Государственная опытная станция птицеводства
Национальной академии аграрных наук Украины

 Труфанова В.А.

Інститут птахівництва Української академії аграрних наук

Резюме. В течение восьми лет (1996-2003) проведен анализ 1129 образцов различных видов кормов из птицеводческих предприятий двенадцати областей Украины и АР Крым. С помощью биоавтографического метода в 181 образце обнаружен Т-2 токсин в количествах от 20-600 мкг/кг и в 318 - неидентифицированные микотоксины в количествах эквивалентных 20-400 мкг/кг Т-2 токсина. Случаи контаминации кормов микотоксинами сопровождались ухудшением показателей сохранности и продуктивности птицы.

Abstract. The data of mycotoxicological analysis of the 1129 different feed samples obtained from 1996 until 2003 indicate of wide distribution of mycotoxins. The mycotoxins content was estimated by the bioautographical method using the sensitive strain Candida pseudotropicalis. In the 181 samples was detected T-2 toxin in concentrations from 20 to 600 mcg/kg. Nonidentified toxins were detected in the 318 samples in T-2 toxin-equivalent concentrations from 20 to 400 mcg/kg. The feed contamination with mycotoxins was accompanied by decreasing of such clinical signs of animals as safety and productivity.

Доброякісний корм перш за все повинен бути вільним від чужорідних шкідливих для тваринного організму речовин, серед яких для птахівництва найбільш значимі мікотоксини – отруйні низькомолекулярні вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Дія мікотоксинів на організм грунтується на їх здатності пригнічувати синтез білка та нуклеїнових кислот, індукувати перекисне окислення ліпідів та апоптоз, порушувати структуру клітинних мембран. Наявність мікотоксинів в кормах навіть в слідових кількостях, що не перевершують 100 мкг/кг, може привести до істотних збитків через погіршення продуктивності, відтворних якостей, імунного стану. Заслуговує уваги новий істотний аспект проблеми - можливість зв'язку інфекційних захворювань з забрудненням кормів мікотоксинами; повідомлялось, що спалахи ензоотій в птахогосподарствах більш ніж в 90% випадків виникали при забрудненні кормів мікотоксинами [1]. Інформація щодо поширення мікотоксинів в Україні дуже обмежена і стосується переважно таких характеристик кормів як так звана “загальна токсичність” та наявність мікофлори, що не дає змоги поставити точний діагноз, оцінити ситуацію та прийняти оптимальні рішення - як для лікування і профілактики захворювань тварин, так і в плані виробництва доброякісних кормів.

Мета роботи - визначення ступеню контамінації мікотоксинами кормів для птиці.

Матеріали і методи. Протягом 1996-2003 рр. провели мікотоксикологічний аналіз 1129 зразків кормів з 20 птахогосподарств і комбiкормових пiдприємств 12 центральних, східних та південних областей України і АР Крим. Доставляли зразки для аналізу переважно у випадках погіршення показників збереженості та продуктивності птиці. Афлатоксин В1, охратоксин А, зеараленон і дезоксиніваленол визначали методами тонкошарової хроматографії, Т-2 токсин біоавтографічним методом [2]. Невластиві доброякісному зерну фактори, що виявляли токсичність відносно тест-мікроорганизму Candida pseudotropicalis 44 пк, чутливого до трихотеценових мікотоксинів типу А, і які відрізнялися від Т-2 токсину показниками хроматографічної рухливості (Rf), кваліфікували як неідентифіковані мікотоксини (НІМТ). Кількість НІМТ визначали як еквівалент Т-2 токсину, в мкг/кг.

Результати досліджень та їх обговорення.

Токсичні речовини виявили в 499 з 1129 досліджених зразків (44,2%), з яких 181 (16%) були контаміновані Т-2 токсином. В 318 зразках (28,2%) виявили неідентифіковані мікотоксини (табл. 1).

Таблиця 1. Результати аналізу кормів з різних областей України (1996-2003 рр)

В 2 зразках пшениці і зразку ячменю виявили зеараленон (120 мкг/кг), дезоксиніваленол (170 мкг/кг) і аурофузарин (80-100 мкг/кг), а в зразку соєвого шроту - афлатоксин В1 (20 мкг/кг). З 399 досліджених зразків комбікормів мікотоксинами були контаміновані 214: кожний п’ятий зразок містив Т-2 токсин і кожний третій -неідентифіковані мікотоксини. Про належність цих неідентифікованих токсичних факторів до мікотоксинів свідчать факти їх виявлення в культурах грибів роду Fusarium, ізольованих із кормових субстратів. Найчастіше Т-2 токсин виявляли у зразках кукурудзи, ячменю і вівса, а неідентифіковаі мікотоксини – вівса та соняшникового шроту (табл.2, рис. 1).

