Державна дослідна станція птахівництва

Резюме. Встановлено позитивний вплив підвищення інтенсивності повітрообміну на розвиток ембріонів та виводимість яєць. У дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі. Вивчено динаміку змін загальних ліпідів жовтка в процесі інкубації яєць контрольних та дослідних груп. За час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася з 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка бірківских барвистих курей, з 5,8 г (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) - у молодняка курей м'ясо- яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняка дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах. Визначено, що наступні параметри повітрообміну (швидкість руху повітря 1,6-1,9м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 12-16разів) у період з 12 по 18 добу інкубації є оптимальними для яєць м'ясо-яєчної птиці.
Ключові слова: інтенсивність повітрообміну, розвиток ембріонів, загальні ліпіди жовтка, виводимість яєць.

Ключові слова: інтенсивність повітрообміну, розвиток ембріонів, загальні ліпіди жовтка, виводимість яєць.
Вступ. У сучасних кросів птиці висока продуктивність супроводжується низьким рівнем пристосування до неоптимальних умов інкубації яєць батьківського стада [2, 16], що призводить до зниження виводимості яєць, виводу кволого, а іноді і хворого молодняка. Наприклад, розвиток асцитів, що є однією з головних проблем при утриманні бройлерів високопродуктивних кросів, може бути обумовлений низьким рівнем повітрообміну в процесі ембріонального розвитку [14, 16, 18]. Отже, для досягнення високих показників виводимості яєць, виводу молодняка умови інкубації (температура, вологість, хімічний склад та швидкість руху повітря) мають бути адаптовані для кожного окремого кросу або породи птиці з врахуванням особливостей будови яйця, розвитку ембріона та віку батьківського стада [9, 13, 22].
В останні десятиріччя генетичний прогрес у виведенні нових кросів призвів до великої різниці у екстер'єрі і фізіології курей м'ясних та яєчних напрямів продуктивності. Ці відмінності починають проявлятися вже на ранніх стадіях ембріонального розвитку [19], тому вивчення фізіологічних процесів та метаболічних потреб ембріонів є умовою успішної інкубації [17, 21, 27, 28].
Інтенсивність повітрообміну в інкубаційній шафі впливає на газовий склад повітря, забезпечує надходження достатньої кількості кисню та видалення вуглекислого газу, сприяє охолодженню яєць за рахунок усунення надлишкової кількості тепла, що утворюється в процесі розвитку ембріонів. Дихання зародку починається відразу після нагрівання яйця, а джерела кисню для дихання та його механізми змінюються під час інкубації кілька разів, що необхідно враховувати при встановленні рівню вентиляції в інкубаторі. Отже, інтенсивність повітрообміну в інкубаційній шафі повинна бути різною та відповідати потребам ембріонів кожного віку. На початку інкубації, при закладанні яєць встановлюють найменші параметри повітрообміну. За розвитку ембріонів швидкість руху повітря навколо яєць та кратність повітрообміну поступово збільшують.
За нормою в повітрі інкубатора повинно знаходитись близько 21% кисню та не більше 0,2—0,3% вуглекислого газу. Встановлено прямий та непрямий вплив газового складу повітря в інкубаторі на ембріональний розвиток птиці. Прямий вплив позначається на рості, виводимості та в патологічних проявах розвитку ембріона [20, 23]. Типовими патологіями при порушенні концентрації СО2 в інкубаторі є різноманітні аномалії розташування зародків в яйці перед виведенням. Непрямий вплив порушення концентрації вуглекислого газу в інкубаторі полягає у зміні рН яйця, що, таким чином, зумовлює аномалії в рості і розвитку ембріонів [29, 30, 33, 34].
Що стосується кисню, то на початку інкубації ембріони легше переносять його знижений вміст, а в кінці — підвищений [24, 32]. При зниженій концентрації кисню у шафі в першу половину інкубації розвиток ембріонів курей йде інтенсивніше за рахунок збільшення кількості еритроцитів та підсилення кровообігу, що забезпечує нормальний транспорт кисню до тканин, які розвиваються. У другу половину інкубації цього компенсаторного механізму виявляється недостатньо, й ембріони, відстаючи у розвитку, гинуть [8, 15, 25, 26].
