Застосування водних розчинів гіпохлориту натрію при Т-2 токсикозі курей - Государственная опытная станция птицеводствва НААН

Государственная опытная станция птицеводства

Национальной академии аграрных наук Украины

UKR RU EN

 



Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц

 _

Что такое Динамическая балансировка вентилятора, прибор, методика для балансировки вентиляторов.

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

Труфанова  В.О.,  Котик  А.М., Ткаченко  С.М., Зон  Г.А.

Інститут птахівництва УААН

Сумський аграрний університет

В Україні і в інших державах спостерігається тенденція до збільшення забруднення зерна і зернопродуктів (комбікормів) токсигенними мікроскопічними грибами і мікотоксинами, - отруйними вторинними низькомолекулярними метаболітами цих грибів. Забруднення зерна мікотоксинами можливе на всіх стадіях  його виробництва, зберігання, переробки і транспортування. Отже, проблема стосується широкого кола  підприємств; оскільки мікотоксини небезпечні для здоров’я людини, то очевидно, що ця проблема загальнодержавна. Особливо актуальна вона для птахівництва, оскільки основу раціону птиці складає зерно, яке  є основним джерелом мікотоксинів.  Крім  того,  поголів’я птиці значно  перевершує чисельність решти видів сільськогосподарських тварин і часто зосереджено на великих фермах. Саме  в  великих птахогосподарствах  часто складається ситуація, за якої мікотоксини кормів і патогенні чи умовнопатогенні віруси та мікроорганізми, негативно діючи на стан здоров’я птиці,  взаємно посилюють хвороботворний ефект: ослаблена інфекцією птиця стає більш чутливою до токсичних речовин корму, а уражене токсикозом поголів’я втрачає резистентність до збудників інфекційних захворювань.

Сприяє ураженню кормів грибами широке розповсюдження гібридних сортів зернових культур - більш врожайних, але недостатньо резистентних до фітопатогенів; в більшості випадків відсутня  можливість належно висушити зерно в період збирання врожаю.  Механізми травмують зерно, позбавляючи його природньої стійкості до ураження грибами.           

Внаслідок споживання забруднених мікотоксинами кормів виникають отруєння - мікотоксикози. В Україні та інших країнах СНД, що розташовані в зоні помірного клімату, найчастіше реєструють отруєння тварин викликане Т-2 токсином [1].  Розповсюджений цей токсикоз також в країнах Європи та Північної  Америки.

Т-2 токсин - мікотоксин  з групи  трихотеценів  типу  А,   С24Н34О9, що продукується   грибами  Fusarium sp. та є чинником забруднення зерна і зернопродуктів; етіологічний  фактор аліментарної токсичної   алейкії (септичної  ангіни) людини та кормових токсикозів тварин (птиці). LD50  для добових курчат - 5-8 мг/кг.

В умовах експерименту Т-2 токсикоз у птиці проявляється  розвитком некротичних уражень слизових оболонок ротової порожнини та язика  (при концентраціях >0,25-1 мг/кг),  пригніченням,  порушенням развитку оперіння (>2-4  мг/кг), затримкою росту (>1-8 мг/кг), збільшенням смертності (>2-4 мг/кг).  В епітелії  органів травлення виявляють деструктивні зміни, в печінці - жирову інфільтрацію паренхіми; порушується цілістність стінок кровоносних судин; розвиваються атрофічні процеси в тимусі, бурсі і селезінці, внаслідок чого погіршується імунний  стан.

В умовах птахогосподарств зниження несучості, зменшення маси яєць, погіршення виводимості яєць та загальної  резистентності потомства спостерігають,  як правило, при значно нижчих, ніж в експерименті,  концентраціях Т-2 токсину в кормі – 0,04-0,10 мг/кг.

Діагностика Т-2 токсикозу здійснюється на основі результатів клінічних, біохімічних і патоморфологічних досліджень з врахуванням епізоотичної ситуації. Провідна роль належить результатам  мікотоксикологічного аналізу кормів,  вмісту шлунку,  кишечника та екскрементів. Характерною клінічною, а також патоморфологічною   ознакою Т-2 токсикозу, яка має істотне діагностичне значення,   є некротичний стоматит.

