Господарсько корисні ознаки курей вітчизняного генофонду - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки


Rambler's Top100 Hosting Ukraine

SCOPUS

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus»

Докладніше...

Наведено характеристику курей різного напрямку продуктивності вітчизняного генофонду за господарсько корисними ознаками в ряді генерацій.


Хвостик В.П., к. с-г.н, завідувач лабораторії селекції та збереження генофонду птиці"

У більшості розвинутих країнах світу стає актуальною проблема збереження біологічного різноманіття в агроекосистемах, генетичної консервації місцевих порід сільськогосподарських тварин [1]. Внаслідок інтенсивної діяльності людства в природі виникли незворотні зміни в екосистемах, тисячоліттями апробовані природою тварини починають зникати, виникає їх розбалансування. Це змусило міжнародні організації розробити спеціальну програму ООН «Збереження генетичних ресурсів тварин», в якій сформульовано рекомендації щодо вивчення та збереження генофонду тварин [2].
Використання в промисловому птахівництві обмеженого числа порід птиці ставить під загрозу збіднення генетичних ресурсів або навіть повного їх зникнення. Тому на даний час питанню збереження біологічного різноманіття локальних популяцій птиці приділяється значна увага. В майбутньому місцевий генофонд може бути затребуваним до селекційно-племінної роботи зі створення нових значимих форм птиці як джерело цінних генетичних комплексів. Вивчення продуктивних та адаптивних якостей птиці вітчизняного генофонду вважається актуальною проблемою зоотехнічної науки.
Мета досліджень – вивчити господарсько корисні ознаки курей вітчизняного генофонду в динаміці поколінь.
Матеріали та методи досліджень. Робота з генофондним стадом курей вітчизняної селекції проводилася на експериментальній фермі «Збереження державного генофонду птиці» Інституту тваринництва НААН (відділ птахівництва) на протязі 2011-2013 років. В генофондному стаді зберігається птиця різного напрямку продуктивності – яєчного (лінія «А» породи «Бірківська барвиста»), яєчно-м'ясного (лінія «14» породи «Полтавська глиняста», лінії «02» та «38» породи «Червоний род-айленд») та м'ясо-яєчного (6 субпопуляцій з різним забарвленням оперення).
Враховувалися основні господарсько корисні ознаки піддослідної птиці – жива маса у 20- та 46(48)-тижневому віці; маса яєць у молодому віці курей (у 30 тижнів) та у дорослих (у 40-тижневому віці у 2011 році та 44-тижневому віці у 2012-2013 роках); несучість на середню несучку за 40 тижнів життя; збереженість дорослих курей (у процентах) за продуктивний період.
Результати досліджень. В таблиці 1 наведено показники живої маси птиці в 20- та 46-48-тижневому віці, маса яєць у 30 тижнів та 40-44 тижні, несучість за продуктивний період, збереженість дорослого поголів'я.

Таблиця 1


Продуктивні ознаки курей вітчизняного генофонду

Порода, лінія, популяція / рік дослідження

Жива маса курей, кг

Маса яєць, г

Несучість, яєць

Збереженість, %

у 20 тижнів

у 46-48 тижні

у 30 тижнів

у 40-44 тижні

Бірківська барвиста - лінія «А»

2011

1,34

1,63

52,5

56,9

72,4

94,7

2012

1,49

2,01

55,1

58,8

85,8

87,0

2013

1,45

1,88

53,3

60,1

81,3

89,3

Полтавська глиняста-лінія «14»

2011

1,35

1,83

52,4

56,7

72,0

96,3

2012

1,67

2,18

55,5

61,1

91,3

99,0

2013

1,56

2,01

55,2

60,2

82,9

88,5

Род-айленд червоний - лінія «02»

2011

1,35

1,78

54,0

58,2

87,6

96,8

2012

1,70

1,94

56,1

62,8

101,6

91,0

2013

1,55

1,93

60,5

62,4

92,7

84,3

Род-айленд червоний - лінія «38»

