Пташиний послід: вихід, хімічний склад та основні способи переробки - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки

За приблизними розрахунками, річний вихід посліду в птахівницьких господарствах України складає близько 4,7 млн. тонн. Зараз послід часто служить джерелом забруднення повітряного середовища, грунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур'янів, яєць та личинок гельмінтів і мух. Під його складування та зберігання з господарського обороту вилучаються великі площі сільгоспугідь.


В той же час здавна, пташиний послід відомий як висококонцентроване легкозасвоюване органічне добриво. Потреба в таких добривах особливо велика зараз, коли мінеральні добрива дорогі, а грунти в Україні в значній мірі втратили свій природний потенціал родючості з-за прискореного винесення гумусу. Підготовлений відповідним чином пташиний послід може використовуватися також як кормовий інгредієнт, а останнім часом його почали застосовувати і як енергоресурс.

Вихід посліду при вирощуванні та утриманні птиці

Птиця використовує на приріст живої маси, продукцію, підтримання температури тіла, роботу внутрішніх органів та інші функції організму - приблизно 35-40% спожитих нею поживних речовин корму, решта виділяється разом з послідом, а частково в атмосферу . Кількість посліду, яку виділяє одна птиця за добу, в 1,3-1,5 разів більша за кількість з'їденого нею корму. Середній вихід посліду натуральної вологості у птиці сучасних кросів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1- Вихід посліду в розрахунку на 1 голову

Виробнича група птиці

Вихід* посліду за добу, г

Вологість свіжого посліду, %

Цикл вирощування або утримання птиці, тижнів

Вихід посліду натуральної вологості за цикл вирощування або утримання, кг

Доросла птиця

 Кури яєчні

155-160

71-73

52

56,4-58,2

Кури м’ясні

165

71-73

35

40,4

 Індики

450

64-66

26

81,9

Качки

423

80-82

30

88,8

Гуси

594

80-82

52

216,2

Перепели

35

64-66

34

8,3

Ремонтний молодняк

Кури яєчні

105

66-68

20

14,7

Кури м’ясні

133

66-68

26

24,2

Індики

160

70-72

33

37,0

Гуси

350

76-78

30

73,5

Качки

235

76-78

21

34,5

Молодняк, що вирощується на м’ясо

Курчата бройлери

120

66-74

6

5,0

Індики:

        самки

        самці 

 

190

286

 

70-72

70-72

 

16

23

 

21,3

46,0

Качки

230

76-78

8

12,9

Гуси

200

76-78

9

12,6

Перепели

25

66-68

8

1,4

Примітка: * - в середньому за період вирощування або утримання

Основні типи посліду
Можна виділити два основних типи посліду – клітковий та підстилковий.
Клітковий послід не містить сторонніх домішок, крім води та незначної кількості пуху, пір'я та часток кормів. Такий послід отримують в основному від яєчних курей, практично все поголів'я яких в Україні утримується в кліткових батареях. Клітковий послід в свою чергу може бути рідким, натуральної вологості та підсушеним. Рідкий послід вологістю 83-95% отримують в кліткових батареях з скребковими механізмами прибирання посліду, оскільки, по перше - вода у нього потрапляє з напувалок недосконалої конструкції, а по друге - для надійної роботи скребкових механізмів оператори змушені розбавляти його водою. Як наслідок, маса посліду порівняно з натуральною та, відповідно, витрати на його транспортування збільшуються в 2-3 рази. Рідкий послід також вимагає більших площ для зберігання, несе більше загроз для довкілля та ветеринарно-санітарного благополуччя самого господарства, значно ускладнюється його подальша переробка більшістю способами.
Останнім часом на зміну клітковим батареям з скребковими механізмами приходять кліткові батареї з стрічковими транспортерами прибиранням посліду та удосконаленими ніпельними напувалками з каплеуловлювачами, які виключають потрапляння води у послід. Послід при використанні таких батарей прибирають один раз в 3-5 днів, що зменшує витрати електроенергії на цю операцію. Кліткові батареї з стрічковим прибиранням посліду в свою чергу випускаються двох типів - з системою підсушування посліду та без системи підсушування. За застосування батарей без системи підсушування отримують послід вологістю біля 65%. Застосування кліткових батарей з системою підсушування дає можливість отримувати послід вологістю біля 50%. При цьому також покращується мікроклімат у пташнику, знижуються витрати на транспортування посліду та його подальшу переробку. Деякі компанії з випуску кліткового обладнання («Big Dutchman», «Salmet») постачають обладнання, яке дає змогу підсушити послід ще більше - до вмісту сухої речовини біля 80%, головним чином за рахунок його досушування методом активного вентилювання в спеціальних прибудовах до пташників з використанням теплого повітря пташників.
Більшість поголів'я м'ясної птиці утримують на підлозі на глибокій підстилці. При цьому отримують підстилковий послід, який являє собою суміш посліду та підстилкових матеріалів (стружки, лушпиння соняшника, соломи, торфу тощо) на різній ступені мікробіологічного розкладу.

