Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



Hosting Ukraine

Купуючи заморожене м'ясо птиці, люди часто стикаються з такою проблемою, коли після розморожування тушки чи її частин витікає вода, кількість якої може бути невелика, або значна. В чому причина різної кількості води, що виділяється під час розморожування м'яса птиці? Що це за вода?

Наведені оптимальні параметри мікроклімату пташника при вирощуванні та утриманні сільськогосподарської птиці. Показаний вплив мікроклімату на здоров'я і продуктивність птиці. Представлені нормативні значення показників температури та складу повітря в пташнику, способи контролю та прилади для їх визначення для різних видів і вікових груп птиці.

Рябініна Олена Вікторівна, к.с-г. н.,

Державна дослідна станція птахівництва НААН

Перспективним напрямом розвитку птахівництва в Україні є відгодівля водоплавної птиці на велику жирну печінку. Збагачення великої жирної печінки біологічно-активними речовинами, таких як, вітаміни А, Е та органічним селеном забезпечує підвищення поживності до рівнів, які характерні для так званої функціональної їжі. Виробництво такої продукції має свій попит і перспективу як в Україні так і світі. Сегмент Українського ринку ще не освоєний.

Профілактика канібалізму у птиціПрояви канібалізму у птиці в тій чи іншій мірі спостерігаються у більшості птахівницьких господарств. Нерідко це явище приймає на підприємствах значні розміри та призводить до великих економічних збитків. Однієї з причин канібалізму може бути наявність у кормах мікотоксинів, що погіршують засвоєння поживних речовин. Дебікування птиці у віці 6 - 12 днів має переваги порівняно з іншими термінами: практично не спостерігається зниження живої маси, у такому віці не проводяться вакцинація або інші маніпуляції з птицею.

Підтримання оптимального мікроклімату в птахівничих приміщеннях за будь-яких зовнішніх температур – обов'язкова умова успішного виробництва. Існує ряд заходів, що дозволяють не допустити охолодження птиці взимку і уникнути теплового стресу в жаркий період.

За приблизними розрахунками, річний вихід посліду в птахівницьких господарствах України складає близько 4,7 млн. тонн. Зараз послід часто служить джерелом забруднення повітряного середовища, грунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур'янів, яєць та личинок гельмінтів і мух. Під його складування та зберігання з господарського обороту вилучаються великі площі сільгоспугідь.

Способи переробки послідуКурячий послід представляє велику цінність як органічне добриво. Він містить в перерахунку на суху речовину 70% органіки, з якої 35-40% приходиться на долю протеїну, 4-6% - азоту, 5-6% - кальцію, 1,7-2% - калію, 2,4-2,6% - фосфору і 1.2-1,4% - магнію. Проте свіжий послід використовувати не можна, так як він уміщує токсичні продукти метаболізму, аміак, яйця численних гельмінтів, десятки видів мікроорганізмів.

Вирощування водоплавної птиці і рибиЩе в недавні часи м'ясо водоплавної птиці було найбільш доступним та дешевим в Україні серед всіх інших видів м'яса. Це було обумовлено такими позитивними якостями водоплавної птиці, як стійкість проти хвороб, невибагливість до умов утримання та годівлі, зокрема – здатність до майже «дармової» відгодівлі на пасовищах та водоймищах за незначних витрат концентрованих кормів. Після переведення качківництва та гусівництва на промислову основу, яке супроводжувалося переведенням цих видів птиці на безвигульне утримання, годівлю повнораціонними комбікормами, ці переваги водоплавної птиці значною мірою було втрачено, що призвело до втрати і конкурентоспроможності цих підгалузей порівняно, наприклад, з бройлерною промисловістю чи індиківництвом. Як наслідок – відбулося значне зниження виробництва продукції водоплавної птиці в Україні, переведення її в розряд дефіцитної.

Генофонд української птиці – це складова української самоідентичності

Державна дослідна станція птахівництва НААН (до 2011 р. Інститут птахівництва НААН) єдина в Україні наукова установа в галузі птахівництва, яка поряд з науковими дослідженнями зберігає унікальну колекцію українських порід і популяцій курей та індиків, які є не лише нашим національним надбанням, але і безцінною частиною світового генофонду птиці.
На базі ДДСП НААН зберігається близько 2500 голів курей 8 порід та популяцій різного напряму продуктивності та 600 голів двох вихідних ліній індиків середнього кросу Харківський.

Відділ птахівництва ІТ НААН запрошує усіх власників рідкісних і малочисельних порід до співробітництва в створенні каталогу генетичних ресурсів усіх видів сільськогосподарської птиці, що утримується в Україні. При бажанні взяти участь у такій роботі надсилайте інформацію про наявну у Вас птицю на адресу відділу.

Створені популяції м'ясо-яєчних курей мають високу життєздатність та хорошу яєчну та м'ясну продуктивність при утриманні у широкому температурному діапазоні - від -5 0С до +30 0С. Несушки відкладають великі яйця (63,5 - 66,0 г), відносна кількість жовтка в яких становить 32-33%, що значно більше, ніж у курей яєчного (26-28%) та м'ясного (30-31%) напрямків продуктивності.

Copyright © 2013 - 2022 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України