Державна дослідна станція птахівництва

Анотація. Наведено аналіз даних науково-технічної літератури щодо впливу на птицю основних складових програм освітлення пташників при її вирощуванні та утриманні. Відмічається, що з таких питань, як вплив на організм птиці світла різного спектру та інтенсивності, оптимальне співвідношення періодів світла та темряви серед вчених немає єдиної думки і ці питання вимагають додаткового вивчення. Вказано, що вчені Інституту тваринництва НААН можуть запропонувати птахівникам України низку розробок, що стосуються освітлення пташників, зокрема: розроблену спільно з ТОВ ТРВК «Око» першу вітчизняну систему світлодіодного освітлення пташників, яка забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення в 8,2 раза - порівняно з лампами розжарювання, та в 1,7 раза - порівняно з люмінесцентними лампами; енергозберігаючі режими освітлення при вирощуванні та утриманні різних видів і виробничих груп птиці, які дають змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення в 1,3-1,7 раза.
Ключові слова: птиця, вирощування, утримання, пташник, електролампи, світло, програма освітлення.

Вступ. Світло належить до основних факторів життєзабезпечення птиці і чинить істотний вплив на ріст, розвиток, продуктивні та відтворні показники птиці. При цьому значення мають як спектр світла, так і освітленість та тривалість світлового дня. На освітлення припадає також до половини всіх витрат електроенергії у пташниках, вартість якої становить істотну (від 3 до 8%) частку в собівартості продукції птахівництва. Якщо додати до цього те, що вартість електроенергії щороку зростає не менш ніж на 10% [1], то необхідність знаходження оптимального балансу між всіма складовими світлових програм вирощування та утримання птиці з точки зору впливу на продуктивні показники птиці та мінімізації витрат електроенергії на освітлення не викликає сумніву.
Вплив на птицю спектру світла. Спектр світла характеризується такими показниками, як довжина хвилі електромагнітного випромінювання, колір та колірна температура. До світла відносять електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі в межах 380-760 нм. Електромагнітні хвилі довжиною 380-450 нм людина сприймає як фіолетове, 451-490 нм — блакитне та синє, 491-560 нм — зелене, 561-590 нм — жовте, 591-630 нм — оранжеве, 631-760 нм — червоне світло. Біле світло утворюється в результаті змішування електромагнітних хвиль оптичного діапазону різної довжини (кольору) [2, 3].
Птиця сприймає світло дещо по іншому, ніж людина. Це стосується, в першу чергу, спектральної чутливості, чутливості до мерехтіння, акомодації і гостроти зору [4]. Наприклад, у колбочках сітківки ока птиці є чотири світлочутливих пігменти, які визнають її кольоровий зір, в той час як у людини їх всього три. Дані пігменти мають найбільшу світлочутливість за довжини хвиль оптичного випромінювання 415, 455, 508 та 571 нм, а у людини - 419, 531 та 558 нм [5, 6]. Загалом, людина може сприймати світло у діапазоні 400-700 нм, птахи, що ведуть денний стиль життя - 370-720 нм, тобто їх оптичний діапазон дещо ширший ніж у людини [7].

Рис. 1. Чутливість людини та птиці до світла різного спектру (Prescott N. And Wathes C., 2000)

За даними наукових досліджень [8, 9], найбільш сприятливим для росту бройлерів є світло з довжиною хвилі 415-560 нм (від фіолетового до зеленого) (див. табл. 1). Подальше збільшення довжини світлової хвилі на кожні 100 нм призводить до зниження їх живої маси в забійному віці в середньому на 50 г [10]. Lewis та Morris (2000) пояснюють цей факт тим, що при цьому усувається дія світла довгохвильового діапазону спектру, який пригнічує ріст птиці [11]. Подібні ж дані було отримано на індиках [12, 13]. Цю гіпотезу підтверджує і той факт, що конверсія корму також помітно поліпшується, коли використовується зелене і синє світло, та погіршується, коли використовується червоне світло [14].
І навпаки - статеве дозрівання птиці, несучість найбільше стимулює біле світло або світло оранжево-червоного спектру (табл. 1). Подібний ефект був показаний також на курях та індиках [10].

Таблиця 1 – Вплив кольору світла на птицю

В той же час, слід відмітити, що серед вчених немає єдиної думки щодо впливу світла того чи іншого кольору на птицю. Так, в дослідженнях Jingsong Jiang із співав. (2012) найвищу живу масу у бройлерів та найкращу конверсію корму було відмічено при освітленні пташника лампами жовтого світла [15], а в дослідженнях Karakaya із співавт. (2009), також проведених на бройлерах, не було відмічено істотного впливу кольору світла на їх живу масу, конверсію корму та забійний вихід [16].
В дослідженнях проведених в Інституті птахівництва НААН на курях-несучках та індиках батьківського стада за застосування стандартизованих ламп розжарювання та люмінесцентних ламп червоного, тепло-білого та холодно-білого світла, найвищу несучість та конверсію корму у птиці було отримано за застосування ламп тепло-білого світла [17, 18].

