Державна дослідна станція птахівництва

Резюме. Запропоновано універсальну методику оцінки конкурентної переваги об'єктів за відносним зведеним показником конкурентоспроможності. Формалізовано модель розрахунку конкурентоспроможності інновацій за кількісними та якісними показниками на основі експертного оцінювання.
Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентні переваги, експертне оцінювання.

Вступ. Завдання визначення конкурентоспроможності дуже широко зустрічається в різноманітних сферах діяльності людини і слугує критерієм вибору рішень щодо подальших дій. Це може бути порівняння продукції за її технічними характеристиками і показниками якості чи споживчим попитом. В іншому випадку – це порівняння підприємств за їхніми виробничими і економічними показниками. В логістиці – це вибір оптимального варіанту схеми зв’язків між постачальниками, складами, точками збуту товату серед декількох можливих варіантів. Для експертних систем – це прийняття рішення на основі ряду вхідних даних системи. В електроніці – це прийняття рішення в ході оптимізації компоновки радіоелементів та проведення контактних ліній складних пристроїв в декількох площинах монтажної плати, тощо.

Для оцінювання конкурентоспроможності вченими запропоновано ряд методик: метод розрахунку інтегрального показника, диференційний метод, експертне оцінювання, тощо. Вибір методу залежить від постановки завданя, вхідних даних та вимог до представлення результатів розрахунку конкурентоспроможності як показника конкурентної переваги об’єкта.

Мета роботи - розробити універсальний комплексний метод визначення конкурентоспроможності за зведеним показником на основі експертного оцінювання за рядом показників та формалізувати алгоритм вирішення задачі для створення комп'ютеризованої моделі визначення конкурентоспроможності.

Обґрунтування методу. Вхідними даними для вирішення завдання є ряд об'єктів однотипних за цільвим призначенням, які мають певний набір кількісних технічних та якісних параметрів.
Кожна конкурентна перевага об'єкта має різну ступінь впливу на зведений показник конкурентоспроможності, тому для визначення рівня цього впливу потрібно визначити відповідні вагові коефіцієнти. Визначення вагових коефіцієнтів буде залежати від типу показника. Якщо це кількісна величина, то вона може оцінюватись за критеріями: «чим більше, тим краще», «чим менше тим краще», за правилом, що описується формулою чи числовим рядом. Якщо ж це якісні показники, наприклад форма, колір, смак, дизайн, зручність - то вони можуть бути оцінені внаслідок опитування експертів по кожному показнику окремо та визначення середнього балу.
Порядок розрахунку відносного зведеного показника конкурентоспроможності:

• для поівняння параметрів обрати об'єкти що мають спільне цільове призначення;
• визначити спільні показники конкурентоспроможності;
• визначити принципи та критерії оцінювання кожного показника;
• провести експертне опитування щодо рівня впливу обраних показників конкурентоспроможності на зведений показник;
• на основі експертного оцінювання розрахувати вагові коефіцієнти впливу показників конкурентоспроможності на зведений показник;
• в залежності від визначених принципів провести оцінювання параметрів кожного з порівнюваних об'єктів;
• нормувати дані оцінювання параметрів для узгодження їх одиниць вимірювання;
• розрахувати рівень конкурентоспроможності по кожному показнику з врахуванням нормування параметрів оцінювання та вагового коефіцієнту.

За умовою нормування параметри оцінювання будуть змінюватись від 0 до 1. Найкращий параметр має значення 1 і відповідає найбільшій конкурентній перевазі об'єкта відносно обраних для порівняння в межах конкретного параметра конкурентоспроможності.
За своїм змістом відносний зведений показник конкурентоспроможності буде відображати відносну позицію конкретного об'єкта у порівнянні з іншими та змінюватиметься в діапазоні від 0 до 1, або від 0 до 100 %. Тоді значення 100% матиме той об'єкт у якого параметри оцінювання по всім параметрам конкурентоспроможності будуть найкращими.
На завершення для більшої інформативності та аналізу отриманих результатів доцільно побудувати діаграму рейтингів об'єктів за їх конкурентоспроможністю.

