Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



Hosting Ukraine

1. Мисливський фазан, його основні особливості та звички

Розведення мисливських фазанівОстаннім часом у світі та в Україні все більш широке поширення отримує розведення фазанів для декоративних цілей, поповнення мисливських угідь та одержання оригінального м'яса-дичини. Для розведення в комерційних цілях частіше всього використовують звичайного, або мисливського фазана (Phasianus colchicus). Мисливський фазан – гібридна форма, отримана в результаті спонтанного схрещування різних підвидів звичайного фазана. В основному, при гібридизації на європейському континенті приймали участь закавказький та китайський підвиди. Для декоративних цілей використовують також інші види та підвиди фазанів (діамантового, золотого, срібного, вухастого, рогатого, королівського, блакитного тощо).
В природі більшу частину життя звичайний фазан проводить на землі, віддаючи перевагу місцям поблизу водоймищ, де є в наявності густа рослинність, зарості кущів, очерет тощо. Фазани можуть швидко бігати, як на відкритих місцях, так і в заростях високої трави, але літають вони мало і погано, швидко втомлюються і намагаються сховатися в заростях. Злітають круто вверх («свічкою»), потім планують, поступово знижуючись.
Жива маса мисливського фазана становить від 700 до 1800 г. Самці значно крупніші за самок, мають шпори на ногах, довгий хвіст і яскравіше забарвлення (рис. 1). Довжина самця з хвостом - 80-90 см, самки біля 60 см. Довжина хвоста, відповідно, 42-54 та 29-31 см.
В природних умовах самка відкладає від 7 до 18 яєць, насиджує в середньому 24 днів. Маса яєць становить 30-35 г. Фазанята вилуплюються вкриті густим пухом, обсохнувши – можуть швидко пересуватися і самостійно скльовувати корм. Добре літати фазанята розпочинають з віку приблизно 50 днів, а величини дорослої птиці досягають в 4-5 місячному віці.
В природних умовах фазани живляться в основному рослинними кормами (насінням злакових та бобових культур, ягодами, кореневищами і зеленими частинами рослин), а також комахами, їх личинками, павуками, черв'яками, молюсками, інколи поїдають мишей. Особливістю фазанів являється те, що вони, на відміну від багатьох інших птахів, поїдають личинок та дорослих колорадських жуків. Фазани витривалі і невибагливі, легко переносять морози до 400С, але за глибокого снігу страждають від відсутності кормів.
М'ясо фазанів містить близько 68,9% води, 28,5% білку, 0,5% безазотистих екстрактивних речовин, дуже мало жиру (біля 1%) і холестерину та 1,2% золи. Коефіцієнт перетравності курячого м'яса дорів¬нює 72,28%, м'яса пекінської качки – 68,02%, індика – 66,68%, фазана - 92,15%.
В залежності від цілей, призначення та величини підприємства, організація технологічного процесу в фазанарії може бути декількох типів:

  • на основі вільного утримання птиці, коли фазани представлені самим собі;
  • на основі напіввільного утримання, коли здійснюється частково годівля фазанів за їх утриманням в вольєрах;
  • на основі інтенсивного розведення, коли організується повноцінна годівля птиці, здійснюється інкубація яєць, виконується інтенсивна відгодівля фазанів на м'ясо.

Зупинимося коротко на особливостях інтенсивної технології розведення фазанів.