2011

1,28

1,82

54,2

57,6

78,9

98,2

2012

1,67

2,02

56,9

61,4

113,0

97,0

2013

1,59

1,91

59,5

61,9

92,9

86,7

Бірківські м'ясо-яєчні:

 

 

 

 

 

 

 

зозулясті-Г1

2011

1,82

2,51

54,3

61,1

80,2

91,8

2012

2,04

2,89

55,9

60,3

89,0

98,0

2013

1,98

2,72

56,7

60,4

79,1

92,1

плімутрок білий-Г2

2011

2,13

2,60

54,0

61,3

70,1

97,9

2012

2,20

3,27

58,1

62,4

83,5

95,0

2013

1,91

3,11

56,2

62,8

74,2

92,6

 

золотисті-Г3

2011

1,87

2,48

54,1

59,8

78,3

95,3

2012

1,84

2,86

57,3

61,5

87,0

97,0

2013

1,87

2,78

58,9

61,2

79,4

81,9

 

рябі-Г4

2011

1,82

2,65

53,4

60,0

90,1

95,8

2012

1,92

2,84

56,1

61,6

94,1

95,0

2013

1,84

2,71

54,4

60,5

89,6

82,5

 

сріблясті-С

2011

1,80

2,19

54,2

57,1

83,2

97,8

2012

1,74

2,74

56,2

60,8

78,6

93,0

2013

1,68

2,46

53,5

60,2

79,7

79,7

 