Формалізація методу на прикладі аналізу конкурентоспроможності 4-х інновацій за оцінюванням 3-х експертів:

В якості параметрів конкурентоспроможності обрано ряд різнотипних за принципом оцінювання кількісних та якісних показників (табл.1.)

Таблиця 1 – Принципи оцінювання параметрів конкурентоспроможності інновацій

Примітка: 1 – Оцінка визначається за формулою, яка повязує конкурентну перевагу показника з числовим значенням кількісного показника. Із збільшенням значення функції зростає оцінка показника. Функція перетворює фактичне значення кількісного показника в лінійну шкалу конкурентної переваги.
2 – Визначається ряд інтервалів, до яких входить кількісний показник даного параметру. Номер інтервалу є оцінкою показника. Чим більший номер – тим більш значима конкурентна перевага.
3 – Оцінювання експертами у балах.

Далі потрібно визначити вагові коефіцієнти показників конкурентоспроможності інновацій (табл.2.).

Таблиця 2 – Розрахунок вагових коефіцієнтів показників конкурентоспроможності

Конкурентна перевага для показника 1 (наприклад) пов'язана з значенням параметра функцією:

F(X) =X² , (1)

де параметр X – числове значення відповідного кількісного показника, що характеризує інновацію.
Для оцінювання показника 2 використовується інтервальний принцип (табл.3).

Таблиця 3 – Критерії оцінювання конкурентної переваги параметра 2

Таблиця 4 – Вхідні дані кількісних показників параметрів 1 і 2

Таблиця 5 – Оцінювання якісних показників конкурентоспроможності інновацій, бали

Для подальших дій необхідно сформувати матрицю зведених даних оцінювання інновацій за всіма показниками конурентоспроможності в залежності від значень вхідних показників та принципів оцінювання (табл.6).

Таблиця 6 – Зведені вхідні дані показників оцінювання інновацій

Примітка: 4 – Визначається за формулою:

dX = Xmaх – Xmin, (2)

За визначеними правилами (табл.1.), формулою (1) та табл. 2 для показників 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8 найкращим параметром буде той, що матиме найбільшу оцінку в ряді даних, а для показника 6 – найменшу.

Для узгодження різнотипних за одиницями вимірювання показників оцінювання необхідно провести нормування даних за формулами (3) і (4):

• Для типів даних A, B, C, E :

, (3)

де Y_n – нормоване значення n – го показника конкурентоспроможності;
i – номер інновації.

• Для типу D:

. (4)

Результати розрахунків нормованих даних показників конкурентоспроможності наведені у табл. 8, з якої видно, що всі значення Xn змінюються в інтервалі 0–1.

Таблиця 8. Нормування значень параметрів оцінювання (X_n)

Для розрахунку зведеного показника конкурентоспроможності інновацій необхідно перемножити дані вагових коефіцієнтів на нормовані значення параметрів оцінювання та знайти їх суму в межах конкретної i-ї інновації :

, (5)

де J – кількість показників конкурентоспроможності (в прикладі J = 6).
Результати розрахунку зведеного відносного показника конкурентоспроможності наведені у табл. 9.

Таблиця 9 – Зведений показник конкурентоспроможності (Z) інновацій

За результатами розрахунків табл. 9 побудовано графік рейтингів інновацій за відносним зведеним показником конкурентоспроможності (рис.1.).

Рисунок 1 – Рейтинг інновацій за зведеним показником конкурентоспроможності

За графіком можна зробити висновок, що інновація 4 має найбільші конкурентні переваги над іншими. Найменш конкурентна – інновація 1, вона майже в 2,4 рази гірша від інновації 4.

Висновок. Запропонована модель визначення конкурентоспроможності є універсальною, так як вхідні параметри конкурентоспроможності можна налаштувати для будь-яких критерів оцінювання конкурентних переваг. Також можна чисельно визначити відносний зведений показник конкурентоспроможності кожного з порівнюваних об'єктів та кількісно порівняти їх конкурентну перевагу.