2. Вимоги до майданчика для розміщення фазанарію

Вибір майданчика для розміщення фазанарію здійснюють у відповідності до вимог ВНТП-АПК-04.05 та чинних «Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування». Особливу увагу слід звернути на дотримання необхідних ветеринарно-санітарних розривів, які згідно цих нормативних документів повинні становити (як і при розведенні інших видів сільськогосподарської птиці) не менш, ніж: від фазанарію до зони житлової забудови - 300 м, інших птахоферм - 1000 м, птахофабрик - 3000 м. При розведенні фазанів в умовах присадибних господарств (поголів'я птиці до 750 гол.), мінімальна відстань до вказаних об'єктів може бути дещо меншою - 25-200 м. Майданчик повинен мати невеликий ухил (3-5о) для стоку дощових та талих вод. Грунт на ділянці, на якій розміщують вольєри, повинен мати гарну вологопоглинаючу здатність. У разі недостатньої вологопоглинаючої здатності - виконують штучний дренаж шляхом підсипання гравію та піску.
Всі вольєри мають гарно освітлюватися сонцем, у зв'язку з чим, наявність дерев та кущів на ділянці небажана. Якщо інсоляція занадто сильна, передбачають штучне затінення у вигляді навісів, очеретяних матів, покладених поверх вольер, улаштування куренів тощо.
Фазанарій повинен бути забезпечений електро- та водопостачанням, крупні фазанарії - очисними спорудами
Вибір ділянки погоджують з місцевими органами самоврядування, санітарно-епідемічною і ветеринарною службою та іншими установами згідно чинного законодавства.
У великих фазанівницьких господарствах територію розділяють на окремі зони: вирощування ремонтного молодняку, вирощування молодняку на м'ясо, утримання дорослої птиці, адміністративно-господарську. Кожна зона повинна бути огороджена та мати санпропускник. Відстань між окремими зонами має бути не менш, ніж 300 м.

