Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Hosting Ukraine
Как организовать организацию организации ??
⇑ На верх ⇑

Калькулятор кормов

Расчитывает суточную норму кормления индеек в зависимости от температуры в птичнике, сырого протеина, обменной энергии, живой массы, суточного привеса и яйцепродукции за формулой Ивка-Мельника.

Подробнее...

Новости технологий

Ученые и специалисты ветеринарной медицины Университета Аубурн, США создали экспертную систему по диагностике заболеваний птицы
Справочная система по диагностике заболеваний птицы

Подробнее

 

В Нидерландах создали робота для сбора куриных яиц. Робот Poultry Bot также выполняет дополнительные функции мониторинга микроклимата.

Робот PoultryBot для сбора яиц



Межведомственный сборник научных трудов "Птицеводство"

Последний 72-й номер межведомственного научно-производственного сборника "Птицеводство"

Подробнее

 

Мясояичние куры Геркулес и индейки кросса Харьковский 56

 

Продуктивность индеек кросса Харьковсковский 56

 

 Труфанова В.А.

Інститут птахівництва Української академії аграрних наук

Резюме. В течение восьми лет (1996-2003) проведен анализ 1129 образцов различных видов кормов из птицеводческих предприятий двенадцати областей Украины и АР Крым. С помощью биоавтографического метода в 181 образце обнаружен Т-2 токсин в количествах от 20-600 мкг/кг и в 318 - неидентифицированные микотоксины в количествах эквивалентных 20-400 мкг/кг Т-2 токсина. Случаи контаминации кормов микотоксинами сопровождались ухудшением показателей сохранности и продуктивности птицы.

 

Abstract. The data of mycotoxicological analysis of the 1129 different feed samples obtained from 1996 until 2003 indicate of wide distribution of mycotoxins. The mycotoxins content was estimated by the bioautographical method using the sensitive strain Candida pseudotropicalis. In the 181 samples was detected T-2 toxin in concentrations from 20 to 600 mcg/kg. Nonidentified toxins were detected in the 318 samples in T-2 toxin-equivalent concentrations from 20 to 400 mcg/kg. The feed contamination with mycotoxins was accompanied by decreasing of such clinical signs of animals as safety and productivity.

 


 

Доброякісний корм перш за все повинен бути вільним від чужорідних шкідливих для тваринного організму речовин, серед яких для птахівництва найбільш значимі мікотоксини – отруйні низькомолекулярні вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Дія мікотоксинів на організм грунтується на їх здатності пригнічувати синтез білка та нуклеїнових кислот, індукувати перекисне окислення ліпідів та апоптоз, порушувати структуру клітинних мембран. Наявність мікотоксинів в кормах навіть в слідових кількостях, що не перевершують 100 мкг/кг, може привести до істотних збитків через погіршення продуктивності, відтворних якостей, імунного стану. Заслуговує уваги новий істотний аспект проблеми - можливість зв'язку інфекційних захворювань з забрудненням кормів мікотоксинами; повідомлялось, що спалахи ензоотій в птахогосподарствах більш ніж в 90% випадків виникали при забрудненні кормів мікотоксинами [1]. Інформація щодо поширення мікотоксинів в Україні дуже обмежена і стосується переважно таких характеристик кормів як так звана “загальна токсичність” та наявність мікофлори, що не дає змоги поставити точний діагноз, оцінити ситуацію та прийняти оптимальні рішення - як для лікування і профілактики захворювань тварин, так і в плані виробництва доброякісних кормів.

Мета роботи - визначення ступеню контамінації мікотоксинами кормів для птиці.

Матеріали і методи. Протягом 1996-2003 рр. провели мікотоксикологічний аналіз 1129 зразків кормів з 20 птахогосподарств і комбiкормових пiдприємств 12 центральних, східних та південних областей України і АР Крим. Доставляли зразки для аналізу переважно у випадках погіршення показників збереженості та продуктивності птиці. Афлатоксин В1, охратоксин А, зеараленон і дезоксиніваленол визначали методами тонкошарової хроматографії, Т-2 токсин біоавтографічним методом [2]. Невластиві доброякісному зерну фактори, що виявляли токсичність відносно тест-мікроорганизму Candida pseudotropicalis 44 пк, чутливого до трихотеценових мікотоксинів типу А, і які відрізнялися від Т-2 токсину показниками хроматографічної рухливості (Rf), кваліфікували як неідентифіковані мікотоксини (НІМТ). Кількість НІМТ визначали як еквівалент Т-2 токсину, в мкг/кг.

