Мікотоксини і репродукція птиці - Государственная опытная станция птицеводствва НААН

Государственная опытная станция птицеводства

Национальной академии аграрных наук Украины

UKR RU EN

 



Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц

 _

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

Котик А.М.

Институт птицеводства Украинской академии аграрных наук

Проблему мікотоксинів (МТ), друге народження якої пов’язане з розкриттям етіології хвороби “Х” індиків в 1960 році в Англії,  уподібнюють до айсберга, у якого, як відомо, видно лише незначну частину - верхівку. В останні десятиріччя в багатьох країнах відмічається тенденція  до загострення названої проблеми; водночас  на сьогоднішний день щонайбільше в 1 випадку зі 100 вдається  з¢ясувати причину пов¢язаних з МТ патологічних синдромів у сільськогосподарських тварин.  Численні дослідження в лабораторних і виробничих умовах свідчать про несприятливу дію МТ на збереженість  поголів¢я сільськогосподарських тварин, їх продуктивність, імунний  стан. Як у людей так і у тварин зареєстровані випадки пренатальних токсикозів в результаті хронічного впливу МТ , - нерідко з летальним кінцем. Вплив МТ на репродукцію сільськогосподарських тварин  проаналізували [36, 31, 40, 41, 16, 39, 47;  слід однак відзначити, що в усіх  аналітичних оглядах бракує інформації про птицю. Так, в статті-огляді WilsonH.R.,відомого американського спеціаліста, питанню впливу живлення птиці на виводимість яєць МТ присвячене ... аж одне (!) речення [50].  

Отже, необхідно дати оцінку впливу МТ на показники репродукції птиці, враховуючи інформацію, що стосуєтьсся репродукції інших організмів, в першу чергу - самої людини. Так, демографи висловили точку зору, згідно з якою МТ виявили згубну дію на динаміку сільського народонаселення  Російської імперії в період 1861-1913 років. Десять (!) епідемій ерготизму людини (етіологічний фактор - Claviceps purpurea), які були зареєстровані в Росії   в період 1832-1864 років, відзначались надзвичайно високим рівнем смертності серед уражених - 41,5%. Смертність людей уражених аліментарною токсичною алейкією (синоніми: септична ангіна або “гнила жаба”; етіологічний фактор - Fusarium sporotrichioides) в деяких регіонах Російської федерації в 1943 році сягала 50%. До того ж, МТ Claviceps purpurea i Fusarium sporotrichioides характеризуються негативною дією як на ембріон так і на життєздатність новонародженого [28]. Недавно зявились повідомлення, що на Алтаї кожна третя дитина народжується з ознаками  “жовтухи невизначеної природи”; у хворих дітей уражується нервова система, нирки [6].  Існує дві версії стосовно причини цієї хвороби. Одна з них – підвищений рівень радіації, який виник в результаті ядерних випробувань. Інша – висока ураженість зерна токсигенними видами  Fusarium та контамінація харчових продуктів МТ. Відомий російський міколог Левитин М.М. (2003) свідчить  про випадки народження дітей зі схожою патологією в Архангельській, Липецькій, Астраханській, Оренбургській, Кемеровській і Тульській областях, де не зареєстровано підвищеного рівня радіації, а проведені в лабораторії мікології і фітопатології ВИЗР (Санкт-Петербург) аналізи зразків алтайського зерна показали, що понад 40% зразків уражено грибами F. poae, F.equiseti  і F. sporotrichioides – продуцентами Т-2 токсину, що вказує на можливість мікотоксинної версії  феномену     “жовті  діти’’.

У птиці при фузаріотоксикозі розвиваються патоморфологічні зміни в яєчнику [2]. Повідомлялось про випадок Т-2 токсикозу, коли  вибракували 140 000  курей через втрату ними несучості [7]. Фузаріотоксин Т-2 негативно впливає на інтенсивність несучості курей, масу яєць та життєздатність ембріонів [4].  Включення в корм гусям  Т-2 токсину в кількостях 0,1-3,0 мг/кг викликало ушкодження лімфоїдних органів, щитовидної залози, припинення дозрівання фолікулів і зародкового епітелію в яєчниках, а також атрофію залоз в яйцепроводі, які виробляють альбумін, а також залежне від дози зменшення  яйценосності і виводимості  [38].  У Т-2 токсину недавно виявили властивість індукувати апоптоз у ембріонів: пікноз і каріорексіс і ультраструктурні зміни, характерні для апоптозу виявили в тканинах ЦНС, каудальному склеротомному сегменті, каудальній частині мезенхіми від язика до фарінгеально-ларінгеальної області, а також в мезенхімі трахеї [25].