3. Будівлі та споруди ферми

На даний час розроблено типові проекти ферм з вирощування 15, 40 та 55 тис. фазанів за рік. До основних виробничих споруд ферми відносяться: інкубаторій, пташники для утримання батьківського стада в репродуктивний період, вольєри (садки) для його утримання узимку, пташники для вирощування ремонтного молодняку і молодняку на м'ясо.
Інкубаторій (згідно вимог вже згаданих нормативних документів) розміщують в межах адміністративно-господарської зони. Застосовують таке ж обладнання, як і для інкубування яєць курей. Мінімальна відстань від інших споруд зони – 60 м. Допускається здійснювати інкубацію фазанячих яєць в інкубаторіях інших підприємств з дотриманням чинних ветеринарно-санітарних правил.
Пташники для вирощування молодняку (ремонтного та на м'ясо) повинні мати гарну теплоізоляцію для підтримання в них температури до 28 оС – за наявності засобів локального обігріву, та до 35 оС – за їх відсутності. Для зниження витрат на обігрів пташників, рекомендується влаштовувати поліпшену теплоізоляцію та систему обігріву, яка забезпечує підтримання наведеної температури тільки в частині пташника (приблизно 1/3) або споруджувати окремі пташники-брудери для вирощування фазанят до 2-4-тижневого віку і пташники для дорощування молодняку. У пташнику влаштовують поздовжній коридор шириною 1 м для обслуговування птиці та, в залежності від ширини пташника, по одну або по обидві сторони від коридору секції розміром 2х3 або 3х5 м. Перегородки між секціями виконують з металевої сітки з чарунками не більш, ніж 25х25 мм. Висота перегородок – 2 м, при цьому, на 50-100 см від рівня підлоги всі перегородки виконують суцільними (дерево, метал, азбоцементні плити тощо) для попередження протягів і візуальної ізоляції молодняку. Секції зверху перекривають туго натягнутою капроновою або з іншого подібного матеріалу сіткою з чарунками розміром не більше 20х20 мм. Перекриття секцій з м'якого еластичного матеріалу виконують для попередження травмування птиці під час різкого злітання (свічкою). Підлога в пташниках повинна мати тверде покриття.
У пташниках для вирощування ремонтного молодняку (рис. 2) зовні, з обох сторін поздовжніх стін пташника, навпроти кожної секції влаштовують вигули з таких матеріалів, що і секції в пташниках. Висота вигулів – 2 м, ширина така ж, як і секцій у пташнику, довжина може досягати 10-20 м. З кожної секції в коридор і назовні влаштовують двері (низ суцільний, верх – сітчастий).
Для виходу фазанят на вигули в кожній секції споруджують лази з шиберами або дверцятами висотою 30 см, шириною 30-40 см. Кожний вигул обладнують також дверми назовні для проходу обслуговуючого персоналу. Вигули довжиною 15-20 м рекомендують ділити перегородками з дверми на 2-3 відсіки. По мірі росту фазанят, спочатку їх випускають у перший відсік, потім відкривають двері в другий, а подальшому і третій відсіки, чим зменшують щільність посадки. Другий та третій відсіки доцільно засівати кормовими травами. Над частиною вигулу (приблизно 1/3 його площі), що примикає до стіни пташника, влаштовують навіси від опадів та сонця.
Пташники для утримання батьківського стада фазанів. Батьківське стадо в непродуктивний період утримують в так званих зимових садках. Це великі вольєри витягнутої прямокутної форми з металевої сітки, висотою близько 2 м, перекриті зверху капроновою сіткою. Розмір чарунок сітки бічних огороджень – 25х25 мм, верхньої – до 40х40 мм. Розміри вольєри залежить від кількості птиці, що утримується в ній. Подовжена форма вольєр дає змогу зменшити хвилювання птиці під час обслуговування і полегшує відлов птиці при формуванні сімейних груп до періоду розмноження. Одна з вузьких сторін вольєри має представляти собою навіс шириною 3 м, захищений з трьох боків суцільними стінками з дерева, азбоцементних плит тощо, для розміщення під ним годівниць. В вольєрах встановлюють також будиночки або курені для укриття птиці в негоду, напувалки для напування за відсутності снігу.
Рекомендується в зимовий період самців і самок утримувати в окремих вольєрах, тому в фазанарії повинно бути як мінімум 2 зимових сади - якщо батьківське поголів'я використовують 1 рік, 4 - якщо його використовують 2 сезони, 6 – якщо його використовують 3 сезони.
В племінний період фазанів утримують в окремих пташниках-вольєрах з вигулами (рис. 3). Пташники для утримання маточного поголів'я повинні мати коридор для обслуговуючого персоналу, а обіч від нього - вольєри, які складаються з темного приміщення (звичайно 2х2 м), огородженого сіткою навісу тих же розмірів, і огородженого сіткою вигулу розміром 2х8-10 м. Там, де бокові огородження виконано з сітки, на висоту 50-100 см їх роблять суцільними для попередження бійок між самцями. З центрального коридору в кожний вольєр роблять двері: в темне приміщення, з нього під навіс, далі на вигул, а з вигулу зовні. Така конструкція вольєр для утримання сімей фазанів вважається найбільш раціональною з точки зору зменшення стресів у птиці. Так, коли працівник входить в темне приміщення, птиця переміщується на вигул. За необхідності виконання робіт на вигулах, працівник заходить в них з протилежної від пташника сторони, птиця при цьому переміщується під навіс або в темне приміщення.
Інші будівлі та споруди. Для великих фазанівницьких господарств передбачають також ветеринарні і санітарні об'єкти: ветеринарну лабораторію, санпропускник, забійно-санітарний пункт тощо. На віддалі не менше 1500 м від зон утримання птиці влаштовують послідосховище.

