Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??
⇑ На верх ⇑

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц



Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

 

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

 

Мосякіна Т.В., Коваленко Г.Т. , Степаненко І.А., Печеніжська Т.Б.

Інститут птахівництва УААН, Борки, Харківська обл., Україна

Резюме. Наведено характеристику породи яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста“ за продуктивними і репродуктивними якостями в ряді генерацій

Ключові слова: порода, кури, несучість, маса яєць, заплідненість, виводимість, вивід курчат, життєздатність, стійкість до неоплазм, якість яєць і м’яса.

Вступ. Створення високопродуктивної птиці почалось одночасно з розвитком промислового птахівництва в 50-ті роки минулого століття. З тих пір і до теперішнього часу прогрес у створенні продуктивної птиці не зупиняється, хоча в різні роки селекційні досягнення були не рівноцінними. В кінці 60-х і на початку 70-х років було висловлено багато застережень щодо досягнення “плато” продуктивності птиці. Але, як і припускало багато вчених, були розроблені нові методи, прийоми та програми селекції стосовно широкого використання генофонду. Внаслідок цього, селекційний прогрес за останні роки значно збільшився.

В світі перевага віддається птиці коричневих кросів яєчних курей. Це обумовлено підвищеним попитом населення на забарвлені яйця, а також більш високою резистентністю коричневих несучок до хвороби Марека. Ця птиця має високу масу яєць та спокійний темперамент.

В промислових господарствах України зараз використовують курей імпортних кросів, які несуть яйця з білою та коричневою шкаралупою. Але значна частка в загальному виробництві яєць і м’яса птиці належить іншому сектору - це фермерські, неспеціалізовані підприємства і населення, які використовують птицю насамперед загальновживаного типу, тобто від якої можна одержувати і яйце і м’ясо. Це такі породи як род-айленд червоний, полтавська глиняста, кучинська ювілейна, адлерська срібляста.

В результаті цілеспрямованої довготривалої роботи (28 років) співробітників Інституту птахівництва УААН і спеціалістів Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" створена порода полтавських глинястих курей, яка, поряд з доброю продуктивністю, характеризується високими адаптаційними якостями і пристосованістю до різних умов утримання, високими показниками інкубаційних якостей і життєздатності, має привабливе світло-коричневе забарвлення шкаралупи яєць, спокійний темперамент, ніжне соковите м’ясо [ 5, 9 ].

Матеріал і методи досліджень. У 1948-49 рр. в дослідне господарство "Борки" були завезені з Полтавської області яйця місцевих курей, з яких було одержано молодняк і після його вирощування сформовано маточне стадо. Племінна робота була спрямована на розмноження та добір птиці за продуктивними якостями. До 1953 року застосовували тільки масову селекцію з індивідуальним добором за фенотипом. З 1953 року з полтавськими курми було розпочато поглиблену селекційно-племінну роботу. Відбирали кращу типову птицю, добре розвинуту, з живою вагою більше 1,7 кг, від матерів з несучістю 100 яєць і більше. Півнів відбирали з врахуванням продуктивності матерів з власною живою вагою не менше 2,6 кг. Це поголів’я стало вихідним матеріалом для створення справжнього племінного стада полтавських глинястих курей.

В період 1961-87 років селекційна робота з цією породною групою проводилася у напрямку створення спеціалізованих за певними ознаками ліній. В результаті було створено лінії: П41 – з підвищеною живою масою та масою яєць; П56 –з пониженою живою масою при збереженні високого рівня несучості і середньої маси яєць; П37 – підвищеною несучістю селекціонувалась як материнська лінія на високу несучість і поєднуваність з лініями білих леггорнів; П14 – з підвищеною стійкістю до непластичних хвороб; П6 –з комбінованою продуктивністю; П-5-синтетична популяція, яка створена на основі кращого генетичного матеріалу трьох ліній і розводилась з F2 ”у собі” після їх об’єднання в напрямку одержання комбінованої продуктивності. З цими лініями проводилася індивідуально-сімейна селекція. Для контролю за ефективністю селекції була створена контрольна популяція полтавських глинястих курей (КППГ), яка утримувалась при панміксії з поголів’ям 300 самок і 60 самців [1].

Протягом 1987-96 рр. генофонд цих ліній і популяцій поетапно було об'єднано в одну лінію. Основою стала лінія 14, оскільки вона мала підвищену стійкість до неоплазм і життєздатність при добрих показниках несучості і маси яєць, Із ліній П37, П41, П56, П6, КППГ була відібрана краща птиця за показниками несучості і маси яєць, які ввійшли у склад новоствореної лінії у вигляді окремих генеалогічних гілок і були названі мікролініями.

На даний час у ДПДГ "Борки" ІП УААН порода полтавських глинястих курей представлена однією лінією (14), в склад якої входить 6 генеалогічних мікроліній. Всього в процесі створення цієї породи проведена селекція на протязі 27 генерацій з використанням сімейної селекції з оцінкою плідників за якістю лінійних нащадків в сукупності з індивідуальною селекцією за ознаками, які співпадають з напрямками селекції і спеціалізацією лінії.

Зі створеною комплексною лінією 14 селекція проводилась на:

- підвищення несучості, маси яєць та життєздатності. З метою підвищення життєздатності нащадків, для відтворення наступної генерації в селекційні гнізда не відбирали птицю із сімей, в яких спостерігався відхід молодняку в період вирощування або утримання за початковий період яйцекладки;

- поліпшення якості яєчної продукції та її товарному вигляду. У зв’язку з тим, що споживачів зараз приваблюють яйця з коричневою шкаралупою протягом 5 генерацій (1998-2003 рр.) проводили поглиблену селекційну роботу у напрямку підвищення інтенсивності забарвлення шкаралупи яєць та зниження кількості яєць із освітленою шкаралупою [3];

- зниження кількості яєць з дефектами форми яєць та аномаліями шкаралупи [7];

- стабілізуючий відбір за живою масою;

- стійкість до неоплазм, де протягом 15 генерацій враховували відхід молодняку і дорослих курей в лінії від непластичних захворювань. Сім’ї, в яких реєстрували такі захворювання, виключали із селекції. Також проводили вивчення стійкості селекціонованої лінії до неоплазм шляхом штучного зараження птиці вірусом саркоми Рауса з використанням методів ХАО-тесту та регресії пухлин, що утворювались після зараження [4]. На етапі створення лінії, стійкої до захворювання неоплазмами, для відтворення відбирали тільки тих батьків та їх нащадків, де показник ХАО-тесту був вище середньої по лінії, або у яких спостерігали регресію пухлин не менше ніж у 50% нащадків;

- збільшення виходу інкубаційних яєць та виводу курчат на протязі 4-х генерацій селекції, для чого проводили оцінку і добір курей селекційного стада за формою яєць та якістю шкаралупи за показником пружної деформації.

