Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??
⇑ На верх ⇑

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц



Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

 

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

 

Котик А.М.,  Труфанова  В.О.

Інститут птахівництва УААН

Основними причинами тенденції до посилення забруднення кормів мікотоксинами (МТ), що відзначається в останні десятиліття, є недосконалість  технології виробництва зерна і комбікормів, несприятливі погодні умови,  недостатність зерносховищ.

Запобігти мікотоксикозам сільськогосподарських тварин на фермі -  на останньому рубежі оборони - спеціалістам господарств вкрай важко, тому що  токсигенні грибиє  невід'ємним компонентом  агроекологічної системи  і при наявності  достатньої  вологості  корми забруднюються МТ  на  всіх  етапах їх виготовлення,  транспортування, збереження і використання.  

Отже, запобігти  мікотоксикозам можна тільки за умови здійснення комплексних заходів, спрямованих на зведення до мінімуму рівнів МТ в  кормах на всіх згаданих етапах, а сама  проблема МТ повинна розглядатися як загальнодержавна. Необхідно розглянути питання про доцільність  створення  таких економічних стимулів, що змусили б виробників зерна і комбікормів виробляти продукти без МТ. Характерний приклад: в США (Adams Clifford, 1998) ціна фуражної пшениці в значній мірі визначається вмістом в ній дезоксиніваленолу (ДОН): 

Вплив     ДОН      на     продуктивні           показники  20-50-кілограмових  поросят і відповідна ціна пшениці, що викликала погіршення цих показників.

 Показники

        Рівні ДОН у кормі,  мг/кг

 продуктивності

0

4

8

 11

 Споживання корму, кг/добу

 2,05

 1,76

 1,47

 1,28

Середньодобовий  приріст,  г

 890

 800

 580

 450

 Корм/приріст маси

 2,32

 2,22

 2,63

 2,94

 Ціна пшениці, $/тонну

 155

 143

 126

 59

 Головна причина таких розходжень у вартості зерна в залежності від рівня забруднення МТ пояснюється властивістю більшості МТ порушувати у тваринному організмі синтез нуклеїнових  кислот і білка. Отже,  для птахогосподарств - фабрик білка - МТ є серйозною перешкодою.  В Україні виробникам зерна  МТ не приносять збитків,  тому що випадки забруднення МТ практично не реєструються.  Збитки від МТ терплять тільки  тваринники - за рахунок погіршення збереженості,  продуктивності, відтворення, імунного стану поголів'я.

У зв'язку з цим необхідна постійно діюча державна програма контролю за забрудненням зерна і продуктів його переробки МТ, здійснення якої дозволить   оцінити ступінь небезпеки забруднення МТ кормових і харчових продуктів для здоров'я  тварин  і  людини, а також загальні економічні збитки;  з'ясувати причини  й  особливості мінливості рівня забруднення;  довести необхідність заходів, спрямованих на зниження забруднення,  а також  контролювати ефективність таких заходів; запобігти ввозові з-за кордону  продуктів, забруднених МТ, від яких відмовилися інші країни;  гарантувати сучасні вимоги імпортерів кормових і харчових продуктів; запобігти згодовуванню тваринам і надходженню в харчування населення  продуктів із небезпечними рівнями забруднення.

Варто підкреслити, що контроль за рівнями МТ потребує - на всіх етапах виробництва, транспортування, збереження  і переробки зерна і зернопродуктов, а також у процесі їх детоксикації -  використання достовірних, простих і недорогих методів аналізу.  Найчастіше  використовують методи, основані на тонкошаровій та рідинній хроматографії, проте в останні роки  в багатьох країнах одержали поширення імуноферментні методи визначення афлатоксинів, охратоксину А, ДОН, зеараленону і фумонізинів, застосування яких дозволяє швидко встановити наявність або відсутність МТ.  Повідомлялось, що результати в цілому співпадають з даними, отриманими за допомогою традиційних хроматографічних методів. 

Інтенсифікація  виробництва зерна, що характеризується насиченням сівозмін злаковими культурами, широким використанням добрив, особливо азотних, потребує удосконалення засобів і методівзахисту рослин від хвороб.

Потребує з'ясування  взаємозв'язок  фітопатогенності і токсигенності грибів. У ряді лабораторій  світу розробляються генетичні методи контролю чисельності популяцій токсигенних грибів. Проте питання  мінливості видового складу токсигенних грибів, особливості   їх життєвого   циклу, екології й еволюції потребують ретельного аналізу.

Після збирання врожаю істотними чинниками, що визначають утворення МТ, є вологість   зерна, температура  і тривалість термінів його  збереження до висушування.  Для припинення життєдіяльності грибів зерно слід  негайно висушити до вмісту вологи 13-15%  і  потім  охолодити вентилюванням до температури зберігання.