При вмісті в раціоні дезоксиниваленолу (ДОН) 0,35-0,70 мг /кг у курей спостерігали зменшення маси яєць і погіршення якості шкаралупи – зменшення її маси і  товщини [23]. Згодовування курям кукурудзи ураженої  F.graminearum (вміст  ДОН в кормі складав 38 мг/кг) мало наслідком зростання смертності ембріонів  в період з 8 по 21 день інкубації [29]. Курям породи леггорн на протязі 65 днів включили в корм 14С-ДОН в кількості 0,55 мг/голову/добу. Максимальний рівень радіоактивності відповідав концентрації 1,7 мкг/яйце  з співвідношенням кількостей в жовтку, білку і шкаралупі 70:29:1. Після переводу курей на  контрольний корм рівень радіоактивності швидко зменшився. Автори дійшли висновку, що рівні накопичення ДОН в яйці не є небезпечними для здоров¢я людини. Однак питання про вплив ДОН на ембріогенез і стан здоров¢я виведених курчат залишається відкритим  [34].

Слід відмітити, що в СНД та країнах Європи фузаріотоксини відносяться до найбільш розповсюджених  факторів забруднення зерна   [21,  19]. В лабораторії мікотоксикології Інституту птахівництва УААН в 2000-2002 роки Т-2 токсин в концентраціях 30-250 мкг/кг виявили в 54 з 499 проаналізованих зразків; в  птахогосподарствах були  зареєстровані характерні клінічні ознаки Т-2 токсикозу - некротичний стоматит; водночас відмічено погіршення  репродуктивних якостей птиці, життєздатності виведеного молодняка.  За даними провідних токсикологів Росії в центральних районах і на Уралі “при мікологічному аналізі зернофуражу виявляють від 40 до 80% зразків, уражених фузаріями”, а “забрудненість свіжезібраного зерна  Т-2 токсином в кількостях від 30 до 200 мкг/кг в окремих регіонах може  досягати 80%” [7].  В східних областях Росії частота забруднення зерна Т-2 токсином  була 444/1545=28,7% в концентраціях до 625 мкг/кг [3].  

До розповсюджених та небезпечних відносять афлатоксини; афлатоксикоз реєструють найчастіше в країнах з жарким вологим кліматом, де його спалахи особливо небезпечні. В гострих випадках кури переставали нестись, а  відхід досягав  100%. В Індії в 1982-86 рр. забруднення кормів афлатоксинами досягало 600-3600 мкг/кг; повідомляли, що в стаді з 80%-ним рівнем несучості загинула вся птиця [11].  Щодо розповсюдження в Україні грибів-продуцентів афлатоксинів інформація відсутня, проте в умовах інтенсивної міждержавної торгівлі контроль за рівнем забруднення кормів афлатоксинами безперечно необхідний. При афлатоксикозі затримується статевий розвиток перепелів [17, 32]; погіршується якість сперми,  зменшується концентрація тестостерона в плазме  [42, 43, 13]; зменшуються розміри яйця, маса жовтка і частка жовтка в яйці  [24]; метаболіти афлатоксину можуть переходити в яйце [44]; погіршуються заплідненість, виводимість (внаслідок підвищеної ембріональної смертності в перші 6 діб інкубації) і життєздатність молодняка; виводимість більш чутлива, ніж несучість [27].В Таїланді у людей виявили  афлатоксини (AFB1, AFG1 and AFQ1) в кількостях від 0,064 до 13,6 нМ/мл  (в середньому, 3,1 нМ/мл)  в 17 з 35 досліджених проб сироватки крові з пуповини,  в 6 з 35 проб сироватки крові матерів (в середньому, 0,62 нМ/мл)  [15].  Ці результати вказують на трансплацентарний   перехід афлатоксинів в організмі людини. В Сьєра Леоне, де висока дитяча смертність, дослідили 8 проб сироватки крові жінок після народження дітей, а також 64 проби крові   з пуповини  і виявили афлатоксини відповідно в 75%  і 91%  проб; в 13% і 25% проб були виявлені охратоксини [26].

