Котик А.М., Труфанова В.О., Леднева О. Л., Андрієнко О.М.
Інститут птахівництва УААН
Птахофабрика „Пролетарська” Донецької області
Мікотоксикологічний аналіз зразків комбікормів з 20 птахогосподарств центральних, східних та південних областей України проведений в лабораторії мікотоксикології Інституту птахівництва УААН протягом 8 років (1996-2003 рр.) показав, що 214 з 399 досліджених зразків були контаміновані мікотоксинами. Кожний п’ятий зразок містив Т-2 токсин в таких концентраціях: 20-100 мкг/кг - 54, 100-200 мкг/кг - 21 і >200 мкг/кг – 8 зразків. У випадках забруднення корму Т-2 токсином у птиці проявлялися синдроми, які супроводжувались зростанням смертності та бракування, погіршенням несучості і нерідко такою характерною для трихотеценових мікотоксикозів ознакою як некротичний стоматит.
Тенденція до посилення контамінації кормів Т-2 токсином та спорідненими трихотеценовими мікотоксинами відмічається і в сусідніх з Україною державах. Як свідчить М.Я.Тремасов (2002), в Росії в період 1985-2001 роки від 40 до 100% зернофуражу і грубих кормів були уражені грибами роду Fusarium, а забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином в концентраціях 10-400 мкг/кг знаходилась в межах 50-60 %; в процесі зберігання вміст Т-2 токсину зростав до 1200-4800 мкг/кг.
Арсенал засобів, застосування яких зменшує негативну дію мікотоксинів на птицю, невеликий і включає головним чином сорбенти (активоване вугілля, алюмосилікати) та препарати симптоматичної терапії.
Метою нашої роботи було вивчення впливу препарату «Мікосорб» фірми Alltech на збереженість і продуктивність курей в умовах птахофакбрики.
Дослід провели на курах кросу Ломан коричневий, яких утримували в кліткових батареях в двох пташниках. На початку досліду вік курей становив 353-360 днів, раціон містив 250 ккал обмінної енергії, 18,7 % протеїну, 9,3 % клітковини, 3,9 % Са, 0,24 % Na, 1,05 % Р (0,65 % ефективного Р), а також нормативні кількості аргініну, лізину, метіоніну, цистіну, треоніну, триптофану і лінолевої кислоти.
В зразках ячменю, вміст якого в раціоні становив 18,36%, виявили Т-2 токсин в кількостях 20 – 90 мкг/кг; в зразку соняшникової макухи (33,85% в раціоні) виявили неідентифікований трихотеценоподібний чинник в кількості, яка еквівалентна 50 мкг Т-2 токсину/кг. Слід також відмітити, що при клінічному огляді у птиці періодично виявляли ознаки некротичного стоматиту.
Збереженість поголів’я протягом 7 місяців перед початком досліду становила відповідно 86,93% і 82,80%. Пташник з кращою збереженістю птиці був взятий за контроль, а для поголів’я другого пташника, дослідного, протягом 97 днів, з 24.07 по 28.10.2003 року, в корм включили «Мікосорб», в кількості 1 кг/т корму.
Таким чином, істотна перевага в збереженості контрольного пташника в порівнянні з дослідним протягом 7-місячного періоду до початку досліду (на 4,13%) збереглась і в період згодовування курям «Мікосорбу», за який склала 3,07%. Основною причиною відходу птиці в дослідному пташнику виявився колібактеріоз, випадки якого почастішали після 10 вересня 2003 року.
Перед початком досліду протягом 6-місячного периоду несучість в обох пташниках була в межах 84,3-95,6 % і 84,7-95,8 %, тобто на однаковому рівні.
Таблиця 1. Результати обліку збереженості курей протягом досліду
Дата обліку |
Контроль |
Дослід |
||
Поголів’я |
Збереженість, % |
Поголів’я |
Збереженість, % |
|
24.07 |
10514 |
100 |
10089 |
100 |
03.08 |
10365 |
98,58 |
9985 |
98,97 |
04.09 |
10106 |
96,12 |
9697 |
96,11 |
10.09 |
9998 |
95,09 |
9517 |
94,33 |
20.09 |
9827 |
93,46 |
9367 |
92,84 |
30.09 |
9556 |
90,89 |
9063 |
89,83 |
10.10 |
9361 |
89,03 |
8698 |
86,21 |
20.10 |
9145 |
86,98 |
8469 |
83,43 |
28.10 |
9028 |
85,87 |
8354 |
82,80 |
Слід зауважити, що в період з 05.08 по 03.09. 2003 облік продуктивності птиці проводили лише в половині контрольного пташника: на 05.08 контрольне поголів’я складало 5302 і на 03.09 - 5082 курки. Починаючи з 04.09 враховували показники продуктивності всього контрольного пташника (Таблиця 2).