Вплив на птицю рівня освітленості. Поведінка птиці значною мірою обумовлена освітленістю. Освітленість вимірюється у люксах (лк). Один люкс дорівнює освітленості поверхні площею 1 м2, на який падає світловий потік в один люмен (лм). При вирощуванні та утриманні сільськогосподарської птиці освітленість у пташниках, як правило, знаходиться у межах від 0 до 150 лк. Для прикладу, освітленість зовні пташника сонячного дня перевищує 1000 лк.
Вчені не завжди єдині в своїй думці щодо оптимального рівня освітленості для різних видів і вікових груп птиці. Проте, безумовно, що молодняку птиці в початковий період вирощування потрібна більш висока освітленість (не менше 20 лк), ніж в подальшому, щоб пташенята могли легко знайти воду та корм, освоїтися з місцем розміщення. Через деякий час вони звикають до розміщення годівниць та напувалок і можуть орієнтуватися за меншого рівня освітленості. Тому освітленість може бути знижена до 5-10 лк. Більш низька освітленість в цей період сприяє спокійній поведінці птиці та зниженню рівня канібалізму. В той же час занадто низька освітленість (менше 5 лк) може призводити до хвороб органів зору з причини дегенерації сітківки ока та можливим розвитком міопатії, глаукоми, пошкодження кришталика і сліпоти, істотного зниження рухливості птиці та пов'язаних з цим проблем з розвитком репродуктивної системи, дерматитів ніг і грудних намулів; негативно впливає на стан оперення на грудях з-за того, що птиця більшість часу сидить на підстилці або підлозі іншого типу [19, 20, 21].
Однак, вищенаведене в деякій мірі спростовує експеримент, проведений в університеті Auburn (США). У цьому експерименті бройлерів кросу Ross 708 в перші 9 днів вирощували за освітленості 10, 20, 40 і 80 лк за програмою 23С:1Т (0-9 день) і 20С:4Т (10-55 день), зі зниженням освітленості до 2,5 лк з 10 дня. Результат показав, що винятком виявилися лише бройлери, вирощені до 9 днів при 80 лк. У них було відмічено найменшу масу у віці 9 днів, найгірший вихід м'яса і грудних м'язів у віці 55 днів. Інші режими, включаючи 40 лк до 9 днів життя, не продемонстрували негативного впливу на ріст і стан здоров'я птиці [22].
Висока освітленість (більше 40 лк) навпаки, сприяє підвищенню рухливості птиці, через те – зниженню приростів живої маси, підвищенню питомих витрат кормів, проте позитивно впливає на загальний фізіологічний розвиток організму, що особливо важливо для ремонтного молодняку та племінної птиці [23].
Тривалість періодів світла та темряви є одним з основних факторів, які впливають на процеси розвитку та репродуктивні фази птиці. За світлового дня, що збільшується, відповідні гормони стимулюють прискорення статевого дозрівання та настання яйцекладки у птиці. Коли світловий день зменшується, ці гормони стимулюють сповільнення статевого дозрівання птиці та припинення яйцекладки. У дикої птиці ці процесі цілком регулюються зміною пори року, у домашньої – штучно, за науково обґрунтованими світловими режимами [24, 25, 26, 27, 28].
Встановлено, що ритми денної активності та нічного спокою у курей регулюються епіфізом головного мозку шляхом виділення ферменту, який відповідає за перетворення серотоніну в мелатонін, при підвищенні рівня якого в крові кури засинають, температура тіла у них знижується. Експерименти засвідчили, що епіфіз чутливий до світла, проте ця чутливість різна в різні періоди доби. Припускають, що тривалість доби вимірюється за допомогою ендогенного ритму, який містить два напівцикли: "світлочутливий" і "темночутливий". Світлова стимуляція відбувається тільки тоді, коли тривалість світлового дня поширюється на "темночутливу" частину ендогенного ритму. За останніми даними, світлочутлива фаза для курей настає через 11 годин після першого вмикання світла ("світанку") і продовжується близько 5 годин, незважаючи на те, що цей період може перериватися короткими періодами темряви [29, 30] (див. Рис. 2).

Рис. 2. Світлочутлива фаза у курей (Кавтарашвили А.Ш., 2001)

При вирощуванні ремонтного молодняку тривалість світлового дня повинна бути спрямована на те, щоб гармонізувати фізіологічну та статеву зрілість. Статева зрілість у птиці не повинна настати раніше певного, визначеного на основі наукових досліджень та практичного досвіду віку. Птиця, яка розпочала нестися раніше цього віку, несе як правило дрібні яйця. Крім того, ранній початок яйцекладки, коли у птиці ще не настала фізіологічна зрілість, призводить до передчасного її припинення та загрожує випаденням яйцеводу і клоаки. Настання статевої зрілості пізніше цього віку призводить до зменшення кількості отриманих товарних чи інкубаційних яєць, перевитрат кормів та загальних економічних втрат [31].
Передчасне настання статевої зрілості у ремонтного молодняка і початок яйцекладки стимулює довгий світловий день (більше 12 годин), або світловий день, що збільшується. Тому при вирощуванні ремонтного молодняку рекомендується ні в якому разі не збільшувати світловий день до настання фізіологічної зрілості у птиці [32].
Для нормального статевого та фізіологічного розвитку ремонтного молодняку протягом періоду їх вирощування повинен бути проміжок часу як мінімум 8 тижнів з тривалістю світлового дня 6-9 годин [33].
У дорослої птиці в репродуктивний період відповідними світловими програмами стимулюється початок яйцекладки та підтримання в організмі необхідного рівня гонадотропних гормонів, які посилюють функції органів розмноження. За недостатніх тривалості світлового дня та освітленості утворення гонадотропних гормонів зменшується, як наслідок, погіршується робота органів розмноження, знижується яйцекладка, а діяльність щитовидної залози і виділення нею гормону тироксину в цей період підвищується, що стимулює линьку пера [34].
Темрява є таким же важливим фактором для росту і здоров'я птиці, як і світло [21]. Період темряви в світловій програмі для птиці можна охарактеризувати двома показниками: тривалістю і кратністю протягом доби. Вплив періодів темряви на птицю можна продемонструвати на прикладі бройлерів. Ще донедавна існувала думка, що для курчат-бройлерів найкращою є програма освітлення 23С: 1Т [35]. Але в даний час все більша кількість фахівців схиляються до думки, що для їх оптимального росту і розвитку необхідно, щоб був мінімальний період темряви тривалістю хоча б 4 години, а можливо і більше [36].
Спираючись на велику кількість досліджень і спостережень за періодами темряви, можна сказати, що ці періоди дають змогу зменшити падіж і поліпшити стан ніг бройлерів. Цей ефект пояснюють тим, що у темряві у птиці відбувається вироблення мелатоніну, який бере участь у регулюванні та балансуванні добових коливань температури тіла і інших обмінних процесів, що впливають на споживання корму та води, і, звичайно ж, секрецію декількох лімфокінів, які відповідають за нормальну роботу імунної системи птиці [37]. Саме тому циклічні темні фази протягом доби просто необхідні для постійної секреції мелатоніну в сітківці і епіфізі пnиці [38].
Різноманітні дослідження лише підтверджують, що у птиці, яку вирощують з необхідною тривалістю темних періодів, меншою мірою спостерігаються проблеми з кінцівками, синдром раптової смерті й інші характерні проблеми зі здоров'ям, ніж у птиці, яку спеціально вирощують постійно увімкненому освітленні. Крім цього, було відмічено значне поліпшення таких характеристик відгодівлі бройлерів, як середньодобовий приріст живої маси, конверсія корму, якість тушки [25, 39].
В той же час застосування занадто довгих періодів темряви (8 годин і більше) протягом доби призводить до зменшення споживання кормів та приростів живої маси, а внаслідок тривалого сидіння птиці в ці періоди на підстилці — до проблем зі станом ніг та оперення, можуть також утворюватися намули і гематоми [40, 41].

Вплив на птицю різних джерел світла

Джерела світла характеризуються такими даними, як спектр випромінюваного світла, колірна температура світла, частота його мерехтіння тощо. Вплив джерел світла на ті чи інші показники вирощування та утримання птиці вивчався в багатьох дослідженнях. Про вплив на птицю світла різного спектру вже відмічалося вище.
Колірна температура світла (ССТ - Correlated Color Temperature), що випромінюється певним джерелом, відповідає температурі абсолютно чорного тіла, при якій воно випромінює світло, найближче за кольором до світла, випромінюваного електролампою. Колірна температура вимірюється в градусах Кельвіна. Усі джерела видимого світла за колірною температурою охоплюють діапазон від 1000 К (лампи червоного світла) до 20000 К (лампи синього світла) [42].
Колірні характеристики основних типів електроламп, що використовуються для освітлення пташників наведено в табл. 2 [43].

Таблиця 2 - Характеристики основних типів електроламп

Лампи розжарювання все ще досить широко застосовуються для освітлення пташників в Україні, але ККД ламп розжарювання низький (не більше 5%), оскільки левова частка енергії при їх роботі виділяється у вигляді тепла [44], тому вони все більше витісняються більш енергоефективними джерелами світла, такими як люмінесцентні, металогалогенні, а останнім часом – світлодіодні лампи
Люмінесцентні лампи дають змогу зменшити витрати електроенергії в 3-5 разів порівняно з лампами розжарювання [45, 46]. Дані щодо впливу люмінесцентних ламп на птицю в науковій літературі суперечливі.
Коли індикам надавали можливість вибору приміщень з освітленням лампами розжарювання чи люмінесцентними лампами білого світла, вони віддавали перевагу приміщенням з освітленням люмінесцентними лампами, вірогідно тому, що спектр їхнього світла більш близький до денного світла [47, 48].
При вивченні впливу ламп розжарювання, натрієвих ламп високого тиску і люмінесцентних ламп білого світла на ріст і розвиток індиченят і бройлерів суттєвих переваг тих чи інших джерел світла встановлено не було, проте при застосуванні останніх двох типів ламп досягалася значна економія електроенергії 49, 50].
Окремі автори вказують на такий недолік люмінесцентних ламп, як мерехтіння (до 100 разів за секунду), що створює так званий стробоскопічний ефект. Частота мерехтіння електроламп залежить від виробника і якості виготовлених ламп, їх типу. Лампи холодно-білого світла мерехтять сильніше, ніж теплого білого, а будь-які старі лампи - сильніше ніж нові. Для людського ока цей ефект майже непомітний, але у птиці, зір якої гостріше, він проявляється частіше. Вказують також, що внаслідок поєднання стробоскопічного ефекту і високої інтенсивності освітлення даних ламп поблизу них створюється своєрідна зона дискомфорту і птиця уникає цих ділянок підлоги і скупчується на інших. Підстилка в них мокріє і виділяє велику кількість аміаку [51]. В той же час, вірогідних наукових даних щодо конкретних проявів стробоскопічного ефекту у птиці за застосування люмінесцентних ламп та його негативного впливу на неї не надається. Зауважимо також, що зараз з'явилися високочастотні люмінесцентні лампи з частотою мерехтіння 26000 разів за секунду, яке не помічається птицею [52].
Безсумнівними недоліками люмінесцентних ламп є складність регулювання рівнів освітленості за їх застосування, непостійність світлотехнічних характеристик за експлуатації в умовах пташників, наявність у складі токсичних речовин, внаслідок чого вони підпадають під дію відповідного законодавства, що обумовлює умови їх зберігання, умови експлуатації та утилізації перегорілих електроламп, а також штрафи за недотримання цих умов [53].
Останнім часом все більше поширення і популярність отримують світлодіодні лампи. Вони дають змогу зменшити витрати електроенергії на 85% -порівняно з лампами розжарювання і до 50% - порівняно з люмінесцентними лампами, крім того термін їх роботи їх у кілька разів довше. Іншими перевагами світлодіодних систем освітлення є можливість регулювання рівня освітленості від «0» до номіналу, можливість отримання світла будь якого спектру, відсутність у складі токсичних речовин, високий рівень захисту від негативних зовнішніх впливів. З урахуванням цього, світлодіодні лампи дають змогу також краще контролювати поведінку і розвиток птиці: випромінювати червоне світло - для зниження агресії і канібалізму у несучок та племінної птиці; зеленого і блакитного кольору - для підвищення приростів живої маси у м'ясних видів птиці, причому зелене світло зазвичай рекомендується застосовувати на початку відгодівлі, а блакитне трохи пізніше - для зниження зайвої активності птиці. Додаткова перевага цих ламп полягає в тому, що вони можуть створювати освітленість таку ж або вище, ніж у інших ламп, але набагато більш однорідну і з меншою кількістю затінених зон. Крім того, у них геть відсутній ефект мерехтіння. Більшістю фахівців вони вважаються нині найбільш перспективними джерелами освітлення [54, 55].
Інститутом птахівництва НААН спільно з ТОВ ТРВК «Око» розроблено систему світлодіодного освітлення для птахівницьких та тваринницьких приміщень, до складу якої входять: відповідна кількість модулів освітлення з мультиколірними світлодіодами, інтерактивний блок автоматизованого управління модулями з відповідним програмним забезпеченням та інше обладнання. Випробування системи у пташнику для утримання індиків засвідчило її високу надійність роботи в широкому діапазоні температури і вологості повітря у пташнику, високих рівнів вмісту пилу та агресивних газів. Порівняно з освітленням лампами розжарювання розроблена система забезпечила зниження витрат електроенергії на освітлення у пташнику в 8,2 рази, порівняно з люмінесцентними лампами в 2,7 рази. Було відмічено також тенденцію до позитивного впливу світлодіодного освітлення на продуктивні показники індиків [56].