Для відтворення стада використовували як молоду птицю, яка була оцінена за 270-300 днів життя, так і переяру, оцінену за повний цикл яйцекладки. При відборі курей на другий рік використання особливу увагу приділяли стійкості кривої яйцекладки і масі яєць у 30- та 52-тижневому віці. Крім того, була удосконалена методика відбору курей на другий рік використання, що дозволило одержувати від переярих батьків нащадків, вірогідно кращих за несучістю та стабільністю яйцекладки, ніж їх ровесники, що були одержані від молодих батьків

Селекційне стадо курей утримували в індивідуальних кліткових батареях L–103, що дозволяло здійснювати індивідуальний облік продуктивних і репродуктивних ознак кожної несучки і півня.

Поглиблена селекційно-племінна робота з полтавськими глинястими курми проводилась на основі індивідуальної оцінки окремих особин, сімей, сімейств за комплексом господарсько-корисних ознак, що характеризують продуктивні і репродуктивні якості птиці, збереженість, якість продукції. Окремі особини оцінювались не менш, ніж за 12–ма ознаками (несучістю, масою яєць та живою масою у різні вікові періоди, скоростиглістю, інтенсивністю забарвлення шкаралупи яєць, заплідненістю та виводимістю яєць, виводу молодняку, збереженістю молодняку та дорослої птиці, типовості кольору пуху добового молодняку, формою гребня, а в період селекції на підвищення стійкості до неоплазм - за показниками ХАО-теста, прояву захворювання лейкозом і хворобою Марека. Первинний облік селекціонованих ознак проводили за розробленими співробітниками ІП УААН формами, а з 2001 р. у відповідності з затвердженою Мінагрополитики України "Інструкцією по веденню племінного обліку" [6].

Одержані дані первинного обліку вищенаведених ознак обробляли на ПЕОМ за спеціальними, розробленими в ІП УААН, комп’ютерними програмами. В результаті обробки даних індивідуального обліку ознак одержували характеристику кожної особини, сім’ї, сімейства, мікролінії і лінії в цілому. На основі аналізу матеріалів обробки первинних даних з врахуванням спеціалізації і напрямків селекції кожної мікролінії проводили відбір кращої птиці у селекційну групу, з якої потім формували селекційні гнізда (в гнізді 1 самець і 12 самок).

З метою уникнення інбридингу при складанні планів парування по кожній особині селекційного стада вели родовід за весь період існування лінії.

В процесі вирощування селекційного молодняку індивідуально враховували відхід птиці та проводили потижневий контроль його розвитку.

Відтворення селекційного стада проводили як від молодої птиці, оціненої та відібраної за комплексом господарчо-корисних ознак за 40-42 тижні життя, так і від переярої птиці, оціненої за повний цикл яйцекладки. У птиці відібраної на другий рік використання викликали штучну линьку. Використання переярої птиці давало можливість збільшити селекційний тиск при відборі кращої птиці для відтворення, одночасно проводити селекцію на підвищення інтенсивності яйцекладки як у початковий період так і у його кінці, більш точно оцінювати племінні якості плідників з врахуванням показників не тільки напівсестер, сестер, а й нащадків, більш ефективно (на протязі 2-х років) використовувати особливо цінних у племінному відношенні самців і самок. Оскільки півнів – поліпшувачів було недостатньо і, крім того, переяра птиці при моноспермному запліднені мала понижені відтворні якості, в останні 5 років селекції для швидкого поліпшення несучості та маси яєць застосовували поліспермне осіменіння переярих курей селекційного стада спермою від півнів-поліпшувачів за якістю нащадків. Від таких спарювань були виділені цінні групи – продовжувачів лінії, які були використані для розширення її генеалогічної структури.

Процент відбору в селекційні гнізда на різних етапах селекції складав від 13,3 до 37,2%. В лінії щорічно комплектували з молодої птиці 33-60 селекційних гнізд, а з переярої 20-40 гнізд або групи з 200-250 самок для поліспермного осіменіння. Від одного самця оцінювали не менше 30-40 дочок, а від гніздової несучки – не менше 3.

При відтворенні стада період інкубації яєць був досить тривалий (до 45 діб). Через відмінності в якості яєць і одержаного молодняку з різних партій виводу, різних умов вирощування й утримання птиці, якість птиці може значно змінюватись. Внаслідок цього можуть бути значні коливання племінної цінності окремих особин, їх батьків, а також у величинах популяційних характеристик стада (коефіцієнтів успадкування, кореляції, регресії, варіабельності та ін.). Нами було встановлено, що різниця показників несучості різних партій виводу курей за 40 тижнів життя може бути до 13 яєць, а показників маси яєць - до 1 г.

Тому для підвищення точності оцінки плідників застосовували розроблений в Інституті птахівництва УААН метод нівелювання впливу факторів зовнішнього середовища, який дозволяє перевести кількісні показники індивідуальної продуктивності особин кожної партії виводу у відносні величини [10]. Це здійснюється на основі даних відхилення показників кожної особини від середніх значень по партії виводу з урахуванням рівня похибки середнього, довірчого інтервалу і напрямків селекції в кожної лінії за формулою:

y=100×x/(Mп+b×m×t);

де: y – величина ознаки після її перетворення у відносні одиниці;

х – значення ознаки особини до перетворення;

Mп – середнє значення ознаки по партіі виводу;

b – (+1) при селекціі на підвищення ознаки, (-1) при селекції на зниження ознаки;

m – похибка середнього;

t – критерій Стьюдента.

