Профілактика теплового стресу у птиці - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки


Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
⇑ До гори ⇑

Підрощенi кури

Гарячі пропозиції від станції птахівництва Реалізуємо курочок-молодок, вік 3,5 місяці (ремонтний молодняк курей)

яичные курочки, купить подрост кур, Бондаренковские куры, ремонтный молодняк кур

Докладніше ...

тел. 097-101-55-06, 095-250-50-02

Оголошення

Гарячі пропозиції від станції птахівництваКонкурс на зайняття посади директора Державної дослідної станції птахівництва НААН

Докладніше

Гарячі пропозиції від станції птахівництваЗдається в оренду приміщення у фізіологічному корпусі Державної дослідної станції птахівництва НААН, Харківська обл.. Зміївський р-н , с.Бірки, вул.Центральна, 20.

Докладніше

Poultry Market - птахівництво України і світу. Менеджмент, аналітика, реформи, стандарти, технології.

Докладніше

Книги по птахівництву

Калькулятор кормів

Розраховує добову норму згодовування корму для індиків в залежності від температури в пташнику, сирого протеїну, обмінної енергії, живої маси, добового приросту маси та яйцепродукції за формулою Івка-Мельника.

Докладніше...

SCOPUS

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus»

Докладніше...

Новини технологій

Вчені та фахівці ветеринарної медицини Університету Аубурн, США створили експертну систему з діагностики захворювань птахів



Докладніше...

 

У Нідерландах створили робота для збору курячих яєць. Робот PoultryBot також виконує додаткові функції моніторингу мікроклімату.

Робот PoultryBot

Докладніше...

 

Альтернативна енергетика. Компанія V3Solar розробила сонячні панелі, що  можуть істотно вплинути на ринок. За рахунок їхнього способу вдалося покращити енергоефективність роботи сонячних елементів в 20 разів.

V3 Spin Cell

Докладніше..

Питання і відповіді

  • Які дані потрібні для оптимізації раціону годівлі птиці >>>
  • Профілактика перетоніта у курей >>>
  • Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз. >>>
  • Довідник формул по птахівництву >>>
  • Психрометрична таблиця гігрометра для визначення відносної вологості повітря >>>

Хвостик В. П., доктор. с.-г. наук

Державна дослідна станція птахівництва НААН

Підтримання оптимального мікроклімату в птахівничих приміщеннях за будь-яких зовнішніх температур – обов'язкова умова успішного виробництва. Існує ряд заходів, що дозволяють не допустити охолодження птиці взимку і уникнути теплового стресу в жаркий період. Спробуємо розглянути шляхи оптимізації мікроклімату в пташниках за високої зовнішньої температури, а також ряд супутніх заходів, що дозволяють мінімізувати негативні наслідки теплового стресу для птиці.

Вплив високої температури на птицю
Температура – найважливіший чинник зовнішнього середовища, що впливає на показники вирощування птиці. Думки фахівців щодо негативного впливу низьких температур на показники продуктивності птиці сильно різняться, проте всі вони солідарні в тому, що підвищена навколишня температура неминуче знижує виробничі показники як при вирощуванні бройлерів, так і за утримання племінної та яєчної птиці. Цей ефект помітно посилюється в умовах високої відносної вологості.
В умовах високої зовнішньої температури і вологості (>30°C, >60%) у птиці швидко розвивається стрес, внутрішня температура тіла підвищується на 0,5-1,0°С, дихання частішає з 22 до 200 циклів на хвилину (так званий симптом «гіперпноє»), активізуються артеріально-венозні анастомози в ділянках тіла, через які здійснюється основна тепловіддача: гребені, серіжки, відкрита шкіра ніг.
Через респіраторний тракт птиця позбавляється від вологи, яка забирає з собою надлишкове тепло. Це найважливіший шлях терморегуляції у птахів на відміну від ссавців, які можуть потіти. Але цей процес не може тривати довго і має негативний ефект – разом з повітрям, що видихається, птиця втрачає велику кількість СО2, що може призвести до респіраторного алкалозу з подальшим зниженням рН крові й метаболічному ацидозу.