4. Устаткування та інвентар

Вітчизняна промисловість практично не випускає спеціалізованого обладнання для вирощування та утримання фазанів. Тому використовують переважно обладнання, призначене для вирощування та утримання бройлерів або яєчних курей. Винятком є фірма «Фазан» (м. Львів – м. Кіровоград), яка пропонує системи напування для фазанят, годівниці та деякий інший інвентар).
Устаткування пташників для вирощування молодняку фазанів. Як годівниці для молодняку фазанів віком до 5 днів можна використовувати противні типу Л-1, для молодняку старшого віку (до 25 днів) - жолобкові годівниці типу К-1А, старше 25-добового віку – бункерні пластикові годівниці з ручною роздачею корму або системи годівлі з бункерними годівницями, призначеними для годівлі бройлерів. Для напування фазанят до 2-тижневого віку використовують вакуумні напувалки, далі – ніпельні або мікрочашкові для молодняку бройлерів, або будь-якого іншого типу, в конструкції яких враховано розміри птиці. Необхідний мікроклімат у пташнику підтримують за допомогою систем припливно-витяжної вентиляції, загального (калорифери, теплогенератори, повітронагрівачі, батареї або регістри водяного опалення) та локального обігріву (електро- або газові брудери, лампи інфрачервоного випромінювання). Гарні результати отримують також за використання обігрівної підлоги (близько 1/3 всієї її площі). Освітлення пташників здійснюють за допомогою електроламп, що вмикаються за заданою програмою через регулятори освітлення в режимі «світанок-сутінки». У пташниках доцільно встановлювати сідала. Фазанят до 2-тижневого віку можна вирощувати також в кліткових батареях. Для цього використовують саморобні кліткові батареї або дещо переобладнані кліткові батареї для вирощування ремонтного молодняку курей або бройлерів.
Пташники-вольєри для утримання дорослих фазанів обладнують бункерними або жолобковими годівницями, в крупних фазанаріях – системами годівлі з комплектів обладнання для вирощування бройлерів або яєчних курей на підлозі, ніпельними, мікрочашковими або чашковими автонапувалками. Постійне освітлення влаштовують тільки в центральному проході пташника, на вигулах – чергове освітлення для нічного часу. Системами вентиляції та опалення пташники для утримання дорослих фазанів вищеописаного типу не обладнують, оскільки фазани більшу частину часу перебувають за межами приміщень.
Як і у пташниках для молодняку, у пташниках для дорослого поголів'я встановлюють сідала з дерев'яних рейок з заокругленими краями. Гнізд у пташниках не влаштовують, оскільки в такому разі самки зносять значно більше яєць, ніж за їх наявності.
Є певний досвід також утримання батьківського поголів'я в кліткових батареях. Застосовують саморобні клітки традиційного компонування. Розміри окремих кліток: довжина - 3000-5000 мм, ширина - 1500 мм, висота 700 мм. Переваги кліток: підвищення місткості пташників, кращі зоогігієнічні умови. Однак, за іншими даними, несучість фазанів в кліткових батареях нижча, ніж у вольєрах, знижується заплідненість яєць, птиця часто травмується, оскільки знаходиться у постійному стресі.

5. Підготовка пташників до посадки птиці

Перед посадкою птиці виконують санацію пташників, вольєр та вигулів згідно вимог ДСТУ 4690:2006 «Санація птахівничих приміщень. Технологічний процес. Основні параметри». Місця, на які передбачається укладення підстилки, посипають вапном-пушонкою, з розрахунку 500 г на 1 м2 його площі, потім зверху вкладають шар підстилки товщиною 3-5 см - при вирощуванні та утриманні птиці в теплий період року, 5-10 см – узимку. Як підстилкові матеріали використовують деревну стружку, подрібнену солому, стрижні кукурудзи, стебла соняшника, торф, лушпиння насіння соняшника тощо. Усі підстилкові матеріали повинні бути чисті, сухі (вологість не більш 25%), без ознак гниття чи цвілі. Встановлюють на свої місця попередньо відремонтоване устаткування (напувалки, годівниці, засоби обігріву тощо), регулюють висоту їхнього встановлення, перевіряють готовність всіх систем пташника. При вирощуванні молодняку, не пізніше ніж за добу до посадки фазанят приміщення прогрівають до необхідної температури.