З використанням цього методу підвищується точність оцінки плідника за якістю нащадків по усіх партіях виводу, незалежно від кількості нащадків у партії, а при обчисленні коефіцієнтів успадкування можна обійтися двохфакторним аналізом, а не трьохфакторним.

Оцінку племінної цінності півнів проводили за такими критеріями: походженням, власним фенотипом, якістю сестер, напівсестер та нащадків [8].

Оцінку і відбір півнів-плідників проводили у чотири етапи.

Першу оцінку і відбір півників проводили у добовому віці. При цьому відбирали кондиційний молодняк, реєстрували його походження за батьками. У цьому віці відбирали півників у 5-6 разів більше, ніж необхідно було їх для використання у селекційному стаді.

Другу оцінку і відбір півнів проводили у віці 9-10 тижнів за фенотипом і походженням, а саме від кращих за комплексом продуктивних і репродуктивних ознак матерів. Для цього перед початком такого відбору за допомогою ПЕОМ обробляли результати індивідуального інкубування яєць від птиці селекційних гнізд. Вираховували середні значення заплідненості, виводимості яєць та виводу молодняку по лінії, мікролінії, батькові і матері. Крім того, в цей період вже були одержані результати оцінки несучок за повний період продуктивності. Тоді на основі даних інкубації, кількісних і якісних ознак продуктивності несучок-матерів вибирали з кожного селекційного гнізда 3-5 кращих матерів і від них формували списки нащадків. За цими списками відбирали півників, враховуючи при цьому загальний розвиток, міцність конституції та розвиток вторинних статевих ознак. На цьому етапі відбору залишали на племінні цілі в 3-3,5 рази більше півників, ніж їх необхідно для комплектування селекційного стада.

Третю оцінку та відбір півнів здійснювали у віці 17-18 тижнів при переводі птиці в пташники для селекційного стада, оцінюючи півнів за екстер’єром і походженням. Від кожної матері відбирали по 2 сини, а із найцінніших сімей - 3-4 синів.

Четверту і основну оцінку молодих півнів-плідників здійснювали у віці птиці 40-42 тижні життя за комплексом таких ознак:

а) власним фенотипом: екстер’єром, живою масою у віці 19-20 тижнів, яка повинна складати не менше -0,5 від середнього значення показника по лінії (оскільки ця ознака не є основною для яєчних курей, але контролюється), якістю й об’ємом спермопродукції. В окремих випадках півнів оцінювали за показником заплідненості яєць, які визначали, закладаючи на інкубацію не менше 20 яєць від гнізда і оцінюючи розвиток бластодисків після 1 доби інкубації;

 б) за показниками продуктивних та репродуктивних якостей матерів з урахуванням кількості і якості її дочок, поставлених від неї на випробування (не менше 3). Від кожної кращої матері із показниками не нижче середніх по лінії для подальшої роботи відбирали двох-чотирьох синів;

в) за походженням з батьківської сторони за трьома рядами предків. Для цього враховували племінну цінність батька, діда, прадіда за основними селекціонованими ознаками у вигляді рангів (1 ранг– вірогідний поліпшувач, 2 ранг – невірогідний поліпшувач, 3 ранг – нейтральний, 4 ранг – невірогідний погіршувач, 5 ранг – вірогідний погіршувач). Цей ранговий метод заснований на різниці показників дочок і ровесниць "D" і критерію вірогідності цієї різниці на рівні P=0,95 по Фішеру "F". Ранги розподіляються наступним чином (табл. 1):

Таблиця 1. Розподіл рангів за критерієм вірогідності

Ранг

D

F

Племінна цінність

 

1

≥0

≥3,8

вірогідний поліпшувач

2

≥0

1≤ F <3,8

невірогідний поліпшувач

 

3

-

<1

нейтральний

4

<0

1≤ F <3,8

невірогідний погіршувач

5

<0

≥3,8

вірогідний погіршувач

Така рангова оцінка дозволяла не тільки порівнювати півнів-плідників за якістю їх нащадків у межах однієї генерації, а й простежувати успадкування племінної цінності за генеалогічними гілками не за абсолютними показниками, а за показниками, які не залежать від впливу середовища і терміну використання птиці.

Для подальшої роботи вибирали півнів, які походять від батьків, що мали ранги 1-3 (поліпшувачів та нейтральних) за провідними селекціонованими ознаками, а також тих, від яких поставлено на випробування за продуктивністю не менш 35 дочок. Від кожного батька відбирали 10-12 синів, які походили від кращих за комплексом ознак матерів;

г) за показниками якості сестер та напівсестер за 40-42 тижні життя, враховуючи такі їх показники: статеву зрілість, несучість, масу та якість яєць, життєздатність молодняку та дорослої птиці, інтенсивність забарвлення шкаралупи яєць тощо. При цьому використовували метод порівняння дочок із ровесницями. Таку оцінку самців одержували при обробці даних на ПЕОМ.

На основі даних оцінки сестер і напівсестер за 40-42 тижні життя проводили відбір півнів-плідників у селекційні гнізда з урахуванням напрямків селекції кожної мікролінії. Для основних ознак, по яких проводилась селекція у відповідності зі спеціалізацію кожної мікролінії в 14 лінії, ранги за якістю напівсестер були 1-3, показники сестер – не нижче середніх значень по лінії. По неосновним ознакам ці показники були і нижчими.

Заключну оцінку племінної цінності молодих самців-плідників проводили за показниками сестер і напівсестер за повний період продуктивності (66-72 тижні життя). Ці дані використовували для оцінки птиці наступної генерації за походженням та при відборі кращих плідників на другий рік використання.

Повна інформація про племінну цінність плідників давала змогу відбирати і використовувати у подальшій роботі не тільки кращих самців, а також і їх нащадків. Найбільшу цінність представляють високовірогідні плідникі-поліпшувачі, тобто плідники з високою комбінаційною здатністю, які можуть підвищувати господарчо-корисні ознаки в нащадків усіх матерів. Таких плідників в першу чергу використовували в якості засновників і продовжувачів ліній та окремих генеалогічних гілок та мікроліній. Оскільки вірогідних поліпшувачів, як правило, було недостатньо, таких плідників залишали на другий рік використання.