Хімічний склад пташиного посліду


Пташиний послід являє собою складну і неоднорідну структуру, до складу якої входять органічні та неорганічні сполуки. До органічних відносять в основному азотисті сполуки (білки, пептиди, амінокислоти) та сполуки вуглецю (ліпіди, гліцерини, жирні кислоти, вуглеводи, у тому числі клітковина, цукри, спирти, целюлозолігнин). До неорганічних сполук відносять воду, аміак, деякі сполуки міді, фосфору, калію, цинку, марганцю тощо. Хімічний склад різних видів птиці має свої відмінності. Він також в значній мірі залежить від умов годівлі та утримання птиці.
Цінність посліду як органічного визначається перш за все вмістом таких хімічних елементів, як азот, фосфор та калій. Вміст цих хімічних елементів у посліді різних видів та виробничих груп птиці наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Хімічний склад пташиного посліду, %

Вид птиці

Тип посліду

Вода

N

P2O5

K2O

Дорослі кури

Свіжий послід натуральної вологості

65-73

1,7-1,3

0,9-0,6

0,8-0,6

Отриманий в кліткових батареях з скребковим прибиранням

83-95

0,8-0,2

0,4-0,1

0,4-0,1

Отриманий в кліткових батареях з стрічковим

прибиранням без системи підсушування

65

1,6-1,7

0,9-1,0

0,8

Отриманий в кліткових батареях з стрічковим прибиранням та системою підсушування

50

2,4-2,6

1,2-1,3

1,0-1,1

Клітковий послід після року зберігання в послідосховищі

77-94

0,9-0,2

0,5-0,2

0,5-0,2

Висушений свіжий послід

14

4,1

2,1

1,8

Підстилковий послід після  12 місяців накопичення у пташнику:

      торф + солома

      стружка

      солома

 

 

 

35-42

23-31

35-60

 

 

 

3,1-2,5

2,6-1,7

2,9-1,4

 

 

 

2,5-1,9

2,1-1,1

3,7-1,8

 

 

 

1,5-1,4

1,3-1,1

1,5-1,1

Ремонтний молодняк яєчних та м’ясних курей

Свіжий послід (клітковий)

66-74

1,7-1,2

1,0-0,6

0,6-0,5

Підстилковий послід

22-58

3,3-2,5

3,8-1,1

1,4-1,1

Бройлери

 