Світлові програми вирощування та утримання яєчних курей.

Як при вирощуванні ремонтного молодняку, так і при утриманні дорослих курей провідні селекційні фірми, вітчизняні нормативні документи найбільш часто пропонують застосовувати так звані «постійні» світлові програми, тобто програми з одним періодом світла та темряви протягом доби. Хоча між ними є деяка різниця щодо конкретних строків, часових інтервалів, рівнів освітленості тощо, їм притаманні ряд загальних рис. Так, всі світлові програми для вирощування ремонтного молодняку передбачають поступове зменшення (для затримки статевого розвитку) тривалості світлового дня з 23-24 годин, освітленості – 50-20 лк в перші дні вирощування, відповідно до 8-9 годин і 5-10 лк в 2-5-тижневому віці та підтримання їх на цьому рівні до кінця вирощування – 16-18-тижневого віку. Світлові програми для утримання дорослих курей племінного та промислового стада передбачають, як правило, на першому етапі - світлостимуляцію несучості шляхом поступового збільшення (протягом 4-6 тижнів) тривалості світлового дня з 8-9 годин, освітленості 5-10 лк в 16-8-тижневому віці, відповідно, до 14 годин та 10-25 лк і також, підтримання її на такому рівні до кінця продуктивного періоду, або (після виходу птиці на пік несучості) - подальше поступове збільшення тривалості світлового дня до 16 - 17 годин [57, 58, 59, 60].
Для пришвидшення статевого дозрівання та настання яйцекладки рекомендують більш швидко знижувати тривалість освітлення до постійного, а з 17-го тижня життя щотижня збільшувати світловий день на 1 год. В такому випадку яйцекладка розпочнеться на 1 тиждень раніше, але початкова маса яєць буде меншою на 1 г. В період несучості в результаті збільшення тривалості світлового дня на 1 год. загальна кількість отриманих яєць в розрахунку на 1 курку збільшується на 3 шт., середня маса яєць на 0, 1 г. Відповідно збільшується споживання корму приблизно на 1,5 г/добу. Однак надмірна тривалість (більше 17 год.) світлового дня призводить до погіршення якості шкаралупи та збільшення падежу птиці [61].
Для зниження витрат електроенергії на освітлення рекомендується застосовувати переривчасті режими освітлення, яких зараз розроблено велику кількість. Переривчасті режими освітлення дають змогу не тільки зменшити витрати електроенергії на освітлення, але і в деяких випадках позитивно впливають на продуктивні показники птиці, сприяють зниженню питомих витрат кормів. Крім того, дослідним шляхом було показано, що за преривчастого світлового режиму птиця зазнає меншого стресу, ніж за постійного. Про це свідчить, зокрема, рівень кортикостерону в сироватці крові і співвідношення гетерофілів та лейкоцитів в крові курчат [62].
Всі переривчасті світлові режими передбачають чергування періодів світла і темряви тієї чи іншої тривалості і розділяються на симетричні і асиметричні.
Асиметричні світлові режими, наприклад 2С:4Т:8С:10Т, сприймаються птицею як єдина зміна дня та ночі. Встановлено, що з точки зору споживання корму, овуляції і яйцекладки в режимах переривчастого освітлення цього типу, кури найбільший період темряви сприймають як ніч, а наступний за ним світловий період - як початок "суб'єктивного" дня або як "світанок". Решту коротких періодів темряви птиця ігнорує і поряд зі світловими періодами сприймає як тривалий світловий день. Відбувається загальна синхронізація яйцекладки в стаді, тобто ритм кладки яєць збігається з «суб'єктивним» днем. Саме такі переривчасті режими найбільш часто застосовують при утриманні курей-несучок. Режими симетричного типу (наприклад 2С:1Т)х8 передбачають чергування протягом доби коротких періодів світла та темряви фіксованої тривалості. За їх застосування несучість у курей-несучок дещо знижується, проте збільшується маса яєць, підвищується також жива маса птиці, тому їх зазвичай рекомендується застосовувати при вирощуванні птиці на м'ясо [63].
Найбільш відомі та пройшли широку перевірку практикою такі переривчасті режими освітлення пташників для утримання курей-несучок:

• вищезгаданий, розроблений у Англії світловий режим 2С:4Т:8С:10Т. За даними розробників, порівняно з типовим режимом з тривалістю світлового дня 17 годин даний режим дає змогу підвищити збереженість птиці на 0,2%, вихід яєчної маси на 1,5%, зменшити витрати кормів в розрахунку на 1 кг яєчної маси на 4,4%, витрати електроенергії на освітлення в 1,7 раза [64];
• режим розроблений вченими Корнельського університету (США) і впроваджений компанією «Ralston Purina Co.» на поголів'ї 25 млн. курей-несучок. Його особливість полягає в тому, що кожна година 15-годинного світлового дня складається із проміжку світла тривалістю 15 хвилин і проміжку темряви тривалістю 45 хвилин. Режим забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення на 75%, витрат кормів на 5-7%, бою яєць на 10% [65];
• режим 2С:4Т:2С:8Т:1,5С:6,5Т розроблено вченими Всеросійського науково-дослідного і технологічного інституту птахівництва (ВНДТІП). Його пропонується застосовувати при утриманні батьківського стада яєчних курей. Застосування режиму дає змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення в 2,3 рази, питомі витрати кормів на 1,3%, підвищити збереженість птиці на 1,4%, несучість на 8,1 шт. яєць [63];

• вченими ТСХА розроблено режим освітлення 2С:3Т:9С:10Т, який рекомендується використовувати при утриманні курей-несучок з 24-тижневого віку. За 10 місяців продуктивного періоду

несучість була практично однаковою у дослідній і контрольній групах
і склала відповідно 210,1 і 207,0 шт. на початкову несучку.
Середня маса яєць у дослідній групі була вище на 1,8 г, ніж у
контрольній. Переривчасте освітлення сприяло також збільшенню
виходу інкубаційних яєць на 2,4%. Відмінності за заплідненістю яєць
між групами були незначні [66].

Світлові програми вирощування бройлерів. Ще до недавнього часу як провідні селекційні фірми, так і вчені найчастіше при вирощуванні курчат-бройлерів рекомендували застосовувати «постійний» режим освітлення 23С:1Т. Однак, останнім часом, як вчені, так і виробничники (не без тиску «зелених») приходять до думки про необхідність наявності у світловому режимі протягом доби періоду темряви тривалістю не менше 4 годин. Це мотивується тим, що за майже цілодобового освітлення птиця використовується занадто інтенсивно, крім того, це негативно впливає на її здоров'я [67].
Для зниження витрат електроенергії на освітлення при вирощуванні бройлерів рекомендують кілька переривчастих режимів освітлення. Всі вони належать до режимів симетричного типу. Це такі режими, як: 1С:1Т; 1С:2Т; 1С:3Т; 2С:1Т; 2С:2Т [35, 68].
Однак, застосування режимів переривчастого освітлення при вирощуванні бройлерів можливе тільки за умови забезпечення їх достатнім фронтом годівлі. За існуючих технологій та обладнання пташників в розрахунку на 1 гол. приходиться не більше 2,5 см фронту годівлі. Цього достатньо за можливості постійного доступу птиці до годівниць протягом 23-годинного світлового дня, проте за умови істотного скорочення світлового дня фронт годівлі має бути збільшений в 2-3 рази, в іншому разі це буде мати наслідком зниження темпів росту та живої маси птиці [43].
Світлові програми вирощування та утримання індиків. Світлові програми вирощування ремонтного молодняку, молодняку на м'ясо та утримання батьківського стада індиків не відрізняються принципово від аналогічних програм освітлення для яєчних курей та бройлерів з урахуванням більш пізнього настання статевої зрілост та більш тривалих термінів відгодівлі у індиків. Застосовують в основному програми з одним періодом світла та темряви протягом доби [60].
Достатньою тривалістю світлового дня для дорослих індичок в період несучості вважається 12 годин [69]. В той же час, більшість репродукторних підприємств використовують світловий день тривалістю 14-18 годин. Тривалість світлового дня може бути різною для індичок-несучок в залежності від сезону року: тривалістю 11,5 год. взимку і 14 годин влітку. Більша тривалість світлового дня не зажди призводить до збільшення несучості [70].
Проте вищенаведеному суперечать результати досліду, проведеного в університеті Північної Кароліни (США), в якому індички-несучки утримувалися за тривалості світлового дня 15 та 18 год. За результатами цього досліду у групі, в якій застосовувався 18-годинний світловий день, було отримано на 14 яєць більше в розрахунку на 1 індичку ніж у групі, в якій застосовувався 15-годинний світловий день. Тривалість світлового дня не чинила значного впливу на масу яєць [71].
При порівняльних дослідженнях впливу різних світлових програм (23С:1Т; 18С:6Т; 12С:12Т) на показники вирощування індиків на м'ясо, жива маса індиків в 16-тижневому віці складала, відповідно, 7654 г, 7828 г та 7547 г, кращі результати було отримано за застосування другої світлової програми [72].
Світлові програми вирощування та утримання птиці Інституту тваринництва НААН. Застосування переривчастих режимів часто створює незручності в роботі обслуговуючого персоналу. Тому в Інституті тваринництва НААН було розроблено низку енергозберігаючих режимів освітлення для яєчних, м'ясо-яєчних курей та бройлерів, особливістю яких є не скорочення загального часу світлових проміжків протягом доби, а застосування змінних рівнів освітленості протягом світлового дня. Режими зі змінними рівнями освітленості базуються на тому факті, що у птиці протягом доби є періоди активності, коли птиця споживає корм, спарюється і таке інше, і періоди спокою - час, коли птиця відпочиває, чистить пір'я, зносить яйця тощо. В періоди активності пропонується застосовувати нормативні рівні освітленості, в періоди спокою - знижені рівні. Наприклад, при утриманні курей-несучок під час годівлі та огляду птиці застосовують рівень освітленості 10-25 лк, в інші періоди світлового дня – 3-5 лк. Реалізація режимів можлива за допомогою спеціально запрограмованих регуляторів освітлення. Як було встановлено в експериментальних дослідженнях, застосування подібних режимів не призводило до зниження продуктивних показників птиці або навіть сприяло деякому їх покращенню, головний же ефект полягав у зменшенні витрат електроенергії на освітлення в 1,3-1,7 раза, підвищенні збереженості птиці на 1,3-2,8%. Як приклад, можна навести режим освітлення для курей-несучок з 30-тижневого віку - 4с:2С:2Т:2С:4с:10Т, який дає змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення в 1,5 рази. У цій цифрово-літерній абревіатурі малою літерою «с» позначено періоди із зниженим рівнем освітленості (3-5 лк), великою літерою «С» - періоди з нормативним рівнем освітленості (10-25 лк), і літерою «Т» - періоди темряви, цифрою – їх тривалість у годинах [73, 74].