З метою ефективного використання високоцінних плідників їх залучали для парування із самками в декількох селекційних гніздах, що було можливо при застосуванні штучного осіменіння птиці, або використовували у різних турах відтворення на генетичному матеріалі самок із різним походженням і племінної цінністю.

При селекції на підвищення стійкості до онковірусів півнів з високою стійкістю нащадків до прямого зараження онковірусами (а саме саркоми Рауса) використовували протягом року в 2 тури на різному генетичному матеріалі самок. Таким чином виявляли самців, що підтверджували свою високу племінну цінність за показником стійкості до неоплазм.

Результати досліджень.

  • Характеристика господарсько-корисних ознак.
  • Екстер’єрні особливості птиці та основні проміри.

Птиця нової породи відноситься до загальновживаного типу продуктивності, тобто від неї можна одержувати і яйця і м’ясо.

Колір оперення схожий на червонувату глину, тому курей і звуть глинястими. Можуть бути світло-глинястими і темно-глинястими. Гребень трояндовидний, рідко листовидний. У курей кінці пір’їн на шиї, хвості, крилах чорного кольору. Голова невелика з коротким міцним дзьобом, вушні мички червоні, сережки середньої довжини, шия порівняно коротка, товста, спина широка і довга, груди округлі, виступають вперед. Ноги міцні, широко поставлені, жовті і світло-жовті.

Півні відрізняються від курей темнішим забарвленням пір’я з яскраво-жовтою блискучою гривою і чорним пір’ям на хвості та крилах. (рис. 1).

Півень. Полтавські глинясті кури Курка. Полтавські глинясті кури

Рис. 1. Полтавські глинясті кури (доросла птиця)

Добові курчата мають жовто-коричневе забарвлення пуху (рис. 2) При необхідності добовий молодняк можна сортувати за статтю японським методом (за формою статевого бугорку при відкриванні клоаки).

Добові курчата полтавської глинястої породи

Рис. 2. Добові курчата полтавської глинястої породи

Шкаралупа яєць полтавських глинястих курей - ніжно-коричневого кольору різного ступеня інтенсивності (рис. 3).

Яйця курей породи полтавська глиняста  Яйця курей породи полтавська глиняста

Рис. 3. Яйця курей породи полтавська глиняста

Полтавські глинясті кури спокійного темпераменту, добре пристосовані до утримання як на підлозі, так і в кліткових батареях різного типу. При утриманні у клітках по 3-4 несучки застосовують штучне осіменіння курей.

Оскільки переваги або недоліки нової породи бажано порівнювати із аналогічною, тому за прототип була взята лінія 38 породи червоний род-айленд, яка у 1996 році затверджена Міністерством сільського господарства і продовольства України як нове селекційне досягнення. Ця порода теж яєчно-м’ясного напрямку і утримувалась в однакових умовах, що і полтавська глиняста, а саме: в одному і тому ж господарстві, в індивідуальних клітках, селекціонувалась за однією технологією. Тому з показниками цієї лінії в подальшому будуть порівнюватись всі одержані дані.

Основні проміри тіла курей полтавської глинястої породи в порівнянні з курми породи червоний род-айленд наведені в таблиці 2. Вони показують, що полтавські глинясті кури мають більш компактну будову тулубу з більш вираженими м’ясними формами, ніж птиця породи червоний род-айленд. Вони мають вірогідно більший обхват грудей на 1,6 см, ширину тазу –на 0,7 см при більш низькій постановці тулубу, за рахунок меншої довжини гомілки на 0,9 см при однаковій довжині плюсни.

Таблиця 2. Характеристика будови тіла птиці двох порід за основними промірами (n = 50 голів)

 

 

Проміри

 

Статистичні показники

Лінії

38

червоний род-айленд (аналог)

14

полтавська

глиняста

±

до

аналогу

Обхват грудей, см

М

28,8

30,4

1,6

б

2,25

2,53

-

cv

7,81

8,32

-

Довжина гомілки,

см

М

12,1

11,2

-0,9

б

0,73

0,82

-

cv

6,00

7,31

-

Довжина плюсни,

см

М

8,4

8,3

-0,1

б

0,56

0,54

-

cv

6,73

6,47

-

Ширина тазу, см

М

8,7

9,4

0,7

б

0,87

0,73

-

cv

9,99

7,75

-

Продуктивні та репродуктивні якості птиці

У таблиці 3 наведено основні узагальнені показники продуктивних і відтворних якостей, які характеризують полтавських глинястих курей. З таблиці видно, що кури цієї породи за живою масою близькі до породи род-айленд червоний. Жива маса курей у 17-тижневому віці складає 1,3-1,4 кг, у дорослому віці - 2,0-2,2 кг, півнів відповідно 1,7-1,8 кг та 3,2-3,4 кг.

Перше яйце з’являється у 140-денному віці несучок, а в 166-денному віці інтенсивність яйцекладки досягає 50%.

Птиця відзначає високою життєздатністю - її падіж за продуктивний період не перевищує 7%.

Таблиця 3. Рівень основних господарсько-корисних ознак полтавських глинястих курей (узагальнені дані)

 

Період вирощування

Падіж за 17 тижнів вирощування, %

4-6

Жива маса у віці 17 тижнів, г: півнів

1680-1780

курей

1340-1390

Продуктивний період

Вік появи першого яйця, днів

140-155

Вік досягнення 50% інтенсивності яйцекладки, днів

166-186

Несучість за рік, шт.

205-225

Падіж птиці за продуктивний період, %

5-7

Жива маса у віці 52 тижні, г: півнів

3200-3400

курей

1950-2200

Маса яєць (г) у віці несучок: 30 тижнів

52-53

52 тижні

58,5-60,5

Вивід молодняку, %

74-82

Інкубаційні якості яєць селекційного стада при моноспермному осіменінні і індивідуальному виведенні молодняку в лінії 14 нової породи високі (таблиця 4). Так, вивід молодняку від молодої птиці в кращі роки був в межах 75,2-81,0%, а виводимість яєць, яка найбільш точно відображає відтворну здатність птиці, в межах 86,8-89,6%.