Увагу як ембріотоксичний фактор привертає охратоксин А, забруднення яким  зерна в країнах Європи та Північної Америки  характеризується частотою 5 % и концентраціями 5-360 мкг/кг [1]. Цей МТ відомий як фактор балканської ендемічної нефропатії людей. Наявність його виявлена в  значній частці досліджених проб сироватки крові людей.  Після підшкірного введення охратоксина А самкам щурів на 7-й день вагітності відмічено зменшення маси ембріонів, збільшення їх смертності та частоти випадків ембріональної патології - затримка оссифікації, булавовидні ноги, дефект інтравентрикулярної перегородки, діафрагмальна грижа, розщеплення грудної кістки [12а].  Охратоксин А діє як тератоген  також на курей, мишей, хом¢яків; найбільш характерною ознакою є краніофаціальні аномалії, які  пов¢язані з інгібіцією фенілаланіл-тРНК синтетази, перекисним окисленням ліпідів, порушенням коагуляції крові і дисфункцією мітохондрій [9]. Цитопатогенна дія його на культуру клітин   курячого ембріона проявилася деструктивними процесами в мембрані [49]. ЛД50 охратоксину А при введенні в повітряну камеру 2-, 3- и 4-денних курячих ембріонів знаходиться в межах 5-10 мкг/яйце. У ембріонів, які загинули, знаходили  мікрофталмію, екзенцефалію, укорочення і викривлення ніг і шиї, зменшення розмірів тіла, стеноз аорти і недорозвинутість клапанів та інші аномалії серцево-судинної системи [22].  Вплив охратоксинів на показники репродукції птиці має виражений негативний характер. У курей-леггорнів при охратоксикозі спостерігали затримку статевого розвитку з наступним зменшенням маси тіла та погіршенням несучості,  використання корму, зростанням смертності, погіршенням виводимості запліднених яєць та життєздатності виведених курчат  [10, 35]. При концентраціях 2,1 и 4,2 мг/кг спостерігали зменшення несучості і виводимості у курей породи род-айленд, а також зменшення маси яєць, ембріонів і виведених курчат;  при 4,2 мг/кг відмечено також збільшення  частоти аномалій розвитку ембріонів [30].

Інтенсивно вивчається ембріотоксичність фумонізинів – недавно відкритого (1988 р.) широко розповсюдженого фактора контамінації кукурудзи, основним продуцентом якого є Fusariummoniliforme. Фумонізин В1 виявляє ембріотоксичний ефект на щурах; повідомлялось про пов¢язані з цим МТ патології у свиноматок; в дозі 18 мг/кг/добу викликав затримку розвитку і збільшення смертності ембріонів сірійських хом¢яків [20, 14, 33]. 

Накопичуються факти щодо впливу на показники репродукції менш вивчених МТ. Встановлено, що патуліну  і коєвій   кислоті властива здатність викликати аборти [12]. У патуліна виявлені тератогенні властивості [45]. Після перорального введення циклопіазонової  кислоти цей МТ виявили в яйцях [18].  

Привертають увагу численні (їх відомо понад 100) МТ нафтохінонової  природи.  Так, в  Лабораторії  мікотоксикології Інституту птахівництвавиявлено раніше невідомий токсикоз у курей - синдром погіршення якості яєць, який супроводжується  погіршенням імунного стану та показників репродукції птиці. Встановлено,  що  причиною синдрому є аурофузарин (метаболіт нафтохінонової  природи, який продукують  гриби роду Fusarium) [4].

У зеараленона та споріднених сполук  при наявності їх в низьких (слідових) концентраціях, - 50-1600 мкг/кг,  саме таких, які зустрічаються в кормах,-  виявлена  раніше невідома здатність  впливати на репродуктивні  якості курей, а також стимулювати розвиток ознак виявленого нами синдрому “гігантських тестикулів” у півнів  [5, 8].  При введенні   в амніон на 3-ю добу інкубації зеараленон (в комбінації з 2 мкг ДОН) виявив ембріотоксичність в дозах >5 мкг/ембріон; при цьому у 5% курячих ембріонів виявлено дефект інтравентрикулярної перегородки. Більш високі дози зеараленона (30 і 100 мкг/ембріон) викликали аритмію, атріо-вентрикулярну дисоціацію і навіть зупинку серця [48].   

Інформація стосовно дії МТ  на якість потомства птиці незначна; повідомлялось [37] про пригнічення  фагоцитарної   активності    макрофагів  у  курчат від курей,  яким протягом  2 тижнів згодовували діацетоксисцірпенол (2,5, 10  і  10,5  мг/кг).

Аналіз наведених фактів приводить до висновку, що МТ  є фактор, який може істотно впливати  на репродуктивні показники птиці. Очевидно також, що мікотоксикози ембріонів - це актуальна проблема як ветеринарної медицини так і птахівництва.  Необхідні разробки досконалих методів  діагностики репродуктивних синдромів мікотоксинної етіології, а також засобів, методів   і системи попередження можливих негативних наслідків

Література        

  1. Буркин А.А., Кононенко Г.П., Кислякова О.С. Актуальность изучения проблемы охратоксикоза в России // Успехи медицинской микологии. Материалы первого всеросийского конгр. по мед. Микологии.– М., 2003. – Т. 1.- С.122-124.      
  2. Жильцов В.Г., Петропавловская Н.Н. Патоморфологические изменения в яичнике кур при фузариотоксикозе // Докл. ТСХА, М.-1972.-т.185.- С.185-189.
  3. Кононенко Г.П., Буркин А.А. Фузариотоксины в зерне колосовых культур: региональные особенности //  Успехи медицинской микологии. Материалы первого всеросийского конгр. по мед. Микологии.– М., 2003. – Т. 1.- С. 141-144.
  4. Котик А.Н. Этиология, методы диагностики и меры профилактики фузариотоксикозов сельскохозяйственных птиц //Автореферат дисс. ... доктора ветеринарных наук.- Харьков.- 1993.- С.1-33.
  5. Котик А.М., В.О. Труфанова, Н.І. Братішко, О.М. Стефанович. Дія зеараленону на відтворні якості та біохімічні показники курей// Вісник аграрної науки.-1998.- N 5.- C. 33-36.
  6. Максимова Т. Не храните злаки в “злачных местах” // Газета “Комсомольская правда”.- 22.09.1995.
  7. Смирнов А.М., Таланов Г.А., Кононенко Г.П. Животноводству - безопасные корма // Ветеринария (Москва).- 1999.- № 1.- С.3-6.        
  8. Труфанова В.О., Котик А.М., Гелла І.М. Вплив похідних зеараленону на продуктивність та збереження курей // 1-а наук. конф. по птахівництву Укр. відділення всесвітньої наук. асоціації по птахівництву 6-8 грудня 1993 р. (Тези доповідей).- Харків, 1993.- С. 90-91.
  9. O'Brien E.,      Prietz A.,      Dietrich D.R. Characterization of ochratoxin A (OTA) uptake and developmental toxicity       using the FETAX system// Toxicologist.- 1999.- 48.- Mar.(1-S).-  Р.150.
  10. Choudhury H., Carlson C.W., Semeniuk G. A study of ochratoxin toxicity in hens // Poultry Science.- 1971.-V.50.- P.1855-1859.
  11. Choudary C., Rao M.R. An outbreak of aflatoxicosis in commercial poultry farms // Poult. Advis.- 1982.- V. 16.- P. 75-76.
  12. Choudhary D.N.,      Sahay G.R.,      Singh J.N. Effect of some mycotoxins on reproduction in pregnant albino rats // J Food Sci Technol.- 1992.-V. 29.- N 4.- P. 264-265.
  13. Chung M.K., Kim J.C., Han S.S., Roh J.K.   Embryotoxic effects of ochratoxin A and amelioration by          phenylalanine in rats// Teratology.-  1995.-51.-№ 3.-Р.182
  14. Clarke R.N., Doerr J.A., Ottinger M.A. Relative importance of dietary aflatoxin and feed restriction on reproductive changes associated with aflatoxicosis in the maturing white leghorn male // Poultry Science.- 1986.-V. 65.- P. 2239-2245.
  15. Collins T.F.,    Shackelford M.E.,       Sprando R.L. Effects of fumonisin B1 in pregnant rats// Food Chem Toxicol.-1998.-V. 36.- N 5.- P.397-408
  16. Denning D.W., Allen R., Wilkinson A.P., Morgan M.R.  Transplacental transfer of aflatoxin in humans// Carcinogenesis.- 1990.-  11.- № 6.- Р.1033-1035.
  17. Diekman M.A.,       Green M.L.  Mycotoxins and reproduction in domestic livestock // J Anim Sci.- 1992.-V.-70.-N 5.- P.1615-1627.
  18. Doerr J.A., Ottinger M.A. Delayed reproductiv development resulting from aflatoxicosis in juvenile Japanese quail // Poultry Science.-1980.- V.59.- P.1995-2001.
  19. Dorner J.W.,  Cole R.J., Erlington D.J., Susksupath S., McDowell G.H., Bryden W.L.  Cyclopiazonic acid residues in milk and eggs // J. Agric. Food Chem.- 1994.- V. 42.- P.1516-1518.
  20. Eder M. Mykotoxiny - dopad na zdravi produkci drubeze a moznosti dekontaminace krmiva //   Current problems of breeding, health and рroduction of poultry. Book of abstracts of Intern. Conference.- Ceske Budejovice, 1998.-P.25-26.
  21. Flynn T.J.,      Pritchard D.,      Bradlaw J.   Effects of the mycotoxin fumonisin B1 and its alkaline hydrolysis product       on pre-somite rat embryos in vitro // Teratology.- 1994.- V.49.-N 5.-P. 404.
  22. Gareis M.,  Bauer  J.,  Enders  C.,  Gedek  B.  Contamination of cereals and feed with Fusarium mycotoxins  in  european  coutries  //Fusarium:   Mycotoxins,   Taxon   a.   Path.:  Semin.  Warsaw.  Sept.1987.-1989.- P.441-472.
  23. Gilani S.H., Bancroft J., O`Rahily. The teratogenic effects of ochratoxin A in the chicks embryo // Teratology.- 1975.- V.11.- P. 18A.
  24. Hamilton R.M.G., Trenholm H.L., Thompson B.K. Effects of feeding chicks and laying hens diets that contain DON contaminated wheat // Proc. Annu. Nutr. Conf. Feed Manuf.- 1983.- Vol. 19.- P.48-55.
  25. Huff W.E., Wyatt R.D., Hamilton P.B. Effects of dietary aflatoxin on certain egg yolk parameters // Poultry Science.1975.-V.54.- P.2014-2018.
  26. Ishigami N., Shinozuka J., Katayama K. // Histol Histopathol.- 1999.- V. 14.- № 3.- P.729-733.
  27. Jonsyn F.E. Evidence of an early exposure to carcinogens and other toxic compounds by       neonates in Sierra Leone. // JOURNAL OF UTRITIONAL & ENVIRONMENTAL MEDICINE (ABINGDON).-1998.- V. 8.-N 3.- P. 213-218.27. Kratzer F.H., Bandy D., Wiley M., Booth A.N. Aflatoxin effects in poultry// Proc. Soc. Exp. Biol. Med.- 1969.-V. 131.- P.1281-1284.
  28. Matossian M.K.  Climat, crops, and  natural increase in rural Russia,  1861-1913 // Slavic Review.- 1986.-V.45.-N 3.-P.457-469. 29. Moran E.T., Ferket P.R., Lun A.K. Impact of high dietary DON in yolk yield and embryonic mortality // Poultry Sci.- 1987.- Vol. 66.- N 6.- P.977-982.
  29. Niemiec J., Golinski P., Borzemska W., Swierczewska E., Stepinska M. Effect of diet ochratoxin A level on egg hatchability. Wplyw ochratoksyny A w mieszance na wyniki wylegu // Przeglad-Hodowlany (Poland). Animal Production Review. - 1993.-V. 8(Suppl.)- P. 252-257. Supplement: Zeszyty Naukowe.
  30. Osweiler G.D., Stahr H.M.,  Beran G.W. Relationship of mycotoxins to swine reproductive failure // J. Vet. Diagn. Invest.- 1990.- V. 2.-N 1.-P.73-75.
  31. Ottinger M.A., Doerr J.A. The early influence of aflatoxin upon sexual maturation in the Japanese quail // Poultry Science.-1980.V.59.- P.1750-1754.
  32. Penner J.D.,       Casteel S.W.,       Pittman L.  Developmental toxicity of purified fumonisin B1 in pregnant Syrian      hamsters // J Appl Toxicol.-1998.- V.18.- N 3.-  P.197-203