Висновки.
1. На цей час накопичено значний обсяг знань щодо впливу світла на організм птиці, її ріст, розвиток та продуктивні показники. Однак, залишається ряд питань (вплив на окремі вікові та виробничі групи птиці світла різного спектру, різних типів електроламп, оптимальне співвідношення періодів світла та темряви), щодо яких серед вчених немає єдиної думки і які вимагають додаткового вивчення.
2. Вчені Інституту тваринництва НААН можуть запропонувати птахівникам України низку розробок, що стосуються освітлення пташників, зокрема: розроблену спільно з ТОВ ТРВК «Око» першу вітчизняну систему світлодіодного освітлення пташників, яка забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення в 8,2 раза - порівняно з лампами розжарювання, та в 1,7 раза - порівняно з люмінесцентними лампами; енергозберігаючі режими освітлення при вирощуванні та утриманні різних видів і виробничих груп птиці, які дають змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення в 1,3-1,7 раза.

Бібліографічний список

1. Кавтарашвили А. Новые ресурсосберегающие технологии в яичном птицеводстве / А. Кавтарашвили // Птицефабрика. – 2007.– № 7. – С. 19 - 23.
2. Thomas J. B. CRC Handbook of Fundamental Spectroscopic Correlation Charts /. T.B. Bruno, D. N. Svoronos // CRC Press, 2005.-240 p.
3. ГОСТ 8.332-78. Государственная система обеспечения единства измерений. Световые измерения. Значения относительной спектральной световой эффективности монохроматического излучения для дневного зрения.
4. Jamieson B. Reproductive Biology and Phylogeny of Birds / B. Jamieson // Charlottesville VA: University of Virginia.-2006.- P. 128.
5. Dartnall H. J. Human visual pigments: microspectrophotometric results from the eyes of seven persons / H. J. A. Dartnall, J. K. Bowmake, J. D. Mollon // Proc. R. Soc.- 1983.- B. 220.- P. 115–130.
6. Prescott N. Spectral sensitivity of the domestic fowl (Gallus g. domesticus)/ N. Prescott, C. Wathes // Br Poult Sci.- 1999.-Vol.40(3).-P. 332-339.
7. Imai H. Y. Difference in molecular properties of chicken green and rhodopsin as related to the functional difference between cone and rod photoreceptor cells / H. Imai, Y. Imamoto, T. Yoshizawa, Y. Shichida // Biochemistry.-1995.- Vol. 34.- P. 10525-10531.
8. Rodenboog H. Sodium, green, blue, cool or warm-white light? / H. Rodenboog // World Poultry – Elsevier.-1999.- Vol. 17, No 12.-P. 22-23.
9. Rozenboim I. The involvement of light in growth, development and endocrine parameters of broiler / I. Rozenboim, I. Biran, Z. Uni, O. Halevy // Poult. Sci.-1999.- Vol. 78.-P. 135–138.
10. Mellor S. Lighting schedules for broilers / S. Mellor // World Poultry – Elsevier.-2001.- Vol.- 17, No 12.01.-P. 33-34.
11. Lewis P. D. Poultry and colored light / P.D. Lewis, T. R. Morris // World's Poult. Sci. J.-2000.-Vol. 56.-P.189–207.
12. Levenick C. K. Effects of photoperiod and filtered light on growth, reproduction, and mating behavior of turkeys. 1. Growth performance of two lines of males and females / C. K. Levenick, A.T. Leighton // Poult Sci.- 1988.- Vol. 67(11).- P. 1505-1513.
13. Gill D.J. Effects of light environment and population density on growth performance of male turkeys / D.J. Gill, A.T. Leighton // Poultry Science.-1984.-Vol. 63.- P. 1314-1321.
14. Berk J. Light-choice by broilers / J. Berk // In proceeding of the 29Int. Congress of the Int.Society for Appl. Ethiology. Universities Federation for Animal Welfare, Potters Bar, UK.-1995.- P. 25-26.
15. JiangJ. Effect of Light Color on Growth and Waste Emission of Broilers / J. Jiang, J. Pan, Y. Wang, Z. Ye and Y. Ying // Written for presentation at the Ninth International Livestock Environment Symposium Sponsored by ASABE Valencia Conference Centre Valencia, Spain July 8 - 12, 2012.
16. Karakaya, M., S. Parlat, M. Yilmaz, I. Yildirim, and B. Ozalp. Growth erformance and quality properties of meat from broiler chickens reared under different monochromatic light sources / M. Karakaya, S. Parlat, M. Yilmaz, I. Yildirim, and B. Ozalp // Br. Poult. Sci. – 2009.-Vol. 50.- P. 76 - 82.
17. Кизь Т.В. Вплив джерел світла різного спектру і рівнів освітленості на продуктивність та відтворні показники індиків батьківського стада /Т.В. Кизь, В.О. Мельник // Птахівництво: Міжвідомчий тематичний збірник/Бірки.-2008.-Вип. 62.-С.291-298
18. Ципляк О.В. Спектр світла та продуктивність / О.В. Ципляк // Сучасне птахівництво.- 2008, № 9, с. 16-21.
19. Buyse J. Effect of intermittent lighting, light intensity and source on the performance and welfare of broilers/ J. Buyse, P.C.M. Simons, F.M.G. Boshouwers, E. Decuypere // World's Poult. Sci. J.-1996.-Vol. 52.-P. 121-130.
