норми технологічного проектування: ВНТП-АПК-04.05//К.- 2005.- 90 с.
10. Рамочний кодекс ЕЭС для надлежащей практики, способствующей сокращению выбросов аммиака // Distr. GENERAL EB.AIR/WG. 5/2001/7.

Зворотній зв'язок з автором статті


Ферма по вирощуванні індиків