6. Технологічні параметри вирощування та утримання фазанів

Основні технологічні параметри вирощування та утримання фазанів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні технологічні нормативи вирощування та утримання фазанів

Найменування показників

Одиниця виміру

Величина показника

Термін використання батьківського стада

років

1-3

Статеве співвідношення у батьківському стаді в продуктивний період

самці: самки

1:5-10

 

Щільність посадки дорослої птиці в продуктивний період:

при клітковому утриманні

при утриманні на підлозі:

в приміщенні

на вигулах

 

 

гол./м2

 

1,3

 

1,5

0,4

Щільність посадки в зимових вольєрах «садах»

гол./м2

0,1

Щільність посадки ремонтного молодняку та молодняку при відгодівлі на м’ясо:

при вирощуванні в кліткових батареях

1-12 днів

13-85 днів

при вирощуванні на підлозі в приміщенні (1-85 днів)

при вирощуванні на підлозі на вигулах (13-85 днів)

гол./м2

 

 

 

25-30

10-12

20-25

6

Максимальна кількість птиці в секції:

дорослої в непродуктивний період

дорослої в продуктивний період

молодняк

гол.

 

500

6-11

до 500

Фронт годівлі дорослої птиці:

в продуктивний період

в непродуктивній період

см/гол.

 

6,0

3,0

Фронт годівлі молодняку у віці, днів:

1 - 30

31 - 90

91 - 180

см/гол.

 

1,5

4,0

3,0

Фронт напування дорослої птиці:

в продуктивний період

в непродуктивний період

см/гол.

 

2,0

0,5

Фронт напування молодняку у віці, днів

1 - 30

31 - 180

см/гол.

 

0,7

1,0

Сідала для дорослої птиці:

довжина в розрахунку на 1 гол.

розміри перерізу рейки

відстань між окремими рейками

максимальна висота від рівня підлоги

 

см

мм

см

см

 

20

40х40

35

100

Сідала для молодняку віком від 11 до 60 днів:

довжина в розрахунку на 1 гол.

розміри перерізу рейки

відстань між окремими рейками

максимальна висота від рівня підлоги

 

см.

мм

см

см

 

15

30х30

20

50

Сідала для молодняку старше 61 дня:

довжина в розрахунку на 1 гол.

розміри перерізу рейки

відстань між окремими рейками

максимальна висота від рівня підлоги

 

см/гол.

мм

см

см

 

15

40х40

25

60

Норми витрат кормів на 1 голову за добу:

1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

4-й тиждень

5-й тиждень

6-й тиждень

7-й тиждень

8-й тиждень

9-й тиждень

10-й тиждень

11-й тиждень

12-й тиждень

Доросла птиця

г

 

2,8

8,5

17,0

22,0

28,3

36,8

42,5

51,0

56,7

62,4

68,0

70,9

до 100

Оптимальна температура повітря в зоні локального обігріву для птиці віком, днів:

1 - 7

8 - 14

15- 21

22 - 49

50 - 70

°С

 

 

35

30

28

25

22

Оптимальна температура повітря у пташнику для птиці віком, днів:

1 - 7

8 - 14

15 - 21

22 - 49

50 - 70

71 і більше

°С

 

 

28

25

23

22

20

природна

Відносна вологість повітря у пташнику

%

60-70

Основні зоотехнічні показники:

несучість на 1 самку

вихід інкубаційних яєць

виводимість яєць

збереженість птиці батьківського стада

збереженість молодняку за періоди

1 — 10 днів

11—60 днів

61—180 днів

 

шт.

%

%

%

%

 

40

85

75

95

 