20. Cummings T.S. Ophthalmopathy in a broiler breeder flock reared in dark-out housing / T.S. Cummings, J.D. French, O.J. Fletcher// Avian Dis.-1986.-Vol. 30.-P. 609-612.
21. Li T. Constant light produces severe corneal flatterning and hyperopia in chickens / T. Li, T., D. Troilo, A. Glasser and H.C. Howland // Vision Res.-1995.-Vol. 35/- P. 1203-1209.
22. Downs K.M. The effects of photoperiod length light intensity and feed energy on growth responses and meat yield of broilers / K.M. Downs, R.J. Lien, J.B. Hess, S.F. Bilgili, W.A Dozier // J. Appl. Poult. Res.-2006.-Vol. 15.-P. 406-416.
23. Growth, body composition and plasma androgen concentration of male broiler chickens subjected to different regimens of photoperiod and light intensity / R.G. Charles, F.E. Robinson, R.T. Hardin, M. W. Yu, J Feddes and H.L. Classen // Poultry Sci.-1992.- Vol. 71.-P. 1595-1605.
24. Classen H.L. Effects of increasing photoperiod length on performance and health of broiler chickens / H.L. Classen, C. Riddell // British Poultry Scienc.-1989.- Vol. 32.- P. 21-29.
25. Classen H.L. Effects of increasing photoperiod length on performance and health of broiler chickens/ H.L. Classen, C. Riddell and F.E. Robinson // Br. Poult. Sci.-1991.- Vol. 32.-P. 21-29.
26. Renden J.A. Live performance and yields of broilers provided various lighting schedules / J.A. Renden, S.F. Bilgili, R.J. Lien and S.A. Kincaid // Poult. Sci.- 1991.-Vol. 70.- P. 2055-2062.
26. Petek, M.G. Effects of different management factors on broiler performance and incidence of tibial dyschondroplasia / M.G. Petek, S.O. Nmez, H. Yildiz and H. Baspinar // Br. Poult. Sci.- 2005.-Vol. 46.-P. 16-21.
28. Kritensen H.H. Wathes Using light to control broiler chickens / H.H. Kritensen, J.M. Aerts, T. Leroy, D. Berckmans and C.M. Wathes // Br. Poult. Sci.-2004.-Vol. 45.-P. 30-31.
29. Кавтарашвили А.Ш. Что нужно учитывать при разработке и использовании прерывистых световых программ в яичном птицеводстве / Ф.Ш. Кавтарашвили // Птицеводство. – 2001. –№10.
30. Ralph L. Lighting programs for replacement pullets / L. Ralph, A. Ernst // Poultry fact sheet: Animal Science Department, University of California, Davis CA, 95616.-2002: www. animalscience.ucdavis.edu/avian/pfs13.htm.
31. Производство куриных яиц / Ю. А. Рябоконь, И. И. Ивко, В. А. Мельник и др. / Под ред. Ю. А. Рябоконя. – Харьков: Эспада, 2005. – 304 с.
32. Кульбаба С. В. Енергозберігаючі системи і режими освітлення пташників для вирощування молодняка курей / С.В. Кульбаба // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. ІП УААН. – Бірки, 2004. – Вип. 54. – С. 49 – 55.
33. Селянский В.М. Микроклимат в птичниках / В.М. Селянский // М.:Колос.-1975.- 304 с.
34. Ernst R.A. Reviev of life-history lighting programs for commercial laying fowls / R.A. Ernst, J.R. Millam, F.B. Mather //World's Poultry Science Journal.-1987.-Vol. 43.-No 1.- P. 45-55.
35. Gordon S.H. Effects of day-length and increasing day length programs on broiler welfare and performance / S.H. Gordon S.H // World's Poult. Sci. J.-1994.- Vol. 50.-P. 269-282.
36. Gordon S.H. Effects of daylength and increasing daylength programmes on broiler welfare and performance / S.H. Gordon // World's Poultry Science Journal.-1994.-Vol. 50.-P. 269-282.
37. Apeldoorn E.J. Effect of melatonin and lighting schedule on energy metabolism in broiler chickens / E. J. Apeldoorn, J.W. Schrama, M.M. Mashaly and H.K. Parmentier // Poult. Sci.-1999.-Vol. 78.-P. 223-227.
38. Binkley S. Pineal enzymes: Regulation of avian melatonin synthesis / S. Binkley, S.E. MacBride, D.C. Klein, and C.L. Ralph // Sci.-1973.-Vol. 181.-P. 273-275.
39. Moore C.B. Effects of lighting conditions and melatonin supplementation on the cellular and humoral immune responses in Japanese quail Coturnix coturnix japonica / C.B. Moore, T.D. Siopes // Gen. Comp. Endocrinol.-2000.-Vol. 119.-P. 95-104.
40. Ashton W. L. G. Light-induced eye abnormalities in turkeys and the turkey blindness syndrome / W.L.G. Ashton, M. Pattison, K.C. Barnett // Research in Veterinary Science.- 1973.- Vol. 14.- P. 42-46.
41. Grimes J.I. A Survey and Overview of Lighting Practices in the U.S. Turkey Breeder Industry / J. I. , T. D. Sipes //J. Appl. Poultry Res. – 1999.- P. 493-498.
42. Дойников А. С. Цветовая температура / А.С. Дойников // Физическая энциклопедия / Д. М. Алексеев, А. М. Балдин, А. М. Бонч-Бруевич и др.; под общ. ред. А. М. Прохорова. — М.: Советская энциклопедия, 1999. — Т. 5. — С. 422. — 692.
43. Мельник В.О. Освітлення пташників /О.В. Мельник // Агробізнес сьогодні.-2009.- №18.- С. 26-27.
