Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??
Змиевское РОЭ Харьковоблэнерго - обратная связь
Змиевский курьер - независимая газета
⇑ На верх ⇑

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления птицы в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц



Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

 

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

 

І.І.Івко, О.О.Катеринич,О.В.Рябініна, Інститут птахівництва УААН


Виробництво продукції водоплавної птиці практично завжди характеризується широким асортиментом. Це і високопоживне м’ясо, і високоякісний жир, і пухо-пір’яна сировина, і велика жирна печінка. Але самі технології її виробництва частіше всього потребують удосконалення, бо основне поголів’я птиці частіше всього вирощується в фермерських та присадибних господарствах, для яких поки що не притаманні інтенсивні технології та використання сучасного високопродуктивного обладнання. Особливо характерно це для птахівництва України. Використання технологій закордонних виробників цієї продукції не завжди дає очікувані результати. В той же час, своєчасне виконання відповідних досліджень щодо розробки нових та адаптації до умов України сучасних зарубіжних технологічних рішень частіше всього дає позитивні результати. Про це йдеться у наших попередніх публікаціях [1, 2, 5, 8-10]. В той же час, зважаючи на те, що в розвинених країнах в останні роки особливу увагу надають покращенню умов вирощування і утримання птиці, „гуманізації” цих умов, особливо стосовно примусової відгодівлі водоплавної птиці, а в Україні прийнято нові вимоги щодо вирощування і утримання птиці в селянських господарствах, в тому числі і з-за проявів такої небезпечної хвороби, як пташиний грип, удосконалення технологій набуває особливої актуальності. В Інституті птахівництва УААН (ІП УААН) спільно з науковцями Харківського національного технічного університету сільського господарства (ХНТУСГ) проводяться дослідження, спрямовані на розробку обладнання для фермерських та присадибних господарств, яке б дало можливість отримувати продукцію водоплавної птиці за екстенсивно-інтенсивними та інтенсивними технологіями. Разом з цим, отримувана продукція повинна відповідати сучасним вимогам з точки зору потреб споживача: висока якість зараз трактується більш широко, ніж раніше. До недавнього часу виробники не приділяли особливої уваги отриманню продукції птахівництва з заданими характеристиками: асортимент продукції був відносно вузьким – харчові яйця та м’ясо, які повинні були відповідати діючим стандартам. Лише в останні роки вчені зарубіжних країн звернули увагу на необхідність проведення відповідних фундаментальних досліджень, на основі яких можна було б розробити концепцію та методи і налагодити виробництво продукції птахівництва розширеного асортименту, у тому числі харчових яєць, збагачених тими чи іншими вітамінами і мікроелементами, а м’яса птиці – наприклад незамінними амінокислотами, вітамінами, мікроелементами, ненасиченими жирними кислотами тощо. Продукція водоплавної птиці, особливо гусей та мускусних качок і мулардів завжди відрізнялась, як вже згадувалось, такими особливостями, як широкий асортимент (високоякісне, частіше всього дієтичне або близьке за якістю до дичини м’ясо, велика жирна печінка, високоякісний жир, гусяче масло тощо) та висока поживна цінність. Але вивчення основних закономірностей і фізіологічних особливостей формування цієї продукції у залежності від технології вирощування, утримання та годівлі птиці потребує особливого підходу з точки зору спрямованого як вирощування і утримання, так і годівлі птиці. Фізіологічні можливості цих видів птиці у напрямку спрямованого вирощування та відгодівлі не вивчено, хоча такі роботи мали б суттєвий вплив на розширення знань та розробку сучасних технологій отримання принципово нової продукції з запланованими властивостями, у тому числі з лікувальними для хворих людей та для осіб з особливими умовами життєдіяльності і праці. Немаловажне значення будуть мати і розроблені методи отримання сировини відповідного складу для парфумерної та фармацевтичної промисловості.