Показники виводу молодняку полтавських глинястих курей у порівнянні з лінією 38 на 0,6-10,4% , а виводимості яєць на 1,5-9,6% вищі, тобто в більшості випадків є явна перевага нової породи за відтворними якостями.

Таблиця 4. Порівняльна оцінка інкубаційних якостей яєць двох порід

Рік

Віко-ва група птиці

Проін-кубова-но яєць,

шт.

Посад-жено молодняку,

гол.

Заплід-неність яєць,

%

Виводимість

яєць, %

Вивід

молодняку, %

факт

± до ана-логу

факт

± до аналогу

Полтавська глиняста (лінія 14)

2000

м

3637

2365

88,1

87,9

6,8

77,5

10,4

2001

п

5310

3381

82,2

86,8

3,8

71,4

4

2002

п

3076

2345

87,3

87,2

2,8

76,2

0,6

2002

м

5903

3934

89,5

87,6

0,3

78,5

2,2

2002

м+п

8979

5972

88,8

87,5

1,5

77,7

1,6

2003

м

4363

2047

90,3

89,7

0

81,0

7,8

2004

м

7772

3654

84,3

85,4

9,6

72,1

7,8

2005

м

10557

4792

83,8

89,6

5,2

75,2

-2,8

Род-айленд червоний (лінія 38 - аналог)

2000

м

10834

6088

82,8

81,1

-

67,1

-

2001

п

8442

4795

81,2

83,0

-

67,4

-

2002

м

9948

7008

87,4

87,3

-

76,3

-

2002

п

7794

5198

89,8

84,4

-

75,8

-

2002

м+п.

17742

12206

88,4

86,0

-

76,1

-

2003

м

9048

3977

81,6

89,7

-

73,2

-

2004

м

4367

1809

84,8

75,8

-

64,3

-

2005

м

7068

3356

90,3

86,4

-

78,0

-

Примітка: м-молода птиця; п-переяра..

Ремонтний молодняк швидко нарощує живу масу особливо півники в період з 8 до 30 - тижневого віку і їх маса у віці 13 тижнів досягає 1,3 – 1,4 кг, що підтверджується даними наведеними в таблиці 5. Тому, у разі необхідності, їх можна відгодовувати на м’ясо, застосовуючи раціони із підвищеним вмістом обмінної енергії та сирого протеїну.

Таблиця 5. Потижнева динаміка живої маси ремонтного молодняку

Вік курчат

Жива маса курчат, г

тижнів

днів

півники

курочки

несортовані

міні-

мальна

макси-мальна

серед-ня

міні-

мальна

макси-мальна

серед-ня

міні-

мальна

макси-мальна

серед-ня

добові

36

43

40

36

43

39

36

43

40

1

7

128

138

133

123

133

128

126

136

131

2

14

220

223

227

211

224

218

216

229

223

3

21

312

328

320

298

314

306

305

321

313

4

28

404

423

414

385

404

395

395

414

405

5

35

508

527

517

467

485

476

458

506

497

6

42

618

634

476

535

562

549

577

598

588

7

49

728

741

735

625

639

632

677

690

684

8

56

837

849

843

705

716

711

771

783

777

9

63

940

964

952

780

804

792

-

-

-

10

70

1033

1090

1062

850

907

879

-

-

-

11

77

1127

1216

1172

920

1009

965

-

-

-

12

84

1220

1342

1281

990

1112

1051

-

-

-

13

91

1313

1462

1388

1060

1207

1134

-

-

-

14

98

1407

1543

1475

1130

1253

1192

-

-

-

15

105

1500

1625

1563

1200

1300

1250

-

-

-

16

112

1593

1707

1650

1270

1347

1309

-

-

-

17

119

1687

1788

1738

1340

1393

1367

-

-

-

*Примітка: маса добового молодняку залежить від маси яєць

Підвищенню продуктивних якостей птиці сприяла спрямована селекція з виділенням головних ознак відбору на певних етапах поліпшення популяції, при проведенні якої велику увагу приділяли виявленню і використанню цінних плідників.

В таблиці 6 наведена рангова оцінка півнів, які використовувались для відтворення стада, за основними селекціонованими ознаками.

Таблиця 6. Характеристика племінної цінності півнів, що використовувались для відтворення стада (за показниками дочок)

Показники

дочок

Рік

 

Оцінено півнів, гол.

Ранги півнів

1

2

3

4

5

голів

%

голів

%

голів

%

голів

%

голів

%

Несу-чість за 40 тижнів життя

2001

41

6

15

9

22

23

56

2

5

1

2

2002

61

4

7

13

21

37

61

5

8

2

3

2003

34

1

3

4

12

24

71

3

9

2

6

2004

61

2

3

10

16

39

64

10

16

0

0

Несу-чість за повний період яйцекладки

2001

41

2

5

8

20

27

66

2

5

2

5

2002

61

4

7

12

20

35

57

8

13

2

3

2003

34

0

0

6

18

21

62

7

21

0

0

2004

61

2

3

8

13

37

60

12

21

2

3

Маса яєць у віці 30 тижнів

2001

41

1

2

6

15

22

54

10

24

2

5

2002

61

4

7

12

20

41

67

3

5

1

2

2003

34

0

0

6

18

21

62

7

21

0

0

2004

61

3

5

11

18

31

51

14

23

2

3

Маса яєць у віці 52 тижні

2001

41

3

7

3

7

25

61

7

17

3

7

2002

61

4

7

7

11

43

70

6

10

1

2

Вік знесен-ня першо-го яйця

2001

41

1

2

7

17

25

62

5

12

3

7

2002

61

1

2

6

10

41

67

11

18

2

3

2003

34

2

6

2

6

28

82

1

3

1

3

2004

61

6

10

4

7

27

46

18

30

5

8

 

Дані таблиці 6 свідчать, що коли у 2001-2002 роки селекція в основному проводилась на підвищення несучості, то кількість півнів-поліпшувачів за цією ознакою (ранги 1 та 2) була найбільшою (28-37 %). Коли ж з 2002 року збільшили селекційний тиск на покращення маси яєць і зниження віку знесення першого яйця, підвищився відсоток поліпшувачів за цими ознаками. Для маси яєць це ранги 1 – 2, а для віку знесення першого яйця - ранги 4 і 5. У 2005 році поліпшувачів за масою яєць було 23% проти 17% у 2001 році, а за показниками статевої зрілості дочок 38% проти 19-21% у 2001-2002 рр. Така спрямована селекція сприяла значному підвищенню маси яєць в 30 тижнів в останні 2 роки селекції до 54 г проти 52, зниженню віку знесення першого яйця і як результат підвищенню несучості.