44. Смирнов А.Д. Справочная книга энергетика / А. Д. Смирнов, К. М. Антипов // М.: Энергоатомиздат, 1987.
45. Инновационные энергосберегающие решения в промышленном освещении // Хлебопродукты.-2012.-№ 4.-С. 28-29.
46. Компактные люминесцентные лампы (КЛЛ): http://greenpeace.org/russia/ru/643172/647372/1827524.
47. Sherwin C.M. Light intensity preferences of domestic male turkeys / C. M. Sherwin // Appl. Anim. Behav. Sci.-1998.-Vol. 58.-P. 121-130.
48. Sherwin C.M. Domestic turkeys are not averse to compact fluorescent lighting / C. M. Sherwin // Appl. Anim. Behav. Sci.-1999.-Vol. 64.-P. 47-55.
49. Lewis, P.D. Responses of domestic poultry to various light sources / P.D.Lewis, T.R. Morris // World's Poultry Sci. J.-1998.- Vol. 54.-P. 7-25.
50. Manser C.E. Effects of lighting on the welfare of domestic poultry: a review / . C. E. Manser // Animal Welfare.-1996.- Vol. 5.- P. 341-360.
51. Поздеев Д.Г. Сравнительная оценка эффективности использования люминесцентных ламп и LED-излучателей / Д.Г. Поздеев, И.Н. Светланова // Вестник Ижевской государственной сельскохозяйственной академии.- 2011.-№ 2. - С. 73-75.
52. Источники света. Каталог Osram 2010-2011: www.osram.ru.
53. Мельник В.О. Світлодіодне освітлення / В.О. Мельник // Наше птахівництво, №4, 2010, с. 26-30
54. Лямцов А.К. Компактные люминесцентные и светодиодные лампы для птичников / А.К. Лямцов, К.М.Гришин, В.В. Малышев // Сел.механизатор.-2012.-№5.-С.28-29.
55. Шуберт Ф.Е. Светодиоды / Ф.Е. Шуберт// М.: Физматлит, 2008. — С. 61, 77—79. — 496 с.
56. Мельник В. О. Вплив світлодіодного освітлення на зоотехнічні показники утримання індиків батьківського стада /В.О. Мельник // Міжвід. тем. наук. зб. «Птахівництво». -Вип.69.-Харків. -2012.-С. 98-106.
57. Ломанн ЛСЛ – Классик: Руководство по содержанию.–2010.–17 (www.ltz.de).
58. Хайсекс белый: Руководство по содержанию. – 2005. – 34 с.
59. Хайсекс коричневый/ Руководство по содержанию. – 2005. – 34 с.
60. Підприємства птахівництва: відомчі норми технологічного проектування: ВНТП-АПК-04.05//К.- 2005.- 90 с.
61. Teтра СЛ (яичный кросс кур): Технология выращивания и производства яиц. –2010. –24 с.//www.babolnatetra.com.
62. Siegel H.S. Stress, Strains and resistance / H.S. Siegel / Br. Poult. Sci.-1995.-Vol. 36.-P. 3-22.
63. Кавтарашвили А.Ш. Энергосберегающий способ освещения птичника при содержании кур родительского стада в клетках / A. Ш. Кавтарашвили, М.Л. Бебин, Р. С. Прасад, Ф.Ф. Алексеев // Конференция по птицеводству. Тезисы докладов. Сергиев Посад. - 1995.- С. 16-17.
64. Lewis P.D. Response of laying hens to asymmetrical interrupted lighting regiments: reproductive performance, body weight and carcase composition / P.D. Lewis, G.C. Perry // British Poultry Science.- 1990.- Vol. 31.- No 1.- P. 33-43.
65. Midgley М. Bio-mittent cuts US layer costs by 46 p. / M. Midgley // Poultry World. -1984.- Vol. 138. -No 18.- P. 12-13.
66. Ципляк О.В. Ресурсозберігаючі режими вирощування та утримання м'ясо-яєчних курей / О.В.Ципляк, В.О.Мельник // Птахівництво: між від.темат.наук.зб.//ІП УААН.-Бірки.-2009.-Вип.63.-С. 215-223.
67. Poultry House Management for Alternative Production, publication. Fayetteville, AR: ATTRA—National Sustainable Agriculture Information Service. http://attra.ncat.org/attra-pub/poultryhousemanage.html.
68. Donald J. Controlling Light in broiler production / J. Donald, M. Eckman, G. Simpson // The Alabama Poultry Engineering and Economics.- 2000.- No. 6.
69. Siopes T.D. (1994) Critical day lenghts for egg production and photorefractoriness in the domestic turkey.Poultry Sci. 73:1906-1913.
70. Siopes T. D. Lighting for Summer Egg Production by Turkeys: Day Length and Light Intensity//Poult Sci 2007. 86:2413-2419.
71. Leighton, A. T., and J. P. Mason 1976. Environmental factors affecting growth performance of turkeys. Am. Soc. Agric. Eng. 76:4508.
72. Mendes M., Karabir A. , Ersoy I., CENGIZ Atasoglu C. Effects of Three Different Lighting Programs on Live Weight Change of Bronze Turkeys under Semi-Intensive Conditions / M. Mendes, A. Karabir, I. Ersoy, C. Atasoglu // Arch. Tierz.-2005.-No 1.-P. 86-93.
73. Ресурсозберігаючі технології вирощування, утримання та годівлі яєчних і м'ясо-яєчних курей /В.О.Мельник, І.І.Івко, О.В. Терещенко та ін.// Методичні рекомендації.-Бірки.-2011.-168 с.
74. Ресурсозберігаючі технології вирощування, утримання та годівлі індиків / В.О.Мельник, І.І.Івко, О.В. Терещенко та ін.// Методичні рекомендації.-Бірки.-2011.-164 с.

Комп'ютеризована модель освітлення пташника

Мельник В.О., к.с.-г.н., Державна станція птахівництва НААН

Звязок з автором