Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??
⇑ На верх ⇑

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц



На сайте http://el-dent.ru наконечники стоматологические купить.

Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

 

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

Труфанова  В.О.,  Котик  А.М., Ткаченко  С.М., Зон  Г.А.

Інститут птахівництва УААН

Сумський аграрний університет

В Україні і в інших державах спостерігається тенденція до збільшення забруднення зерна і зернопродуктів (комбікормів) токсигенними мікроскопічними грибами і мікотоксинами, - отруйними вторинними низькомолекулярними метаболітами цих грибів. Забруднення зерна мікотоксинами можливе на всіх стадіях  його виробництва, зберігання, переробки і транспортування. Отже, проблема стосується широкого кола  підприємств; оскільки мікотоксини небезпечні для здоров’я людини, то очевидно, що ця проблема загальнодержавна. Особливо актуальна вона для птахівництва, оскільки основу раціону птиці складає зерно, яке  є основним джерелом мікотоксинів.  Крім  того,  поголів’я птиці значно  перевершує чисельність решти видів сільськогосподарських тварин і часто зосереджено на великих фермах. Саме  в  великих птахогосподарствах  часто складається ситуація, за якої мікотоксини кормів і патогенні чи умовнопатогенні віруси та мікроорганізми, негативно діючи на стан здоров’я птиці,  взаємно посилюють хвороботворний ефект: ослаблена інфекцією птиця стає більш чутливою до токсичних речовин корму, а уражене токсикозом поголів’я втрачає резистентність до збудників інфекційних захворювань.

Сприяє ураженню кормів грибами широке розповсюдження гібридних сортів зернових культур - більш врожайних, але недостатньо резистентних до фітопатогенів; в більшості випадків відсутня  можливість належно висушити зерно в період збирання врожаю.  Механізми травмують зерно, позбавляючи його природньої стійкості до ураження грибами.           

Внаслідок споживання забруднених мікотоксинами кормів виникають отруєння - мікотоксикози. В Україні та інших країнах СНД, що розташовані в зоні помірного клімату, найчастіше реєструють отруєння тварин викликане Т-2 токсином [1].  Розповсюджений цей токсикоз також в країнах Європи та Північної  Америки.

Т-2 токсин - мікотоксин  з групи  трихотеценів  типу  А,   С24Н34О9, що продукується   грибами  Fusarium sp. та є чинником забруднення зерна і зернопродуктів; етіологічний  фактор аліментарної токсичної   алейкії (септичної  ангіни) людини та кормових токсикозів тварин (птиці). LD50  для добових курчат - 5-8 мг/кг.

В умовах експерименту Т-2 токсикоз у птиці проявляється  розвитком некротичних уражень слизових оболонок ротової порожнини та язика  (при концентраціях >0,25-1 мг/кг),  пригніченням,  порушенням развитку оперіння (>2-4  мг/кг), затримкою росту (>1-8 мг/кг), збільшенням смертності (>2-4 мг/кг).  В епітелії  органів травлення виявляють деструктивні зміни, в печінці - жирову інфільтрацію паренхіми; порушується цілістність стінок кровоносних судин; розвиваються атрофічні процеси в тимусі, бурсі і селезінці, внаслідок чого погіршується імунний  стан.

В умовах птахогосподарств зниження несучості, зменшення маси яєць, погіршення виводимості яєць та загальної  резистентності потомства спостерігають,  як правило, при значно нижчих, ніж в експерименті,  концентраціях Т-2 токсину в кормі – 0,04-0,10 мг/кг.

Діагностика Т-2 токсикозу здійснюється на основі результатів клінічних, біохімічних і патоморфологічних досліджень з врахуванням епізоотичної ситуації. Провідна роль належить результатам  мікотоксикологічного аналізу кормів,  вмісту шлунку,  кишечника та екскрементів. Характерною клінічною, а також патоморфологічною   ознакою Т-2 токсикозу, яка має істотне діагностичне значення,   є некротичний стоматит.