В перерахунку на середньорічну несучку продуктивність курей полтавської глинястої породи по селекційному стаду у дослідному господарстві “Борки” склала 225,7 шт. проти 211,1 шт. по лінії 38 породи червоний род-айленд, тобто перевага курей полтавської глинястої породи над прототипом за несучістю спостерігалась за останні 4 генерації селекції і була на рівні 6 - 23,1 яйця. Економічний ефект від використання полтавських глинястих курей, порівняно з породою червоний род-айленд, складає 3,8 грн. від 1 несучки.

Генетичний потенціал курей полтавської глинястої породи за несучістю становить 235 яєць. Помісячні дані несучості при такому генетичному потенціалі по місяцях яйцекладки відображені на рис. 4.

Рис.4. Динаміка несучості полтавських глинястих курей по місяцях продуктивного періоду при генетичному потенціалі 235шт в рік

За показником несучості кури полтавської глинястої породи перевищують вимоги класу Еліта для м’ясо-яєчних порід на 25%, а для лінії яєчно-м’ясних кросів на 7,1% (табл. 7). По масі яєць в 30 тижнів перевага складає відповідно 4 і 2,1%, а в 52 тижні показники полтавської глинястої перевищували вимоги тільки м’ясо-яєчних порід курей на 3,6%.

Таблиця 7. Показники продуктивних ознак полтавських глинястих курей відносно вимог бонітувального класу Еліта

Порода

Несучість,

шт.

Маса яєць, г

в 30 тижнів

в 52 тижні

Полтавська глиняста

225,1

54,1

60,2

Вимоги для класу еліта:

     

м’ясо-яєчних порід:

180,0

52,0

58,0

різниця: в натуральних величинах

45,1

2,1

2,2

в %

25,0

4,0

3,6

лінії яєчно-м’ясних кросів:

210,0

53,0

60,0

різниця: в натуральних величинах

15,1

1,1

0,2

в %

7,1

2,1

0,3

Життєздатність птиці і стійкість до непластичних захворювань

Одна із особливостей полтавських глинястих курей – це підвищена життєздатність, стійкість до стресів та неопластичних захворювань, оскільки протягом 15 років проводилася селекція в напрямку покращення цього показника.

Показники збереженості курчат за 20 тижнів вирощування в останні 6 років селекції були в межах 94,4-97,2 %, тобто падіж птиці не перевищував 5% (табл. 8). Ці показники практично не відрізнялись від даних по лінії аналогу (табл. 9). Підвищений падіж курчат відмічається в перші 8-10 тижнів вирощування, а в останні 10 тижнів в основному не перевищував 1% .

Таблиця 8. Збереженість молодняку лінії 14 по тижнях вирощування

Вік,

тижнів

Рік виводу

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

1

98,9

98,9

99,6

99,3

98,7

98,4

98,2

99,3

2

98,3

97,7

99,3

98,8

98,5

97,7

97,0

99,3

3

97,8

96,9

99,1

98,7

98,3

97,2

96,8

99,3

4

97,0

95,6

99,1

98,4

97,8

97,1

96,6

99,1

5

95,9

95,2

99,0

98,2

97,2

96,8

96,5

99,0

6

95,4

94,9

98,9

97,9

96,7

96,7

96,4

99,0

7

94,4

94,8

98,6

97,8

96,6

96,4

96,3

99,0

8

93,9

94,3.

98,5

97,8

96,2

96,2

96,3

98,9

9

93,4

93,6

98,1

97,8

96,0

96,1

96,2

98,9

10

93,2

93,4

98,0

97,7

95,9

96,0

96,2

98,8

11

92,9

93,0

97,8

97,5

95,7

95,8

96,1

98,7

12

92,2

92,7

97,7

97,4

95,6

95,6

96,1

98,5

13

91,9

92,6

97,6

97,2

95,4

95,4

96,1

98,4

14

91,8

92,6

97,5

97,1

95,3

95,3

96,1

98,3

15

91,8

92,5

97,5

96,9

95,2

95,2

96,0

98,1

16

91,7

92,4

97,4

96,7

95,0

95,1

96,0

97,9

17

91,5

92,4

97,3

96,5

94,9

95,0

96,0

97,7

18

91,3

92,2

97,3

96,4

94,7

95,0

95,9

97,5

19

91,0

92,1

97,3

96,2

94,6

95,0

95,9

97,3

20

91,0

92,1

97,2

96,1

94,4

95,0

95,7

97,2

 

Збереженість дорослої птиці за мінусом падежу і примусової вибраковки в останню генерацію досягла 93,3 %, в попередні 7 років коливалась від 83,9 до 91,2 %. Падіж дорослої птиці за період використання не перевищував 6,6 %, а у 2004 році склав 3,9 % , але в основному цей показник був вище, ніж у птиці породи червоний род-айленд.

Таблиця 9. Збереженість молодняку і дорослої птиці

 

Рік

виводу

 

Порода

Молодняк

Доросла птиця

посаджено

на вирощу-вання, гол.

збереже-ність за 20 тижнів, %

початкове поголів’я, гол.