При розробці оптимальних режимів інкубації для кожного кросу птиці необхідно враховувати рівень використання ембріоном кисню, який прямо пропорційний виробництву тепла і визначається як рівнем проникності шкаралупи для води та газів, так і інтенсивністю повітрообміну у шафі [35]. Всього за період інкубації ембріони курей використовують 5,5 — 6 л кисню і виділяють 4,2 — 4,5 л вуглекислого газу [31]. Використання кисню ембріоном безпосередньо пов'язано з утворенням в його організмі метаболічної (гідратаційної та іммобільної) води. На 1 см3 вжитого кисню утворюється в середньому 0,53 мг Н₂О. Виявляється, що відношення кількості метаболічної води, яка утворилася, до вмісту сухих речовин в яйці (до початкової його маси) еквівалентне втратам маси яйця. Іншими словами, втрати маси яйця прямо пропорційні споживанню кисню і зворотно пропорційні кількості сухих речовин в яйці, тобто саме їх вміст визначає рівень обмінних процесів в ембріоні. А у зв'язку з тим, що кількість сухих речовин в яйцях яєчної та м'ясної птиці різна, то під час інкубації вони потребують і різних режимів повітрообміну.
У попередні роки були розроблені режими інкубації для яєць птиці різних порід та напрямів продуктивності. Тоді вважалось, що визначним для розвитку ембріону є температура інкубації (повітря всередині камери інкубації), і тому все інкубаційне обладнання було сконструйовано саме за даним критерієм. Однак, реальну значимість має внутрішня температура яйця, яку відчуває ембріон. Але, оскільки вимірювання температури ембріону під час інкубації технічно виконати важко, то для контролю найчастіше використовують показник температури поверхні яйця. Провідні інкубаторні компанії вже використовують даний критерій, як найбільш значущий показник при розробці режимів інкубації.
Однак, ефективність дії на яйця температурно-вологісного режиму визначається параметрами повітрообміну. Тому, метою даної роботи стало вивчення не тільки впливу інтенсивності повітрообміну на ембріональний розвиток та виводимість яєць курей, а й визначення таких його параметрів, які б дозволяли підтримувати оптимальну температуру на поверхні яєць у різні терміни інкубаційного періоду.
Матеріали і методи досліджень. Для встановлення впливу інтенсивності повітрообміну на показники розвитку ембріонів були сформовані чотири групи (дві контрольні та дві дослідні) з яєць курей яєчного та м'ясо-яєчного напрямів продуктивності, по 200 шт. у кожній групі (табл. 1). Перед проведенням досліджень яйця були зважені [11] і промарковані. Інкубацію яєць проведено в інкубаторах ІЛУ-500. Темпера- турно-вологісний режим інкубації для яєць кожної групи встановлювали згідно методичних рекомендацій [3]. Параметри повітрообміну у контрольних групах були витримані на рівні стандартних, у дослідних групах починаючи з 12 доби і до перенесення на вивід було збільшено швидкість руху повітря навколо яєць на 20% порівняно до стандартної, а саме швидкість руху повітря становила 1,8 м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 14 разів. На 8, 12 та 18 добу інкубації провели розтин ембріонів за загально прийнятою методикою у кількості 10 штук з метою встановлення інтенсивності розвитку зародків [10]. В ході експерименту контролювали динаміку змін температури на поверхні шкаралупи яєць як контрольних, так і дослідних груп. В критичні моменти розвитку ембріонів, в які відбуваються основні переходи у метаболізмі ліпідів або зміна типу дихання зародків (0, 8, 12, 18, 21 доба інкубації), було проведено аналіз ліпідного складу жовтка яєць. Для вивчення кількості загальних ліпідів жовтка відбирали по 5 яєць та 5 добових курчат з контрольних та дослідних груп (див. табл. 1). Вимірювання загальних ліпідів проводили згідно методу Сокслета по ДСТУ 13979.2-94 [12]. По завершенню виводу молодняка проводили облік результатів інкубації, розтин відходів інкубації та аналіз причин загибелі зародків. У добових курчат визначали масу та встановлювали категорію за класичною методикою [1, 4, 6].
Отримані результати статистично оброблені за допомогою офісної програми Excel [5, 7].