Результати досліджень та їх обговорення.

Токсичні речовини виявили в 499 з 1129 досліджених зразків (44,2%), з яких 181 (16%) були контаміновані Т-2 токсином. В 318 зразках (28,2%) виявили неідентифіковані мікотоксини (табл. 1).

Таблиця 1. Результати аналізу кормів з різних областей України (1996-2003 рр)

Область

Загальна кількість зразків

Кількість зразків, в яких виявлено мікотоксини

 

 

Т-2 токсин

НІМТ

Харківська

554

81

167

Донецька

300

54

70

АР Крим

93

7

38

Луганська

73

16

14

Дніпропетровська

30

8

14

Сумська

28

8

5

Інші області

51

7

10

В 2 зразках пшениці і зразку ячменю виявили зеараленон (120 мкг/кг), дезоксиніваленол (170 мкг/кг) і аурофузарин (80-100 мкг/кг), а в зразку соєвого шроту - афлатоксин В1 (20 мкг/кг). З 399 досліджених зразків комбікормів мікотоксинами були контаміновані 214: кожний п’ятий зразок містив Т-2 токсин і кожний третій -неідентифіковані мікотоксини. Про належність цих неідентифікованих токсичних факторів до мікотоксинів свідчать факти їх виявлення в культурах грибів роду Fusarium, ізольованих із кормових субстратів. Найчастіше Т-2 токсин виявляли у зразках кукурудзи, ячменю і вівса, а неідентифіковаі мікотоксини – вівса та соняшникового шроту (табл.2, рис. 1).

Таблиця 2. Виявлення мікотоксинів в різних кормових субстратах

 

Зразки корму

Загальна кількість зразків

Кількість зразків, у яких виявлено мікотоксини

Концентрація мікотоксинів у зразках, мкг/кг

Т-2 токсин

НІМТ

Т-2 токсин

НІМТ

Комбікорм

399

83

131

20-660

20-400

Пшениця

181

19

30

40-220

20-190

Ячмінь

98

16

24

20-120

20-180

Кукурудза

171

51

35

20-600

20-180

Овес

19

3

8

30-250

30-120

Шрот соняшниковий

98

5

40

50-160

30-440

Шрот соєвий

83

-

17

-

20-160

Інші корми

80

4

33

40-135

20-360

Рис. 1. Частка Т-2 токсину і НІМТ в кормових субстратах: 1 – комбікорм, 2 – пшениця, 3 – ячмінь, 4 – кукурудза, 5 – овес, 6 – шрот соняшниковий, 7 – шрот соєвий, 8 – інші корми.

В найвищих концентраціях Т-2 токсин виявили в комбікормі та кукурудзі (до 600 мкг/кг), а неідентифіковані мікотоксини - в соняшниковому шроті і вівсі (до 400 мкг/кг). Переважна більшість зразків містила мікотоксини в концентраціях, що не перевершували 200 мкг/кг: їх частка складала, відповідно, 92,0 і 97,1 % (табл. 3, табл. 4, рис. 2, рис. 3).

Таблиця 3. Частота різних концентрацій Т-2 токсину в зразках корму

Рік

Кількість зразків

Концентрація Т-2 токсину, мкг/кг

 

 

0 –100

101- 200

201- 300

SYMBOL 62 \f "Symbol" \s 12>300

1996

7

6

1

-

-

1997

19

10

3

3

3

1998

29

14

13

2

-

1999

19

13

5

1

-

2000

7

5

2

-

-

2001

23

15

4

2

2

2002

24

13

10

1

-

2003

53

35

18

-

-

Всього

181

111

56

9

5

%

 

61,3

31,0

5,0

2,7

Таблиця 4. Частота різних концентрацій НІМТ в зразках корму

Рік

Кількість зразків

Концентрація  НІМТ в зразках, мкг/кг

0 –100

101- 200

201- 300

Більше 300

1996

8

8

-

-

-

1997

27

20

3

1

3

1998

47

38

8

1

-

1999

58

38

18

1

1

2000

18

16

2

-

-

2001

47

43

3

1

-

2002

83

68

14

-

1

2003

30

25

5

-

-

Всього

318

256

53

4

5

%

 

80,5

16,6

1,3

1,6

 

 

Рис. 2. Частота випадків виявлення різних концентрацій Т-2 токсину у зразках кормів.

