Вивчення впливу обрізання кігтів у несучок на їх ріст, життєздантість і показники продуктивності - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки


Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
⇑ До гори ⇑

Poultry Market - птахівництво України і світу. Менеджмент, аналітика, реформи, стандарти, технології.

Докладніше

Книги по птахівництву

Калькулятор кормів

Розраховує добову норму згодовування корму для індиків в залежності від температури в пташнику, сирого протеїну, обмінної енергії, живої маси, добового приросту маси та яйцепродукції за формулою Івка-Мельника.

Докладніше...

SCOPUS

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus»

Докладніше...

Новини технологій

Вчені та фахівці ветеринарної медицини Університету Аубурн, США створили експертну систему з діагностики захворювань птахів



Докладніше...

 

У Нідерландах створили робота для збору курячих яєць. Робот PoultryBot також виконує додаткові функції моніторингу мікроклімату.

Робот PoultryBot

Докладніше...

 

Альтернативна енергетика. Компанія V3Solar розробила сонячні панелі, що  можуть істотно вплинути на ринок. За рахунок їхнього способу вдалося покращити енергоефективність роботи сонячних елементів в 20 разів.

V3 Spin Cell

Докладніше..

Питання і відповіді

  • Профілактика перетоніта у курей >>>
  • Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз. >>>
  • Довідник формул по птахівництву >>>
  • Психрометрична таблиця гігрометра для визначення відносної вологості повітря >>>

У кліткових батареях відбувається надлишковий ріст кігтів у курей, які спричиняють пошкодження птиці (садно, подряпини), що, в свою чергу, провокує розкльовування і канібалізм. Крім того, це затрудняє відловлювання і вивантаження птиці з кліток, нерідко призводить до травм рук обслуговуючого персоналу.

З метою вивчення впливу обрізання кігтів на ріст, розвиток, життєздатність і продуктивність курей промислового стада, що утримувалися в кліткових батареях, було проведено практичний дослід. Для цього сформували 4 групи курей, яким обрізання кігтів провели у добовому віці методом часткової ампутації пальців (по дистальній фаланзі) ніг. У першій контрольній групі обрізання кігтів не проводили, у 2-й – провели обрізання кігтів середніх пальців, у 3-й – середніх і задніх пальців, курям 4-ї групи обрізали кігті на всіх пальцях.
Птицю всіх груп з добового до 16-тижневого віку вирощували у кліткових батареях, далі перевели у кліткові батареї для утримання дорослого поголів'я. Інші умови утримання були аналогічними для всіх груп.

Вирощування молодняку

За результатами досліджень за перші 19 тижнів вирощування встановлено найвищу збереженість ремонтного молодняку третьої групи (95,4%), яка була більшою на 1,9-6,5%, ніж в інших групах. У той же час, найменший відсоток збереженості курчат визначено у четвертій групі (88,9%), що на 4,6% нижче, чим в контролі.
В динаміці визначено живу масу молодняку в процесі вирощування. Відмічено відставання курчат дослідних груп від контрольних за живою масою з добового до 8-тижневого віку. Однак далі з 10-го по 16-й тиждень тенденція кардинально змінилася, і молодняк 3-ї та 4-ї груп навіть мали перевагу над контролем на 2,8-5,0%. Проте, у 19-тижневому віці різниця між групами за живою масою нівелювалася і кури різних груп мали подібні значення цієї ознаки.
Прослідкували зміну і кількість махових пір'їн на крилах. До 12-тижневого віку за кількістю махових пір'їн першого порядку, що змінилися, групи відрізнялися незначно, але у 16 та 19 тижнів відмічено відставання курчат третьої і четвертої груп. Це, ймовірно, було пов'язано з більш ранньою, ніж в інших групах, яйцекладкою. Як відомо, з моменту знесення першого яйця ювенальне линяння зупиняється.
У 19-тижневому віці найвища однорідність стада за живою масою зареєстрована в четвертій групі (88,0%) – на 4-13% вище, ніж в інших, тоді як найменша однорідність за цієї ознакою була в першій контрольній групі (лише 75,0%).
Більш високий діловий вихід молодок у 16 тижнів відмічено у першій та третій групах (93,5%) – на 4,6% вище, ніж у другій та четвертій (88,9%).
По витраті корму на 1 голову за добу групи курей практично не відрізнялися.
Обрізання кігтів сприяло зниженню затрат часу на відловлювання і виймання з кліток молодок (при переводі у приміщення для дорослих курей) на 6,2-41,9%. При цьому зі збільшенням кількості пальців, підданих обрізці кігтів, показник знижувався.
До моменту початку яйцекладки (19 тижнів) за абсолютною і відносною масою печінки, м'язового і залозистого шлунків, селезінки, яєчнику і яйцеводу, а також довжині яйцеводу молодок третя група переважала всі інші. Однак вірогідна різниця за масою залозистого шлунка відмічена тільки порівняно до контролю.