Ефективним специфічним і високочутливим методом визначення Т-2 токсину в кормах є тонкошарова хроматографія в комбінації з біоавтографічною ідентифікацією Т-2 токсину за допомогою тест-мікроорганізму, чутливого до трихотеценів типів А і D [2]; (додаток 1).

Результати мікотоксикологічного аналізу кормів (більше 700 зразків) з птахогосподарств України, що одержані в Інституті птахівництва протягом останнього десятиріччя,  показали, що майже половина зразків забруднена трихотеценовими мікотоксинами, в тому числі кожний шостий зразок містив Т-2 токсин.  В більшості випадків наявність Т-2 токсину в кормах була пов"язана з масовими (у 60-100%  поголів"я) проявами такого характерного для трихотеценових мікотоксикозів патологічного процесу як некротичний   стоматит, а також із  збільшенням відходу та значним погіршенням продуктивності  курей.

Повідомлялось про  значне розповсюдження трихотеценових мікотоксинів в  країнах Європи:  Т-2 токсин найчастіше  виявляли у вівсі (у 21% випадків), рідше - в інших видах зерна; НТ-2 токсин знаходили в 21% проб ячменя і 16% проб вівса [3].  В Росії в окремих регіонах центральних областей і Уралу «забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином в кількостях 30-200 мкг/кг може досягати 80%» [4]. Використовуючи біоавтографічний метод визначення Т-2 токсину співробітники двох лабораторій мікотоксикології - Інституту птахівництва Української академії аграрних наук і  Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту (м. Казань) -  проаналізували більше 1500 зразків кормів (зерна, комбікорму, трави, сіна, силосу, тапіоки й ін.), хліба і хлібопродуктів, що надійшли з 35 областей і республік Росії, України, Казахстану, Бєларусі. При цьому в 12,5% проб виявлено Т-2 токсин, у 7% проб поряд із Т-2 токсином виявлений також НТ-2 токсин [5].  Отже,  значна частота, з якою зустрічаються трихотеценові мікотоксини в кормах, і часті випадки  Т-2 токсикозу в Україні  не є  винятковими.

Заходи профілактики мають бути комплексними і базуватися на мікотоксикологічному контролі кормів на всіх стадіях виробництва, зберігання, переробки,  транспортування і згодовування птиці. У випадках  кормового токсикозу перш за все необхідно виключити з раціону забруднені мікотоксинами компоненти. Заміна корму на безтоксинний в умовах виробництва нерідко пов’язана з труднощами; арсенал антитоксичних препаратів, які використовують при мікотоксикозах птиці, невеликий.   Тому  ведуться пошуки ефективних засобів і методів поліпшення стану і продуктивності птиці при кормових токсикозах.

Як препарат з антитоксичною активністю привертає увагу гіпохлорит натрію  (NaOCl; ГХН),  що виготовляється  методом електролізу водного розчину хлористого натрію.  ГХН відомий головним чином як ефективний і нешкідливий засіб для дезинфекції  приміщень в тваринницьких господарствах. Дезинфекція аерозолем ГХН в присутності курей в комплексі з іншими ветеринарними заходами  мала наслідком оздоровлення птахофабрики від інфекційного ларинготрахеїту  [6]. В останнє десятиріччя ГХН знайшов широке застосування в медицині: при порушеннях функцій нирок і печінки, сепсисі, перитоніті, харчових токсикоінфекціях, виразковій хворобі шлунка, пневмоніях, діабетичній комі, отруєнні грибами (блідою поганкою).  ГХН є донатором активного кисню  і стимулює в тваринному організмі процес окислення екзо- і ендогенних токсичних речовин - таких як продукти розпаду тканин, токсини мікроорганізмів, лікарські препарати.  ГХН виробляється  макрофагами при фагоцитозі, йому властива здатність поліпшувати гематологічні показники та імунний стан. ГХН знаходить застосування у випадках кормових токсикозів сільськогосподарських тварин  [7-8]. 

Повідомлялось, що 3-5% водні розчини ГХН застосовували з метою інактивації трихотеценових мікотоксинів  [9]. 

