Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



конференції по птахівництву

Графік роботи

ПН - ПТ з 8-00 до 17-00, перерва з 12-00 до 13-00

Онлайн калькулятори

Розрахунки прибутку та економічної ефективності (відгодівля птиці на м'ясо, виробництво харчових яєць, інкубація яєць птиці). Тепер розрахунки по фермі можна робити безпосередньо на сайті ЦОП. Все просто ! Свої числові дані необхідно увести у форму на сайті та натиснути на кнопку рахувати. Результати розрахунків відразу будуть виведені на екран.

Перейти >>>


Із розвитком птахівництва на промисловій основі, коли декілька ліній, порід чи кросів птиці, які мають високу конкурентну здатність, витісняють усі інші, гостро постає питання щодо збереження всього різноманіття птиці і розробці методів його подальшого раціонального використання. Зараз в усьому світі багато уваги приділяється збереженню генофонду рідкісних порід і популяцій сільськогосподарської птиці, тому кожна країна намагається зберегти наявний генопул птиці та ресинтезувати втрачені за роки промислового птахівництва популяції. Це пов'язано з тим, що аборигенна птиця є носієм цінних генів, які забезпечують високі адаптивні якості молодняку та гарні смакові характеристики готової птахівничої продукції. У зв'язку з цим, збереження та відновлення таких носіїв цінних генів має велике народногосподарське значення.
Створення високопродуктивної птиці почалось одночасно з розвитком промислового птахівництва в 50-ті роки минулого століття. З тих пір і до теперішнього часу прогрес у створенні продуктивної птиці не зупиняється, хоча в різні роки селекційні досягнення були не рівноцінними. В кінці 60-х і на початку 70-х років було висловлено багато застережень щодо досягнення "плато" продуктивності птиці. Але, як і припускало багато вчених, були розроблені нові методи, прийоми та програми селекції стосовно широкого використання генофонду. Внаслідок цього, селекційний прогрес за останні роки значно збільшився.
Науковцями Інституту птахівництва НААН на базі Державного підприємства „Дослідне господарство „Борки" створено нові породи, лінії курей, які відрізняються насамперед новими цінними властивостями, а саме: високою життєздатністю та адаптивністю до різних умов утримання, різнокольоровим забарвленням оперення, високою якістю яєць, міцністю шкаралупи, різним кольором шкаралупи (білий, кремовий, світлокоричневий, темнокоричневий), доброю несучістю та високими відтворними якостями.
Протягом 1997-2002 рр. на основі аналізу наявного в той час генофонду рідкісних порід курей (італійські куріпчасті, плімутрок сріблястий, бірківські золотисті, бірківські сріблясті та інших) та високопродуктивних ліній порід леггорн та плімутрок білий було створено нові популяції курей яєчного та м'ясо-яєчного напрямків продуктивності. Роботу з цим матеріалом проводили у напрямку одержання птиці з типовим забарвленням оперення, від якої можна було б одержувати аутосексних нащадків.
В результаті цілеспрямованої селекційно-генетичної роботи співробітниками Інституту птахівництва НААН на експериментальній базі Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" було створено аутосексну за комплексом маркерних генів (смугастість-сріблястість) породу сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» шляхом складного відтворного схрещування.
На даний час створювана популяція представлена однією лінією "А" з трьома основними типами забарвлення оперення: сріблясто-смугастий дикий тип – 90% (генотип півнів SS BB ii CC ee coco blbl), сріблястий дикий тип – 6% (генотип півнів SS bb ii CC ee coco blbl), чорно-смугастий – 4% (генотип півнів SS BB ii CC EE coco blbl).
Птиця відрізняється високим виводом курчат (88-94%), привабливим забарвленням оперення, високою несучістю і приємним забарвленням шкаралупи яєць.
У добовому віці навіть недосвідчений, але квапливий спеціаліст зможе розділити добовий молодняк типового кольору пуху на самців і самок із точністю до 90-92% (півники мають розмите світло-сіре забарвлення пуху і велику білу пляму на голові, курочки - світло-сірі з трьома темними смугами на спині і маленькою білою плямою на голові).