Як видно з таблиці 3, в перші 11 днів популяція контрольного пташника мала начно кращу несучість в порівнянні з птицею, в корм якій включили «Мікосорб». Однак в наступні 49 днів яєчна продуктивність курей з дослідного пташника, які одержували з кормом «Мікосорб», була достовірно вища, ніж в контролі - на 4,43 % . Протягом останнього 37-денного періоду спостережень перевага дослідної популяції курей над контрольною за яєчною продуктивністю була лише мінімальною, ймовірно в звязку з колібактеріозом, зареєстрованим в цьому пташнику.
Таблиця 2. Результати щотижневого обліку інтенсивності відкладання яєць
Контроль |
Дослід |
|
|||
Період |
Кормо -дні |
Одержано яєць (%) |
Кормо -дні |
Одержано яєць (%) |
Достовірність різниці, Fц (P) |
24-27.07 |
41998 |
35900 (85,48%) |
40288 |
33540 (83,25%) |
76 (<0,001) |
28.07-03.08 |
73004 |
62305 (85,34%) |
70080 |
58695 (83,75%) |
66 (<0,001) |
04-10.08 |
41454 |
33951 (81,90%) |
69600 |
58695 (84,26%) |
101 (<0,001) |
11-17.08 |
36063 |
29228 (81,04%) |
69145 |
58215 (84,19%) |
167 (<0,001) |
18-24.08 |
35926 |
27920 (77,71%) |
68688 |
57525 (83,75%) |
559 (<0,001) |
25-31.08 |
35716 |
28650 (80,22%) |
68225 |
56985 (83,52%) |
174 (<0,001) |
01-07.09 |
55644 |
42830 (76,97%) |
67785 |
55365 (81,68%) |
418 (<0,001) |
08-14.09 |
69864 |
54065 (77,39%) |
66667 |
52724 (79,09%) |
58 (<0,001) |
15-21.09 |
69081 |
53165 (76,96 %) |
65811 |
52775 (80,19%) |
207 (<0,001) |
22-28.09 |
67751 |
51065 (75,37%) |
64641 |
49565 (76,68%) |
32 (<0,001) |
29.09-05.10 |
66665 |
50045 (75,07%) |
63070 |
47085 (74,65%) |
2,92 |
06-12.10 |
65569 |
47585 (72,57%) |
61538 |
45600 (74,10%) |
49 (<0,001) |
13-19.10 |
64382 |
45605 (70,83%) |
59614 |
43110 (72,21%) |
29 (<0,001) |
20-28.10 |
81708 |
60795 (74,40%) |
75712 |
55110 (72,79%) |
49 (<0,001) |
Таблиця 3. Результати обліку несучості курей протягом трьох періодів
Періоди |
Кількість яєць на 1000 курей |
|||
Контроль |
Дослід |
|||
24.07-03.08 (11 днів) |
9393 |
100 % |
9192 |
97,86 % |
04.08-21.09 (49 днів) |
38654 |
100 % |
40368 |
104,43 % |
22.09-28.10 (37 днів) |
27386 |
100 % |
27265 |
100,44% |
04.08-28.10 (86 днів) |
66040 |
100 % |
67633 |
102,4% |
В перерахунку на 1000 курей за 86 днів (04.08-28.10) витрачено 0.12 кг/голову/день х 1000 голів х 86 днів = 10,32 т корму і, відповідно, 10,32 кг «Мікосорбу», вартість якого склала 361,2 грн. Від дослідного поголів’я, якому в корм включили «Мікосорб», за цей період одержано на 67633-66040 = 1593 яєць більше, ніж від курей контрольного пташника. Іншими словами, в умовах нашого досліду за рахунок включення в корм курам «Мікосорбу» на суму 2 грн. 27 коп. одержано 10 яєць.
Висновок. Результати нашого експерименту свідчать про ефективний вплив препарату «Мікосорб» фірми Alltech на продуктивність птиці в умовах птахофабрики на тлі періодичної контамінації кормів мікотоксинами та дії патогенної мікрофлори.
Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!