У стані теплового стресу в плазмі крові птиці відмічається підвищення рівня кортикостерону, лептину і глюкагону, а також зниження кількості гормону щитовидної залози та інсуліну. Ці процеси неминуче позначаються на метаболізмі птиці й можуть призвести до цілого ряду негативних наслідків, що виявляються зниженням таких показників, як:
- споживання корму – на 4-5% на кожен градус понад 30°С;
- середньодобовий приріст ваги і конверсія корму;
- спермопродукція (до 50%) і запліднююча здатність племінних півнів (до 30%);
- яєчна продуктивність (до 8% при підвищенні температури з 21°С до 32°С) і якість шкаралупи (потоншання, крихкість) у промислової та племінної несучки;
- маса яйця знижується на 0,4 г при підвищенні температури на кожний градус вище 21°С;

- якість бройлерної тушки: розрив шкіри при знятті пера, погане знекровлення, жорстке м'ясо, темна пігментація, біохімічні зміни складу м'яса – зниження вмісту протеїну, підвищення % жиру в тушці. Це в першу чергу стосується курочок і обумовлено природною реакцією організму на високу температуру – через синтез і депонування жирової тканини, при катаболізмі якої утворюється більше води, ніж при розщепленні будь-якої іншої тканини в організмі;
- імунний статус птиці та збереження в старшому віці і т. д.
Клінічно тепловий стрес проявляється у птиці у вигляді симптомокомплексу, що включає:
- прискорене дихання через широко розкритий дзьоб;
- занурення дзьоба, гребеня і сережок у напувалки;
- заривання в підстилку;
- скуйовджене оперення;
- спрямовування птиці в зону доступу свіжого повітря;
- опущені, трохи розставлені в сторону крила;
- підвищена спрага і втрата апетиту;
- у критичній стадії процесу – утруднене дихання, конвульсії і загибель від респіраторного алкалозу.

Методи профілактики теплового стресу

Існує ряд заходів, що допомагають мінімізувати негативний вплив високих зовнішніх температур на птицю. Їх можна умовно поділити на технологічні, кормові та технічні.
Технологічні прийоми включають:
- зниження щільності посадки бройлерів на 20%, курей-несучок – до 2 голів у клітку;
- обмеження по глибині використовуваної підстилки до 3-5 см. Глибока підстилка виділяє більше біотепла в результаті розкладання компонентів посліду та їх взаємодії з підстилковим матеріалом;
- при вкрай високій зовнішній температурі в умовах старих пташників можна залишити по 1м2 відкритої бетонної підлоги по внутрішньому периметру будівлі – уздовж стін. Цю зону можна періодично зрошувати водою, створюючи додаткове джерело випарного охолодження;
- у жаркий період птиця споживає додатково 7% води на кожен градус понад 21°С. Тому будь-який дефіцит води призводить до швидкого зневоднення і загибелі птиці. Щоб уникнути цього система напування повинна забезпечувати цілодобовий вільний доступ птиці до води. Якщо є можливість, то бажано збільшити фронт напування на 20-25%. Крім того, дослідження показали, що прохолодна вода (15°С) сприяє підвищенню споживання корму на 5-10% в порівнянні з теплою (30°С);
- доведено, що підвищення температури до 37,5°С у пташнику з 3-денними курчатами на 24 години істотно знижує негативні наслідки теплового стресу на птиці в більш старшому віці;
- застосування світлового режиму, який включає 1 годину світла і 3 години темряви, починаючи з 4-денного віку, в умовах теплового стресу дозволяє зберегти високий імунний статус поголів'я та істотно знизити падіж;
- необхідно уникати годування в самий жаркий період доби. Для бройлерів можна змістити його на темну фазу, а для несучки та племінної птиці – перенести годування на ранній ранок, вечір чи ніч. Однак максимальний ефект від цього заходу помітний саме на бройлерах.