Таблиця 1. Схема проведення досліду

* згідно рекомендацій по інкубації яєць [3].
Результати досліджень. Результати розтину зародків на 8 та 11 добу інкубації показали, що розвиток ембріонів контрольних та дослідних груп знаходився на одному рівні: не було виявлено значних розбіжностей як за масою зародків, так і за масою ембріональних рідин і оболонок. Розтин ембріонів на 18 добу інкубації виявив наступні розбіжності у розвитку ембріонів контрольних та дослідних груп:
• за масою зародків ембріони дослідних груп перевищують контрольних на 0,9 % (яєчна птиця) та 3,0 % (м'ясо-яєчна птиця);
• за рівнем використання поживних речовин жовтка: маса жовткового мішка з 8 по 18 добу інкубації в яйцях контрольних груп зменшується на 5% (бірківська барвиста) та 7 % (м'ясо-яєчна), а в яйцях дослідних - на 5,7 % (бірківська барвиста) та 8,8 % (м'ясо-яєчна);
• за швидкістю депонування та утилізації навколозародкових рідин: кількість алантоїсної та амніотичної рідин в яйцях дослідних груп на 1-2 % менша, ніж в контрольних.
• Що стосується розвитку добового молодняку, то курчата контрольних груп мали дещо меншу масу тіла та більшу масу жовткового мішка у порівнянні з дослідними (табл. 2).

Таблиця 2.

В ході експерименту була встановлена динаміка змін температури на поверхні шкаралупи яєць контрольних та дослідних груп (рис. 1). Починаючи з 12 доби інкубації температура поверхні шкаралупи яєць дослідних груп була на (0,2-0,3) 0С нижчою, ніж у контролі. Це можна по-
Показники розвитку добового молодняка курей контрольних та дослідних груп, М±т
Було проведено вимірювання загальних ліпідів жовтка яєць до інкубації, жовткових мішків ембріонів на 8, 11, 18 добу інкубації та жовткових мішків добового молодняку після завершення виводу. Встановлено, що до інкубації кількість ліпідів в складі жовтка становила 5,2 г (31,6 %) в яйцях, отриманих від курей яєчного напрямку продуктивності та 5,8 г (30,7 %) в яйцях м'ясо-яєчної птиці (табл. 3). За час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у жовткових мішках молодняка бірківских барвистих курей, до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) у жовткових мішках молодняка курей м'ясо-яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняку дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах.

Таблиця 3. Інтенсивність використання ліпідів жовтка ембріонами курей різних напрямів продуктивності

яснити кращим теплообміном між яйцями дослідних груп та повітрям інкубаційної шафи за рахунок покращення параметрів повітрообміну.
Аналіз результатів інкубації показав, що інтенсифікація повітрообміну на 20% у дослідних групах яєць позитивно впливає на їх виводимість (табл. 4).

Таблиця 4.

Так, у дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі. Інтенсифікація повітрообміну краще вплинула на інкубаційні показники яєць м'ясо-яєчної птиці. Це можна пояснити тим, що при зміні напряму продуктивності птиці від легкого до важкого, збільшується кількість тепла, яке генерують яйця під час інкубації (див. рис. 1), зняття «надлишків» фізіологічного тепла запобігає гіпертермії та її негативним наслідкам, що позитивно впливає на вивід та якість молодняку.
Таким чином, встановлено, що підвищення інтенсивності повітрообміну позитивно впливає на ембріональний розвиток птиці, допомагає підтримувати оптимальну температуру на поверхні шкаралупи, підвищує виводимість яєць за рахунок зниження таких категорій відходів інкубації як «завмерлі» та «задохлики».