Таблиця 2. Виявлення мікотоксинів в різних кормових субстратах

Рис. 1. Частка Т-2 токсину і НІМТ в кормових субстратах: 1 – комбікорм, 2 – пшениця, 3 – ячмінь, 4 – кукурудза, 5 – овес, 6 – шрот соняшниковий, 7 – шрот соєвий, 8 – інші корми.

В найвищих концентраціях Т-2 токсин виявили в комбікормі та кукурудзі (до 600 мкг/кг), а неідентифіковані мікотоксини - в соняшниковому шроті і вівсі (до 400 мкг/кг). Переважна більшість зразків містила мікотоксини в концентраціях, що не перевершували 200 мкг/кг: їх частка складала, відповідно, 92,0 і 97,1 % (табл. 3, табл. 4, рис. 2, рис. 3).

Таблиця 3. Частота різних концентрацій Т-2 токсину в зразках корму

Таблиця 4. Частота різних концентрацій НІМТ в зразках корму

Рис. 2. Частота випадків виявлення різних концентрацій Т-2 токсину у зразках кормів.

Рис. 3. Частота випадків виявлення різних концентрацій неідентифікованих мікотоксинів у зразках кормів.

У випадках забруднення кормів Т-2 токсином у птиці спостерігали синдроми, які характеризувались збільшенням відходу та значним погіршенням продуктивності. В багатьох випадках наявність Т-2 токсину в кормах була виявлена водночас з масовими (у 60-100% поголів’я) проявами некротичного стоматиту, який є характерною для Т-2 токсикозу птиці діагностичною ознакою (табл. 5, фото 1).

Необхідно вказати на значне збільшення випадків ураження птиці Т-2 токсикозом в період 1996-2003 років. Так, на протязі 23 років (1973-95) зареєстрували 7 випадків Т-2 токсикозу птиці в такі періоди: 1974-75 - гуси (1 випадок), індики (1); 1982-83 - кури (1), індики (1); 1990-91 - курчата (2), індики (1) [3, 4]. Однак за 8 наступних років (1996-2003) було зареєстровано 14 випадків Т-2 токсикозу птиці.

Таблиця 5. Випадки Т-2 токсикозу в птахогосподарствах України протягом 1996-2003 років

Очевидно, саме фузаріотоксини – Т-2 токсин та зеараленон – є одними з найбільш суттєвих чинників забруднення кормів в Україні. Повідомлялось про широке розповсодження в Україні на зерні грибів роду Fusarium, що продукують трихотеценові мікотоксини [6-8], а також про значне зростання рівня ураженості кормів фузаріями в останні роки – з 8,05% (2000 р.) до 59,4% (2002 р.) [5].

исока частота, з якою зустрічаються трихотеценові мікотоксини в кормах, і часті випадки Т-2 токсикозу в Україні не є винятковими. Так, провідні токсикологи Росії Смирнов А.М. і Таланов Г.А. повідомили, що в окремих регіонах центральних областей і Уралу «забрудненість свіжезібраного зерна Т-2 токсином в кількостях 30-200 мкг/кг може досягати 80 %». Автори підкреслюють, що особливо інтенсивно накопичується Т-2 токсин в умовах підвищеної вологості та низької температури, а також коли зерно тривалий час залишається незібраним в полі чи навіть зимує під снігом [9]. Про небезпеку для здоров’я тварин і людей, пов’язану з забрудненням зерна і зернопродуктів мікотоксинами, яка існує і сьогодні, повідомлялось в періодичній пресі Росії [10-12].

Використовуючи розроблений нами біоавтографічний метод визначення Т-2 токсину співробітники Лабораторії мікотоксикології Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту (м. Казань) проаналізували більше 1500 зразків кормів (зерна, комбікорму, трави, сіна, силосу, тапіоки й ін.), хліба і хлібопродуктів, що надійшли з 35 областей і республік Росії, України, Казахстану, Бєларусі. При цьому в 12,5% проб виявлено Т-2 токсин, в 7% проб поряд із Т-2 токсином виявлений також НТ-2 токсин. Автори наголошують, що випадки виявлення Т-2 токсину були пов'язані з випадками кормових токсикозів тварин. Всі екстракти, в яких виявляли Т-2 токсин, були досліджені за допомогою ГРХ, ХМ/СМ і ЯМР-спектроскопії з метою ідентифікації мікотоксинів. Як стверджують автори, результати цих досліджень показали цілковитий збіг із даними біоавтографічного аналізу, чутливість якого становить 30 мкг/кг. Зроблено висновок, згідно з яким «контроль за вмістом Т-2 токсину в кормах при існуючому стані оснащення лабораторій реально можливий лише при використанні біоавтографічного метода, який за чутливістю не поступається ГРХ-методу, а за простотою і економічністю в десятки разів перевершує його» [13].

