Державна дослідна станція птахівництва

Національної академії аграрних наук України



конференції по птахівництву

Графік роботи

ПН - ПТ з 8-00 до 17-00, перерва з 12-00 до 13-00

Онлайн калькулятори

Розрахунки прибутку та економічної ефективності (відгодівля птиці на м'ясо, виробництво харчових яєць, інкубація яєць птиці). Тепер розрахунки по фермі можна робити безпосередньо на сайті ЦОП. Все просто ! Свої числові дані необхідно увести у форму на сайті та натиснути на кнопку рахувати. Результати розрахунків відразу будуть виведені на екран.

Перейти >>>


Пропонуємо всім разом визначити проблемні питання та шляхи їх вирішення.
Он-лайн зустріч з науковцями та провідними фахівцями з птахівництва Державної дослідної станції птахівництва НААН України. (участь у круглому столі безкоштовна).
Разом здолаємо всі незгоди та переможемо!!

Деталі на https://www.avianua.com/seminar/

Катеринич О.О., експеримента ферма птахівництва

Катеринич О.О., доктор с-г. н., заступник директора з наукової роботи ДДСП НААН

Україна щорічно нарощує виробництво продукції птахівництва, як харчових яєць так і м'яса. Валове виробництво харчових яєць знаходиться на рівні 19,5 млрд. штук яєць, м'яса птиці – до 1,5 млн. тонн. Як і у більшості країн в світі ця галузь об'єднує спеціалізовані сільськогосподарські підприємства та дрібні, фермерські і присадибні господарства населення. Першими виробляється біля 85,8 % м'яса птиці, це 1,28 млн. тонн та 65,1 % харчових яєць (12,7 млрд. штук).