Висновки.

1. Підвищення інтенсивності повітрообміну у другу половину інкубації позитивно впливає на розвиток ембріонів. Так, на 18 добу інкубації ембріони дослідних груп випереджали ембріони контрольної групи за масою тіла, рівнем використання поживних речовин жовтка та швидкістю депонування та утилізації навколозародкових рідин. Що стосується розвитку добового молодняку, то курчата контрольних груп мали дещо меншу масу тіла та більшу масу жовткового мішка у порівнянні з дослідними.
2. Встановлено, що за час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася з 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка бірківских барвистих курей, з 5,8 г
3. Результати інкубації яєць курей контрольних та дослідних груп
4. (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) - у молодняка курей м'ясо-яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняка дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах.
5. Інтенсифікація повітрообміну позитивно впливає на виводимість яєць. Так, у дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі.
6. Оптимальними параметрами повітрообміну для яєць м'ясо-яєчної птиці у період з 12 по 18 добу інкубації є швидкість руху повітря 1,6-1,9 м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 12-16 разів.

Бібліографічний список

1. Дядичкина Л.Ф. Руководство по биологическому контролю при инкубации сельскохозяйственной птицы: [методические рекомендации] / Л.Ф. Дядичкина, Н.С. Позднякова, О.В Главатских. —ВНИТИП, 2004. - С. 35-41.
2. Дядичкина Л. Эмбриональная смертность птицы / Л. Дядичкина // Птице- водство.-2007.-№ 4.- С. 8-9.
3. Инкубация яиц сельскохозяйственной птицы / М.Т. Тагиров, Н.В. Шомина, А.Б. Артеменко [и др.] .— Борки, 2009. - 131 с.
4. Інкубація яєць сільськогосподарської птиці / В.О. Бреславець, М.І. Сахаць- кий, Б.Т. Стегній. — Харків, 2001. — 92 с.
5. Мармоза А.Т. Теорія статистики: [навчальний посібник] / А.Т. Мармоза. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. — С. 75-160.
6. Орлов М.В. Биологический контроль в инкубации / М.В. Орлов. — Москва: Россельхозиздат, 1987.- С. 35-118.
7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Пло- хинский. — М.: Колос, 1969. — 255с.
8. Погорельский В. А. Влияние пониженного содержания кислорода на развитие куриных эмбрионов / В.А. Погорельский // Труды института эволюционной физиологии и патологии высшей нервной деятельности. -1947. - №1. - С. 113.
9. Прокудина Н.А. Анализ причин эмбриональной смертности сельскохозяйственной птицы за 2001-2005 гг. / Н.А. Прокудина, Н.С. Огурцова, А.Б. Ар- теменко // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. — Харків, 2006.— Вип. 58. — С. 431-444.
10. Прокудина Н.А. Методы биологического контроля в инкубации / Н.А. Прокудина, А.Б. Артеменко, Н.С. Огурцова ; под общ. ред. Ю.А. Рябоконя. — Борки, 2006. — 107с.
11. РСТ УССР 1924-82. Яйца куриные инкубационные. Технические условия 01.01.1984. Без ограничений. — Введ. 01.01.1993. — Киев, 1982. — 32 с.
12. Сурай П.Ф. Биохимические методы контроля метаболизма в органах и тканях птиц и их витаминной обеспечённости: [методические рекомендации] / П.Ф. Сурай, И.А. Ионов. — Харьков, 1990. - С. 95-96.
13. Ar A. How to incubate eggs taking into account flock age and egg size / A. Ar, M. Meir // Int. Hatch. Pract. - 2002.-Vol. 17, № 2. - P. 20.
14. Different CO2 levels during incubation interact with hatching time and ascites susceptibility in two broiler lines selected for different growth rate / N. Buys, E. Dewil, E. Gonzales [et al.] // Avian Path. - 1998.- Vol. 27. - P. 605-612.
15. Chan T. Hypoxic incubation creates differential morphological effects during specific developmental critical windows in the embryo of the chicken (Callus gallus) / T Chan, W. Burggren // Respiratory physiology and Neurobiology.- 2005.-Vol. 145.- P. 251-263.
16. Decuypere E. Ascites in broiler chickens exogenous and endogenous structural and functional causal factors / E. Decuypere, J. Buyse, N. Buys // World's Poult. Sci. J. - 2000. - Vol. 56. - P. 367-377.