Рис. 3. Частота випадків виявлення різних концентрацій неідентифікованих мікотоксинів у зразках кормів.

У випадках забруднення кормів Т-2 токсином у птиці спостерігали синдроми, які характеризувались збільшенням відходу та значним погіршенням продуктивності. В багатьох випадках наявність Т-2 токсину в кормах була виявлена водночас з масовими (у 60-100% поголів’я) проявами некротичного стоматиту, який є характерною для Т-2 токсикозу птиці діагностичною ознакою (табл. 5, фото 1).

Необхідно вказати на значне збільшення випадків ураження птиці Т-2 токсикозом в період 1996-2003 років. Так, на протязі 23 років (1973-95) зареєстрували 7 випадків Т-2 токсикозу птиці в такі періоди: 1974-75 - гуси (1 випадок), індики (1); 1982-83 - кури (1), індики (1); 1990-91 - курчата (2), індики (1) [3, 4]. Однак за 8 наступних років (1996-2003) було зареєстровано 14 випадків Т-2 токсикозу птиці.

Таблиця 5. Випадки Т-2 токсикозу в птахогосподарствах України протягом 1996-2003 років

Рік

Область

Вид птиці

Вид корму

 Т-2 токсин,

 мкг/кг

1996

Донецька

Кури

Курчата

Кури

Комбікорм

Ячмінь

Пшениця

190

80-110

100-450

1997

Дніпропетровська

Кури

 

Кукурудза

Комбікорм

Зернова суміш

100

70-130

80

1997

Харківська

Кури

Висівки пшеничні

40

1997

Донецька

Кури

Комбікорм

30-90

2000

Донецька

Кури

Комбікорм

50-60

2001

АР Крим

Кури

Курчата

Кукурудза

Комбікорм

180

70

2001

Донецька

Кури

Комбікорм

40-60

2002

Харківська

Кури

Комбікорм

50-80

2003

Донецька

Кури

Курчата

Комбікорм

Комбікорм

90

100

2003

Миколаївська

Качки

Шрот cоняшниковий

120

Очевидно, саме фузаріотоксини – Т-2 токсин та зеараленон – є одними з найбільш суттєвих чинників забруднення кормів в Україні. Повідомлялось про широке розповсодження в Україні на зерні грибів роду Fusarium, що продукують трихотеценові мікотоксини [6-8], а також про значне зростання рівня ураженості кормів фузаріями в останні роки – з 8,05% (2000 р.) до 59,4% (2002 р.) [5].

исока частота, з якою зустрічаються трихотеценові мікотоксини в кормах, і часті випадки Т-2 токсикозу в Україні не є винятковими. Так, провідні токсикологи Росії Смирнов А.М. і Таланов Г.А. повідомили, що в окремих регіонах центральних областей і Уралу «забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином в кількостях 30-200 мкг/кг може досягати 80 %». Автори підкреслюють, що особливо інтенсивно накопичується Т-2 токсин в умовах підвищеної вологості та низької температури, а також коли зерно тривалий час залишається незібраним в полі чи навіть зимує під снігом [9]. Про небезпеку для здоров’я тварин і людей, пов’язану з забрудненням зерна і зернопродуктів мікотоксинами, яка існує і сьогодні, повідомлялось в періодичній пресі Росії [10-12].

