Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України

Проведено аналіз існуючих технологій виробництва харчових яєць і м'яса птиці в невеликих і середніх птахівничих підприємствах та вимог щодо їх безпечності. Систематизовано спільні елементи технологій для різних систем утримання птиці. Складено список імовірних фізичних, хімічних та мікробіологічних небезпек, що виникають на різних етапах виробництва і гранично допустимих меж.

У кліткових батареях відбувається надлишковий ріст кігтів у курей, які спричиняють пошкодження птиці (садно, подряпини), що, в свою чергу, провокує розкльовування і канібалізм. Крім того, це затрудняє відловлювання і вивантаження птиці з кліток, нерідко призводить до травм рук обслуговуючого персоналу.

Курячий послід представляє велику цінність як органічне добриво. Він містить в перерахунку на суху речовину 70% органіки, з якої 35-40% приходиться на долю протеїну, 4-6% - азоту, 5-6% - кальцію, 1,7-2% - калію, 2,4-2,6% - фосфору і 1.2-1,4% - магнію. Проте свіжий послід використовувати не можна, так як він уміщує токсичні продукти метаболізму, аміак, яйця численних гельмінтів, десятки видів мікроорганізмів.

На даний час більшість птахофабрик нарощують виробництво основної продукції – яєць і м'яса пиці. Зі збільшенням об'ємів цих харчових продуктів одночасно у пропорційних кількостях зростає і вихід пташиного посліду, який представляє собою цінну органічну сировину для виробництва добрив.

Підтримання оптимального мікроклімату в птахівничих приміщеннях за будь-яких зовнішніх температур – обов'язкова умова успішного виробництва. Існує ряд заходів, що дозволяють не допустити охолодження птиці взимку і уникнути теплового стресу в жаркий період.

Рябініна Олена Вікторівна, к.с-г. н.,

Державна дослідна станція птахівництва НААН

Перспективним напрямом розвитку птахівництва в Україні є відгодівля водоплавної птиці на велику жирну печінку. Збагачення великої жирної печінки біологічно-активними речовинами, таких як, вітаміни А, Е та органічним селеном забезпечує підвищення поживності до рівнів, які характерні для так званої  функціональної їжі. Виробництво такої продукції має свій попит і перспективу як в Україні так і світі. Сегмент Українського ринку ще не освоєний.

Наведені оптимальні параметри мікроклімату пташника при вирощуванні та утриманні сільськогосподарської птиці. Показаний вплив мікроклімату на здоров'я і продуктивність птиці. Представлені нормативні значення показників температури та складу повітря в пташнику, способи контролю та прилади для їх визначення для різних видів і вікових груп птиці.

Проведено випробування розробленої фахівцями Інституту тваринництва НААН та ТОВ ТРВК «Око» системи світлодіодного освітлення у пташнику для утримання індиків батьківського стада. Випробування засвідчили відповідність параметрів її роботи основним технічним вимогам до систем освітлення пташників. Відмічено тенденції до позитивного впливу світлодіодного освітлення на прирости живої маси у індичок в період з 20- до 30-тижневого віку, несучість в продуктивний період, зменшення питомих витрат кормів в розрахунку на 1 кг приросту живої маси та 10 шт. отриманих яєць. Застосування запропонованої системи світлодіодного освітлення також сприяло зниженню витрат електроенергії на освітлення в 8,3 раза - порівняно із застосуванням ламп розжарювання, та в 2,1раза - порівняноі з застосуванням люмінесцентних ламп.

За приблизними розрахунками, річний вихід посліду в птахівницьких господарствах України складає близько 4,7 млн. тонн. Зараз послід часто служить джерелом забруднення повітряного середовища, грунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур'янів, яєць та личинок гельмінтів і мух. Під його складування та зберігання з господарського обороту вилучаються великі площі сільгоспугідь.

Розроблена і випробувана перша вітчизняна система світлодіодного освітлення для тваринницьких і птахівницьких приміщень. Випробування засвідчили відповідність параметрів її роботи основним технічним вимогам. Застосування розробленої системи освітлення забезпечувало зниження витрат електроенергії на освітлення в 8,3 раза - порівняно із застосуванням ламп розжарювання, та в 2,1раза – порівняно із застосуванням люмінесцентних ламп.