90

80

90

Вирощування на м'ясо. Молодняк фазанів вирощують на підлозі або в кліткових батареях. На вирощування приймають здорових курчат не пізніше, ніж через 10 годин після виведення їх в інкубаторах. Здорові, тільки но вилуплені пташенята рухливі, з вираженим рефлексом до пошуку корму, точно і швидко орієнтуються в навколишньому середовищі. Слабких пташенят ставлять на вирощування окремою групою. Годівлю і напування фазанят розпочинають не раніше, ніж через 8-12 годин після виведення, при цьому, спочатку їх напувають, потім дають корм. Підстилку весь період вирощування підтримують у чистому і сухому стані (вологість не більше 25%), у разі необхідності – підсипають свіжу. Дуже важливо підтримувати правильний світловий режим. Занадто велика освітленість може призвести до розвитку канібалізму. Перші 2-3 дні рекомендується підтримувати цілодобове освітлення, освітленість 30-50 лк. Далі тривалість світлового дня протягом двох тижнів поступово знижують до 16 годин, освітленість до 5-10 лк і підтримують на такому рівні до кінця вирощування. У разі виникнення канібалізму - освітленість знижують до 1-3 лк. Зниженню рівня канібалізму сприяє також застосування для освітлення пташника ламп блакитного або зеленого світла.
Пташенят годують сухими повнораціонними комбікормами згідно чинних норм годівлі (табл. 2).

Таблиця 2. Норми вмісту обмінної енергії та поживних речовин у комбікормах для фазанів, %

Виробнича група фазанів

Обмінна енергія у 100 г комбікорму

Сирий протеїн

Сира клітковина

Кальцій

Фосфор

Натрій

ккал

МДж

Батьківське стадо в продуктивний період

270

1,130

17,0

5,0

3,3

0,8

0,4

Батьківське стадо в непродуктивний період

255

1,067

14,0

9,0

1,4

0,7

0,4

Ремонтний молодняк у віці, тижнів:

1-3

4-13

14-36

 

 

 

275

270

255

 

 

 

1,152

1,130

1,067

 

 

 

24,0

19,0

12,0

 

 

 

5,0

5,0

9,0

 

 

 

1,3

1,3

1,4

 

 

 

0,8

0,8

0,7

 

 

 

0,4

0,4

0,4

Молодняк, що вирощується на м’ясо у віці, тижнів:

1-3

4-16

 

 

 

 

275

270

 

 

 

 

1,152

1,130

 

 

 

 

25,0

21,0

 

 

 

 

5,0

5,0

 

 

 

 

1,2

1,2

 

 

 

 

0,8

0,8

 

 

 

 

0,4

0,4

Впродовж періоду вирощування контролюють параметри мікроклімату у пташнику, якість та поїдання кормів, живу масу та збереженість птиці. Орієнтовні показники живої маси молодняку при відгодівлі на м'ясо наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Жива маса та споживання кормів фазанятами при інтенсивній відгодівлі на м'ясо

Вік, тижнів

Середня жива маса, г

Витрати кормів, кг/кг приросту живої маси (зростаючим підсумком)

0

20

-

2

82

0,15

4

197

0,45

6

346

0,86

8

523

1,46

12

855

2,96

16

1095

4,82

Загальна тривалість вирощування складає 12-16 тижнів. Самців відправляють на забій при досягненні ними маси 1,1-1,2 кг, самок 0,8-0,9 кг. Технологія забою та обробки тушок така ж, як і курей.

Вирощування ремонтного молодняку. Для отримання 100 кондиційних ремонтних самок і відповідної кількості самців на вирощування в добовому віці ставлять 300 фазанят, несортованих за статтю. Ремонтний молодняк фазанів вирощують переважно у пташниках з вигулами, на підлозі. До 12-добового віку допускається вирощувати ремонтний молодняк в кліткових батареях. Технологічні параметри вирощування ремонтного молодняку у пташниках практично такі ж, як і при вирощуванні молодняку на м'ясо. Деякі відмінності є у температурному і світловому режимах. Якщо при вирощуванні на м'ясо фазанят весь час утримують у пташниках за температури не нижче 20оС, то ремонтний молодняк з 30-добового віку за теплої сухої погоди розпочинають випускати на вигули, утримують за природної температури. В такому разі він виростає більш загартованим та витривалим.
Освітленість та тривалість світлового дня у пташниках для молодняку до 30-добового віку такі ж, як і при вирощуванні на м'ясо, далі – природні.
Протягом всього періоду вирощування фазанят годують сухими повнораціонними розсипними або гранульованими комбікормами (див. табл. 2).
Оцінку правильності розвитку молодняку виконують шляхом періодичного зважування частини (близько 1%) поголів'я та огляду птиці. Орієнтовні показники живої маси ремонтного молодняку мисливського фазана наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Орієнтовні показники живої маси ремонтного молодняку мисливського фазана