Ефективним специфічним і високочутливим методом визначення Т-2 токсину в кормах є тонкошарова хроматографія в комбінації з біоавтографічною ідентифікацією Т-2 токсину за допомогою тест-мікроорганізму, чутливого до трихотеценів типів А і D [2]; (додаток 1).

Результати мікотоксикологічного аналізу кормів (більше 700 зразків) з птахогосподарств України, що одержані в Інституті птахівництва протягом останнього десятиріччя,  показали, що майже половина зразків забруднена трихотеценовими мікотоксинами, в тому числі кожний шостий зразок містив Т-2 токсин.  В більшості випадків наявність Т-2 токсину в кормах була пов"язана з масовими (у 60-100%  поголів"я) проявами такого характерного для трихотеценових мікотоксикозів патологічного процесу як некротичний   стоматит, а також із  збільшенням відходу та значним погіршенням продуктивності  курей.

Повідомлялось про  значне розповсюдження трихотеценових мікотоксинів в  країнах Європи:  Т-2 токсин найчастіше  виявляли у вівсі (у 21% випадків), рідше - в інших видах зерна; НТ-2 токсин знаходили в 21% проб ячменя і 16% проб вівса [3].  В Росії в окремих регіонах центральних областей і Уралу «забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином в кількостях 30-200 мкг/кг може досягати 80%» [4]. Використовуючи біоавтографічний метод визначення Т-2 токсину співробітники двох лабораторій мікотоксикології - Інституту птахівництва Української академії аграрних наук і  Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту (м. Казань) -  проаналізували більше 1500 зразків кормів (зерна, комбікорму, трави, сіна, силосу, тапіоки й ін.), хліба і хлібопродуктів, що надійшли з 35 областей і республік Росії, України, Казахстану, Бєларусі. При цьому в 12,5% проб виявлено Т-2 токсин, у 7% проб поряд із Т-2 токсином виявлений також НТ-2 токсин [5].  Отже,  значна частота, з якою зустрічаються трихотеценові мікотоксини в кормах, і часті випадки  Т-2 токсикозу в Україні  не є  винятковими.

Заходи профілактики мають бути комплексними і базуватися на мікотоксикологічному контролі кормів на всіх стадіях виробництва, зберігання, переробки,  транспортування і згодовування птиці. У випадках  кормового токсикозу перш за все необхідно виключити з раціону забруднені мікотоксинами компоненти. Заміна корму на безтоксинний в умовах виробництва нерідко пов’язана з труднощами; арсенал антитоксичних препаратів, які використовують при мікотоксикозах птиці, невеликий.   Тому  ведуться пошуки ефективних засобів і методів поліпшення стану і продуктивності птиці при кормових токсикозах.

Як препарат з антитоксичною активністю привертає увагу гіпохлорит натрію  (NaOCl; ГХН),  що виготовляється  методом електролізу водного розчину хлористого натрію.  ГХН відомий головним чином як ефективний і нешкідливий засіб для дезинфекції  приміщень в тваринницьких господарствах. Дезинфекція аерозолем ГХН в присутності курей в комплексі з іншими ветеринарними заходами  мала наслідком оздоровлення птахофабрики від інфекційного ларинготрахеїту  [6]. В останнє десятиріччя ГХН знайшов широке застосування в медицині: при порушеннях функцій нирок і печінки, сепсисі, перитоніті, харчових токсикоінфекціях, виразковій хворобі шлунка, пневмоніях, діабетичній комі, отруєнні грибами (блідою поганкою).  ГХН є донатором активного кисню  і стимулює в тваринному організмі процес окислення екзо- і ендогенних токсичних речовин - таких як продукти розпаду тканин, токсини мікроорганізмів, лікарські препарати.  ГХН виробляється  макрофагами при фагоцитозі, йому властива здатність поліпшувати гематологічні показники та імунний стан. ГХН знаходить застосування у випадках кормових токсикозів сільськогосподарських тварин  [7-8]. 

Повідомлялось, що 3-5% водні розчини ГХН застосовували з метою інактивації трихотеценових мікотоксинів  [9]. 

