В Україні вступлять в силу нові правила забою та продажу м'яса - Державна дослідна станція птахівництва НААН | Птахівництво України | Відділ птахівництва | Інститут птахівництва | Домашня птиця - Бірки

Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України

UKR RU EN

 

Нові правила забою тварин в УкраїніУ квітні 2018 року в Україні набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Про те, як це буде відбуватися, розповів голова Держпродпотребслужби Володимир Лапа. Нововведення диктує закон "Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів".

 

В травні 2017 року народні депутати внесли поправку, яка посилює правила забою. Так, з квітня 2018 року розпочинається частковий перехід на "централізований" забій тварин шляхом зменшення кількості забитих тварин не на бійні (подвірньо) в день.

З 1 січня 2025 продукти, отримані в результаті забою не на бійні, планують використовувати виключно для власного споживання або реалізації на ринку в межах 50 кілометрів від місця забою.

На сьогоднішній день в Україні є близько 400 боєнь. Географія розташування різна. У деяких випадках максимальний радіус 20 км. Лапа зазначає, що поки мова йде про обмеження кількості "дворового" забою. "Раніше можна було забивати три голови в день, а тепер три голови в тиждень.

Забій птиці в домашнії умовах

Якщо порахувати по три голови в тиждень, то це 150 голів на рік. Якщо забиваєш менше, то можна це робити для себе. Але якщо більше, то мова йде про бізнес, який повинен працювати за правилами ", - вважає голова служби.

Що стосується повної заборони подвірного забою, то поки це тільки законодавчу пропозицію. "Я читав у багатьох ЗМІ, буде заборона продавати" домашнє м'ясо ". Відверта брехня. Можна привезти на бійню, забити і потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій повинен проводитися відповідно до вимог, які існують у всіх цивілізованих країнах ", - вважає чиновник.

За підрахунками Держпродпотребслужби, в середньому 70-80% продукції, яка продається на ринках - це перекупники, які їздять по селах і збирають тварин. "Немає великої проблеми потім їхати і забити на бойні. Якщо забиваєш собі, родині, то будь ласка. Чи не виносиш на ринок - немає проблем. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все повинно бути більш легалізовано. Нецивілізованих забій - серйозна загроза для епізоотичної ситуації ", - підсумував Володимир Лапа.

Президент Петро Порошенко підписав закон "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, кормах, побічних продуктах тваринного походження, здоров'я і благополуччя тварин". Про це свідчить інформація на сторінці відповідного законопроекту №0906 на сайті Верховної Ради.

Зокрема, документ повернутий з підписом президента 30 червня. Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла цей закон 18 травня. Документ розроблений з метою гармонізації законодавства України в частині держконтролю, який здійснюється з метою перевірки дотримання законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів, кормів, здоров'я та благополуччя тварин відповідно до регламентів ЄС.

Закон встановлює вимоги до організації держконтролю харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринництва і тварин представниками єдиного контролюючого компетентного органу. У документі визначені загальні вимоги до здійснення державного контролю з метою перевірки виконання операторами ринку харчових продуктів, кормів, побічних продуктів, тварин вимог законодавства в сфері безпеки харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин.

Як пояснили в Держпродпотребслужбі, прийнятий закон передбачає ряд новацій в системі держконтролю. Це перевірки операторів ринку без попередження, вичерпний перелік питань для перевірки, впровадження ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику повинна супроводжувати кожен важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу), механізм пом'якшення відповідальності за певні порушення.

biz.censor.net.ua

З цим матеріалом читають:

Центр обслуговування з птахівництва — Головна

Супровід виробництва продукції птахівництва шляхом надання консультацій, зоотехнічного обслуговування, аналізу якості кормів та впровадження системи HACCP
  • Слід нагадати, що останнім часом почастішали випадки фальсифікації кормової сировини високобілкового походження (рибне, м’ясо-кісткове борошно, соєва макуха, кормові дріжджі та ін.), оскільки дані кормові інгредієнти мають високу ціну. Саме вони найчастіше піддаються фальсифікації з метою здешевлення компоненту і отримання прибутку. Щоб, не стати жертвою придбання фальсифікованого продукту і не отримати збитки від нестачі приростів у тварин і падежу, а також не мати проблем з токсикозом, рекомендуємо оцінювати дані види сировини на показники якості білку. Якість білку ми оцінюємо комплексно, аналізуючи такі показники: масова частка сирого протеїну (%), масова частка білка по Барнштейну.

  • В залежності від конкретних умов господарства та виду обраної для реалізації продукції при вирощуванні індиків в фермерському господарстві можуть застосовуватися різні технології її виробництва: інтенсивна, напівінтенсивна, екстенсивна, вільно-вигульна або органічна. Кожна технологія має свої особливості, переваги та недоліки.

  • При комерційному вирощуванні мулардів в фермерському господарстві можна одержати для реалізації таку продукцію: - патрані охолоджені або заморожені тущки мулардів; - сирий або топлений жир мулардів; - копчені тушки мулардів; - в’ялені грудки мулардів (грудки магре); - в’ялені ніжки мулардів (ніжки конфі); - велику жирну печінку (фуа-гру) в сирому (охолодженому чи замороженому) або переробленому вигляді (паштети, терріни тощо).