Актуальним, на наш погляд, є вивчення можливостей підбору кормових домішок з біологічно активними речовинами (БАР), які б накопичувалися в продукції, особливо у м’ясі, печінці та абдомінальному жирі птиці, що надавало б їм особливих властивостей. Відомо, що в останні десятиліття кількість населення планети, яка страждає алергією на біологічно активні речовини природного та синтетичного походження, що містяться в медикаментозних засобах, невпинно зростає. В той же час, ті ж самі БАР, трансформовані та накопичені тваринами в продукції, частіше всього не спричиняють негативного впливу на організм людини, якщо вона страждає алергією. Вивчення такого взаємовідношення між харчуванням і здоров’ям людини стане можливим, коли в арсеналі продуктів харчування з’являться компоненти тваринного походження, збагачені БАР завдяки спрямованому вирощуванню та годівлі тварин, в тому числі і водоплавної птиці.

В останні роки у світі намітилась стійка тенденція щодо деякого скорочення обсягів виробництва великої жирної печінки гусей та нарощування виробництва великої жирної печінки качок за рахунок примусової відгодівлі мускусних качурів та мулардів. Таку тенденцію частіше всього пояснюють тим, що завдяки більшій у порівнянні з гусьми плодючості та більш низьким витратам корму і меншим затратам праці при відгодівлі цього виду птиці підвищується економічна ефективність процесу. На рентабельність виробництва такої продукції звертають увагу зарубіжні вчені [3, 11].

За даними більшості публікацій, найбільший ефект слід чекати від впровадження спрямованого вирощування і утримання птиці у залежності від виду отримуваної продукції [6]. Норми технологічного проектування птахівницьких підприємств, чинні в Україні, не передбачають параметрів такої технології, а затверджені Мінагрополітики України нові ветеринарно-санітарні вимоги щодо утримання птиці в особистих селянських господарствах вимагають корінного удосконалення як технології вирощування, так і відгодівлі та утримання птиці.

У 90-ті роки минулого століття російські вчені рекомендували вводити в кормову суміш при примусовій відгодівлі птиці комплекс вітамінів [7], але у доступній літературі нами не знайдено даних щодо ефективності такого прийому. Основний масив досліджень у ті роки був спрямований на визначення ролі вітамінів в обміні речовин та потреби різних тварин і птиці щодо вітамінів, норм внесення їх у комбікорми тощо [4]. Встановлено, наприклад, що найбільш агресивними антагоністами вітаміну Е виявились жири, які містяться в сафроловій, таловій та кукурудзяній олії. На наш погляд, такі результати занадто важливо мати на увазі при складанні кормових сумішей з кукурудзою для примусової годівлі птиці чи відгодівлі бройлерів на кукурудзяних раціонах. Тобто, введення вітамінних концентратів важливо не лише з точки зору накопичення їх в кінцевій продукції, але і в аспекті покриття втрат вітамінів з-за антагонізму до них жирів, які містяться в кормовій суміші. З точки зору накопичення альфа-токоферолу в органах та тканинах птиці хоча і встановлено, що у водоплавної птиці його вміст в грудних та ножних м’язах суттєво не відрізняється [4], слід більш детально визначити вміст БАР і в печінці, і у внутрішньому жирі цього виду птиці при її примусовій відгодівлі та використанні різних кормових домішок.

У наш час фундаментальні дослідження з порушуваних питань розпочато зарубіжними вченими [12-14]. Ними встановлено деякі відмінності якості отримуваної від водоплавної птиці продукції у залежності від виду птиці, її генотипу, породи тощо. Стосовно отримання продукції з заданими властивостями розглядаються, в основному, лише механізми перетворень в організмі птиці поживних речовин зерна кукурудзи, яка є основним інгредієнтом кормової суміші при примусовій відгодівлі гусей та качок.