В Інституті птахівництва УААН виявлено  властивість  ГХН трансформувати мікотоксини, зокрема  трихотецени типу А і зеараленон; Т-2 токсин і  НТ-2 токсин в кислому середовищі під дією ГХН перетворюються в значно  менш токсичні сполуки, про що свідчить втрата активності відносно тест-організму чутливого до трихотеценів типів А і D. Природа сполук, що утворюються під дією ГХН,  невстановлена.              

Інформація, що стосується дії ГХН на організм птиці,  обмежена [10-11].

ГХН  виготовляється  методом електролізу водного розчину хлористого натрію згідно з «Методическими указаниями по применению раствора гипохлорита натрия» (Москва,  1989). В Росії «Инструкция по применению ГХН [Регистрационное удостоверение № 95/178/10]» і «Временная Фармакопейная статья 42-2454-95» затверджені відповідно 12.04.1995 і  20.06.1995 р.  Розчин ГХН безбарвний, прозорий, характеризується нерізковираженим запахом хлору, рН 0,5%-го розчину 8,7-8,8.  ГХН властива виражена  бактерицидна, вірулицидна і фунгіцидна дія;  встановлено, що ця дія ГХН відносно грамнегативних бактерій і Bacillus subtilis проявляється при концентрації 1-2 мг/л середовища. ГХН відноситься до речовин невисокої  небезпечності (ІУ клас за ГОСТ 12.1.007-76). Кумулятивними, шкірно-резорбтивними властивостями і сенсибілізуючою дією ГХН не характеризується; шкірно-подразнююча дія помірно виражена при повторних нанесеннях на шкіру. Маточний розчин ГХН в закритому посуді з темного скла зберігають при кімнатній температурі без зменшення активності протягом 7 днів.

Результати досліджень показали, що  в умовах, коли в кормі курей  містяться Т-2 токсин і/або трихотеценоподібні  фактори, - доцільно випоювати  водний розчин одержаного  електролітичним способом  ГХН в концентрації 30 мг/л і в дозі 100 мл/голову/день на протязі 4-5 періодів по 5 днів з наступними  5-денними   перервами, що сприятливо позначається на збереженості,  несучості  та інкубаційних показниках яєць.

 

 1. На птахофабриці  виник синдром, який  характеризувався погіршенням несучості в окремих пташниках на 7-37% та збільшенням відходу курей  до 2,5-3,5% на місяць.

Діагноз - Т-2 токсикоз - був поставлений на основі 1) виявлення в пшениці і комбікормі Т-2 токсину в концентраціях 30-80 мкг/кг і 2) наявності  ознак некротичного стоматиту у 50% курей (здохлих або забитих з діагностичною метою). 

Вивчили вплив випоювання розчину ГХН курям на протязі 18 днів. Одна  група була контролем, а другій групі випоювали ad libitum водний розчин ГХН в концентрації 30 мг/л.

Показники

Контроль

Дослід

Збереженість курей, %

100

100

Клінічний стан

норма

норма

Несучість

75%

78,7%

 Спостереження показали, що випоювання розчину ГХН на протязі 18 днів в умовах, коли в кормі містився Т-2 токсин, виявило сприятливий вплив на несучість, яка в дослідній групі була на 3,7% більша, ніж в контролі.  