На жаль більшість виробництва м'яса птиці (92 %) в нашій країні – це курчата-бройлери. Зростанням асортименту за рахунок м'яса різних видів сільськогосподарської птиці (кури, качки, гуси, індики) ми вдячні саме дрібним, фермерським та присадибним господарствам населення.
Нашому працьовитому народу ми також дякуємо за можливість „випити" смачне яйце. Виробництво 6,8 млрд. штук таких яєць слугує свого роду „буферною" зоною та дає можливість вижити не тільки виробникам а і укріплює продовольчу безпеку держави.
Не зважаючи на це, такому „присадибному" ринку в нашій країні приділяється в край мало уваги. Племінна база країни повністю зруйнована, генетичні ресурси вітчизняного походження, не зважаючи на загальну тенденцію щодо зростання галузі постійно зменшуються. Забезпечення населення якісним молодняком сільськогосподарської птиці для виробництва яєць та м'яса через мережу інкубаторно-птахівницьких станцій і племінних господарств не діє.
Не дивлячись на це науковцями Державної дослідної станції птахівництва Національної академії аграрних наук (у минулому Інститут птахівництва НААН) продовжується робота спрямована на виведення нової яскравої та продуктивної птиці.
Так, з використанням генетичного матеріалу найбільш відомої, як в Україні так і за кордоном, породи полтавських курей відновлено (ресинтезовано) втрачених українських курей з чорним та зозулястим забарвленням оперення. Саме ця птиця отримала народну назву „чорнушки".
До 50-х років минулого століття саме така птиця прикрашала подвір'я Слобожанщини та Східної і Центральної України. Для них характерне чорне блискуче пір'я, яке щільно прилягає до тулуба, іноді з фіолетовим відтінком. Голова середньої величини з коротким міцним дзьобом, трояновидним, іноді листовидним гребенем, червоними, зрідка мармуровими вушними мичками. Спина пряма, порівняно довга й широка, груди глибокі, округлі. Ноги середньої довжини, міцні, забарвлені в чорний колір. Півні мають чорне блискуче оперення, червоні вушні мички. Очі у курей та півнів мають райдужну оболонку жовтогарячого кольору, іноді з чорними цяточками.
Самки зозулястих курей мали більш темне забарвлення оперення, ніж півні. На відміну від курей породи смугастий плімутрок вони мали не смугастість у розміщенні кольорів на суміжному пір'ї тулуба, а плямистість, як у зозулі, тому їх і називали зозулястими. Гребінь у більшості курей та півнів трояндовидний, іноді листовидний, вушні мички червоні.
За фенотипом сучасні українські кури нагадують пращурів, при цьому мають більш виражену подвійну продуктивність. Так за рік продуктивності така несучка зносить біля 230-240 шт. яєць. При проведені наукових досліджень нами відмічені рекордистки, які зносили за такий період до 280 штук яєць. Кури зносять яйця із притаманним для української птиці (полтавські глинясті, чорні, зозулясті) кремовим забарвленням шкаралупи. Середня маса яєць знаходиться на рівні 62-64 грамів. Додатковим бонусом такого яйця є великий, у порівнянні із птицею закордонної селекції жовток, до 29-30 % від загальної маси. Відповідно до цього енергетична цінність таких яєць також вища за їх магазинних аналогів, на рівні 631-640 Ккал та більше.
За живою масою, як півні так і кури переважають своїх „родичів" , полтавських глинястих. Так жива маса півнів знаходиться на рівні 3,8-4,5 кг, курей 2,6-3,0 кг. За цим показником птиця поступається усім відомим „Геркулесам", але має досить пристойну масу тіла.
Іншою науковою розробкою вітчизняних селекціонерів є група різнокольорових курей, які не поступаються „Геркулесам", які були використані при їх створенні. Таку птицю автори опозиціонірують, як продукт для органічних та фермерських господарств.
Така розробка, по-перше, повинна зацікавити інкубаторні станції, оскільки у добовому віці курчата мають значну різноманітність за кольором пуху від білого, кремового, жовтого з темними вкрапленнями до блакитного та чорного. При цьому, за допомогою генетики, авторам вдалося отримати курчат із бажаним чисельним співвідношенням за забарвленням, як пуху, так і оперення.
Поряд із цим птиця має добрі відтворні якості. Вивід молодняку знаходиться на рівні 82-85 %, що свідчить також і про його якість та фізіологічну зрілість.
За результатами оцінки екстер'єру дорослої птиці у переважної більшості птиці встановлено біле (39 %) та золотисте (42 %) забарвлення оперення. П'ята частина птиці (19 %) має різнокольорове забарвлення. До цього спектру входить птиця із чорно- та червоно-смугастим оперенням (11 %), незначна кількість курей має суцільне блакитне (4,5%) та коричневе (3,5%) забарвлення.
Разом з цим, у птиці спостерігається два типи гребеня – трояндоподібний (як у материнської форми) та листоподібний (як у батьківської форми) – у співвідношенні 74% особин проти 26%, відповідно.
Другий напрям використання такої птиці – отримання „фермерських півників" при відгодівлі самців до 12-тижневого віку. В наших дослідженнях, при утриманні птиці в умовах наближених до присадибних господарств, такі півники мали живу масу біля 2,5-2,8 кг, при 100 % збереженості.
Наступним напрямом використання цієї птиці є безпосередньо утримання несучок. За рік продуктивності, від такої „рябушки" можливо отримати до 290 штук яєць із кремовим (традиційно!) кольором шкаралупи.
Середня маса яєць знаходиться на рівні 60-64 грамів, у річному віці вона збільшується до 70 грамів. Як і у першому випадку, додатковим бонусом є великий жовток, до 30-33 % від загальної маси.
Жива маса таких курей знаходиться на рівні кольорового „Геркулеса" і становить біля 3,5 – 4,5 кг у річному віці. При цьому необхідно враховувати, що в даному випадку мова йде про „звичайну", або нормативну живу масу курки-несучки. Доброму господарю необхідно знати, що у випадку із несучкою, збільшення годівлі призведе до зростання її живої маси та зниженні несучості.
Наприкінці необхідно зазначити, що використання вітчизняної птиці - це значний крок для отримання екологічно чистої, «органічної» продукції. Чому так, тому що саме тека птиця невибаглива до утримання та годівлі і резистентна до захворювань.

Катеринич О., Руда С., Панькова С.
Державна дослідна станція птахівництва НААН

Написати авторам статті

Copyright © 2013 - 2024 Державна дослідна станція птахівництва
Національної академії аграрних наук України