У випадках,  коли після збирання врожаю негайне  висушування  зерна неможливе,  для  запобігання життєдіяльності грибів і збільшення термінів його збереження  необхідно застосовувати інгібітори - хімічні  консерванти. В кормовиробництві широко використовують низькомолекулярні органічні кислоти - бензойну, пропіонову, сорбінову, оцтову, мурашину і їх солі. Слід пам'ятати, що вони є фунгістатиками, а не фунгіцидами, і отже не викликають втрати грибами життєздатності. Не відбувається також і руйнації МТ, що  вже утворилися. Застосування кислот викликає корозію металу і потребує суворого дотримання правил безпеки.  Тому на основі пропіонової кислоти були створені нові менш агресивні фунгістатики. Такими є інертні носії, на яких абсорбована пропіонова кислота або суміш кислот.

Виробництво комбікормів повинно передбачати систематичне очищення бункерів для зерна і транспортерів (технологічних ліній), утримання в чистоті устаткування, запобігання доступу в зерносховища комах і гризунів, усунення джерел вологи, регулярну аерацію зерна.

Із втратою життєздатності грибів мікотоксиноутворення припиняється, проте наявні  в субстраті МТ не зникають. Отже, у зразку корму можуть бути: а) токсигенні гриби, б) МТ  або ж в) як гриби так і МТ.  

Зменшенню кількості бактерій і грибів у кормі сприяє  грануляція, проте гранульований корм чутливий  до реінфікування,  якому можна запобігти використовуючи фунгістатики.

Практичні засоби детоксикації  повинні характеризуватися ефективністю щодо різних МТ, простотою в застосуванні і помірною ціною. Після їх застосування не повинні утворюватися нові токсичні  речовини або змінюватися поживність і смакові якості.  Варто підкреслити, що до теперішнього часу   багато методів детоксикації залишаються малопридатними (наприклад,  фракціонування зерна по питомій вазі),  або ж вони надмірно дорогі, або не пристосовані для технологій переробки зерна (наприклад, екстрагування за допомогою органічних розчинників), або занадто складні для рутинної детоксикації зерна (наприклад, вологий розмел). 

Істотне зниження рівня забруднення зерна МТ (афлатоксином,  ДОН,  зеараленоном)  може бути досягнуте шляхом механічного очищення (просіювання, провіювання, шелушіння і видалення покривного прошарку зерна). Варто враховувати, що великі концентрації МТ можуть утримуватися в пилу зерносховищ. ДОН накопичується переважно в зовнішніх тканинах зерна озимої пшениці (у висівках), у внутрішніх частинах його концентрація зменшується.  З цієї причини істотною обставиною для виробника кормів є те, що субпродукти після розмелу зерна (висівки і ін.) можуть містити МТ у більших концентраціях, ніж очищена мука. До того ж такі субпродукти менш старанно контролюються на наявність МТ, ніж ціле зерно. 

Нагрівання, кип'ятіння, заморожування, прожарювання - як показали досліди - малоефективні для  зменшення вмісту афлатоксину в зерні і зернопродуктах.

Іноді концентрацію МТ у партії корму зменшують шляхом змішування з доброякісним кормом («the solution to pollution is dilution»,  Bruce B. Jarvis, 1989).

Руйнація МТ (афлатоксинів,  охратоксинів, цитриніну,  пеніциллової  кислоти,   зеараленону,   патуліну)   досягається шляхом обробки  кормів  розчинами кислот і лугів,  проте використання таких  методів   у   значній   мірі   утрудняється  через агресивність вказаних   чинників.       Була випробувана велика кількість  різноманітних  хімічних  речовин щодо їх властивості викликати деконтамінацію зерна або корму,  деякі речовини виявилися ефективними, проте усі вони - за винятком аміаку і бісульфіту - виявилися або непрактичними або викликали утворення токсичних залишків.

Спроможністю руйнувати афлатоксини і ряд інших мікотоксинів так само як і  фунгіцидною активністю характеризуються аміакпри різних температурі і тиску (Park D. L. et al., 1988), а також солі амонію  ( в т.ч., вуглеамонійні солі). Обробка аміаком  кормів, забруднених МТ, веде до поліпшення їх поживності для курчат,  про що свідчать ріст і конверсія корму (Gazia et al.,  1991). 

Практичним засобом обробки фуражного зерна підвищеної вологості з метою консервування і детоксикації є вуглеамонійні солі (ВАС = суміш карбонатів амонію),  консервуючий ефект яких досягається одночасною дією аміаку і вуглекислого газу. Обробка зерна ВАС проводиться або з метою консервування, якщо зерно має підвищену вологість і термінове висушування неможливе, або з метою детоксикації, якщо зерно забруднене МТ -  афлатоксином, охратоксином, цитриніном, зеараленоном, патуліном, пеніцилловою кислотою, рубратоксином, трихотеценами. Наші багаторічні досліди (Труфанова В.О., Котик А.М., 1998) показали, що включення в раціон обробленого ВАС зерна сприятливо впливає на відтворні якості курей (виводимість в дослідних групах була на 1,5-6 % вища, ніж в контрольних).