збереже-ність всього, % *

в т.ч. падіж, %

1997

Полтавська глиняста

6267

91,0

2338

88,7

6,2

Род-айленд

8758

91,6

3011

93,4

1,7

1998

Полтавська глиняста

10562

92,1

1565

86,3

5,3

Род-айленд

13555

93,3

3021

86,0

7,3

1999

Полтавська глиняста

5746

97,2

2196

85,3

4,7

Род-айленд

9201

97,9

3082

85,4

6,6

2000

Полтавська глиняста

7972

96,1

3066

87,1

3,4

Род-айленд

7405

95,9

7902

96,5

1,1

2001

Полтавська глиняста

7290

94,4

3398

88,2

3,3

Род-айленд

12414

94,7

4519

79,6

2,4

2002

Полтавська глиняста

8257

95,0

3400

85,1

3,8

Род-айленд

13027

95,9

4299

83,2

4,4

2003

Полтавська глиняста

5997

95,7

2968

83,9

6,0

Род-айленд

5356

94,0

4044

94,6

1,3

2004

Полтавська глиняста

7941

97,2

1935

93,3

3,9

Род-айленд

3247

94,9

1484

94,7

1,8

Примітка: * - р<0,05** - р<0,01, *** - р<0,001

По прояву захворювання птиці неоплазмами як серед молодняку, так і дорослої птиці вірогідної різниці між породами полтавські глинясті і червоний род-айленд немає, а в порівнянні з леггорнами падіж від неоплазм у полтавських глинястих курей був нижчий: у молодняку на 3,3 - 7,3 %, у дорослої птиці - на 4,7-5,3 %. За генетичною стійкістю, яку відображають показники здатності птиці до регресії пухлин, що утворюються після штучного зараження вірусом саркоми Рауса, полтавські глинясті кури теж вірогідно не відрізнялись від червоних род-айлендів (таблиця 10).

Таблиця 10. Стійкість птиці різних порід до непластичних захворювань

Порода

Лінія

Захворювання неоплазмами, % серед загиблих

Регресія пухлин, %

молодняку

дорослих курей

Полтавська глиняста

14

4,6

9,6

17,2

Род-айленд червоний

38

3,4

9,2

20,0

Білий леггорн

20

11,9

14,9

25,2

36

7,9

14,3

13,0

Показники якості яєць.

Завдяки цілеспрямованій селекції за показником забарвлення шкаралупи яєць, кількість яєць з темно-коричневою шкаралупою в лінії 14 полтавських глинястих курей у порівнянні із базовою генерацією збільшилась із 26,7% до 44%, а з освітленою - зменшилась з 23,2 до 19,2%.

Серед яєць полтавських глинястих курей у порівнянні із лінією 38 породи червоний род-айленд встановлена менша кількість яєць з темно-коричневою шкаралупою на 12,9%, але на 9,2% більше світло-коричневих яєць (рис. 5).

-----

Рис. 5. Розподіл яєць за інтенсивністю забарвлення шкаралупи яєць у курей порід полтавська глиняста (лінія 14) і род-айленд (лінія 38).

Отже, в цілому яйця полтавських глинястих курей мають більш привабливий зовнішній вигляд у порівнянні із породою червоний род-айленд.

Дані про характеристику морфологічних якостей яєць полтавських глинястих курей і породи червоний род-айленд, які наведені в таблиці 11, свідчать, що при однаковій масі яєць в яйцях полтавських глинястих курей на 0,9% більше жовтка, ніж у курей породи червоний род-айленд, при кращому співвідношенні білок/жовток (2,03 проти 2,11). Вони мають також кращу якість білка, на що вказують показники індексу білка і одиниці Хау та на 10,4 кДЖ вищу енергетичну цінність 100 г яйцемаси.

При майже однаковій товщині шкаралупи, її міцність за показником пружної деформації та опору на прокол у полтавських глинястих курей вища відповідно на 0,7 мкм і 0,19 кг/см2.

Таблиця 11. Порівняльна характеристика морфологічних якостей яєць порід полтавська глиняста і червоний род-айленд (дані 2002 року)

Показники

Полтавська глиняста,

лінія 14

Род-айленд червоний,

лінія 38

Оцінено яєць, шт.

50

50

Маса яєць у віці 53 тижні, г

60,9

60,8

в т. ч.: маса жовтка

17,8

17,3

маса білка

35,4

35,6

маса шкаралупи

7.7

7,9

Доля в %: жовтка

29,4

28,5

білка

59,2

59,6

Індекс жовтка, %

11,1

10,3

Індекс білка, %

47,7

48,5

Одиниця Хау

92,4

89,3

Співвідношення білок/жовток

2,03 :1

2,11 :1

Товщина шкаралупи, мм

0,31

0,30

Пружна деформація шкаралупи, мкм

26,2

26,9

Опір шкаралупи до проколу, кг/см2

2,07

1,88

Енергетична цінність 100 г яйцемаси, кДж

651

640,6

Характеристика м’ясних якостей птиці

М’ясо полтавських глинястих курей має високі смакові якості. Забійний вихід випотрошеної тушки в середньому по самцям і самкам складає 60 %, вихід м’язової тканини 33 %, кісток 10,7% (табл. 12). При відгодівлі молодої птиці (особливо півників) її вага значно підвищується, переважно за рахунок утворення м’язової тканини, між тонкими пучками якої відкладається жир, завдяки чому м’ясо стає соковитим, ніжним, підвищуються його смакові якості. Тушка забитої птиці має привабливе жовтувате забарвлення шкіри.

Таблиця 12. Показники м’ясних якостей птиці різних порід 76-тижневого вік

Показники

Полтавські глинясті, лінія 14

Род-айленд, лінія 38

Жива маса, г

2750

2267

2975

2333

Забійний вихід тушки, %: напівпатраної

89,1

83,3

92,3

86,4

патраної

63,8

56,7

68,8

57,4

Вихід м’язової тканини, %

33,8

32,0

30,6

30,6

Вихід внутрішнього жиру, %

7,0

 

8,0

 

Калорійність м’яса, ккал/г: грудей

107

184

117

125

ніг

107

191

120

127

тулубу

133

214

134

144

Соковитість м’яса, %: грудей

51,5

46,0

54,6

41,1

ніг

52,6

48,4

55,3

48,0

тулубу

49,6

37,8

53,7

44,9

Ніжність м’яса, см/г: грудей

259

313

252

311

ніг

250

338

291

319

тулубу

259

306

280

324

Вміст сирого протеїну в натуральному м’ясі, %: грудей

21,4

18,7

22,0

19,7

ніг

20,9

19,0

20,5

18,5

тулубу

21,5

19,1

20,2

17,7

Вміст сирого жиру в натуральному м’ясі, % : грудей

2,1

11,5

2,9

4,8

ніг

2,3

12,2

3,9

5,5

тулубу

4,9

14,6

5,5

7,6

М’ясо самок характеризується більш високою ніжністю та калорійністю, а самців більш високою соковитістю, причому м’ясо самок полтавської глинястої породи більш калорійне і ніжне, ніж у самок породи род-айленд.

