Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



Hosting Ukraine

Дано біологічну характеристику „використання” гену карликовості (dw) в сучасному птахівництві. Показано, як на звичайному міському балконі можливо отримати біля 7,0 тон (в живій масі) м’яса птиці.

Вивчався вплив різних режимів відбору сперми у півнів та штучного осіменіння бірківських м’ясо-яєчних курей на якісні показники сперми, заплідненість, виводимість яєць та вивід молодняку, витрати праці. Встановлено, що режим відбору сперми у півнів п’ять разів на тиждень по одному еякуляту в день дає змогу отримати в 1,75 рази більшу кількість сперми, ніж режим з кратністю відбору три рази на тиждень по одному еякуляту в день і в 1,21 рази більше, ніж режим з кратністю відбору сперми тричі на тиждень по два еякуляти в день. В той же час найвищі заплідненість яєць та вивід молодняку відмічені при застосуванні останнього режиму використання півнів. За всіх режимів племінного використання півнів спостерігалася тенденція до зниження концентрації сперми протягом племінного сезону. Заплідненість яєць та вивід молодняку покращувалися при збільшенні кратності штучного осіменіння курей. За кратності осіменіння один раз у 5 днів ці показники були, відповідно, на 3,2% та 2,6% більшими, ніж за кратності осіменіння один раз у сім днів. Режим осіменіння – на початку племінного сезону один раз у 7 днів, а потім один раз у п’ять днів – забезпечував деяке підвищення заплідненості та виводу яєць в кінці племінного сезону.

Розглянуті основні існуючі способи передінкубаційної обробки яєць. Наведено аналіз джерел літератури щодо обробки яєць біологічно активними речовинами для підвищення виводу і збереженості молодняку птиці. Доведено корисність розробки технології «штучна кутикула» як засобу, що здійснюєбіоцидну активність стосовно патогенної мікрофлори з одного боку, активує процес обміну речовин і імуностимуляції ембріону з іншого.

Еволюція інкубаторівШтучній інкубації яєць сільськогосподарської птиці передувала інкубація, яку проводили і проводять самі птахи. Майже всі птахи, виводять молодняк насиджуючи яйця, тобто зігріваючи їх своїм теплом, але є і винятки. В тропічних лісах мешкають птахи які не насиджують яйця. Вони зносять їх в загальне гніздо, а потім закопують в гниюче листя і дрібні гілочки. А філіппінські цибаті кури закопують яйця в пісок або відкладають їх в тріщинах з попелом на схилах діючих вулканів.

Повітрообмін в інкубації - дослідження ДДСП НААНВстановлено позитивний вплив підвищення інтенсивності повітрообміну на розвиток ембріонів та виводимість яєць. У дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі. Вивчено динаміку змін загальних ліпідів жовтка в процесі інкубації яєць контрольних та дослідних груп. За час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася з 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка бірківских барвистих курей, з 5,8 г (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) - у молодняка курей м'ясо- яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняка дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах. Визначено, що наступні параметри повітрообміну (швидкість руху повітря 1,6-1,9м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 12-16разів) у період з 12 по 18 добу інкубації є оптимальними для яєць м'ясо-яєчної птиці.

Визначено шляхи реформування галузі птахівництва України: відродження племінних господарств; організація кооперативів; забезпечення сировиною; створення логістичного центру; інноваційний підхід та поліпшення результативності НДР для залучення інвестицій у науку.

Визначення зведеного показника конкурентоспроможностіЗапропоновано універсальну методику оцінки конкурентної переваги об'єктів за відносним зведеним показником конкурентоспроможності. Формалізовано модель розрахунку конкурентоспроможності інновацій за кількісними та якісними показниками на основі експертного оцінювання.

В Інституті птахівництва УААН виявлено властивість гіпохлорит натрію (NaOCl; ГХН), трансформувати мікотоксини, зокрема трихотецени типу А і зеараленон; Т-2 токсин і НТ-2 токсин в кислому середовищі під дією ГХН перетворюються в значно менш токсичні сполуки, про що свідчить втрата активності відносно тест-організму чутливого до трихотеценів типів А і D. Природа сполук, що утворюються під дією ГХН, невстановлена.

Гриби Fusarium sporotrichiella, розвиваючись на кормових та харчових субстратах, здатні виробляти отруйні речовини, які можуть викликати тяжкопротікаючі захворювання сільськогосподарських тварин та людини – фузаріотоксикози

У цій статті наводиться порівняльний аналіз результатів багаторічного використання різних методів індикації Т-2 токсину у кормових субстратах.

Традиційно вважається, що підвищені дози міді в раціоні стимулюють ріст савців і птиці завдяки антимікробним властивостям. Дійсно, більшість легкорозчинних неорганічних сполук міді проявляють бактеріостатичну дію при розведенні 1:10000, але туберкульозі палочки чи спорові форми не гинуть навіть в 20% розчинах, а тому солі міді зачасту використовуються комплексно з іншими препаратами, в якості посилювача фармакологічного та стимулюючого ріст ефекту

Copyright © 2013 - 2022 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України