Більшість сучасних порід і різновидів курей були створені в XIX - на початку XX століть, хоча процес породоутворення розпочався ще задовго до нашої ери. В наш час на всій планеті нараховується близько 1,5 тис. порід курей, сотні яких описані в літературних джерелах. Так, в каталозі Сомса (Somes R.G. International registry of poultry genetic stocks, Ехр. Stat. Bull. Conn. 1985, N 469) дано перелік 604 порід та різновидів курей, в енциклопедії Стромберга (Stromberg L.Poultry of the World. 1996) – більше 140, а в книзі німецьких авторів Вандельта і Уолтера (R.Wandelt, J. Wolters. Handbuch der Huhnerrassen die Huhnerrassen der Welt,1996) приведені дані близько 420 порід.
1. Бірківська барвиста - кури з подвійною аутосексністю.
При розведенні в собі добові півники та курочки розрізняються між собою за кольором пуху (наявність або відсутність смугастості) з точністю до 100 %. При схрещуванні курей з півнями порід з червоним забарвленням оперення (наявність гену золотистості) гібридний добовий молодняк також можна розділити за статтю залежно від кольору пуху – золотистість/сріблястість. Разом з цим дана птиця має високі відтворні якості – показник виводимості яєць наближується до 99 %.
2. Полтавська глиняста порода курей має генетичну стійкість до неопластичних захворювань (хвороба Марека тощо). Завдяки селекційній роботі вітчизняних вчених цей показник доведено до 70 % від загального поголів'я.
3. Українські чорні та зозулясті кури одні з небагатьох порід курей, які були втрачені в середині ХХ сторіччя під час становлення ери промислового птахівництва та успішно ресинтезовані у 2010 році зусиллями українських селекціонерів.
4. Відношення маси білка до маси жовтка у більшості сучасних кросів становить 2,5-2,7, а у м'ясо-яєчних курей Геркулес вітчизняної селекції – 1,7-1,9, тобто вміст жовтку в яйці у них складає понад 33,0 %, що вказує на підвищену енергетичну цінність даного продукту. До цього ж півні даної популяції за певних умов утримання за живою масою можуть досягати 9,0 кг.
5. До великої кількості існуючих різновидів курей відносяться і міні-кури. Батьківські стада бройлерів на фермах Франції, Нідерландів, Китаю більше ніж на 70% складаються з курей-носіїв гена карликовості (dw). Вітчизняні м'ясо-яєчні «карлики» у віці 52 тижні життя мають живу масу біля 3,1-3,3 кг (півні) та 2,4-2,5 кг (кури).
6. Унікальними є гуси породи Велика сіра селекції Інституту птахівництва, яких можна утримувати навіть за відсутності водойм. Ці гуси мають генетичну схильність до надмірного росту печінки, маса якої може сягати 1 кг та вище за спрямованої відгодівлі.
7. Великі білі гуси мають аутосексність у добовому віці за кольором пуху (точність сортування за статтю – до 98 %) та у дорослому – за забарвленням оперення (точність до 95 %).
8. Українські кольорові породні групи качок відрізняються меншим вмістом жиру в тушці (23-27 %) порівняно з пекінською породою (37-38 %), що робить можливим їхнє використання у дієтичному харчуванні.
З цим матеріалом читають:
- „Чорнушки", „рябушки" та інші нові розробки вітчизняних селекціонерів для фермерських та присадибних господарств населення
- Господарсько корисні ознаки курей вітчизняного генофонду
- Міні-кури - інструмент підвищення економічної ефективності використання м'ясо-яєчної птиці
- М'ясо-яєчна птиця для домашнього подвір'я
- Національне надбання: кури «Полтавська глиняста»
- Морфологічні ознаки яєць курей вітчизняної та зарубіжної селекції
- Гуси в фермерском хозяйстве и на подворье
- Утки в фермерском хозяйстве и на подворье
- Рекомендації з використання сучасних методів визначення статі молодняку
сільськогосподарської птиці - Вирощування, утримання та годівля індиків | методичні рекомендації
- Вирощування, утримання та годівля яєчних та м'ясо-яєчних курей
- Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птицi
- Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз