Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



Hosting Ukraine

Ефективність використання нового вітчизняного м’ясо-яєчного гібрида для виробництва харчових яєць в присадибних господарствахПрактично за всіма вивченими показниками встановлено перевагу гібрида над вихідними формами. За більшістю показників спостерігали явище гетерозису: за скоростиглістю на рівні 5,7 %, за масою яєць 3–7 %, за несучістю 12–14 %.

Всеукраїнська Газета корисних порад "Хозяин"Традиційним прикрасою селянського або селянського (кому як більше подобається) подвір'я були наші пернаті друзі. З одного боку природа постаралася і наділила цей клас фауни багатством і розмаїттям барв оперення, а з іншого - ще й асортиментом одержуваних від нього дієтичних продуктів харчування. Саме тому, вже протягом багатьох століть наші види співіснують поруч. Зараз до всього цього ще додався і економічний чинник, згідно з яким продукти птахівництва стали основою нашого виживання і відповідно однією з основних підпір державної безпеки.

Міні-кури у порівнянні зі звичайнимиАнотація: Експериментально доведено перспективність використання м'ясо-яєчних міні-курей як материнської форми для отримання гібридів різного напрямку продуктивності. За рахунок збільшення щільності посадки курей і зниження собівартості яєць і гібридних курчат економічний ефект від використання популяції м'ясо-яєчних міні-курей як материнської форми для отримання інкубаційних яєць.

В 30-тижневому віці курей вітчизняного генофонду доля жовтку в яйцях вірогідно більша на 1,94-2,94% (P>0,999), енергетична цінність в 100 г вмісту яйця – на 28,35-44,97 кДж (P>0,999), ніж у птиці кросу «Ломанн браун лайт» зарубіжної селекції, в 40-тижневому віці - відповідно на 1,09-3,18% (P>0,99-0,999) та 12,91-49,04 кДж (P>0,95-0,999).

Мабуть, ні одна українська і російська порода сільськогосподарської птиці не мала такої тривалої та багатої на події історії як найвідоміша вітчизняна порода курей від початку ХХ століття Полтавська глиняста, що славилась своєю як яєчною, так і м'ясною продуктивністю. На сьогодні наукові установи України, зокрема Інститут птахівництва НААН України, проводять роботу щодо ресинтезу зниклих різновидів високопродуктивних полтавських курей.

Copyright © 2013 - 2022 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України