Алгоритм комп'ютеризованої моделі визначення відносного зведеного показника конкурентоспроможності

Оголошені константи, змінні і масиви:
Умовне позначення розмірності масиву:
М(кількість рядків, кількість стовпців).
Константи:
n – кількість порівнюваних обєктів;
m – кількість експертів;
k – кількість показників конкурентоспроможності;
Масиви:
P(к, 4) – масив показників конкурентоспроможності (стовпці: "1" – назва показника, "2" – тип оцінювання, "3" – додаткове поле для програмного коду даних типу "A" і "B" згідно табл. 1, 4 – вагові коефіцієнти);
O(k, n) – масив вхідних показників, що характеризують параметри конкурентоспроможності об'єктів;
E(k, m) – масив оцінювання вагових коефіцієнтів експертами;
V(k,2) – масив результатів оцінювання вагових коефіцієнтів показників конкурентоспроможності (стовпці: "1" – сума балів по оцінкам всіх експертів; "2" – ваговий коефіцієнт );
G(n,k,m) – масив оцінювання експертами якісних показників об'єктів;
X(k, n) – масив зведених даних показників оцінювання вхідних параметрів обєктів;
Y( k, n) – масив нормування значень параметрів оцінювання;
C(к, 3) – масив проміжних даних (згідно з табл. 6. стовпці: 1 – мінімальне значення, 2 – максимальне значення, 3 – інтервал);
Z(k, n) – масив розрахунку зведеного показника конкурентспроможності;
R(2, n) – масив результатів (рядки: 1 – ідентифікатор обєкта, 2 – розраховані відносні зведені показники конкурентоспроможності).
Допоміжні змінні:
i, j, L – лічильники ітерацій;
W, S – накопичення суми, тимчасове збереження інформації.

Блок-схема алгоритму комп'ютеризованої моделі визначення відносного зведеного показника конкурентоспроможності представлено у графічному вигляді на рис. 2.

Рисунок 2 – Блок-схема алгоритму моделі визначення конкурентоспроможності об'єктів за відносним зведеним показником

Детальний опис алгоритму комп'ютеризованої моделі визначення конкурентоспроможності:

Пункт 1. Початок програми.
Блок 1. Пункти 3 – 9 відповідають за розрахунок вагових коефіцієнтів показників конкурентоспроможності.
Пункт 2. Введення даних n, m , k, E, O, P.
Пункт 3. Обнулити суму загальної кількості балів по всім параметрам конкурентоспроможності W = 0.
Пункт 4. Цикл, де індекс "і" змінюється від "1" до "k" з кроком "1", в циклі виконуються пункти 5 – 8.
Пункт 5. Обнулити суму кількості балів по кожному параметру конкурентоспроможності S = 0.
Пункт 6. Цикл, де індекс j змінюється від "1" до "m" з кроком "1", в циклі виконується пункт 7.
Пункт 7. Накопичення суми балів всіх експертів для i-го параметра конкурентоспроможності.
Пункт 8. Після закінчення внутрішнього циклу (пункти 6, 7) значення S записується масив V, за адресою i-го рядка 1-го стовпчика та накопичується в змінній W.
Пункт 9. Початок циклу для розрахунків вагових коефіцієнтів, де "i" змінюється від 1 до k з кроком 1. В циклі виконується пункт 10.
Блок 2. Пункти 11–17 відповідають за розрахунок середнього балу оцінювання експертів якісних показників об'єктів.
Пункт 11. Цикл, де індекс J об'єкта змінюється від 1 до к з кроком 1.
В циклі виконуються пункти 12 – 17.
Пункт 12. Початок циклу, де індекс i експерта змінюється від 1 до k з кроком 1. В циклі виконуються пункти 13 – 17.
Пункт 13. Перевірка типу даних показників оцінювання. Якщо P(i,2)="C" (якісний), то перехід до пункту 14, в іншому випадку перехід до пункту 17.
Пункт 14. Обнулити значення суми балів в змінній масиву O(i,j).
Пункт 15. Цикл, де індекс L експерта змінюється від 1 до m з кроком 1. В циклі виконується пункт 16.
Пункт 16. Накопичення суми балів при оцінці L-го експерта, i-го параметра, j-го об'єкта.
Пункт 17. Розрахунок середнього балу оцінювання i-го параметра, j-го об'єкта.
Блок 3. Пункти 18–22 відповідають за розрахунок показників оцінювання типу "A" і "B" та формування масиву X зведених показників конкурентоспроможності об'єктів.
Пункт 18. Цикл зміни індексу i від 1 до k з кроком 1. В циклі виконуються пункти 19 – 22.
Пункт 19. Цикл зміни індексу j від 1 до n з кроком 1. В циклі виконуються пункти 20 – 22.
Пункт 20. Перевірка умови відповідності типу даних показників конкурентоспроможності. Якщо P(i,2) = "A" або P(i,2) = "B" то перехід до пункту 21. В іншому випадку до пункту 21.
Пункт 21. Розрахунок значення показника конкурентоспроможності за формулою, записаною в змінній масиву P(i,3).
Пункт 22. Дані оцінювання записуються в змінну масиву X(i,j) без змін з масиву O(i,j).
Блок 4. Пункти 23–30 відповідають за розрахунок екстремальних значень показників конкурентоспроможності та інтервалу зміни оцінювання в масив С.
Пункт 23. Цикл зміни індексу i від 1 до k з кроком 1. В циклі виконуються пункти 24– 30.
Пункт 24. Присвоїти початкові значення змінних min і max значенню змінної масиву X(i,1).
Пункт 25. Цикл зміни індексу j від i+1 до n з кроком 1. В циклі виконуються пункти 26–29.
Пункт 26. Перевірка умови. Якщо X(i,j)>max, то виконати пункт 27. В іншому випадку перейти до пункту 28.
Пункт 27. В змінну max записати значення змінної масиву X(i,j).
Пункт 28. Перевірка умови. Якщо X(i,j)<min, то виконати пункт 29. В іншому випадку перейти на новий цикл по j (Пункт 25).
Пункт 29. В змінну min записати значення змінної масиву X(i,j).
Пункт 30. Записати змінні min і max , а також значення інтервалу в масив C(i,1), C(i,1) і C(i,1) відповідно.
Блок 5. Пункти 31 – 40 відповідають за нормування даних в масив Y та розрахунок відносного зведеного показника конкурентоспроможності об'єктів в масиві Z.
Пункт 31. Цикл зміни індексу j від 1 до n з кроком 1. В циклі виконуються пункти 32 – 40.
Пункт 32. Обнулити початкове значення суми в змінній S.
Пункт 33. Цикл зміни індексу i від 1 до k з кроком 1. В циклі виконуються пункти 34–39.
Пункт 35. Розрахунок проміжного значення змінної W за формулою.
Пункт 36. Перевірка умови. Якщо тип показника конкурентоспроможності "D", то перейти до пункту 37, в іншому випадку перейти до пункту 38.
Пункт 37. Розрахувати значення показника конкурентоспроможності за формулою для типу показника "D" і перейти до пункту 37.
Пункт 38. Розрахувати значення показника конкурентоспроможності за формулою для типу відмінного від показника "D" і здійснити перехід до пункту 39.
Пункт 39. Розрахувати значення показника конкурентоспроможності з врахуванням вагового коефіцієнту та отриманий результат накопичувати в змінну S.
Пункт 40. Запам'ятати номер об'єкта в змінну масиву рейтингів R(j,1) та результат зведеного відносного показника конкурентоспроможності записати в змінну R(j,2).
Блок 6. Пункти 41 – 44 відповідають за упорядкування даних в масиві R від більшого до меншого по значенню відносного зведеного показника конкурентоспроможності.
Пункт 41. Цикл зміни індексу першого порівнюваного числа i від 1 до n-1 з кроком 1. В циклі виконуються пункти 42–44.
Пункт 42. Цикл зміни індексу другого порівнюваного числа j від i+1 до n з кроком 1. В циклі виконуються пункти 43–44.
Пункт 43. Порівняння числа R(j,2) з числом R(i,2). Якщо R(j,2)> R(i,2) то перехід до пункту 44, в іншому випадку виконати наступний цикл по зимінній j.
Пункт 44. Поміняти місцями зміст R(i,1) з R(j,2) та R(i,2) з R(j,2) використовуючи допоміжну змінну S.
Пункт 45. Виведення результатів розрахунку рейтингів конкурентоспроможності об'єктів від більшого до меншого за відносним зведеним показником.
Пункт 46. Кінець завдання.