17. Broiler breeders and egg factors interacting with incubation conditions for optimal hatchability and chick quality / Decuypere E., C. Careghi, B. Kemps [et al.] // Proceedings of 11th European Poultry Conference, Bremen, Germany, August 6-10, 2002. - Bremen, 2002.- Р. 297 - 304.
18. Further insight into the susceptibility of broilers to ascites / E. Decuypere, M. Hassanzaden, N. Buys [et al.] // Veterinary Journal.- 2005.-Vol. 169.
19. P. 319-320.
19. Different characteristics in chick embryos of two broiler lines differing in susceptibility to ascites / E. Dewil, N. Buys, G. A. A. Albers [et al.] // Brit. Poult. Sci.-1996. - Vol. 37. - P. 1003-1013.
20. Gildersleeve R. P. The effects of humidity and broiler strain on egg weight losses during incubation / R. P. Gildersleeve // Poult. Sci.-1981.-Vol. 62.- P. 779-784.
21. Janke O. Comparative investigation of heat production and body temperature in embryos of modern chicken breeds / O. Janke , B. Tzschentke, M. Boerjan // Avian and Poultry Biology Reviews.- 2004.-Vol. 15.- P. 191-196.
22. Janke O. Heat production and body temperature in embryos of modern chicken breeds // XXII World's Poultry Congress. Istanbul, June 8-13, 2004: [Book of abstracts] /O. Janke, B. Tzschentke, M. Boerjan.- Istanbul, 2004. - P. 223.
23. Kreutziger O. The gaseous environment of the chick embryo in relation to its development and hatchability. 5. Effect of carbon dioxide and oxygen levels during the terminal days of incubation /O. Kreutziger, G. Abercrombie // Poultry Science.- 1971. -Vol. 50.- Р. 66-79.
24. Oxygen availability and growth of the chick embryo / J. Metcalfe, I.E. Mc Cutcheon, D.L. Francisco [et al.] // Respir. Physiol.-1981.- Vol. 46. - P. 81-88.
25. Mortola J. P. Ventilatory response to hypoxia in the chick embryo // Comparative Biochemistry and Physiology A. Molecular Integrative Physiology.- 2004.- Vol. 137.- P. 723-730.
26. Gas exchange during storage and incubation of Avian eggs: effects on em- bryogenesis, hatchability, chick quality and post-hatch growth /O. Onagbesan, V. Bruggemann, L. De Smit [et al.]// World's Poultry Science Journal.- 2007.- Vol. 63, № 4.- P. 557-573.
27. Genotype influences body compositions of developing chicken embryo / A.K. Pal, M.A. Quadri, S.B. Jadhao [et al.] // Pak. J. Nutr.- 2002.- №1.
- P. 82-84.
28. Effect of eggshell temperature through incubation on broiler hatchling leg bone development / C.W. van der Pol, I.A.M. van Roovert-Rejrink, C.M. Maatjens [et al.] // Poultry Science.- 2014. -Vol. 93.- Р. 2887-2883.
29. Biochemistry and biophysics of the developing hen's egg. II. Influence of composition of air / A.L. Romanoff, A.J. Romanoff // Cornell Univ. Agr. Exp. Mem.- 1930.- Vol. 150.- P. 4.
30. Sadler W.W. Incubation factors, affecting hatchability of poultry eggs 2. Some effects of carbon dioxide on morphogenesis / W.W. Sadler, H.S. Wilgus, E.G. Buss // Poult. Sci.-1954.- Vol. 33.-P. 1108-1115.
31. Sparcs N.H.C. Cuticle, shell porosity and water uptake through hen's eggshell / N.H.C. Sparcs, R. Board // Br. Poult. Sci.-1984.- Vol. 25.-P. 267-276.
32. Taylor L.V. The gaseous environment of the chick embryo in relation to its development and hatchability /L.V. Taylor, R.A. Sjodin, C.A. Gunns // Poult. Sci.-1956.-Vol. 35.-P. 1206-1215.
33. Tazava H. Effect of reducing shell area on the respiratory properties of chicken embryonic blood / H. Tazava, T. Mikami, C. Yoshimito // Respir. Physiol.- 1971.-Vol. 13.-P. 352-360.
34. Tazava H. Oxygen and CO2 exchange and acid based regulation in the avian embryo // Am. Zool.-1980.-Vol. 20.- P. 395-404.
35. Tona K. Comparison of embryo physiological parameters during incubation. Chick quality and growth performance of three lines of broiler breeders differing in genetic composition and growth rate / K. Tona, O. Onagbesan, Y. Jego // Poultry Science.- 2004.-Vol. 83.- P. 507-513.