Свіжий  послід

66-74

1,7-1,2

0,6-0,4

0,4-0,3

Підстилковий послід

22-60

1,8-0,8

0,9-0,4

1,3-0,7

Молодняк індиків

Свіжий послід

70-72

1,8-1,3

0,7-0,5

0,4-0,3

Індики дорослі

Те ж саме

64-66

1,7-1,6

0,6-0,6

0,4-0,3

Молодняк качок

Те ж саме

76-78

1,2-1,1

0,5-0,4

0,3-0,2

Качки дорослі

Те ж саме

80-82

1,0-0,9

1,4-1,2

0,7-0,6

Молодняк гусей

Те ж саме

76-78

1,4-1,3

0,8-0,6

0,5-0,4

Гуси дорослі

Те ж саме

80-82

1,4-1,3

0,6-0,5

0,5-0,4

Вміст окремих елементів і сполук у послідній масі може також в значній мірі змінюватися залежно від умов та тривалості зберігання. Під впливом повітря, вологи, мікроорганізмів, сонця та інших факторів у посліді відбуваються різні хімічні перетворення, в результаті яких одні сполуки переходять у інші, частина з них (вуглекислий газ, аміак, метан, водень, молекулярний азот) вивітрюється в атмосферу і втрачається.

Основні способи переробки посліду, їх переваги та недоліки

Як вже відмічалося вище, сирий пташиний послід є джерелом виділення неприємних запахів, як правило - містить значну кількість насіння бур'янів, часто забруднений патогенними мікроорганізмами (у тому числі небезпечними для людини), яйцями та личинками гельмінтів, а також служить сприятливим джерелом для їх розвитку в процесі зберігання та використання. В сирому (необробленому) посліді частина поживних речовин, зокрема азотистих сполук, знаходяться в нестабільному стані, та легко втрачаються в атмосферу чи з рідкими стоками, інша частина поживних речовин, особливу у підстилковому посліді, знаходяться у важкодоступній для рослин формі. Тому використання сирого посліду як добрива заборонено чинним законодавством. Послід має оброблятися тим чи іншим способом, що забезпечує знешкодження названих шкідливих чинників, дезодорацію та стабілізацію продукту, покращення його фізико-механічних властивостей.
На цей час розроблено чимало способів переробки пташиного посліду, які з в тій чи іншій мірі дають змогу вирішити ці завдання. Основні переваги та недоліки цих способів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Характеристика основних способів переробки посліду

 I. Використання як добрива в необробленому вигляді або після зберігання в послідосховищах

+

* найбільш дешевий та простий спосіб

-

* забруднення довкілля;

* значні втрати  поживних речовин  (азоту до 50%);

* неприємні запахи;

* великі транспортні витрати.

Рекомендації щодо застосування

Забороняється чинним законодавством

II. Компостування: звичайне або прискорене.

+

* може використовуватися любий тип посліду;

* простота технології;

* невисокі енерговитрати;

* відносно невеликі капіталовкладення та поточні експлуатаційні витрати;

* отримання добрива (компосту) хорошої  якості, що покращує структуру грунту, збагачує її гумусом. 

-

* потреба у великій кількості вуглеводистих вологопоглинаючих добавок (солома, тирса, торф і т.і.) - 1-3 т на 1 т сирого посліду залежно від його вихідної вологості;

* досить значні втрати азоту в процесі компостування (до 30%);

* негативний вплив на довкілля в місцях компостування;

* недостатньо надійне знешкодження шкідливих чинників;

* великі транспортні витрати, які обмежують відстань транспортування вихідної сировини та готових компостів.

Рекомендації щодо застосування

Може застосовуватися в господарствах будь якої виробничої потужності за  наявності достатньої кількості необхідних добавок та сільськогосподарських угідь для використання компосту, або можливості реалізації добрив іншим підприємствам.

III. Вермікомпостування

+

* порівняно нескладна технологія;

* висока цінність отримуваних добрив для збагачення грунтів гумусом та покращення їх структури;

* можливість отримання кормового білкового борошна з вермікультури (використовуваних культур дощових черв’яків).

-

Див. вище (компостування звичайне), а також:

* потреба в значних площах для розміщення майданчиків компостування;

* необхідність попередньої підготовки сировини методом звичайного компостування;

* недосконалість промислової високопродуктивної технології та відсутність відповідних засобів механізації;

- сезонність виробництва компостів.

Рекомендації щодо застосування

Рекомендується застосовувати переважно в невеликих

птахопідприємствах, а також в фермерських та  присадибних господарствах.