2. Дослід проведено в  птахогосподарстві, де при обстеженні клінічного стану 60-денних курчат та 170-денних курей і  при патолого-анатомічному розтині птиці (в звязку з збільшенням відходу та погіршенням несучості) виявили параліч ніг у окремих курчат, масовий некротичний стоматит, збільшення печінки, ентерит, а також у більшості загиблих курей гіперемію фолікулів яєчника, ознаки вісцеральної форми сечокислого діатезу, перитоніт. Ймовірною причиною паралічу ніг могла  бути недостача вітамінів групи В. Патологічні зміни в яєчнику були характерні для СЗН-76. Зміни в печінці та ентерит, а також масовий некротичний стоматит у курей та курчат вказували на стан кормового токсикозу.  Результати аналізу кормів, відібраних в птахогосподарстві, показали наявність в комбікормі  і кукурудзі Т-2 токсину в кількостях 180 і 70 мкг/кг, відповідно. В  зразках глютену, соняшникової макухи і комбікорму для курей були виявлені  трихотеценоподібні токсичні речовини. Зробили висновок, що захворювання птиці було наслідком кормового токсикозу. Контаміновані мікотоксинами корми вилучили з раціону. З метою визначення ефективності випоювання  поголів’ю водного розчину  ГХН на протязі трьох тижнів  провели дослід на 2 групах  курей по 48 голів у кожній. Дослідній групі випоїли ГХН;  застосування препарату в цьому досліді виявило сприятливий вплив як на збереженість поголів’я, так і на несучість:

Групи

Збереженість

Несучість, %

Контрольна

45/48 (93,7%)

82,0

Дослідна

47/48 (97,9%)

94,7

 3.  Випоювання водного розчину ГХН курям у випадку забруднення кормів трихотеценоподібними мікотоксинами  (в кількостях, еквівалентних 40-70 мкг Т-2 токсину/кг).

В дослід  взято 1 672 курки 140-150-добового віку; 1 795 курей такого ж віку слугували  контролем. Курям дослідної групи - на відміну від контрольної -  випоювали на протязі 25 днів (з 3-5-денними перервами) водний розчин, що містив  ГХН в концентрації 30 мг/л. Дослід показав, що випоювання курям на початку продуктивного періоду водного розчину ГХН сприятливо позначилось на збереженості  (+5,8%),  несучості (+11 яєць на початкову несучку)  та інкубаційних показниках яєць (вивід курчат в дослідній групі на 3-5% більший, ніж в контрольній); різниця між показниками характеризується високою вірогідністю:

Вплив випоювання курям  ГХН на збереженість, несучість та показники інкубаційних якостей яєць:

Показники

Контроль

Дослід

Р

Поголівя на 9.01.2001

1795

1672

-

Тривалість спостережень,  дні

208

208

-

Збереженість, голів (%)

1546 (86.13 %)

1538 (91,98 %)

< 0,001

Яєць на початкову несучку

111,79

123,18

 

Частка інкубаційних яєць

8363/10650 (78,5%)

8768/10146 (86,4%)

< 0,001

1-а інкубація

Заплідненість

2171/2632 (82,5%)

2254/2600 (86,7%)

< 0,001

Виводимість

1837/2171 (84,6%)

1963/2254 (87,1%)

< 0,05

Вивід

1837/2632 (69,8%)

1963/2600 (75,5%)

< 0,001

2-а інкубація

Заплідненість

2782/3300 (84,3%)

2452/2820 (87,0%)

< 0,01

Виводимість

2484/2782 (89,3%)

2203/2452 (89,8%)

-

Вивід

2484/3300 (75,3%)

2203/2820 (78,1%)

< 0,01

 

4. Випоювання водного розчину ГХН курям  у випадку забруднення кормів трихотеценоподібними мікотоксинами  (в кількостях, еквівалентних 50-60 мкг Т-2 токсину/кг) в умовах птахофабрики.

В дослід  взято 11 824 курей кросу Ломан 126-добового віку; 12 157 курей такого ж віку і кросу слугували  контролем. Курям дослідної групи - на відміну від контрольної - протягом чотирьох 5-денних періодів з наступними 5-денними перервами випоювали водний розчин, що містив  ГХН в концентрації 30 мг/л. Спостереження протягом наступних 47 днів  показали, що випоювання курям водного розчину ГХН сприятливо позначилось на збереженості  (98,9% проти 97,7% в контролі;  Fst  = 21,29;  Р < 0,001),   несучості (23,3 яйця на початкову несучку проти 22,2 в контролі;Fst  = 251,7; P < 0,001).

