Государственная опытная станция птицеводства

УДК : 636.52/.58.087.7:619:615.37

Ніколаєнко В.М. аспірант, м.н.с., Інститут птахівництва УААН

Анотація: Вивчено вплив пробіотика „Байкал ЕМ 1 У” на показники загальної резистентності, сероконверсію та динаміку живої маси курчат-бройлерів.

Summary: It has been studied the effeck of the probiotic “Baikal EM 1 Y”, on the indices of the general resistance, blood serum conversion and dynamics of the live weight of broiler chikens.

Ключові слова: курчата-бройлери, пробіотик, загальна резистентність, напруженість імунітету, жива маса, конверсія корму.

Вступ

Відкриття Олександром Флемінгом у 1929 році першого антибіотика мало величезне значення для лікування багатьох бактеріальних захворювань людей та тварин. Однак, починаючи з 60-х років минулого сторіччя, антибіотики почали використовувати с/г тваринам і птиці як кормові добавки [1,2].

Вперше контроль застосування антибіотиків - стимуляторів росту був зроблений в 1969 році комітетом Swann. Цей комітет рекомендував ввести обмеження на введення в корм антибіотиків, які використовувалися без ветеринарного призначення. В 1971 році застосування тетрацикліну й інших антибіотиків широкого спектра дії в субтерапевтичних дозах у кормах для тварин було заборонено [3].

Актуальним завданням сучасного птахівництва є зниження собівартості та поліпшення якості випускаємої продукції. Складність даного завдання полягає в тому, що в країнах ЄС Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВІЗ) з 2006 року заборонено використовувати кормові антибіотики в птахівництві й тваринництві. [4].

Вирощування птиці без кормових антибіотиків змушує застосування нових засобів, які б пригнічували патогенну та умовно-патогенну мікрофлору і підвищували конверсію корму, а також мали позитивну дію на загальну резистентність птиці. Значні перспективи в цьому питанні відкриваються при використанні пробіотиків. Незважаючи на наявність позитивних наукових і виробничих результатів, широкому впровадженню пробіотиків у виробництво перешкоджає недостатність інформації щодо їх ефективності.

Використання пробіотиків з лікувально-профілактичною метою, на відміну від антибіотиків і хіміопрепаратів, має позитивний вплив на імунну систему організму птиці, відновлення нормоценозу шлунково-кишкового тракту і при цьому продукти птахівництва залишаються екологічно чистими й нешкідливими [5,6,7].

*науковий керівник Кочмарський В.А.

Метою роботи було вивчення впливу пробіотика „Байкал ЕМ 1 У” на показники загальної резистентності, сероконверсію, динаміку живої маси.

Матеріали та методи досліджень. Для визначення ефективності застосування пробіотика та вивчення його впливу на загальну резистентність організму було сформовано 2 групи з курчат-бройлерів кросу «Гібро ПГ» : контрольну та дослідну - по 75 голів у кожній.

Пробіотик „Байкал ЕМ 1 У” виробництва ТОВ „Ем-центр Україна” випоювали курчатам з добового віку, з розрахунку 0,2 мл на 1кг живої маси.

Вакцинацію курчат проводили: проти хвороби Гамборо (ХГ) - на 12 і 24 день, проти інфекційного бронхіту курей та хвороби Ньюкасла (ХН) - на 19 день вирощування.

Рівень гуморального імунітету в дослідній і контрольній групах визначали в 42 денному віці до інфекційного бронхіту курей (ІБК), методами імуноферментного аналізу (ІФА), набір виробництва ВНДІЗТ, м. Володимир та ньюкаслскої хвороби (НХ) реакцією затримки гемаглютинації (РЗГА).

Динаміку живої маси курчат – вивчати шляхом щотижневого індивідуального зважування.

Комбікорм згодовували згідно норм, рекомендованих фірмою кросу „Гібро ПГ”.