В Інституті птахівництва УААН виявлено  властивість  ГХН трансформувати мікотоксини, зокрема  трихотецени типу А і зеараленон; Т-2 токсин і  НТ-2 токсин в кислому середовищі під дією ГХН перетворюються в значно  менш токсичні сполуки, про що свідчить втрата активності відносно тест-організму чутливого до трихотеценів типів А і D. Природа сполук, що утворюються під дією ГХН,  невстановлена.              

Інформація, що стосується дії ГХН на організм птиці,  обмежена [10-11].

ГХН  виготовляється  методом електролізу водного розчину хлористого натрію згідно з «Методическими указаниями по применению раствора гипохлорита натрия» (Москва,  1989). В Росії «Инструкция по применению ГХН [Регистрационное удостоверение № 95/178/10]» і «Временная Фармакопейная статья 42-2454-95» затверджені відповідно 12.04.1995 і  20.06.1995 р.  Розчин ГХН безбарвний, прозорий, характеризується нерізковираженим запахом хлору, рН 0,5%-го розчину 8,7-8,8.  ГХН властива виражена  бактерицидна, вірулицидна і фунгіцидна дія;  встановлено, що ця дія ГХН відносно грамнегативних бактерій і Bacillus subtilis проявляється при концентрації 1-2 мг/л середовища. ГХН відноситься до речовин невисокої  небезпечності (ІУ клас за ГОСТ 12.1.007-76). Кумулятивними, шкірно-резорбтивними властивостями і сенсибілізуючою дією ГХН не характеризується; шкірно-подразнююча дія помірно виражена при повторних нанесеннях на шкіру. Маточний розчин ГХН в закритому посуді з темного скла зберігають при кімнатній температурі без зменшення активності протягом 7 днів.

Результати досліджень показали, що  в умовах, коли в кормі курей  містяться Т-2 токсин і/або трихотеценоподібні  фактори, - доцільно випоювати  водний розчин одержаного  електролітичним способом  ГХН в концентрації 30 мг/л і в дозі 100 мл/голову/день на протязі 4-5 періодів по 5 днів з наступними  5-денними   перервами, що сприятливо позначається на збереженості,  несучості  та інкубаційних показниках яєць.

 

 1. На птахофабриці  виник синдром, який  характеризувався погіршенням несучості в окремих пташниках на 7-37% та збільшенням відходу курей  до 2,5-3,5% на місяць.

Діагноз - Т-2 токсикоз - був поставлений на основі 1) виявлення в пшениці і комбікормі Т-2 токсину в концентраціях 30-80 мкг/кг і 2) наявності  ознак некротичного стоматиту у 50% курей (здохлих або забитих з діагностичною метою). 

Вивчили вплив випоювання розчину ГХН курям на протязі 18 днів. Одна  група була контролем, а другій групі випоювали ad libitum водний розчин ГХН в концентрації 30 мг/л.

Показники

Контроль

Дослід

Збереженість курей, %

100

100

Клінічний стан

норма

норма

Несучість

75%

78,7%

 Спостереження показали, що випоювання розчину ГХН на протязі 18 днів в умовах, коли в кормі містився Т-2 токсин, виявило сприятливий вплив на несучість, яка в дослідній групі була на 3,7% більша, ніж в контролі.  

2. Дослід проведено в  птахогосподарстві, де при обстеженні клінічного стану 60-денних курчат та 170-денних курей і  при патолого-анатомічному розтині птиці (в звязку з збільшенням відходу та погіршенням несучості) виявили параліч ніг у окремих курчат, масовий некротичний стоматит, збільшення печінки, ентерит, а також у більшості загиблих курей гіперемію фолікулів яєчника, ознаки вісцеральної форми сечокислого діатезу, перитоніт. Ймовірною причиною паралічу ніг могла  бути недостача вітамінів групи В. Патологічні зміни в яєчнику були характерні для СЗН-76. Зміни в печінці та ентерит, а також масовий некротичний стоматит у курей та курчат вказували на стан кормового токсикозу.  Результати аналізу кормів, відібраних в птахогосподарстві, показали наявність в комбікормі  і кукурудзі Т-2 токсину в кількостях 180 і 70 мкг/кг, відповідно. В  зразках глютену, соняшникової макухи і комбікорму для курей були виявлені  трихотеценоподібні токсичні речовини. Зробили висновок, що захворювання птиці було наслідком кормового токсикозу. Контаміновані мікотоксинами корми вилучили з раціону. З метою визначення ефективності випоювання  поголів’ю водного розчину  ГХН на протязі трьох тижнів  провели дослід на 2 групах  курей по 48 голів у кожній. Дослідній групі випоїли ГХН;  застосування препарату в цьому досліді виявило сприятливий вплив як на збереженість поголів’я, так і на несучість:

Групи

Збереженість

Несучість, %

Контрольна

45/48 (93,7%)

82,0

Дослідна

47/48 (97,9%)

94,7

 3.  Випоювання водного розчину ГХН курям у випадку забруднення кормів трихотеценоподібними мікотоксинами  (в кількостях, еквівалентних 40-70 мкг Т-2 токсину/кг).

В дослід  взято 1 672 курки 140-150-добового віку; 1 795 курей такого ж віку слугували  контролем. Курям дослідної групи - на відміну від контрольної -  випоювали на протязі 25 днів (з 3-5-денними перервами) водний розчин, що містив  ГХН в концентрації 30 мг/л. Дослід показав, що випоювання курям на початку продуктивного періоду водного розчину ГХН сприятливо позначилось на збереженості  (+5,8%),  несучості (+11 яєць на початкову несучку)  та інкубаційних показниках яєць (вивід курчат в дослідній групі на 3-5% більший, ніж в контрольній); різниця між показниками характеризується високою вірогідністю:

Вплив випоювання курям  ГХН на збереженість, несучість та показники інкубаційних якостей яєць:

Показники

Контроль

Дослід

Р

Поголівя на 9.01.2001

1795

1672

-

Тривалість спостережень,  дні

208

208

-

Збереженість, голів (%)

1546 (86.13 %)

1538 (91,98 %)

< 0,001

Яєць на початкову несучку

111,79

123,18

 

Частка інкубаційних яєць

8363/10650 (78,5%)

8768/10146 (86,4%)

< 0,001

1-а інкубація

Заплідненість

2171/2632 (82,5%)

2254/2600 (86,7%)

< 0,001

Виводимість

1837/2171 (84,6%)

1963/2254 (87,1%)

< 0,05

Вивід

1837/2632 (69,8%)

1963/2600 (75,5%)

< 0,001

2-а інкубація

Заплідненість

2782/3300 (84,3%)

2452/2820 (87,0%)

< 0,01

Виводимість

2484/2782 (89,3%)

2203/2452 (89,8%)

-

Вивід

2484/3300 (75,3%)

2203/2820 (78,1%)

< 0,01

 

4. Випоювання водного розчину ГХН курям  у випадку забруднення кормів трихотеценоподібними мікотоксинами  (в кількостях, еквівалентних 50-60 мкг Т-2 токсину/кг) в умовах птахофабрики.

В дослід  взято 11 824 курей кросу Ломан 126-добового віку; 12 157 курей такого ж віку і кросу слугували  контролем. Курям дослідної групи - на відміну від контрольної - протягом чотирьох 5-денних періодів з наступними 5-денними перервами випоювали водний розчин, що містив  ГХН в концентрації 30 мг/л. Спостереження протягом наступних 47 днів  показали, що випоювання курям водного розчину ГХН сприятливо позначилось на збереженості  (98,9% проти 97,7% в контролі;  Fst  = 21,29;  Р < 0,001),   несучості (23,3 яйця на початкову несучку проти 22,2 в контролі;Fst  = 251,7; P < 0,001).

Протягом наступних 340 днів курям обох пташників ГХН випоювали систематично щомісяця по 5 днів підряд; в кінці періоду спостереження  збереженість в обох пташниках становила 78,0 і 83,2%  (+5,2 %),  на початкову несучку одержано відповідно 262,5 і 268,6 яєць  (+6,1).

