Котик А.М., Труфанова В.О., Леднева О. Л., Андрієнко О.М.

Інститут птахівництва УААН

Птахофабрика „Пролетарська” Донецької області

Мікотоксикологічний аналіз зразків  комбікормів з 20 птахогосподарств центральних, східних та південних областей України проведений в  лабораторії мікотоксикології Інституту птахівництва УААН протягом 8 років (1996-2003 рр.) показав, що  214 з 399 досліджених  зразків були контаміновані  мікотоксинами.  Кожний п’ятий зразок містив Т-2 токсин в таких концентраціях:  20-100 мкг/кг  - 54, 100-200 мкг/кг -  21  і    >200 мкг/кг – 8  зразків. У випадках забруднення корму Т-2 токсином у птиці проявлялися синдроми, які супроводжувались зростанням смертності та бракування, погіршенням несучості  і нерідко такою  характерною для трихотеценових мікотоксикозів  ознакою як некротичний стоматит.

Тенденція до посилення контамінації  кормів Т-2 токсином та спорідненими трихотеценовими мікотоксинами відмічається і в сусідніх з Україною державах. Як свідчить М.Я.Тремасов (2002), в Росії в період  1985-2001 роки від 40 до 100% зернофуражу і грубих кормів були уражені грибами роду Fusarium, а забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином  в концентраціях 10-400 мкг/кг  знаходилась в межах  50-60 %; в процесі зберігання вміст Т-2 токсину  зростав до 1200-4800 мкг/кг.

Арсенал засобів, застосування яких зменшує негативну дію мікотоксинів на птицю, невеликий і включає головним чином сорбенти  (активоване вугілля, алюмосилікати) та препарати симптоматичної терапії.

Метою нашої роботи було вивчення впливу препарату «Мікосорб»  фірми  Alltech   на збереженість і продуктивність курей в умовах птахофакбрики.

Дослід провели на курах кросу Ломан коричневий, яких утримували в кліткових батареях в двох пташниках. На початку досліду  вік курей становив 353-360 днів,  раціон містив  250 ккал обмінної енергії,  18,7 % протеїну,   9,3 % клітковини, 3,9 % Са, 0,24 % Na, 1,05 % Р (0,65 %  ефективного  Р), а також нормативні кількості аргініну, лізину, метіоніну, цистіну, треоніну, триптофану і лінолевої кислоти.

В зразках ячменю, вміст якого в раціоні становив 18,36%,  виявили Т-2 токсин в кількостях  20 – 90 мкг/кг; в зразку соняшникової макухи  (33,85% в раціоні) виявили неідентифікований трихотеценоподібний чинник в кількості, яка еквівалентна  50 мкг Т-2 токсину/кг. Слід також відмітити, що при клінічному огляді у птиці періодично виявляли ознаки некротичного стоматиту.

Збереженість поголів’я протягом 7 місяців перед початком досліду  становила відповідно 86,93% і 82,80%. Пташник з кращою збереженістю птиці був взятий за контроль, а для поголів’я другого пташника, дослідного,  протягом 97 днів, з 24.07 по 28.10.2003 року,   в корм включили «Мікосорб»,  в кількості 1 кг/т корму.

Таким чином, істотна перевага в збереженості контрольного пташника в порівнянні з дослідним протягом 7-місячного періоду до початку досліду (на 4,13%) збереглась і в період згодовування курям «Мікосорбу», за який склала 3,07%. Основною причиною відходу птиці в дослідному пташнику виявився колібактеріоз, випадки якого почастішали після 10 вересня 2003 року.

Перед початком досліду протягом 6-місячного периоду несучість в обох пташниках була в межах 84,3-95,6 %  і 84,7-95,8 %, тобто на однаковому рівні.

Таблиця 1. Результати обліку  збереженості курей протягом досліду

Слід зауважити, що в період з 05.08 по 03.09. 2003 облік продуктивності птиці проводили лише в половині  контрольного  пташника: на 05.08 контрольне поголів’я складало 5302 і на  03.09 - 5082 курки. Починаючи з 04.09 враховували показники продуктивності всього контрольного  пташника (Таблиця 2).

Як видно з таблиці 3, в перші 11 днів популяція контрольного пташника мала начно кращу несучість в порівнянні з птицею, в корм якій включили «Мікосорб». Однак в наступні 49 днів яєчна продуктивність курей з дослідного пташника, які одержували з кормом «Мікосорб», була достовірно вища, ніж в контролі - на 4,43 % . Протягом останнього 37-денного   періоду  спостережень перевага дослідної популяції курей над контрольною за яєчною продуктивністю була лише мінімальною, ймовірно в звязку з колібактеріозом, зареєстрованим в цьому пташнику.

Таблиця 2.  Результати  щотижневого обліку інтенсивності  відкладання яєць 

               Таблиця 3. Результати обліку несучості курей протягом трьох періодів

 В перерахунку на 1000 курей за 86 днів  (04.08-28.10) витрачено 0.12 кг/голову/день х 1000 голів х 86 днів = 10,32 т корму і, відповідно,    10,32 кг «Мікосорбу», вартість якого склала 361,2 грн.  Від дослідного поголів’я, якому в корм включили «Мікосорб», за цей період одержано на 67633-66040 = 1593 яєць більше, ніж від курей контрольного пташника. Іншими словами, в умовах нашого досліду за рахунок включення в корм курам «Мікосорбу» на суму 2 грн. 27 коп.  одержано 10 яєць.

Висновок. Результати нашого експерименту свідчать про ефективний вплив препарату «Мікосорб» фірми  Alltech на продуктивність птиці в умовах птахофабрики на тлі періодичної контамінації кормів мікотоксинами та дії патогенної мікрофлори.