Кормові фактори. Незважаючи на всі зусилля, прикладені до вивчення цієї проблеми протягом останніх 25 років, не було знайдено "кормових" рішень, здатних повністю компенсувати негативний вплив на птицю теплового стресу.
Можна навести ряд найбільш дієвих заходів:
- окислення кормових жирів в умовах високих температур може привести до їх часткового або повного незасвоєння, розладу травлення, порушення обміну жиророзчинних вітамінів, електролітів і закономірного зниження виробничих показників. Запобігти цьому процесу можна додаванням до кормів антиоксидантів, недопущенням контакту вітамінів і мікроелементів аж до моменту вироблення кормів, а також застосуванням захищених (інкапсульованих) форм вітамінів;
- підвищення зовнішньої температури з 25°С до 38°С майже втричі збільшує потребу птиці у вітаміні А через перехід його запасів у печінці із термостабільної ефірної форми в термолабільну спиртову, що підлягає окисленню. Зростає також потреба у вітаміні Е, що бере участь у захисті мітохондріальних ліпідів і синтезі нуклеїнових кислот; у вітамінах групи В, холіні. В результаті такого комплексного дефіциту підвищується ризик загибелі птиці з причини жирової дистрофії печінки. Тому додавання додаткової кількості електролітів (хлориду калію, 0,25-0,5% - випоюванням або 0,5-1,0% - до корму), жиро-і водорозчинних вітамінів - особливо вітаміну Е (до 250 мг/кг корму), а також аскорбінової кислоти (вітамін С) в дозах 100, 150 та 200 г/т готового корму для несучки, бройлерів та батьківського стада відповідно - дозволяє ефективно боротися з тепловим стресом шляхом стимуляції вироблення в організмі кортикостероїдів (антистресових гормонів);
- включення додаткової кількості жирів до раціону в жаркий період (до 7%), особливо бройлерним курчатам, дуже важливо для забезпечення енергетичної потреби. Альтернативою дорогим джерелам жиру може бути екструдована повно жирова соя. До недавнього часу була розповсюджена думка, що більша кількість ліпідів в раціоні необхідна птиці в зимовий період, і мінімальна – у спеку. Наукові дослідження у цій галузі показали, що включення жирів до раціону птиці, яка підлягає тепловому стресу, дає змогу покращити результати відгодівлі. Безумовно, необхідно пропорційно підвищувати і рівень сої напівжирної та незамінних амінокислот, щоб витримати енергопротеїнове співвідношення. Крім того, експериментально доказано, що підвищений уміст лізину (до 1,15%) у фіналі відгодівлі в умовах високих температур істотно покращує виробничі показники;
- додавання бетаїну, як донора метильних груп, у воду (500 г/л) або корм (100 г/кг) в умовах спеки дозволяє знизити споживання води, а також клоакальну температуру і падіж на фінальній стадії відгодівлі;
- додавання мультиферментних препаратів (амілази, протеази, ксиланази) до кормів в період зниження їх споживання – допоможе частково компенсувати недоотриману кількість поживних компонентів корму через краще засвоєння спожитої кількості;
- додавання до корму бікарбонату натрію з розрахунку 4-10 кг/т допомагає відновити в організмі рівень лужного буфера, втраченого при алкалозі в результаті гіперпноє птиці в спеку;
- додавання хлориду калію до корму (0,5-1,0%) або у воду (0,25-0,5%) допомагає відновити електролітний баланс;
- додавання цинку бацитрацину та/або кормових антибіотиків позитивно позначається на збереженості птиці в період теплового стресу.
Експериментальними дослідженнями росі йських вчених (Маркин Ю. В. та ін., 2010) показано, що додавання до основного раціону курчат-бройлерів антистресової добавки «ОптиПро» за теплового стресу сприяло збільшенню швидкості росту птиці на 3,4%, зниженню відходу на 2,8%, затрати корму на одиницю приросту знизилися на 2,3%, забійний вихід підвищився на 1,7%. Застосування цього препарату дало позитивний ефект і на курях-несучках. Так, зокрема, інтенсивність яйцекладки птиці в умовах теплового стресу була вищою на 1,4%, несучість на середню несучку – на 1,3 яйця. Затрати корму на 1 яйце були нижче контролю на 2,2 г. Таким чином, дана кормова добавка активізує синтез антистресових білків, підвищує продуктивність, збереженість птиці, покращує конверсію корму.
Перераховані заходи відносяться переважно до розряду маловитратних, а часто і зовсім організаційних.
Найбільш же ефективні та дорогі шляхи недопущення теплового стресу мають на увазі монтаж і використання додаткового технологічного обладнання.