Проводились і проводяться дослідження щодо удосконалення технологій примусової годівлі птиці, щодо використання при цьому кормових сумішей різної консистенції та складу, різних машин для реалізації цих технологій та способів утримання при цьому водоплавної птиці. Зростає увага до так званої „гуманізації” самого процесу відгодівлі шляхом покращення умов утримання птиці та скорочення кратності годівель на добу і часу „контакту” птиці з машиною та годівельником. Такі дослідження забезпечують, як правило, і підвищення ефективності самого процесу за рахунок отримання більш високоякісної продукції з меншими затратами кормів та праці обслуговуючого персоналу.

Метою наших досліджень було удосконалення технологічних прийомів примусової відгодівлі мускусних качурів та вивчення можливостей підвищення якості продукції за рахунок введення в кормову суміш біологічно активних речовин (БАР).

Матеріал і методи

Дослідження проводились паралельно з випробуваннями мускусних качок місцевої популяції та розроблених в ІП УААН і ХНТУСГ елементів обладнання, призначеного для примусової відгодівлі водоплавної птиці. Мускусних качурів утримували в клітковій батареї оригінальної конструкції по 4-5 голів у клітці. Примусову годівлю розпочали в 12-13-тижневому віці птиці і здійснювали виготовленими спеціально для цього машинками, встановленими на платформи, які мали змогу переміщатись упродовж кліткової батареї. Робочі органи однієї з машинок являли собою спіраль з дроту (традиційна технологія), а другої машинки – гідравлічний насос (машина „гідравлічного” типу), здатний подавати у стравохід кормову суміш типу каші з відносною вологістю, вищою за 60%, та з великою продуктивністю, яка переважала продуктивність машинки першої конструкції у десятки разів. Птицю, яка отримувала запарене зерно кукурудзи за традиційною технологією, поділили на дві групи (перша-контроль, друга – дослід) по 9 голів у кожній: контрольна група отримувала лише зерно кукурудзи з відповідною добавкою рослинної олії та кухонної солі, а в кормову суміш для птиці дослідної групи додатково вносили вітамінний концентрат. Ще одну дослідну групу качурів (група 3) у кількості 12 голів сформували для випробування експериментальної машинки „гідравлічного” типу.

Наприкінці примусової відгодівлі, коли птиця характеризувалась відповідними ознаками (малорухливість, ускладнене дихання, незадовільне перетравлювання кормосуміші тощо) птицю відправили на забій та анатомічне розбирання тушок. В процесі проведення досліджень визначали такі показники, як динаміка живої маси, щодобові витрати кормової суміші, її вологість, масу напівпатраних та патраних тушок, масу великої жирної печінки, внутрішнього жиру та шкіри з підшкірним жиром, витрати робочого часу годівельника на обслуговування птиці різних груп, показники мікроклімату у пташнику тощо. Зразки великої жирної печінки, грудних м’язів та внутрішнього жиру піддали аналізу з метою визначення в їх складі альфа-токоферолу, жиру, вологи.

Результати досліджень

Динаміку живої маси птиці та її відносних приростів за періодами наведено в таблиці 1. З наведених даних випливає, що в перший тиждень годівлі найвищий приріст живої маси спостерігався у птиці другої групи, яка отримувала вітамінний концентрат. Найменшим цей показник був у птиці, яку годували машинкою нової конструкції. Цей факт можна пояснити перш за все тим, що, при занадто високій продуктивності цього обладнання і браку досвіду роботи на ньому, годівельник виявляв обережність і „подавав” у стравохід птиці недостатню кількість кормової суміші (якщо в цей період щодобово птиця перших двох груп отримувала близько 366-367 г зерна на голову за добу, то в цей же час для птиці третьої групи цей показник був на рівні всього 270 г на голову за добу). У подальшому, коли продуктивність „гідравлічної” машини зменшили удвічі, даванка кормової суміші і птиці третьої групи зросла, тому приріст живої маси цієї птиці в заключний період відгодівлі навіть перевищив прирости живої маси птиці перших двох груп. У цілому ж за весь період годівлі найкращі прирости живої маси були у птиці другої групи, що з деякою вірогідністю можна пояснити впливом даванки їй вітамінного концентрату.