Вихід м’язової тканини у самців лінії 14 полтавських глинястих курей на 2,6 % менше, а у самок на 1,4 % більший у порівнянні з породою род-айленд.

Вміст сирого жиру в натуральному м’ясі всіх груп м’язів у самок полтавської глинястої породи майже в 2 рази перевищує показник у род-айлендів, а вміст внутрішнього жиру на 1 % менше.

Тобто м’ясо самок полтавських глинястих курей більш поживне, не таке сухе, як у курей породи червоний род-айленд.

Висновки.

  1. Довготривала (28 генерацій) заводська робота колективу авторів дозволила створити нову породу яєчно-м’ясних курей “Полтавська глиняста", яка має високу життєздатність, стабільну несучість, високу якість продукції (яєць та м’яса), привабливий екстер’єр та не досить вибаглива до умов утримання.
  2. Полтавська глиняста має істотні відмінності від породи червоний род-айленд такого ж напрямку продуктивності, а саме:
  • більш компактну будову тіла за рахунок більшого обхвату грудей, ширини тазу і меншої довжини гомілки;
  • молодняк відрізняється високою інтенсивністю росту, особливо до 13-тижнів і тому півників можна відгодовувати на м’ясо при використанні спеціальних раціонів;
  • несучість курей цієї породи перевищує вимоги бонітувального класу Еліта для м’ясо-яєчних курей на 25%, а лінії яєчно-м’ясних кросів на 7,1%. По масі яєць ця перевага складає 3,6-4% та 0,3-2,1% відповідно;
  • перевагу за несучістю на 14,6 яєць, збереженістю дорослої птиці на 2%. За рахунок цього економічний ефект від впровадження нової породи складає 3,8 грн. на 1 несучку;
  • кращу якість яєць і м’яса: більший вміст жовтка в яйці, кращу якість білка, м’ясо більш ніжне соковите і калорійне за рахунок підвищеного вмісту жиру в м’язовій тканині та відрізняється меншим вмістом внутрішнього жиру в тушці.

Список літератури

  1. Іванова Т.В. Продуктивные качества гетерогенных популяций яичных кур и методы их использования в селекции/ Автореф. канд. диссертации. Ленинград-Пушкин, 1986, 21С.
  2. Іванова Т.В., Богатир В.П., Печеніжська Т.Б., Д’яченко В.І., Ковач В.В. Оцінка якості м’яса курей різних порід //Птахівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Борки, 2001.- Вип. 50. – С.81-98.
  3. Іванова Т.В., Острякова О.Є., Печеніжська Т.Б., Богатир В.П., Результати селекції курей за інтенсивністю забарвлення шкаралупи яєць./ Птахівництво, 2003, вип. 53. IY научно-производственная конфереция по птицеводству с международнім участием, Алушта, 15-19 сентября 2003.с.63-70.
  4. Коваленко Г.Т., Столяренко В.П., Лівощенко В.П. Пути повышения устойчтвости птицы к инфицированию онкорнавирусами.-Научно-техн. бюлл. Укр. НИИ птицеводства, 1977, № 5, с. 38-41
  5. Мосякина Т.В., Коваленко А.Т., Рябоконь Ю.А., Катеринич О.А Степаненко І.А.. Полтавські глинясті кури (рекомендації по розведенню) / ІП УААН, Державне підприємство дослідне господарство Борки. - Бірки, 2005.-32 с.
  6. Мельник Ю.Ф., Пищолка В.А., Литовченко А.М., Білоус О.В, Кудрявська Н.В., Семена В.М, Петров Ю.Є., Сахацький М.І. Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництві //В кн. Інструкція з бонітування сільськогосподарської птиці.Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництві. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київсий університет", 2003. С. 14-35.
  7. Острякова О. Е., Іванова Т.В., Подстрєшний О. П., Брєславець В.О. Физико-морфологические показатели качества яиц различных линий и гибридов кур/ Птахівництво, 2003, вип. 53. IY научно-производственная конференция по птицеводству с международнім участием, Алушта, 15-19 сентября 2003. с. 93-100.
  8. Пабат В.О., Микитюк Д.М., Фролов В.В., Петров Ю.Є., Білоус О.В., Рябоконь Ю.О., Катеринич О.О.,Степаненко І.А., Мосякина Т.В., Коваленко Г.Т., Гадючко О.Т. Система перевірки, оцінки і використання плідників в різних типах племінних господарств з птахівництва// Збірник програм та методичних рекомендацій з племінного птахівництва. - К.: ПП “ППНВ“, -2005 - С. 53-88.
  9. Рябоконь Ю.А., Рожковский А.Б., Бондаренко Ю.В., Катеринич О.А., Терещенко А.Б., Гадючко О.Т., Подстрешный А.П., Степаненко І.А. Коваленко Г.Т., Мосякина Т.В. История развития селекционных и генетических исследований в Институте птицеводства УААН /Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ІП УААН. - Харків, 2005. -Вип. 57. - С. 13-17.
  10. Степаненко І.А.Коваленко Г.Т., Панькова С.Н.,Тимошенко Н.П. Применение информационных технологий и математических методов в селекции птицы// Птахівництво, (матеріали IY Української конференції по птахівництву з міжнародною участю), 2004. вып 55.-с. 149-154.

 

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Объявления

Гарячі пропозиції від станції птахівництваКонкурс на должность директора Государственной опытной станции птицеводства

Подробнее ...

Сдается в аренду помещение физиологического корпуса Государственной исследовательской станции птицеводства НААН, Харьковская обл .. Змиевской р-н, с. Борки, ул.Центральная, 20.

Подробнее...

 

Реализуем курочек-молодок, возраст 3,5 месяца (ремонтный молодняк кур)

яичные курочки, купить подрост кур, Бондаренковские куры, ремонтный молодняк кур

Подробнее ...

тел. 097-101-55-06,

095-250-50-02


 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>