Інженерно-технічні рішення. Які ж інженерно-технічні рішення дозволяють підтримувати бажану температуру в пташнику влітку ?
Насамперед – це сама конструкція пташника. Так, при плануванні будівництва пташників в регіонах з тривалими періодами високих температур їх необхідно орієнтувати в східно-західному напрямку. Максимальна висота даху повинна бути не менше 4 м зі скатом не менше 200. Це попереджає негативний тепловий вплив на птицю від розпаленої в спеку покрівлі пташника. Для затінення стін пташника дах повинен виступати над ними на 1-1,5 м. Він повинен бути добре ізольованим відповідним матеріалом (скловата, поліуретан).
Покриття – переважно гофровані алюмінієві листи, які відображають тепло. З внутрішньої сторони – водонепроникний пластик. Площа бічної приточки повинна складати як мінімум 60% від площі стін. Якщо використовуються бічні штори, вони повинні надійно захищати птицю від дощу і сонця.
Забарвлення внутрішньої поверхні даху в білий колір дозволяє знизити його теплопоглинання на 10-15%.
І все ж основна роль у цьому процесі приділяється системі вентиляції.
Робота кліматичного обладнання, що використовується для охолодження птиці при високій зовнішній температурі, заснована на двох основних принципах:
1 - Конвекційне охолодження;
2 - Випарне (вологісне) охолодження.
Конвекційний метод передбачає охолодження за рахунок високої швидкості руху повітря – так звана тунельна вентиляція. Вона прийнятна для регіонів, де пікова денна температура не перевищує 42°С протягом не більше 3 годин на добу на протязі 5-10 днів у році.
Ефективність охолодження при цьому безпосередньо залежить від швидкості руху повітря на рівні птиці та різниці температур повітря всередині і зовні пташника. Швидкість руху повітря всередині пташника визначають три основні чинники: герметичність конструкції, максимальна продуктивність витяжки та площа.
Герметичність пташника гарантує, що все повітря буде надходити тільки через технологічні отвори з одного кінця пташника (припливні жалюзі) і видалятися через інші (торцева витяжка), виключаючи "підсмоктування" повітря по шляху найменшого опору – через найближчі щілини.
На ефективність роботи витяжних вентиляторів істотно позначається ступінь зносу ременів приводу, а також наявність великої кількості пилу і пуху на лопатях вентилятора та стулках жалюзі.
Так, наприклад, зношений ремінь, навіть якщо він не "люфтить", при споживанні однакового (з новим ременем) кількості енергії, не здатний забезпечити 100%-ву продуктивність роботи вентилятора. І навіть 10%-ва втрата продуктивності "обходиться" в 3°С охолоджуючого ефекту тунельної вентиляції.
Пил і пух, що прилипають до лопатей вентиляторів в процесі роботи, можуть змінити їх аеродинамічні характеристики і знизити повітрообмін на 30%.
Для ефективної роботи тунельної вентиляції слід забезпечити максимальний рівень повітрообміну 5-7 м3/кг живої маси птиці для створення потоку повітря зі швидкістю 2-2,5 м/сек. на рівні птиці. Швидкість руху повітря >3 м/сек. не робить додаткового охолоджуючого ефекту, а >4 м/сек. викликає у птиці ще більший стрес.
Іноді для збільшення швидкості потоку повітря в центрі пташника буває достатньо встановити додаткові рециркуляційні (розгінні) вентилятори. У кліматичних зонах, де максимальна річна температура стабільно тримається вище 35°С, а внутрішня температура пташника протягом тривалого періоду перевищує позначку 30°С, виникає необхідність поєднання системи тунельної вентиляції з системами додаткового випарного охолодження повітря.
В основі випарного методу охолодження лежить принцип поглинання тепла випаровуванною рідиною. Необхідно пам'ятати, що на роботу будь-якої системи охолодження дуже сильно впливає вологість повітря в приміщенні.
Теплопоглинаюча здатність повітря безпосередньо залежить від його температури і відносної вологості. Чим вона вища – тим складніше домогтися бажаного ефекту.
Так, наприклад, для повітря з параметром відносної вологості 40% зниження температури з 30°С до 15°С призведе до підвищення вологості до 100%. І навпаки, при нагріванні повітря з 16°С до 22°С показник відносної вологості знизиться з 60% до 40%.
Конвекційний метод охолодження дозволяє знизити відчутну птицею температуру на 4-6°С. Такого ж ефекту можна домогтися за рахунок випарного методу охолодження – при цьому відбувається фактичне зниження температури на 4-6°С.
Поєднання ж обох методів дозволяє знизити температуру на 6-12°С. Цього зазвичай достатньо для запобігання у птиці теплового стресу, який починається при температурах, що перевищують 30°С.

Заключення
Боротьба з високою температурою всередині пташника в літній період – найважливіший етап на шляху подолання теплового стресу у птиці.
Але перед тим як визначитися з методами "боротьби" – необхідно критично оцінити ступінь загрози теплового стресу і можливого збитку для птахівництва конкретного регіону, тобто – тривалість жаркого періоду і пікову температуру, з якою доведеться "боротися".
Для регіонів, де тривалість пікових температур (>30°С) рідко перевищує кілька днів у році, цілком можна обійтися застосуванням технологічних і кормових прийомів компенсації теплового стресу, а також недорогими системами дискового або форсункового охолодження. Для південних регіонів система касетного охолодження в поєднанні з тунельною вентиляцією, є, мабуть, єдино оптимальним вибором.

 

Зворотній зв'язок з автором статті

 


Ферма по вирощуванні індиків