Таблиця 1. Динаміка живої маси та її приросту за періодами примусової годівлі мускусних качурів

Група

Початкова жива маса, г/гол.

Жива маса після 8-ми днів годівлі

Приріст живої маси за цей період, %

Жива маса після 23-х днів годівлі

Приріст живої маси за цей  період, %

Приріст живої маси за весь період годівлі, г/гол.

Приріст живої маси за весь  період годівлі, %

1

3433,0

+56,2

3956,2

+75,6

14,9

4914,3

+173,0

24,2

1481,3

 

43,0

2

3336,0

+58,4

3922,2

+90,9

17,6

4950,0

+128,0

26,2

1614,0

 

51,6

3

3400,0

+59,3

3687,5

+78,8

8,46

4900,0

+125,0

32,9

1500,0

 

44,1

В таблиці 2 наведено дані щодо результатів примусової годівлі мускусних качурів. Встановлено, що найбільшу середню масу печінки (396,7 г/гол.) отримано у птиці другої групи, яка отримувала вітамінну домішку. І варіабельність цього показника у птиці цієї групи була найменшою серед груп (4,7% проти 14,0 та 7,2% в інших групах). Маса печінки качурів першої групи коливалась у межах від 190 до 535, другої групи – від 320 до 480, а третьої групи – від 165 до 465 г/гол. Тобто, ця продукція у птиці другої групи була вся на рівні експортних вимог.

Питомі витрати зерна кукурудзи у розрахунку на кг приросту живої маси птиці та на кг великої жирної печінки були найнижчими у птиці третьої групи (див табл. 2), що можна пояснити, в основному, кращим перетравлюванням приготованої кормової суміші (желатинізація крахмалу кукурудзи при її тепло-вологісній обробці у подрібненому стані). Відносно невеликою була різниця названого показника цієї групи з показником, притаманним птиці другої групи. Можливим поясненням цього феномену може бути думка про те, що введення у кормову суміш вітамінного концентрату зменшила негативний вплив жирів кукурудзяної олії, яка була в наявності з-за використання зерна кукурудзи, як основного компоненту суміші. В доступній літературі ми не зустрічали, на жаль, результатів аналогічних досліджень.

Немаловажним з точки зору ефективності процесу відгодівлі є і такі показники, як затрати праці (продуктивність праці годівельника) та так звана „гуманізація” процесу. За цими показниками, як видно з даних таблиці 2, переваги притаманні процесу відгодівлі при використанні машини, здатної подавати у стравохід кормову суміш типу каші, тобто обладнання, що використовували при годівлі птиці третьої групи. На годівлю однієї птиці цієї групи за весь період відгодівлі було витрачено 320 с машинного часу (для порівняння – в інших двох групах – по 3300 с на кожну голову). У цілому, „контакт” людина-машина-птиця був найменшим у третій групі (0,99 чол.-год. проти 1,83 чол.-год. у першій та другій групах). Тобто, продуктивність праці годівельника приблизно у два рази була вищою при обслуговуванні птиці третьої групи. Зважаючи на те, що у собівартості продукції при примусовій відгодівлі качурів вартість зерна кукурудзи складає 14,0-15,7%, а оплата праці знаходиться на рівні 4,0-4,1% [11], у цілому, за попередніми розрахунками, завдяки зниженню питомих витрат зерна кукурудзи та затрат праці собівартість продукції, отриманої від птиці за технологією, що застосовувалась при відгодівлі птиці третьої групи, очікується нижчою на 6-10% у порівнянні з технологією, застосованою при відгодівлі птиці першої групи.

Таблиця 2. Результати примусової відгодівлі мускусних качурів

Найменування показників

Групи птиці

У середньому

1

2

3

 

Кратність годівлі на добу

2-3

2-3

2-3

2,8

Жива маса птиці після відгодівлі, г/гол.