Використовуючи розроблений нами біоавтографічний метод визначення Т-2 токсину співробітники Лабораторії мікотоксикології Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту (м. Казань) проаналізували більше 1500 зразків кормів (зерна, комбікорму, трави, сіна, силосу, тапіоки й ін.), хліба і хлібопродуктів, що надійшли з 35 областей і республік Росії, України, Казахстану, Бєларусі. При цьому в 12,5% проб виявлено Т-2 токсин, в 7% проб поряд із Т-2 токсином виявлений також НТ-2 токсин. Автори наголошують, що випадки виявлення Т-2 токсину були пов'язані з випадками кормових токсикозів тварин. Всі екстракти, в яких виявляли Т-2 токсин, були досліджені за допомогою ГРХ, ХМ/СМ і ЯМР-спектроскопії з метою ідентифікації мікотоксинів. Як стверджують автори, результати цих досліджень показали цілковитий збіг із даними біоавтографічного аналізу, чутливість якого становить 30 мкг/кг. Зроблено висновок, згідно з яким «контроль за вмістом Т-2 токсину в кормах при існуючому стані оснащення лабораторій реально можливий лише при використанні біоавтографічного метода, який за чутливістю не поступається ГРХ-методу, а за простотою і економічністю в десятки разів перевершує його» [13].

Повідомлялось про значне розповсюдження трихотеценових мікотоксинів в країнах Європи: Т-2 токсин найчастіше виявляли у вівсі (у 21% випадків), рідше - в інших видах зерна; НТ-2 токсин знаходили в 21% проб ячменя і 16% проб вівса [14]. В Угорщині корм із гусеферм дуже часто забруднений мікотоксинами (особливо трихотеценами). Низькі рівні забруднення пов'язані з погіршенням показників яєчної продуктивності, якщо перед племінним сезоном мала місце годівля забрудненим кормом [15]. В період 1987-92 гг дослідили 272 зразків вівса з південно-західних районів Німеччини: частота контамінації Т-2 токсином і НТ-2 токсином знаходалась в межах 27-61% (20-244 мкг/кг) і 0-29% (205-296 мкг/кг), відповідно [16].

Свідченням значимості проблеми не тільки для України, але й для багатьох європейських держав є спільна акція ЄС здійснена протягом 1999-2002 рр. під назвою «Заходи по контролю якості в виробництві і технології з метою зниження контамінації продовольчого і фуражного зерна фузаріотоксинами» [17].

Висновки. Протягом 1996-2003 рр. проаналізовано 1129 зразків різних кормових субстратів; з використанням біоавтографічного методу в 181 зразках виявили Т-2 токсин в кількостях 20-600 мкг/кг, в 318 – неідентифіковані мікотоксини в кількостях еквівалентних 20-400 мкг/кг Т-2 токсину. Випадки контамінації кормів мікотоксинами супроводжувалися погіршенням показників збереженості та продуктивності птиці. Наявність неідентифікова-них токсичних факторів в кормах вказує на необхідність досліджень щодо їх ідентифікації, а також вияснення значимості для птахівництва. Значне розповсюдження мікотоксинів та істотні збитки від них у птахівництві вказують на необхідність економічної оцінки цих збитків, вдосконалення системи кормовиробництва, розробки та впровадження диференційних цін на зерно та корми в залежності від рівня в них мікотоксинів, впровадження ефективних методів аналізу кормів та діагностики токсикозів.