IV. Використання посліду для отримання біогазу

+

* можливість переробки рідкого кліткового посліду;

* отримання дефіцитного енергоресурсу;

* знешкодження шкідливих чинників та стабілізація  основних поживних речовин в отриманому добриві.

-

* великі капіталовкладення (400-700 тис. Євро в розрахунку на 1 т/год. продуктивності  обладнання по вихідній сировині);

* тривалий термін окупності (не менше 4 років);

* для обслуговування необхідний висококваліфікований персонал;

* в результаті переробки отримують рідкі добрива  (шлам) вологістю більш ніж 90%, маса та об’єм яких у порівнянні з вихідною сировиною  практично не зменшуються;

* високі транспортні витрати на транспортування вихідної сировини та отриманих рідких добрив;

* наявність достатніх площ сільгоспугідь та  спеціальної техніки для внесення  рідких добрив у грунт;

* пов’язана з сезонністю використання рідких добрив потреба в великій місткості послідосховищ для їх тимчасового зберігання;

* значна частина отриманого біогазу (20-40%) витрачається на забезпечення необхідних режимів роботи самої біогазової установки, решта має споживатися самим підприємством або поблизу від місця отримання.

Рекомендації щодо застосування

Рекомендується для птахогосподарств з клітковим утриманням птиці, що отримують рідкий послід та мають достатню площу сільгоспугідь для використання рідких добрив.

V. Високотемпературна сушка

+

* застосування поточної технології;

* надійне знешкодження шкідливих чинників;

* низькі втрати поживних речовин в процесі переробки та зберігання;

* отримання високоякісного гранульованого продукту, придатного для тривалого зберігання, використання як добриво в умовах відкритого та закритого грунту, а також як кормовий компонент;

* придатність для транспортування на далекі відстані;

* можливість експорту.

-

* великі початкові капіталовкладення (до 1 млн. грн.. в розрахунку на 1 т/год. продуктивності  обладнання по вихідній сировині);

* для обслуговування необхідний висококваліфікований персонал;

* великі енерговитрати на зневоднення сировини (близько 50-100 л рідкого палива на 1 т води, яку необхідно випарити);

* обмеженість внутрішнього ринку сухого посліду.

Рекомендації щодо застосування

Рекомендується для птахогосподарств з недостатньою кількістю власних сільгоспугідь, зокрема - розташованих поблизу великих міст. Як сировину при цьому доцільно застосовувати клітковий послід вологістю не більше 50%.

VI. Переробка методом екструдування та гранулювання.

+

* мінімальний набір обладнання;

* порівняно невеликі капіталовкладення;

* термін окупності 2 роки;

* можливість переробки як сухого, так і підстилкового посліду;

* можливість отримання сухих органічних і органо-мінеральних добрив заданого хімічного складу, у тому числі гранульованих.

-

* обмеження щодо вхідної вологості сировини (не більше 30%);

* значні питомі  витрати електроенергії (до 60 кВт-год./т готового продукту).

Рекомендації щодо застосування

Рекомендується застосовувати в птахогосподарствах  будь якої виробничої потужності, що має сировину необхідної вологості, а також в підприємствах, що виробляють сухі органічні та органо-мінеральні добрива для населення, рослинництва закритого грунту тощо.

VII. Пряме спалювання посліду для отримання теплової енергії

+

* найбільш просте вирішення проблеми утилізації посліду в випадку недостатньої кількості сільгоспугідь;

* порівняно невисокі капіталовкладення;

* термін окупності 1-2 роки;

* отримання дешевої теплової енергії;

* додатковий товарний продукт – зола ( 7-12% від маси вихідної сировини) з високим вмістом фосфору і калію (до 16% К2О та 24% Р2О5) може використовуватися як добриво.

-

* обмеження щодо вхідної вологості сировини (не більше 50%);

* втрата  значної частини удобрювального потенціалу посліду.

Рекомендації щодо застосування

Може застосовуватися в птахопідприємствах любої виробничої потужності за наявності посліду допустимої вологості, можливості використання отриманої теплової енергії та недостатньої кількості сільгоспугідь для використання посліду як органічне добриво.