4914,3

+173,0

4950,0

+128,0

4900,0

+125,0

4919,6

Приріст живої маси за період відгодівлі, г (%)

1481,3

(43,0)

1614,0

(51,6)

1500,0

(44,1)

1529,4

(45,1)

Середня маса печінки, г/гол.

350,0+48,9

396,7+18,8

338,7+24,5

360,2

Маса внутрішнього жиру, г/гол.

236,4+19,4

231,9+24,4

222,5+13,0

229,0

Витрати зерна кукурудзи за період, кг/гол.

11,530

11,500

9,135

10,490

Витрати зерна у розрахунку на 1 кг печінки, кг

32,94

28,99

26,97

29,12

Витрати зерна у розрахунку на 1 кг приросту живої маси, кг

7,78

7,13

6,09

6,86

Затрати праці на примусову годівлю однієї голови за період, сек. машинного часу (чол.- год.,  в т.ч. підготовчо-заключні операції, всього) 

3300

(1,83 год.)

3300

(1,83 год.)

320

(0,99 год.)

2307

(1,47 год.)

Особливої уваги, на нашу думку, заслуговують дані таблиці 3, де показано результати аналізу кінцевої продукції – м’яса, жиру та великої жирної печінки. Так, наприклад, до цього часу в доступній літературі нами не виявлено даних щодо накопичення альфа-токоферолу в органах примусово відгодованих качурів до таких високих рівнів, як показано в названій таблиці. Разом з тим, введення в кормову суміш додатково вітамінного концентрату (група 2) дає змогу підвищити вміст вітаміну Е до ще вищого рівня: у великій жирній печінці – на 23,4%, у м’ясі – на 26,0%, а в жирі – на 41,0% у порівнянні з контрольною групою. Якщо нагадати, що вітамін Е вважають одним з найкращих з антиоксидантів серед БАР, то стає зрозумілим великий попит на продукцію примусово відгодованої водоплавної птиці. Адже властивості цієї продукції зумовлюють її високу поживність, а при використанні такого прийому, як введення у кормову суміш вітамінних та мінеральних компонентів, можна буде говорити, що при такій примусовій відгодівлі має місце виробництво принципово нової продукції з запланованими властивостями, у тому числі з лікувально-профілактичними для хворих людей, людей похилого віку та для осіб з особливими умовами життєдіяльності і праці, як згадувалось вище.

Таблиця 3.  Вміст вологи, жиру та вітаміну Е в компонентах продукції

Наймену-
вання

Група 1

Група 2

Група 3

Волога,

%

Жир, %

Вітамін Е, мкг/г

Волога,

%

Жир, %

Вітамін Е, мкг/г

Волога,

%

Жир, %

Вітамін Е, мкг/г

М’ясо

68,7

 

17,5

69,6

 

22,0

70,8

 

13,5

Печінка

26,1

67,2

211,5

25,8

66,6

261,0

29,6

60,7

 

Жир

2,3

 

11,7

2,8

 

16,5

 

 

 

При цьому слід зауважити, що розширення та поглиблення розпочатих нами досліджень з залученням до них спеціалістів фармацевтичної промисловості та медичних працівників дасть змогу обґрунтувати можливість найбільш ефективного використання отримуваної продукції.

Висновки

  1. При примусовій відгодівлі мускусних качурів додавання до кормової суміші вітамінної домішки забезпечує отримання більшої маси великої жирної печінки при меншій її варіабельності (396,7+18,8 г/гол. проти 350,0+48,9 г/гол.) та вищих відносних приростів живої маси птиці за період відгодівлі ((51,6% проти 43,0%).
  2. Встановлено, що при примусовій відгодівлі мускусних качурів за типовою технологією в великій жирній печінці, м’ясі та жирі вміст вітаміну Е збільшується у декілька разів у порівнянні з таким показником при звичайній відгодівлі. В разі введення у кормову суміш при примусовій відгодівлі вітамінного концентрату у відповідній пропорції вміст альфа-токоферолу в печінці підвищується ще на 23,4%, у м’ясі – на 26,0%, а у жирі – на 41,0%.
  3. Примусова відгодівля птиці за використання кормової суміші типу каші з кукурудзяної дерті з домішками та машини „гідравлічного” типу при отриманні відносно високих показників щодо маси печінки та приростів живої маси дає змогу знизити питомі витрати зерна кукурудзи на 18,1-21,7%, затрати праці годівельника - на 45,9% та часу контакту „машина-птиця” – приблизно у 10 разів.