Фахівці спрямовують селекційну роботу цієї птиці на консолідацію оперення, підвищення точності сортування молодняку за статтю, покращення показників маси яєць та несучості.
Показники продуктивності (генетичний потенціал): несучість за 67 тижнів життя – 255-265 яєць, вік досягнення 50% інтенсивності яйцекладки 152-155днів, вік досягнення піку яйцекладки 29 тижнів, маса яєць у віці 30 тижнів 52-53 г, у 52 тижні - 58-59 г, жива маса у віці 17 тижнів: курей 1,20-1,26 кг, півнів – 1,39-1,53 кг, збереженість 93-96%, виводимість яєць 93-95%, вивід курчат – 88-92%. Колір шкаралупи яєць кремовий та світло-коричневий.
Птиця лінії "А" використовується при розведенні "в собі" та у схрещуваннях в якості материнської форми нового 2-лінійного діаутосексного яєчного кросу курей "Слобідський 2Р" та "Слобідський 2П".
При схрещуванні курей лінії "А" із півнями порід червоний род-айленд та полтавські глинясті одержують колорсексних гібридів з точністю сортування добових курчат 98,0-99,0% (півники - сріблясто-смугасті, курочки - золотисто-смугасті).
Крім того, з 2000 року на базі місцевого та імпортного генофонду курей методом складного міжпородного схрещування та наступної консолідації створено також популяцію м'ясо-яєчної птиці, яка при утриманні в умовах фермерських та присадибних господарств має добру несучість, високу масу яєць та покращені м'ясні якості.
За кольором оперення створена популяція м'ясо-яєчних курей розділена на кілька субпопуляцій: білі, золотисті, чорно-смугасті, рябі. Диференціація м'ясо-яєчних курей за кольором оперення дозволяє проводити їх колорсексні схрещування.
Створені субпопуляції м'ясо-яєчних курей загального використання мають високу життєздатність (збереженість молодняку – 96-98%, дорослої птиці – 97-99%) і гарну яєчну продуктивність (190-210 шт.) при утриманні в широкому температурному діапазоні (від -5оС до +300С). Крім того, несучки цієї популяції відкладають крупні яйця (62–65 г), відносна кількість жовтка в яких складає 32-33%, що значно більше, ніж у курей яєчного (26-28%) та м'ясного (30-31%) напрямку продуктивності.
В наукових дослідженнях доведено високу ефективність вирощування м'ясо-яєчних півників при відгодівлі їх на м'ясо (рівень протеїну 20-21% в комбікормі). В 7-тижневому віці середня жива маса півників складає 2,0 кг при витратах корму на 1 кг приросту живої маси 2,3 кг. В 3-місячному віці вирощені на м'ясо молоді самці мають середню живу масу 4,5 кг., а в 4 місяця – 5,0-5,2 кг. М'ясо відгодованих півників характеризується високими смаковими якостями, що дозволяє використовувати їх в лікувальному дієтичному харчуванні.
В результаті проведення досліджень з використанням вітчизняного генофонду створено аутосексну породу сріблястого леггорну «Бірківська барвиста» з характерним забарвленням півнів та курей, як в добовому, так і в дорослому віці та м'ясо-яєчну популяцію курей для широкого застосування в умовах присадибних та фермерських господарств.
Список літератури.
1. Катеринич О. А., Хвостик В. П., Панькова С. Н., Лютый Ю. С., Захарченко О. П. Куры украинской селекции // Материалы XVII Международной конференции «»Инновационные разработки и их освоение в промышленном птицеводстве». – Сергиев Посад, 2012. – С. 74 – 75.

2. Катеринич О. О., Хвостик В. П., Захарченко О. П., Лютий Ю. С. Перспективи використання вітчизняного генофонду при створенні нових селекційно-значимих форм птиці // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Голубівництво та декоративне птахівництво: історія, проблеми , перспективи» / МДАУ. – Миколаїв, 2011. – С. 146 – 150.
3. Популяція яєчних курей «Бірківська барвиста» (рекомендації по розведенню) / Т. В. Мосякіна, Г. Т. Коваленко, Ю. О. Рябоконь та ін. – Бірки, 2005. – 36 с.
4. Розведення, вирощування та утримання бірківських м'ясо-яєчних курей (рекомендації по розведенню) / О. О. Катеринич, Ю. О. Рябоконь, Ю. В. Бондаренко та ін. – Бірки, 2005. – 50 с.

О. В. Терещенко, О. О. Катеринич, В. П. Хвостик, С. М. Панькова,
О. П. Захарченко, Ю. С. Лютий, Т. Б. Печеніжська,
Н. А. Фесенко, Н. П. Тимошенко
Інститут тваринництва НААН

Звязок з авторами

 

Copyright © 2013 - 2024 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України