Протягом наступних 340 днів курям обох пташників ГХН випоювали систематично щомісяця по 5 днів підряд; в кінці періоду спостереження  збереженість в обох пташниках становила 78,0 і 83,2%  (+5,2 %),  на початкову несучку одержано відповідно 262,5 і 268,6 яєць  (+6,1).

Наведені приклади показують доцільність випоювання курям водного розчину ГХН у випадках контамінації корму Т-2 токсином і/або трихотеценоподібними  факторами:    

  • Використовують ГХН, що виготовлений  методом електролізу водного розчину хлористого натрію.
  •  Концентрація ГХН у водному розчині повинна складати 30 мг/л.
  • Денна  доза розчину ГХН – 100 мл/голову.
  • Схема випоювання курям: на початку продуктивного періоду - 4 рази по 5 днів з 5-денними перервами між періодами випоювання, в подальшому до кінця продуктивного періоду – по 5 днів підряд щомісяця.

Такий режим випоювання ГХН сприятливо впливає на загальний стан, збереженість  і   несучість курей.

Випоювання ГХН у випадках контамінації корму Т-2 токсином і/або трихотеценоподібними мікотоксинами слід проводити наряду з заходами, які  передбачені  законодавством ветеринарної медицини  при мікотоксикозах птиці.

Література:

  1. Котик А.Н., Труфанова В.А. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974-96 гг. // Птахівництво (Борки, Харків. обл.). Міжвідомчий тем. наук. збірник.- 1997.- В.47.- С.92-100.
  2. Котик А.М., Труфанова В.О. Методичні вказівки по якісному і кількісному  визначенню Т-2 токсину в зерні і комбікормах // Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів (затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Мін.АПК України 6 березня 1998 року).- С.63-67.
  3. Gareis M.,  Bauer  J.,  Enders  C.,  Gedek  B.  Contamination of cereals and feed with Fusarium mycotoxins  in  european  coutries  // Fusarium:   Mycotoxins,   Taxon   a.   Path.:  Semin.  Warsaw.  Sept. 1987.-1989.- P.441-472.
  4. Смирнов А.М., Таланов Г.А., Кононенко Г.П. Животноводству - безопасные корма // Ветеринария (Москва).- 1999.- № 1.- С. 3-6.
  5. Тремасов М.Я., Сергейчев А.И., Сметов П.К., Равилов А.З., Котик А.Н., Труфанова В.А. Сравнительная характеристика методов определения в кормах Т-2 токсина // Ветеринария (Москва). - 1997.- N 10.C.45-47.
  6. Закомырдин А. Дезинфекции помещений в присутствии птиц в хозяйствах неблагополучных по респираторным заболеваниям // Болезни птиц. Сб. трудов.- Л. , 1971.- Вып. 7, 18.- С.84-89.
  7. Великанов В.В., Абрамов С.С. Натрия гипохлорит и энтеросорбент СВ-1 при токсической гепатодистрофии поросят // Ветеринария (Москва).- 2000.- № 11.- С. 45-48.
  8. Захаров П.Г. Терапевтическая еффективность гипохлорита натрия // Ветеринария (Москва).- 2000.- № 11.- С. 14-15.
  9. Wannemacher R.W., Bunner D.L., Dinterman R.E. Inactivation of low molecular weight agents of biological     origin.   In: Proceedings for the Symposium on Agents of Biological Origins. Aberdeen Proving Ground, Md: US Army Chemical Research Development and Engineering Center; 1989.
  10. Зон Г., Котик А., Братишко Н., Труфанова В., Марченко О.,  Розлог Т. Дія активного розчину гіпохлориту натрію на курей та курчат, уражених Т-2 токсином // Ветеринарна медицина України.- 2001.- № 6.-  С.22-23.
  11. Труфанова В.О., Котик А.М., Наливайко В.П. Вплив гіпохлориту натрію на збереженість та показники реподуктивності курей // Птахівництво (Міжвідомчий тем. наук. зб.), вип. 51.- Матеріали ІІІ Української конф. по  птахівництву.- Борки,   2001.- С.363-365.

 

 

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>