Список літератури

  1. А. с. №1135023 СССР, МКИ4 А01К 39/06. Способ откорма птицы / И.И. Ивко, Н.Г. Р.П. Веремеенко (СССР). - №3373689/30-15. Заяв. 18.12.81; Опубл. 23.08.85, Бюл. №31 // Открытия. Изобретения. – 1985. - №31, с. 242.
  2. А. с. №959705 (СССР). Клетка для содержания животных / МКИ А 23 К; (Ивко И.И., Дуняков А.Г.)/ Опубл. В „БИ”. - №35, 1982.
  3. Богенфюрст Ф. Значение разведения водоплавающей птицы в мировой экономике и Венгрии // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Мат. ІІІ Укр. конф. по птахівництву з міжнарод. участю / ІП УААН. – Борки, 2001. – Вип.. 51. – С. 486-502.
  4. Витамины в питании животных (метаболизм и потребность). -/А.Р.Вальдман, П.Ф. Сурай, И.А.Ионов, Н.И.Сахацкий. –Харьков: РИП «Оригинал», 1993. – 423 с.
  5. Ивко И. И. Откорм гусей на жирную печень // Птицеводство. – 1990. - №6. – С. 24-27.
  6. Кирилів Я.І., Паскевич Г.А. Технологія відгодівлі гусей на жирну печінку / Мясной бизнес. -№10. -2006. –с.88-89.
  7. Промышленное птицеводство/Ф.Ф.Алексеев, М.А.Асриян, Н.Б.Бельченко и др.; сост: В.И.Фисинин, Г.А.Тардатьян. –М.: Агропромиздат, 1991. -554 с.
  8. Рябініна О.В. Спрямоване вирощування і відгодівля гусей на велику жирну печінку // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ ІП УААН. – Харків, 2007. – Вип.. 59. – С. 129-137.
  9. Утки в фермерском хозяйстве и на подворье. /Рябоконь Ю.А., Мельник В.А., Ивко И.И., Наливайко Л.И. Под редакцией Рябоконя Ю.А. /УААН, ИП УААН, Минагрополитики Украины, Борки, -2006. -78 с.
  10. Хвостик В.П., Івко І.І., Рябініна О.В. Примусова відгодівля гусей //„Сучасне птахівництво”, -2006. -№10. –С.7-11; 16-18.
  11. Gorski J., Biesiada-Drzazga B. Et al. Принудительный откорм мускусных уток класса R-51. // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Мат. VI Укр. конф. по птахівництву з міжнародною участю) ІП УААН. – Харків, 2005. – Вип.. 57. – С. 295-298.
  12. Guimene D., Guy G.(2004) The past, present and future of force feeding and “foie gras” productіon// World Poultry Science.- Vol.60.-N 2: 210-222.
  13. Guy, G., Hermier, D., Davail, S., Bely, M., Andre, J.M. and Hoo-Paris, R. (1999) Meat production and force-feeding ability of different type of ducks. 1st World Waterfowl Symposium Taichung , Dec l-4th: 462-468.
  14. Hermier, D., Guy, G., Guillaumin, S., Davail, S., Andre, J.M. and Hoo-Paris, R. (2002) Differential channeling of livers in relation to susceptibility to hepatic steatosis in two species of ducks.Comparative Biochemistry and Physiology 135: 663-675.

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>