Вік, днів

Жива маса, г

1

20-25

5

22-27

10

40-45

20

80-90

30

145-160

60

350-390

Дорослі:

 

самці

1300-1400

самки

950-1100

В 50-добовому віці фазанят розділяють за статтю за вторинними статевими ознаками. У віці 70 днів проводять друге вибракування. У батьківське стадо переводять фазанів, що відповідають нормативним параметрам живої маси, гарної статури, отриманих від самок з високою несучістю. Відібраний молодняк відправляють в зимові вольєри для утримання дорослої птиці в непродуктивний період. Кожну вікову групу фазанів утримують в окремих вольєрах.

Утримання батьківського поголів'я в непродуктивний період. Непродуктивний період розпочинається з закінчення яйцекладки (як правило у серпні) до по¬чатку наступного періоду розмноження. В цей період відбувається линяння птиці. В непродуктивний період всіх фазанів утримують великими угрупуваннями в зимових вольєрах згідно технологічних параметрів, наведених в табл. 1, годують згідно норм для непродуктивного періоду (див. табл. 2).

Утримання батьківського поголів'я в продуктивний період. Для відтворення молодняк фазанів розпочинають використовувати з віку 8-12 місяців. Період продуктивного використання батьківського стада мисливських фазанів звичайно складає 2-3 роки. Сім'ю (1 самець і 5-10 самок) мисливських фазанів комплектують з молодих здорових птахів: самок – 8-18-місячного віку, самців віком від 1-го до 2,5 років в кінці січня - на початку лютого. Бажано вибирати фазанів великого розміру, без дефектів розвитку. Не беруть у батьківське стадо фазанів з явними недоліками екстер'єру, з хронічними захворюваннями або травмованих, а також дуже лякливих або дуже агресивних. Кожну сім'ю розміщують в окремій вольєрі. Якщо самець проявляє агресію по відношенню до самок або байдужість, самця міняють. Те ж саме роблять у разі низької заплідненості яєць. Яйцекладка у фазанів роз¬починається в кінці лютого – березні і триває близько 3-4-х місяців. Самки за період яйцекладки зносять 30- 45 яєць. Заплідненість яєць, як правило, складає 70-88%.
Збір яєць потрібно проводити вранці (під час годівлі птиці) і після полудня, щоб запобігти їх розкльовуванню і забрудненню шкаралупи в сухі продезинфіковані паперові або пластикові прокладки. Яйця збирають чистими руками, беручи їх двома пальцями за гострий і тупий кінці. Не можна обтирати та мити яйця. Зберігають яйця в темному приміщенні за температури 10-15 °С і вологості 65-70% у вертикальному положенні тупим кінцем вгору. Якщо до інкубації яйцям належить лежати більш 3-х днів - їх потрібно щодня перевертати, інакше жовток спливе і прилипне до шкаралупи. Такі яйця для інкубації непридатні. Термін зберігання яєць до інкубації – не більше одного тижня. Збільшення строку зберігання понад указаного призводить до суттєвого зниження виводимості яєць.
Після припинення несучості птицю поступово переводять на раціон для непродуктивного періоду і розміщують у вольєрах для утримання дорослих фазанів в непродуктивний період.

7. Ветеринарно-профілактичні заходи

При вирощуванні та утриманні фазанів дотримуються вимог чинних «Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування». Заходи специфічної профілактики – профілактичних обробок та вакцінацій розробляються ветеринарними спеціалістами господарства в залежності від зони розміщення ферми і епізоотичної ситуації в регіоні.

Мельник В.О., к.с.-г.н., Інститут птахівництва НААН

Зв'язок з автором

Copyright © 2013 - 2022 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України