Введення інформації до бази даних системи оцінювання конкурентоспроможності

Для формування програми моделювання оцінки конкурентоспроможності об'єктів необхідно організувати механізми введення вхідних даних (пункт 2, рис.2) та систематизацію інформації по проектах завдань в єдиній базі даних (БД). Структура таблиць БД та зв'язки між полями наведені на рис. 3.

Рисунок 3 – Зв'язки між полями таблиць БД для вхідної інформації системи визначення конкурентоспроможності об'єктів

Кожна таблиця має унікальний ключовий код запису id, який не повторюється. Він є ідентифікатором для кожного рядка таблиці БД і призначений для організації зв'зків між даними в межах одного проекту. Для кожного проекту всі зв'язки записується в таблицю налаштування проекту завдання. Таким чином всі проекти знаходяться в єдиній БД, яка в подальшому може бути використана для вирішення інших завдань.
Порядок введення даних з врахуванням додаткових полів:

1. Сформувати перелік показників конкурентоспроможності та їх ознаки (Додаток 1. рис. 1.1).
При умові, якщо показник конкурентоспроможності розраховується за формулою, чи визначається правилом, то потрібно заповнити сценарій розрахунку показника в залежності від числового параметра, що характеризує об'єкт.

2. Сформувати списки експертів для оцінювання вагових коефіцієнтів (Додаток 1. рис. 1.2). Поле спеціалізація експерта потрібне для групування інформації. Форма введення даних до БД наведена на (Додаток 1. рис. 1.3).
3. Зареєструвати об'єкти для порівняння за конкурентоспроможністю в БД. (Додаток 1. рис. 1.4).
4. Сформувати дані показників конкурентоспроможності та якісніх характеристик об'єктів.
5. Сформувати списки об'єктів для порівняння.
6. Налаштувати проект завдання оцінки конккурентоспроможності обєктів, вказавши перелік ідентифікаторів id для позначених об'єктів, показників конкурентоспроможності та експертів.
7. Ввести дані до таблиці оцінювання вагових коефіцієнтів показників конкурентоспроможності кожним експертом.
8. Ввести дані до таблиці оцінювання якісних показників конкурентоспроможності обєктів.
Завдання введення вхідної інформації буде вважатись завершеним при умові введення всіх потрібних даних згідно з налаштуванням проекту. В іншому випадку система оцінювання конкурентоспроможності знаходитись в стані очикування.
Загальна структура системи оцінювання конкурентоспроможності об'єктів представлена на рис.4.

Рисунок 4 – Загальна структура системи оцінювання конкурентоспроможності об'єктів

За результатами виконання завдання система формує звіт в форматі HTML для перегляду через інтернет-сайт. У звіті представлені вхідні дані, проміжні таблиці та графік рейтингів конкурентоспроможності порівнюваних об'єктів. Отриманий HTML код записується в таблицю БД відповідного проекта.

Система оцінювання конкурентоспроможності об'єктів

Форми введення інформації до БД для розрахунку відносного зведеного показника конкурентоспроможності

Рисунок 5 – Форма введення іформації в БД про показник конкурентоспроможності

Рисунок 6 – форма введення інформації про експерта

Рисунок 7 – Форма введення даних про спеціалізацію експерта

Рисунок 8 – Форма реестрації об'єкта в БД

Рисунок 9 – Форма налаштування проекту розрахунку зведеного відносного показника конккурентоспроможності. (Лист 1. Початкові дані ідентифікації проекту)

Рисунок 10 – Форма налаштування проекту розрахунку зведеного відносного показника конккурентоспроможності (перелік об'єктів для порівняння)

Рисунок 11 – Форма налаштування проекту розрахунку зведеного відносного показника конккурентоспроможності ( перелік показників конкурентоспроможності)

Рисунок 12 – Форма налаштування проекту розрахунку зведеного відносного показника конккурентоспроможності (перелік експертів для оцінювання об'єктів)

Іщенко Ю.Б., Державна дослідна станція птахівництва НААН