У плані оцінки  ризику прояву токсикозу  істотне значення  в практиці має той факт, що чутливість різних видів тварин до МТ неоднакова. Вона обумовлена  генетичними факторами, фізіологічним станом  організму, статтю і віком. У зв'язку з цим проводяться вивчення генетичних аспектів резистентності тварин (птиці, великої рогатої худоби) до МТ, а також селекція, спрямована на її підвищення  (Morris C. A., 1998). Значного прогресу в селекції японських перепелів за ознакою  резистентності до афлатоксину досягли шляхом разведення особин, що вижили після гострого афлатоксикозу. Перепели, відселекціоновані протягом  5 поколінь таким методом, виявилися в 8,3 рази  більш резистентними до перорального введення афлатоксину в дозі 3 мг/кг маси тіла, ніж особини з контрольної популяції. Швидкий прогрес у селекції свідчить про обмежену кількість локусів, які контролюють резистентність до афлатоксину; ймовірно, в даному випадку велика значимість спадкових факторів (Marks H.L. a. Wyatt R.D., 1979).        Ознака резистентності до МТ повинна враховуватися селекціонерами в процесі  створення нових ліній і порід птиці.

З метою зменшення несприятливих наслідків слід не допускати згодовування птиці кормів, вміст  МТ в  яких перевищує визначені рівні:    для афлатоксину В1 - 20-25,  охратоксину А - 50, Т-2 токсину - 100 мкг/кг.  Корми для молодняка,  племінної  птиці,  а  також  для  поголів’я  у періоди перед вакцинаціями  і після вакцинацій (не менше  3  тижнів) не повинні містити будь-які МТ в будь-яких концентраціях. В цілому, в зв’язку з  можливістю взаємодії МТ з іншими факторами навколишнього   середовища, слід  вважати, що цілком безпечних концентрацій МТ в кормах для птиці не існує.  Виявлення в кормах МТ в будь-яких концентраціях слід розглядати як сигнал (маркер) небезпеки.

Ведуться пошуки засобів і методів, що дозволяють зменшити негативні наслідки у випадках, якщо корми забруднені МТ. Очевидно, найбільш доцільно насамперед  обмежити надходження МТ в організм із споживаного корму. Перспективним  засобом профілактики афлатоксикозу є сорбенти, зокрема, алюмосилікати. Cпектр зв'язування в алюмосилікатів   широкий, але неспецифічний;  можуть бути адсорбовані такі компоненти, як вітаміни або фармацевтичні препарати. Слід підкреслити, що сорбенти виявилися активними тільки щодо полярних МТ, зокрема, афлатоксинів. Менш полярні МТ не можуть бути ефективно адсорбовані. Так, не вдалося попереджувати токсикози птиці, що  викликаються трихотеценами типу А - Т-2 токсином і діацетоксисцірпенолом - за допомогою  алюмосиликатів (Kubena et al., 1990; 1993).  Властивість активованого вугілля зв'язувати охратоксин А и  Т-2 токсин ефективно проявляється при внесенні його в корм в кількості  5-10%, однак  при такій високій концентрації адсорбуються  також поживні речовини.

Зеараленон і трихотецени менш полярні речовини, ніж афлатоксини, і з цієї причини  не можуть бути ефективно адсорбовані.  В зв'язку з цим інтенсивно ведуться пошуки інших шляхів знешкодження МТ.

Значною подією було одержання ензимів, що активно руйнують МТ. Найбільш обнадійливих  результатів було досягнуто при обробці фузаріотоксинів ензимами мікрофлори рубця. Ці ензими спроможні біотрансформувати МТ шляхом руйнації окремих функціональних груп, що призводить до утворення нетоксичних метаболітів.  Ензиматична руйнація 12, 13-епокси-групи трихотеценів - біологічно активної частини їх молекули - дає нетоксичні метаболіти. Детоксикацію зеараленона досягають за допомогою лактонази, що викликає розрив циклічної структури і декарбоксиляцію, внаслідок чого втрачається  біологічна активність. Про сприятливий вплив на птицю дріжжів S. cerevisiae при афлатоксикозі повідомили Gardner et al.  (1992) і  Stanley V. G. et al. (1993); можливе пояснення такого ефекту полягає в збагаченні корму ензимами, що  прискорюють біотрансформацію токсичних речовин в організмі.

На продуктивність і імунний стан птиці при мікотоксикозах впливають модифікації раціону, - кількість S-вміщуючих  амінокислот, протеїну, ліпідів, вітамінів, мікроелементів, антиоксидантів, рівень обмінної енергії.

Таким чином, профілактика мікотоксикозів потребує здійснення комплексних заходів, спрямованих на зведення до мінімуму рівнів мікотоксинів  у зерні і комбікормах на всіх етапах їх виробництва,  транспортування, збереження і використання.

 

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Объявления

Гарячі пропозиції від станції птахівництваВыборы директора Государственной опытной станции птицеводства состоятся 20 декабря 2017 года c 1300 до 1500.

Подробнее ...

Сдается в аренду помещение физиологического корпуса Государственной исследовательской станции птицеводства НААН, Харьковская обл .. Змиевской р-н, с. Борки, ул.Центральная, 20.

Подробнее...

 

Реализуем курочек-молодок, возраст 3,5 месяца (ремонтный молодняк кур)

яичные курочки, купить подрост кур, Бондаренковские куры, ремонтный молодняк кур

Подробнее ...

тел. 097-101-55-06,

095-250-50-02


 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>