Наведені приклади показують доцільність випоювання курям водного розчину ГХН у випадках контамінації корму Т-2 токсином і/або трихотеценоподібними  факторами:    

  • Використовують ГХН, що виготовлений  методом електролізу водного розчину хлористого натрію.
  •  Концентрація ГХН у водному розчині повинна складати 30 мг/л.
  • Денна  доза розчину ГХН – 100 мл/голову.
  • Схема випоювання курям: на початку продуктивного періоду - 4 рази по 5 днів з 5-денними перервами між періодами випоювання, в подальшому до кінця продуктивного періоду – по 5 днів підряд щомісяця.

Такий режим випоювання ГХН сприятливо впливає на загальний стан, збереженість  і   несучість курей.

Випоювання ГХН у випадках контамінації корму Т-2 токсином і/або трихотеценоподібними мікотоксинами слід проводити наряду з заходами, які  передбачені  законодавством ветеринарної медицини  при мікотоксикозах птиці.

Література:

  1. Котик А.Н., Труфанова В.А. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974-96 гг. // Птахівництво (Борки, Харків. обл.). Міжвідомчий тем. наук. збірник.- 1997.- В.47.- С.92-100.
  2. Котик А.М., Труфанова В.О. Методичні вказівки по якісному і кількісному  визначенню Т-2 токсину в зерні і комбікормах // Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів (затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Мін.АПК України 6 березня 1998 року).- С.63-67.
  3. Gareis M.,  Bauer  J.,  Enders  C.,  Gedek  B.  Contamination of cereals and feed with Fusarium mycotoxins  in  european  coutries  // Fusarium:   Mycotoxins,   Taxon   a.   Path.:  Semin.  Warsaw.  Sept. 1987.-1989.- P.441-472.
  4. Смирнов А.М., Таланов Г.А., Кононенко Г.П. Животноводству - безопасные корма // Ветеринария (Москва).- 1999.- № 1.- С. 3-6.
  5. Тремасов М.Я., Сергейчев А.И., Сметов П.К., Равилов А.З., Котик А.Н., Труфанова В.А. Сравнительная характеристика методов определения в кормах Т-2 токсина // Ветеринария (Москва). - 1997.- N 10.C.45-47.
  6. Закомырдин А. Дезинфекции помещений в присутствии птиц в хозяйствах неблагополучных по респираторным заболеваниям // Болезни птиц. Сб. трудов.- Л. , 1971.- Вып. 7, 18.- С.84-89.
  7. Великанов В.В., Абрамов С.С. Натрия гипохлорит и энтеросорбент СВ-1 при токсической гепатодистрофии поросят // Ветеринария (Москва).- 2000.- № 11.- С. 45-48.
  8. Захаров П.Г. Терапевтическая еффективность гипохлорита натрия // Ветеринария (Москва).- 2000.- № 11.- С. 14-15.
  9. Wannemacher R.W., Bunner D.L., Dinterman R.E. Inactivation of low molecular weight agents of biological     origin.   In: Proceedings for the Symposium on Agents of Biological Origins. Aberdeen Proving Ground, Md: US Army Chemical Research Development and Engineering Center; 1989.
  10. Зон Г., Котик А., Братишко Н., Труфанова В., Марченко О.,  Розлог Т. Дія активного розчину гіпохлориту натрію на курей та курчат, уражених Т-2 токсином // Ветеринарна медицина України.- 2001.- № 6.-  С.22-23.
  11. Труфанова В.О., Котик А.М., Наливайко В.П. Вплив гіпохлориту натрію на збереженість та показники реподуктивності курей // Птахівництво (Міжвідомчий тем. наук. зб.), вип. 51.- Матеріали ІІІ Української конф. по  птахівництву.- Борки,   2001.- С.363-365.

 

 

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Калькулятор птицевода

Новое на сайте для птицеводстваРасчеты по ферме для птицеводства онлайнРасчеты прибыли и экономической эффективности  (откорм птицы на мясо, производство пищевых яиц, инкубация яиц птицы, расчет потребности корма для кормления птицы). Подробнее ...

 

 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>