корніш-К

2011

2,53

3,16

56,2

62,1

74,8

100,0

2012

2,32

4,30

57,6

63,5

78,4

98,0

2013

2,06

3,17

55,8

63,5

70,8

86,7

Жива маса у 20-тижневому віці яєчних курей (1,34-1,49 кг) була найменшою серед дослідженої птиці, що добре узгоджується з її напрямом продуктивності. Серед яєчно-м'ясної птиці різного генезису суттєвої різниці за живою масою не було – знаходилася в межах 1,28-1,70 кг. Серед субпопуляцій м'ясо-яєчних курей найбільш важкими (2,06-2,53 кг) були кури синтетичного корнішу як суто м'ясної породи, що логічно пояснюється їх походженням. В інших групах птиці жива маса була відносно стабільною протягом трьох років моніторингу.
У дорослому віці курей зберігається відмічена тенденція показників живої маси. Яєчні кури породи «Бірківська барвиста» найлегші (1,63-2,01 кг), жива маса яєчно-м'ясних збільшується до 1,78-2,18 кг, м'ясо-яєчних – до 2,19-4,30 кг. Показники живої маси курей в різні вікові періоди в повній мірі характеризують їх диференціацію за напрямком продуктивності.
У курей генофондного стада в динаміці досліджених років визначали масу яєць в молодому та дорослому віці самок. У яєчних курей породи «Бірківська барвиста» маса яєць у 30 тижнів знаходилася в межах 52,5-55,1 г. Серед яєчно-м'ясних курей дещо більшою ця ознака була у червоного род-айленду – на 3,1-15,5% порівняно з полтавським глинястими.
У субпопуляціях бірківських м'ясо-яєчних курей маса яєць у 30-тижневому віці перебувала на рівні 53,4-58,9 г. Дещо меншою маса яєць визначена у птиці із рябим та сріблястим оперенням – на 2-10% порівняно з іншими субпопуляціями.
У дорослих курей маса яєць в усіх групах суттєво збільшується у порівнянні з попереднім віковим періодом. У яєчних курей до 56,9-60,1 г (або на 6,7-12,8%), яєчно-м'ясних – до 56,7-62,8 г (у червоного род-айленду на 1,6-3,7% більше, ніж у полтавських глинястих). Особливо високою маса яєць була у лінії «02» у 2012-2013 роках.
У м'ясо-яєчних курей найбільше нарощування маси яєць відмічається у субпопуляціях «Г-2» та «К» з білим забарвленням оперення – відповідно на 7,4-13,5% та 10,2-13,8% . Тоді як в інших групах – стабілізація їх маси.
Несучість курей породи «Бірківська барвиста» за 40 тижнів життя за роки моніторингу коливалася в межах 72,4-85,8 яєць. Несучість яєчно-м'ясних курей вивчених ліній породи «Червоний род-айленд» більша, ніж автохтонної породи «Полтавська глиняста» - у різні роки різниця становила 11,3-28,8%.
Несучість бірківських м'ясо-яєчних курей різних субпопуляцій за 40 тижнів життя перебувала на рівні 70,1-94,1 яєць. Високою несучістю у всі досліджені роки характеризувалася птиця з рябим забарвленням оперення – 89,6-94,1 яєць.
Приймаючи до уваги той факт, що селекційна робота з птицею генофондного стада проводиться методами масової селекції, відбирається за фенотипом (загальним розвитком, без дефектів екстер'єру, типовими для певної популяції ознаками, високою живою масою при комплектуванні батьківських стад), то несучість птиці можна визнати задовільною. Високими показниками несучості вирізнялися кури породи «Червоний род-айленд», з якими раніше проводилася спрямована племінна робота в племзаводах.
Досить гарною несучістю характеризувалися і м'ясо-яєчні кури створених субпопуляцій, особливо з рябим, зозулястим та золотистим забарвленням оперення. Очевидно, на перспективу доцільним є збільшення чисельності поголів'я курей цих груп, що позитивно відобразиться на загальних об'ємах виробництва інкубаційних яєць та добового молодняку, що, в свою чергу, збільшить обсяги їх реалізації птахівничим підприємствам та населенню.
Збереженість курей генофондного стада за три роки використання була високою. Так, за продуктивний період життєздатність яєчної птиці перебувала у межах 87,0-94,7%, яєчно-м'ясної різних популяцій практично однакова – 84,3-99,0%.
М'ясо-яєчні кури створених субпопуляцій, не дивлячись на високу живу масу дорослої птиці та той факт, що кури утримувалися разом з півнями за природного спарювання (що викликає постійне високе стресове навантаження), характеризувалися також високою життєздатністю при утриманні в кліткових батареях.
Отже, птиця вітчизняної селекції вирізняється гарною адаптаційною здатністю до умов кліткового утримання, відмінною адаптованістю до паратипових факторів оточуючого середовища. Спільне утримання курей і півнів в клітках на обмеженій території не призводить до суттєвого стресу в птиці, вона проявляє високу адаптацію до наявних умов і характеризується задовільною продуктивністю.
Висновки. Збережено вітчизняний генофонд курей різного напрямку продуктивності. Птиця характеризується доброю продуктивністю та збереженістю за кліткового утримання і природного спарювання.

Бібліографічний список літератури

1. Гузєєв Ю. В. Генетична структура популяції сірої української худоби по гену CSN3 / Ю. В. Гузєєв, Д. Т. Вінничук // Збірник наукових праць Подільського ДАТУ. – Кам'янець-Подільський, 2013. – Вип. 21. – С. 78 – 80.
2. Hodges J. FAO expert consultation on the management of farm animal genetic resources. Recommendations: The management of global animal genetic resources. FAO Animal Production and Health Paper. – №104ed. – FAO. – Rome, Italy, 1992.

ECONOMICALLY ADVANTAGEOUS FEATURES OF THE GENE POOL OF DOMESTIC CHICKENS
Khvostik V. P., Zаkharchenko О. P.,
Lytuy Yu. S., Pechenezhskaya Т. B., Fecenko N. А.
Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

Abstract. The characteristic of chickens of different directions productivity of domestic gene pool for economically useful signs in several generations.
Key words: chickens, native gene pool, live weight, egg production, egg weight, vitality.

 

Хвостик В. П., канд. с.-г. н.; Захарченко О. П., м. н. с.;
Лютий Ю. С., м. н. с.; Печеніжська Т. Б., м. н. с.; Фесенко Н. А., м. н. с.

Інститут тваринництва НААН
Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

Звязок з авторами

  Комп'ютерна програма для ведення племінного обліку при селекційній роботі з сільськогосподарською птицею


Досліди Конрада Лоренца щодо вивчення розумової діяльності у птиці