  33. Prelusky D.B.,  Hamilton R.M.G.,  Trenholm H.L. Transmission of residues to eggs following  long-term  administration of 14C-labelled  deoxynivalenol to laying hens //  Poultry Sc. - 1989. -V.  68.-  N  6.-P. 744-748.
  34. Prior M.G., Sisoda C.S. Ochratoxicosis in white leghorn hens // Poultry Science.-1978.- Vol. 57.- P. 619-623.
  35. Putnam M.R. Toxicologic problems in food animals affecting reproduction // Veterinary clinics of N. America: food  animal practice.- 1989.-V.5.-N 2.-P.325-344.
  36. Qureshi M.A.,  Brake J.,  Hamilton P.B.,  Hagler W.M.,  Brundage M.A.  Dietary exposure of broiler breeders to 4,15-diacetoxyscirpenol results in immune function alterations in progeny chicks  //  Poultry Sciene.- 1994.- 73.- Suppl. N 1.- P. 157.
  37. Rafai P.,  Vanyi A.,  Bata A., Glavits R. Preventive measures of poultry  mycotoxicoses in geese // Proc.  9th European Poultry Conf., Glasgow, 7-12th August 1994, P. 537-538.
  38. Reddy R.V.,      Reddy C.S. Teratogenic potential of mycotoxins // Dietary Factors and Birth Defects.- 1993.- P. 270-309.
  39. Roll R.,       Matthiaschk G.,      Korte A. Embryotoxicity and mutagenicity of mycotoxins  // J Environ Pathol Toxicol Oncol.- 1990.-V. 10.-N 1-2.-P.1-7.
  40. Rotter B.A.,      Thompson B.K.,      Prelusky D.B. Evaluation of potential interactions involving trichothecene mycotoxins      using the chick embryotoxicity bioassay // Arch Environ Contam Toxicol.- 1991.- V. 21.-N 4.-P.621-624.
  41. Sharlin J.S., Horvat B., Wyatt R.D. Effect of dietary aflatoxin on reproductive performance of mature white leghorn males // Poultry Science.- 1980.-V.59.-P. 1311-1315.
  42. Sharlin J.S., Horvat B., Thompson F.N., Wyatt R.D. Decreased reproductive potential and reduced feed consumption in mature white leghorn males fed aflatoxin // Poultry Science.- 1981.-V.60- P. 2701-2708.
  43. Sova Z. Transovarialni prenos aflatoxinu B1 u krut // Sb. Vsz. Praze.- 1986.- B.45.- S.3-15.
  44. Sugiyanto J.,      Inouye M.,      Oda S. Teratogenicity of patulin, a mycotoxin, in mice // Environ Med.- 1993.-V.37.- V.1.- P.43-45.
  45. Suller J.,  Dopp E.,  Saedler J. Ochratoxin A induces micronuclei in Syrian hamster embryo         fibroblasts//  Eur J Cell Biol.- 1997.-72(Suppl 43).-P. 100
  46. Svalander P.C.,      Olovsson M. Mycotoxin effects on in vitro preimplantation embryo development // J. Assist Reprod Genet.- 1994.-N 11.- N 3.- P.172-175.
  47. Vesely D.,       Vesela D.  [Embryotoxic effects of a combination of zearalenone and vomitoxin       (4-dioxynivalenole) on the chick embryo] // Veterinarni medicina (Praha).- 1995.-V.- 40.-N 9.-P. 279-81.
  48. Wei X., Sulik K.K. Mechanisms of cell death associated with ochratoxin A-    induced  malformations//  Teratology.- 1995.- 51.-№ 3.-Р. 201
  49. Wilson H.R. Effects of maternal nutrition on hatchability // Poultry Science.-1997.-v.76.- N 1.- p.134-143.     
  50. Wyatt R.D., Hamilton P.B. Some case reports of T-2 toxicosis and aflatoxicosis in chickens  // Poultry Sci.-1975.-Vol.54.-P.1830.

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Калькулятор птицевода

Новое на сайте для птицеводстваРасчеты по ферме для птицеводства онлайнРасчеты прибыли и экономической эффективности  (откорм птицы на мясо, производство пищевых яиц, инкубация яиц птицы, расчет потребности корма для кормления птицы). Подробнее ...

 

 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>