References (translated & trasliterated)

1. Dyadichkina L.F. Rukovodstvo po biologicheskomu kontrolyu pri inkubatsii sel'skokhozyaystvennoy ptitsy [Metodicheskiye rekomendatsii ] / L.F. Dyadichkina, N.S. Pozdnyakova, O.V Glavatskikh. —VNITIP, 2004.-S.35-41.
2. Dyadichkina L. Embrional'naya smertnost' ptitsy // Ptitsevodstvo.-2007. -№ 4.- S. 8-9.
3. Inkubatsiya yaits sel'skokhozyaystvennoy ptitsy / M.T Tagirov, N.V. Shomina, A.B. Artemenko [i dr.] — Borki, 2009. - 131 s.
4. Inkubatsiya yaets' sil's'kogospodars'koi ptitsi / V.O. Breslavets', M.I. Sakhats'kiy, B.T Stegniy. — Kharkiv, 2001. — 92 s.
5. Marmoza A.T Teoriya statistiki: [Navchal'niy posibnik] / A.T Marmoza. — K.: Yel'ga, Nika-Tsentr, 2003. — S. 75-160.
6. Orlov M.V. Biologicheskiy kontrol' v inkubatsii / M.V. Orlov - Moskva. - Rossel'khozizdat. - 1987.- S.35-118.
7. Plokhinskiy N.A. Rukovodstvo po biometrii dlya zootekhnikov / N.A.Plokhinskiy — M.: Kolos, 1969. — 255s.
8. Pogorel'skiy V. A. Vliyaniye ponizhennogo soderzhaniya kisloroda na razvitiye kurinykh embrionov // Trudy instituta evolyutsionnoy fiziologii i patologii vysshey nervnoy deyatel'nosti. -1947. - №1. - S. 113.
9. Prokudina N.A. Analiz prichin embrional'noy smertnosti sel'skokhozyaystvennoy ptitsy za 2001-2005 gg. / N.A. Prokudina, N.S. Ogurtsova, A.B. Artemenko // Ptakhivnit- stvo: Mizhvid. temat. nauk. zb. — Khark v, 2006.— Vip.58. — S. 431-444.
10. Prokudina N.A. Metody biologicheskogo kontrolya v inkubatsii / N.A. Prokudina, A.B. Artemenko, N.S. Ogurtsova // Pod obshch. red. YU.A. Ryabokonya. — Borki, 2006. — 107s.
11. RST USSR 1924-82. Yaytsa kurinyye inkubatsionnyye. Tekhnicheskiye usloviya 01.01.1984. Bez ogranicheniy. — Vved. 01.01.1993. — Kiyev, 1982. — 32 s.
12. Suray P.F. Biokhimicheskiye metody kontrolya metabolizma v organakh i tkanyakh ptits i ikh vitaminnoy obespechonnosti [Metodicheskiye rekomendatsii] / P.F. Suray, I.A. Ionov. — Khar'kov,1990. - S.95-96.

ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ИНТЕНСИВНОСТИ ВОЗДУХООБМЕНА ВО ВРЕМЯ ИНКУБАЦИИ ЯИЦ НА ПОКАЗАТЕЛИ РАЗВИТИЯ ЭМБРИОНОВ КУР

Артеменко А.Б., Шомина Н.В., Байдевлятова О.Н., Гавилей О.В.,
Богатырь В.П., Сурова Л.Н.
Государственная опытная станция птицеводства Национальной академии аграрных наук Украины
Резюме. Установлено позитивное влияние повышения интенсивности воздухообмена на развитие эмбрионов и выводимость яиц. В опытных группах выводимость яиц составила 86,2 % (борковская барвистая) и 90,3 % (мясояичная популяция), что, соответственно, на 2,9 % и 6,6 % выше, чем в контроле. Изучено динамику изменений общих липидов желтка в процессе инкубации яиц контрольных и опытных групп. За время инкубации количество общих липидов в составе желтков/желточных мешков постепенно уменьшилось с 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка борковских барвистых кур, с 5,8 г (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7 %) — у молодняка кур мясояичной популяции. Количество общих липидов в остаточных желтках молодняка опытных групп было несколько меньшим, чем в контроле, то есть использование липидов более интенсивно проходило в опытных группах. Определено, что следующие параметры воздухообмена (скорость движения воздуха 1,6-1,9м/с, кратность воздухообмена за 1 час — 12-16 раз) в период с 12 по 18 сутки инкубации, являются оптимальными для яиц мясояичной птицы.
Ключевые слова: интенсивность воздухообмена, развитие эмбрионов, общие липиды желтка, выводимость яиц.

STUDY OF THE INFLUENCE OF AIR EXCHANGE INTENSITY DURING EGG INCUBATION ON THE CHARACTERISTICS OF HEN EMBRYO DEVELOPMENT

Artemenko O.B., Shomina N.V., Baydevlyatova O.M., Gaviley O.V., Bogatir V.P., Surova L.M.
State Poultry Research Station National Academy of Agrarian Sciences of
Ukraine
Summary. A positive effect of increasing the intensity of the air exchange on the embryonic development and egg hatchability was determined. In the experimental groups hatchability was 86.2% (Birkivska barvista) and 90.3% (meat-and- egg population), which, respectively, 2.9% and 6.6% higher than in controls. The dynamics of changes of total lipids in the yolk during incubation of the eggs of control and experimental groups is studied. During incubation, the amount of total lipids in the composition of the yolk / yolk sac gradually decreased from 5.2 g (31.6%) to 0.8-1.1 g (18,8-19,5%) in day-old chickens of Birkivska barvista, from 5.8 g (30.7%) to 0.8-1.0 g (20,7-21,7%) in day-old chickens of meat-and- eggpopulation. The amounts of total lipids in the residual yolk ofday-old chicks of
the experimental groups were somewhat lower than in the control. In this way, the utilization of lipids occurred more intensive in the experimental groups. Determined that the following parameters of ventilation (air velocity 1.6-1.9 m / s, air exchange for 1 hour - 12-16 times) during the period from 12 to 18 hours of incubation, were optimal for the eggs of meat-and-egg hens.
Key words: intensity of the air exchange, embryonic development, total lipids in the yolk, egg hatchability.

Артеменко О.Б., Шоміна Н.В., Байдевлятова О.М., Гавілей О.В., Богатир В.П., Сурова Л.М.
Державна дослідна станція птахівництва Національної академії аграрних наук України

Написати авторам