Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України

Більшість сучасних порід і різновидів курей були створені в XIX - на початку XX століть, хоча процес породоутворення розпочався ще задовго до нашої ери. В наш час на всій планеті нараховується близько 1,5 тис. порід курей, сотні яких описані в літературних джерелах. Так, в каталозі Сомса (Somes R.G. International registry of poultry genetic stocks, Ехр. Stat. Bull. Conn. 1985, N 469) дано перелік 604 порід та різновидів курей, в енциклопедії Стромберга (Stromberg L.Poultry of the World. 1996) – більше 140, а в книзі німецьких авторів Вандельта і Уолтера (R.Wandelt, J. Wolters. Handbuch der Huhnerrassen die Huhnerrassen der Welt,1996) приведені дані близько 420 порід.

1. Бірківська барвиста - кури з подвійною аутосексністю.

При розведенні в собі добові півники та курочки розрізняються між собою за кольором пуху (наявність або відсутність смугастості) з точністю до 100 %. При схрещуванні курей з півнями порід з червоним забарвленням оперення (наявність гену золотистості) гібридний добовий молодняк також можна розділити за статтю залежно від кольору пуху – золотистість/сріблястість. Разом з цим дана птиця має високі відтворні якості – показник виводимості яєць наближується до 99 %.

2. Полтавська глиняста порода курей має генетичну стійкість до неопластичних захворювань (хвороба Марека тощо). Завдяки селекційній роботі вітчизняних вчених цей показник доведено до 70 % від загального поголів'я.

3. Українські чорні та зозулясті кури одні з небагатьох порід курей, які були втрачені в середині ХХ сторіччя під час становлення ери промислового птахівництва та успішно ресинтезовані у 2010 році зусиллями українських селекціонерів.

4. Відношення маси білка до маси жовтка у більшості сучасних кросів становить 2,5-2,7, а у м'ясо-яєчних курей Геркулес вітчизняної селекції – 1,7-1,9, тобто вміст жовтку в яйці у них складає понад 33,0 %, що вказує на підвищену енергетичну цінність даного продукту. До цього ж півні даної популяції за певних умов утримання за живою масою можуть досягати 9,0 кг.

5. До великої кількості існуючих різновидів курей відносяться і міні-кури. Батьківські стада бройлерів на фермах Франції, Нідерландів, Китаю більше ніж на 70% складаються з курей-носіїв гена карликовості (dw). Вітчизняні м'ясо-яєчні «карлики» у віці 52 тижні життя мають живу масу біля 3,1-3,3 кг (півні) та 2,4-2,5 кг (кури).

6. Унікальними є гуси породи Велика сіра селекції Інституту птахівництва, яких можна утримувати навіть за відсутності водойм. Ці гуси мають генетичну схильність до надмірного росту печінки, маса якої може сягати 1 кг та вище за спрямованої відгодівлі.

 7. Великі білі гуси мають аутосексність у добовому віці за кольором пуху (точність сортування за статтю – до 98 %) та у дорослому – за забарвленням оперення (точність до 95 %).

8. Українські кольорові породні групи качок відрізняються меншим вмістом жиру в тушці (23-27 %) порівняно з пекінською породою (37-38 %), що робить можливим їхнє використання у дієтичному харчуванні.

 З цим матеріалом читають:

• „Чорнушки", „рябушки" та інші нові розробки вітчизняних селекціонерів для фермерських та присадибних господарств населення
• Господарсько корисні ознаки курей вітчизняного генофонду
• Міні-кури - інструмент підвищення економічної ефективності використання м'ясо-яєчної птиці
• М'ясо-яєчна птиця для домашнього подвір'я
• Національне надбання: кури «Полтавська глиняста»
• Морфологічні ознаки яєць курей вітчизняної та зарубіжної селекції
• Гуси в фермерском хозяйстве и на подворье
• Утки в фермерском хозяйстве и на подворье
• Рекомендації з використання сучасних методів визначення статі молодняку
  сільськогосподарської птиці
• Вирощування, утримання та годівля індиків | методичні рекомендації
• Вирощування, утримання та годівля яєчних та м'ясо-яєчних курей
• Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птицi
• Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць - cхематичний аналіз