Продуктивність несучок

Дослідили продуктивність дорослих курей дослідних груп. Результати, отримані за продуктивний цикл курей, показали, що за період 20-64 тижні життя найвища збереженість поголів'я самок була у третій групі (96,7%) – на 4,3-7,8% вища, чим в інших. Тоді як, найнижча збереженість поголів'я курей спостерігалася у четвертій групі (88,9%), що нижче на 3,5% контрольного значення (92,4%).
У 22-тижневому віці за живою масою кури всіх дослідних груп мали дещо більшу живу масу (на 1,3-2,0%, 1850-1864 г), ніж контрольні ровесниці (1827 г). А у 36- та 52-тижневому віці, вже навпаки, відставали від контролю відповідно на 1,1-49% (1817-1891 г проти 1912 г) та 1,7-6,9% (2027-2140 г проти 2177 г). У віці 64 тижні у всіх групах жива маса курей була практично подібною (2160-2183 г), за винятком незначного відставання самок третьої групи (2120 г), що, можливо, пов'язано з більш високою несучістю птиці.
Обрізання кігтів в добовому віці курям третьої і четвертої груп сприяла ранньому досягненню статевої зрілості самок. Так, у птиці указаних груп на 4-6 діб раніше (135-137 діб) за контрольних (141 доба) аналогів з'явилося перше яйце, а також набагато раніше досягнула 5-, 25-, 50-, 75- та 95% інтенсивності яйцекладки.
У курей, за обрізання їх кігтів на пальцях, відмічено більший показник несучості на початкову і середню несучку – у третій (259,1 яєць, 265,2 яєць) і четвертій (247,2 яєць, 263,4 яєць) групах він більший відповідно на 9,2-21,1 яєць (або 3,9-8,9%) та 18,3-16,5 яєць (або 6,7-7,4%) порівняно до контролю.

Таблиця 1

Показники

Група

1-а контроль

2-обрізання кігтів середніх пальців

3-середніх і задніх пальців

4-всіх пальців

Збереженість, %

93,5

91,7

95,4

88,9

Жива маса (г), тижні

 

 

 

 

2

120

117

110

109

4

274

264

260

251

6

502

494

487

473

8

693

676

665

676

10

905

902

930

922

12

1120

1112

1163

1139

13

1227

1220

1265

1255

16

1390

1391

1430

1459

19

1607

1632

1600

1631

Кількість махових пірїн першого порядку, що змінилися (шт.) у віці, тижнів

 

 

 

 

8

3,10

3,22

2,93

3,11

12

5,83

6,01

5,91

6,03

16

8,27

8,12

8,01

8,10

19

8,88

8,97

8,67

8,53

Однорідність стада за живою масою у 19 тижнів, %

75

82

84

88

Діловий вихід молодок у 16 тижнів, %

93,5

88,9

93,5

88,9

 

Таблиця 2

Показники

Група

1

2

3

4

Збереженість, %

92,4

94,3

96,7

88,9

Жива маса (г), тижні

 

 

 

 

22

1827

1850

1857

1864

36

1912

1818

1817

1891

52

2177

2140

2027

2075

64

2173

2183

2120

2160

Вік (дн.) досягнення яйцекладки, %:

 

 

 

 

появи першого яйця

141

137

137

135

5

142

141

139

138

25

154

154

146

146

50

161

161

154

154

75

172

167

160

160

95

201

176

161

161

Несучість (шт.) на несучку:

 

 

 

 

початкову

238,0

240,5

259,1

247,2

середню

246,9

252,8

265,2

263,4

Середня маса яйця, г.

64,41

63,96

64,02

63,71

Вихід яєчної маси (кг) на несучку:

 

 

 

 

початкову

15,3

15,4

16,6

15,7

середню

16,1

16,2

17,0

16,8

Вихід яєць за категоріями, %:

 

 

 

 

вища

3,44

4,44

4,15

4,42

відбірна

44,38

41,06

40,93

39,22

перша

39,31

40,71

42,72

40,82

друга

8,96

10,25

9,00

11,44

третя

0,23

0,56

0,19

0,27

бій і насічка

3,68

2,98

3,01

3,83

Витрати корму:

 

 

 

 

на 1 гол. за добу, г

116,9

117,1

117,1

116,9

на 10 яєць, кг

1,44

1,43

1,36

1,37

на 1 кг яєчної маси, кг

2,23

2,22

2,12

2,13

 
За продуктивний період за середньою масою яєць кури дослідних груп (63,71-64,02 г) вірогідно поступалися контрольним (64,41 г). Але, якщо взяти до уваги вихід яєчної маси на початкову і середню несучку, то, у даному випадку, вони мали перевагу, що пов'язано з більш високою несучістю. Найбільш високий вихід яєчної маси на початкову несучку у курей третьої групи (16,6 кг) – на 1,3 кг більше, ніж в інших дослідних групах (15,4-15,7 кг), і на 0,9 кг порівняно до контролю (15,3 кг).
У дослідних групах отримано більшу кількість яєць категорії «вища» – на 0,7-1,0%, першої категорії – на 1,4-3,4% порівняно до контролю. За кількістю пошкоджених яєць групи суттєво не відрізнялися.
Витрати корму на 1 голову за добу у всіх групах знаходилися практично на одному рівні – 116-117 г. На виробництво 10 яєць кури дослідних груп витрачали 1,36-1,43 кг, тоді як контрольної – 1,44 кг. Найменші витрати відмічено у птиці третьої-четвертої груп (відповідно 1,36 та 1,37 кг), що менше контролю на 5,6-4,9%. На отримання 1 кг яєчної маси кури контрольної групи витрачали 2,23 кг, тоді як другої – 2,22 кг, третьої – 2,12 кг, четвертої – 2,13 кг. Тобто, у дослідних групах витрати корму на 1 кг яєчної маси були меншими на 0,4-4,9%, особливо у птиці третьої та четвертої груп.
Проведено забій курей дослідних груп. Результати анатомічного розбирання тушок показали, що у 36-, 52-, 64-тижневому віці за абсолютною і відносною масою внутрішніх органів і довжині яйцеводу кури різних груп відрізнялися неістотно, за виключенням третьої і четвертої груп, які у 36 тижнів вірогідно переважали контроль за довжиною яйцеводу, а в 52 тижні відставали за абсолютною і відносною масою селезінки.
У середньому за продуктивний період не визначено істотних відмінностей між групами курей за абсолютною і відносною масою білку (40,4-40,8 г та 63,7-64,1% відповідно), жовтку (15,8-16,2 г та 25,0-25,4%) і шкаралупи (6,9 г та 10,8-10,9%); індексу форми яєць (75,6-75,7%); індексу білку (9,3-10,3%) і жовтку (44,7-45,7%); товщині шкаралупи (357,8-362,3 мкм).
Аналіз динаміки росту кігтів 2-го і 4-го пальців курей у 22-тижневому віці показав, що довжина указаних кігтів у птиці другої і третьої груп була меншою, ніж в контролі, на 4,7-5,9% і 7,3-7,4%; у 36 тижнів – на 4,7-5,0% та 5,2-6,8%; у 52 тижні – на 10,1-13,6% та 11,9-16,9% і в 64 тижні – на 12,2-13,2% та 13,9-15,2% відповідно. Це дає змогу стверджувати, що обрізання кігтів не тільки не стимулює їх ріст на інших пальцях, а навіть дещо пригнічує.

Висновки

  • Таким чином, проведені дослідження дали змогу заключити: обрізання кігтів середнього і заднього пальців у добовому віці дозволило знизити затрати часу на виловлювання і виймання з кліток молодок на 7,1%,
  • значно скоротити вік статевого дозрівання курей,
  • підвищити збереженість поголів'я ремонтних молодок на 1,9% і дорослих курей-несучок – на 4,3%,
  • підвищити несучість і вихід яєчної маси на початкову несучку відповідно на 8,9% та 8,5%,
  • знизити витрати корму на виробництво 10 яєць і 1 кг яєчної маси на 5,6% та 4,9% відповідно.

Колокольникова Т. Обрезка когтей у несушек // Птицеводство. – 2007. - №7. – С. 27-28.

Отримати консультацію у фахівця

 


Ферма по вирощуванні індиків