Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України

Геморагічний нефрит-ентерит є однією із основних небезпечних вірусних хвороб гусей у Європі. Захворювання спричиняє поліомавірус. До хвороби чутливий молодняк гусей до 10-тижневого віку, причому загибель гусенят може досягати 70 % і більше. Згідно літературних даних, за останні 10-12 років захворювання зареєстроване у Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі.

Протягом 2012-2015 рр. проведено дослідження матеріалу з гусівничих господарств різних областей України. Встановлено, що у птиці з досліджених господарств спостерігали різні захворювання – відсоток тільки вірусних хвороб склав 7,4, бактеріальних – 29,6, незаразних – 18,5, асоційованих інфекцій – 44,4 %.

Комбінована схема імунізації дорослих гусей забезпечує більш високий рівень антитіл, що дає змогу отримувати стійких рівень антитіл до кінця племінного сезону.

Протягом 2013-2015 рр. у відділі забезпечення якості кормів і ветеринарного благополуччя Державної дослідної станції птахівництва було досліджено 45 зразків 9 видів кормів та їх компонентів, які надійшли з 11 областей України.

У гострому досліді вивчена чутливість курей породи Полтавська глиняста до хвороби Марека (ХМ) та їх генетична структура за локусами Mx-гену, який розглядають як вірогідну маркерну систему генетичної резистентності птиці до ХМ. У різні роки досліджень резистентними до захворювання було від 22,0 до 40,0 % птиці.

Рябініна Олена Вікторівна, к.с-г. н.,

Державна дослідна станція птахівництва НААН

Перспективним напрямом розвитку птахівництва в Україні є відгодівля водоплавної птиці на велику жирну печінку. Збагачення великої жирної печінки біологічно-активними речовинами, таких як, вітаміни А, Е та органічним селеном забезпечує підвищення поживності до рівнів, які характерні для так званої  функціональної їжі. Виробництво такої продукції має свій попит і перспективу як в Україні так і світі. Сегмент Українського ринку ще не освоєний.

Розроблено тест-систему ІФА для визначення специфічних антитіл до метапневмовірусу в сироватках крові курей. Вивчено ефективність її використання для експрес-діагностики даної інфекції, контролю поствакцинального імунітету у щепленої птиці. Визначено технологічні характеристики даного діагностикуму та наведена його порівняльна характеристика з закордонним аналогом.

Дано біологічну характеристику „використання” гену карликовості (dw) в сучасному птахівництві. Показано, як на звичайному міському балконі можливо отримати біля 7,0 тон (в живій масі) м’яса птиці.

Анотація: Експериментально доведено перспективність використання м'ясо-яєчних міні-курей як материнської форми для отримання гібридів різного напрямку продуктивності. За рахунок збільшення щільності посадки курей і зниження собівартості яєць і гібридних курчат економічний ефект від використання популяції м'ясо-яєчних міні-курей як материнської форми для отримання інкубаційних яєць.

Встановлено позитивний вплив підвищення інтенсивності повітрообміну на розвиток ембріонів та виводимість яєць. У дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі. Вивчено динаміку змін загальних ліпідів жовтка в процесі інкубації яєць контрольних та дослідних груп. За час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася з 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка бірківских барвистих курей, з 5,8 г (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) - у молодняка курей м'ясо- яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняка дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах. Визначено, що наступні параметри повітрообміну (швидкість руху повітря 1,6-1,9м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 12-16разів) у період з 12 по 18 добу інкубації є оптимальними для яєць м'ясо-яєчної птиці.