VIII. Спалювання посліду для  отримання тепла та електроенергії

+

Див. вище (пряме спалювання), крім того:

* можливість повного або часткового  забезпечення потреб птахопідприємства в електроенергії;

*  термін окупності 2-3 роки;

-

Див. вище (пряме спалювання), крім того:

* високі капіталовкладення (2-4 тис. $ на 1 кВт електричної потужності турбогенератора);

* витрати посліду 2-3 кг на 1 кВт-год. отриманої електричної енергії,

Рекомендації щодо застосування

Рекомендується застосовувати переважно на великих

 птахопідприємствах, які можуть дозволити собі великі капіталовкладення, мають достатню кількість посліду допустимої вологості, можливість використання отриманої теплової та електричної енергії. 

Норми внесення добрив на основі посліду в грунт


Вміст основних поживних речовин (N, P2O5, K2O) у посліді було наведено в таблиці 2. Але цінність органічних добрив з посліду, зокрема компостів і вермікомпостів визначається не тільки вмістом вказаних речовин. Вони є джерелом гумусу – продукту, що визначає біологічні процеси у грунті та покращує умови мінерального живлення рослин. В процесі розкладу органічних речовин посліду у грунті утворюється також вуглекислий газ, який має надзвичайно важливе значення для підвищення врожайності рослин.
Норма внесення в грунт органічних добрив на основі посліду розраховується в залежності від вмісту у ньому поживних речовин та потреби в них рослин. Приблизні норми внесення добрив на основі посліду в розрахунку на 1 га сільгоспугідь наведено в таблиці 4. Використання таких добрив у вказаних кількостях дає змогу збільшити врожайність різних сільськогосподарських культур на 20-80%.

Таблиця 4 – Норми внесення органічних добрив на основі посліду під різні сільськогосподарські культури (т\га)

Вид органічного добрива

Зернові культури

Коренеплоди і огородні культури

Кукурудза на силос, однолітні і багатолітні трави

Звичайний компост та вермікомпост

20…25

30…70

40…60

Рідкий шлам після переробки посліду в біогазових установках

40…50

60…70

50…70

Сухий послід

3…4

4…8

4…8

Зола після спалювання посліду

1

1

1

Використання посліду в годівлі тварин та птиці
Численними дослідженнями встановлено можливість використання посліду в годівлі тварин та птиці. У посліді в перерахунку на суху речовину міститься від 20 до 35,6% азотистих сполук (у тому числі білки, амінокислоти, пептиди), 12,3-14,3% клітковини, 30-37% безазотистих екстрактивних речовин, 3,4-5% ліпідів і жирних кислот. Валова енергія висушеного посліду складає 6000-8000 кДж/кг, в т.ч. перетравлювана - 3200-4200 кДж/кг. У зв'язку з високим вмістом клітковини та небілкового азоту, пташиний послід рекомендується згодовувати переважно жуйним тваринам. Проте є дані і щодо можливості згодовування посліду свиням та птиці. В кормових цілях застосовують в основному сухий пташиний послід (СПП). Приблизні норми згодовування СПП наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Норми введення СПП в раціони тварин та птиці

Вид тварин чи птиці

Норма введення СПП в раціон, %

Молодняк ВРХ на відгодівлі

15-25

Дійні корови

15-25

Свині на відгодівлі

10-15

Кури несучки

8-10

Качки

15-20

Бройлери

3-5

Досліди, проведені в нашій країні і за кордоном засвідчили, що введення до складу раціонів тварин та птиці СПП у вказаних кількостях не впливало негативно на приріст живої маси, продуктивність тварин та птиці, якість продукції, проте давало змогу знизити її собівартість. В той же час, до вищесказаного слід відмітити, що в Україні зараз посліду як кормового компоненту не узаконено.

Мельник В.О., к.с.-г.н.,
Інститут птахівництва НААН

Звязок з автором