Література

  1. Singh N., Baxi K.K., Jand S.K. Prevalence of different poultry diseases in relation to mycotoxins in poultry feed// "Proceedings XX World's Poultry Congress, New Dehli, India, 2-5 September, 1996".-1996.- V. 2.-P.599-603].
  2. Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів (затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Мін.АПК України (№ 15-14/73 від 06.03. 1998 р.). - С.106.
  3. Котик А.Н., Труфанова В.А. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974-96 гг. // Птахівництво (Борки, Харків. обл.). Міжвідомчий тем. наук. збірник.- 1997.- В.47.- С. 92-100.
  4. Гризунова Л., Розлог Т., Гаврикова В., Котик А., Труфанова В. Два випадки Т-2 токсикозу курей // //Ветеринарна медицина України.- 1998.-N 3.- C. 22.
  5. Малінін О., Куцан О., Шевцова Г., Семеріна О. Мікотоксикологічний моніторинг концентрованих кормів лісостепу України // Тваринництво України.-2003.- N 12.- C. 26-28.
  6. Рухляда В., Кулініч М., Тарануха С., Кулеша І. Поширення мікроміцетів на зерновіх кормах та їх токсигенні властивості //Ветеринарна медицина України.- 2001.-N 6.- C. 44-45.
  7. Рухляда В., Малохатько І. Фузаріо-Т-2-токсикоз сільскогосподарських тварин //Ветеринарна медицина України.- 2002.-N 5.- C. 12-14.
  8. Рухляда В.В. Фузаріотоксин Т-2 у кормах і його візначення // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. унів-ту.- 1998.- Вип. 4.- Ч. 1. – С. 107-113.
  9. Смирнов А.М., Таланов Г.А., Кононенко Г.П. Животноводству – безопасные корма // Ветеринария (Москва).- 1999,- N 1.C.3-6.
  10. Саркисов А., В.Шевелуха. «Зерно из-под снега» // «Сельская жизнь», М., 1991, № 47.
  11. Покровский В., А.Саркисов. Вниманию сельских медиков: на пороге АТА, или как избежать заболевания алиментарно-токсической алейкией // Мед.газета, М.,1994, № 32.
  12. Саркисов А. Хлеб из-под снега может быть ядовит // «Сельская жизнь», М.,1994, № 33.
  13. Тремасов М.Я., Сергейчев А.И., Сметов П.К., Равилов А.З., Котик А.Н., Труфанова В.А. Сравнительная характеристика методов определения в кормах Т-2 токсина // Ветеринария (Москва). - 1997.- N 10.C.45-47.
  14. Gareis M., Bauer J., Enders C., Gedek B. Contamination of cereals and feed with Fusarium mycotoxins in european coutries // Fusarium: Mycotoxins, Taxon a. Path.: Semin. Warsaw. Sept. 1987.-1989.- P.441-472.
  15. Bistyak A., Hortobagyi E. Egg production disorders in geese due to mycotoxins and mycoplasma. MAGYAR ALLATORVOSOK LAPJA.- 1999.-V. 121.- N 6. - P. 349-358.
  16. Muller H.M., Reimann J., Schumacher U., Schwadorf K. Natural occurrence of Fusarium toxins in oats harvested during five years in an area of southwest Germany // Food Addit Contam.- 1998.- V. 15.- N 7.-P.801-806.
  17. Scholten O.E., Ruckenbauer P., Visconti A., van Osenbruggen W.A., den Nijs A.P.M. Food safety of cereals: a chain-wide approach to reduce Fusarium mycotoxins // Final deliverable of EU FAIR-CT98-4094.- June 2002.- P.1-84.

Ветеринарна медицина України.-2004.-№ 9.-С.26-28.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Объявления

Гарячі пропозиції від станції птахівництваВыборы директора Государственной опытной станции птицеводства состоятся 20 декабря 2017 года c 1300 до 1500.

Подробнее ...

Сдается в аренду помещение физиологического корпуса Государственной исследовательской станции птицеводства НААН, Харьковская обл .. Змиевской р-н, с. Борки, ул.Центральная, 20.

Подробнее...

 

Реализуем курочек-молодок, возраст 3,5 месяца (ремонтный молодняк кур)

яичные курочки, купить подрост кур, Бондаренковские куры, ремонтный молодняк кур

Подробнее ...

тел. 097-101-55-06,

095-250-50-02


 

Украинское отделение ВНАП

Сегодня ВНАП – наибольшая международная общественная птицеводческая организация, представленная в 70 странах мира и насчитывает больше чем
7 000 членов >>>


Архив видео и фотоматериалов конференций по птицеводству, организованных Институтом птицеводства Национальной академии аграрных наук и проводимых в г. Алушта >>>


 

 

Птица для птиусадебных хозяйств

Птица селекции Института птицеводства НААН для приусадебных и фермерских хозяйств >>>


Все для птицеводов

В интернет-магазине "ДЛЯ ПТИЦЕВОДОВ" предлагаются рекомендации для организации эффективного фермерского и приусадебного хозяйства: брошюры, книги и другие товары >>>


 

Разработана компьютеризиро-ванная модель повышения экономической эффективности птицеводческого предприятия.
В качестве критериев оптимизации модели выбран общую массу прибыли за год и рентабельность производства. В случае предприятия по выращиванию мясо-яичной птицы конечным результатом такой план производства, который обеспечит максимально-возможные экстремумы выбранных критериев. >>>