Результати дослідження. При вивченні впливу пробіотика на загальну резистентність, не встановлено достовірної різниці в показниках лізоцимної активності між дослідною і контрольною групами при чотириразовому дослідженні (табл.№1). Відзначено зменшення показників ШОЕ протягом всього періоду вирощування, що вказує на позитивний вплив „Байкал ЕМ 1 У” на загальну резистентність організму (відсутність запальних процесів) (табл.№2).

Вміст білка в сироватці крові дослідної групи, вище в порівнянні з контролем, однак різниця показників незначна 0,61 мг/мл (табл.№3).

Таблиця №1. Лізоцимна активність (мкг/мл) n=5

Таблиця №2. ШОЕ (мм/год) n=5

Таблиця №3. Білок (г/л) n=5

Напруженість імунітету проти ХГ у дослідній групі була на 25% вище, в порівнянні з контролем (табл.№4). Середнє значення титру в дослідній групі дорівнювало 12615, в контролі - 1780 (р<=0,001).

Таблиця №4. Напруженість імунітету проти хвороби Гамборо (ІФА)

Напруженість імунітету проти НХ між контрольною та дослідною групами, в обох групах дорівнювала 100%, однак середньогеометричний титр в дослідній групі був на 0,7 log2 вищім (табл.№5).

Таблиця №5. Напруженість імунітету проти ньюкаслської хвороби (РЗГА)

В ході досліду було встановлено, що використання препарату сприяє кращому засвоєнню комбікорму та поступовому збільшенню живої маси, по відношенню до контролю, протягом всього періоду вирощування (42доби). Так, в дослідній групі при середній живій масі 2360,7г було згодовано 4607г, конверсія корму становила 1,95; у контролі - середня жива маса була 2276,0г, витрати корму - 4728г, конверсія - 2,08. Різниця у конверсії корму між дослідом та контролем - 6,7%. Жива маса на кінець вирощування в досліді була на 84,7гр вище, ніж у контролі (табл.№6).

Таблиця №6. Динаміка живої маси курчат-бройлерів

Збереженість у досліді склала 100%, у контролі 98,7%.

Висновки.

1. При використанні препарату „Байкал ЕМ 1 У”, не відмічено достовірної різниці між дослідом та контролем в показниках загальної резистентності.
2. Встановлено, що напруженість гуморального імунітету у курчат проти ХГ, яким випоювали ЕМ – препарат була вище в порівнянні з контрольною групою на 25%; до НХ напруженість імунітету була 100% в обох групах, однак середньогеометричний титр антитіл у дослідній групі був на 0,7 log2 вище.
3. Жива маса курчат-бройлерів дослідної групи в 42 денному віці була 2360,7 гр., у контролі – 2276 гр, що на 3,7% вище. Випоювання „Байкалу ЕМ 1 У” підвищує конверсію корму та зменшує його затрати на 6,7% (1,95 і 2,08 відповідно).

Література

1. Ветеринарные пробиотические препараты // Ветеринария с/х животных.-2005.-№2.-С.43-46.
2. Стегній Б.Т., Гужвинськая С.О. Пробіотики у тваринництві// Вісник аграрної науки.-2005.-№2.-С.26-29.
3. Лод Ноллед ЕС приближается к будущему без антибиотиков-стимуляторов/ Птахівництво – Харків,2005.-Вип 57.-С.272-276.
4. Parker, R.B. Probiotics the other half of the antibiotics story.//Anim. Nutr. and Health. 1974, 29: 4-8.
5. Гужвінська С.О. Застосування пробіотиків у птахівництві /Птахівництво – Харків,2003.-Вип 53.-С.552-556.
6. Использование пробиотика при откорме гусят на мясо/ Тараканов Б., Никулин В., Герасименко В. //Птицеводство – 2004-№5.-С.24-25.
7. Стегній Б.Т., Труськова Т.Ю. / Пробіотики в твариництві: деякі аспекти конструювання і застосування //Матеріали Міжнар. науково-практ. конф. „Пробіотики – ХХ1століття. Біологія. Медицина. Практика.”