Повідомлялось про значне розповсюдження трихотеценових мікотоксинів в країнах Європи: Т-2 токсин найчастіше виявляли у вівсі (у 21% випадків), рідше - в інших видах зерна; НТ-2 токсин знаходили в 21% проб ячменя і 16% проб вівса [14]. В Угорщині корм із гусеферм дуже часто забруднений мікотоксинами (особливо трихотеценами). Низькі рівні забруднення пов'язані з погіршенням показників яєчної продуктивності, якщо перед племінним сезоном мала місце годівля забрудненим кормом [15]. В період 1987-92 гг дослідили 272 зразків вівса з південно-західних районів Німеччини: частота контамінації Т-2 токсином і НТ-2 токсином знаходалась в межах 27-61% (20-244 мкг/кг) і 0-29% (205-296 мкг/кг), відповідно [16].

Свідченням значимості проблеми не тільки для України, але й для багатьох європейських держав є спільна акція ЄС здійснена протягом 1999-2002 рр. під назвою «Заходи по контролю якості в виробництві і технології з метою зниження контамінації продовольчого і фуражного зерна фузаріотоксинами» [17].

Висновки. Протягом 1996-2003 рр. проаналізовано 1129 зразків різних кормових субстратів; з використанням біоавтографічного методу в 181 зразках виявили Т-2 токсин в кількостях 20-600 мкг/кг, в 318 – неідентифіковані мікотоксини в кількостях еквівалентних 20-400 мкг/кг Т-2 токсину. Випадки контамінації кормів мікотоксинами супроводжувалися погіршенням показників збереженості та продуктивності птиці. Наявність неідентифікова-них токсичних факторів в кормах вказує на необхідність досліджень щодо їх ідентифікації, а також вияснення значимості для птахівництва. Значне розповсюдження мікотоксинів та істотні збитки від них у птахівництві вказують на необхідність економічної оцінки цих збитків, вдосконалення системи кормовиробництва, розробки та впровадження диференційних цін на зерно та корми в залежності від рівня в них мікотоксинів, впровадження ефективних методів аналізу кормів та діагностики токсикозів.

Література

1. Singh N., Baxi K.K., Jand S.K. Prevalence of different poultry diseases in relation to mycotoxins in poultry feed// "Proceedings XX World's Poultry Congress, New Dehli, India, 2-5 September, 1996".-1996.- V. 2.-P.599-603].
2. Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів (затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Мін.АПК України (№ 15-14/73 від 06.03. 1998 р.). - С.106.
3. Котик А.Н., Труфанова В.А. Случаи микотоксикозов сельскохозяйственных птиц в Украине в 1974-96 гг. // Птахівництво (Борки, Харків. обл.). Міжвідомчий тем. наук. збірник.- 1997.- В.47.- С. 92-100.
4. Гризунова Л., Розлог Т., Гаврикова В., Котик А., Труфанова В. Два випадки Т-2 токсикозу курей // //Ветеринарна медицина України.- 1998.-N 3.- C. 22.
5. Малінін О., Куцан О., Шевцова Г., Семеріна О. Мікотоксикологічний моніторинг концентрованих кормів лісостепу України // Тваринництво України.-2003.- N 12.- C. 26-28.
6. Рухляда В., Кулініч М., Тарануха С., Кулеша І. Поширення мікроміцетів на зерновіх кормах та їх токсигенні властивості //Ветеринарна медицина України.- 2001.-N 6.- C. 44-45.
7. Рухляда В., Малохатько І. Фузаріо-Т-2-токсикоз сільскогосподарських тварин //Ветеринарна медицина України.- 2002.-N 5.- C. 12-14.
8. Рухляда В.В. Фузаріотоксин Т-2 у кормах і його візначення // Вісник Білоцерків. держ. аграрн. унів-ту.- 1998.- Вип. 4.- Ч. 1. – С. 107-113.
9. Смирнов А.М., Таланов Г.А., Кононенко Г.П. Животноводству – безопасные корма // Ветеринария (Москва).- 1999,- N 1.C.3-6.
10. Саркисов А., В.Шевелуха. «Зерно из-под снега» // «Сельская жизнь», М., 1991, № 47.
11. Покровский В., А.Саркисов. Вниманию сельских медиков: на пороге АТА, или как избежать заболевания алиментарно-токсической алейкией // Мед.газета, М.,1994, № 32.
12. Саркисов А. Хлеб из-под снега может быть ядовит // «Сельская жизнь», М.,1994, № 33.
13. Тремасов М.Я., Сергейчев А.И., Сметов П.К., Равилов А.З., Котик А.Н., Труфанова В.А. Сравнительная характеристика методов определения в кормах Т-2 токсина // Ветеринария (Москва). - 1997.- N 10.C.45-47.
14. Gareis M., Bauer J., Enders C., Gedek B. Contamination of cereals and feed with Fusarium mycotoxins in european coutries // Fusarium: Mycotoxins, Taxon a. Path.: Semin. Warsaw. Sept. 1987.-1989.- P.441-472.
15. Bistyak A., Hortobagyi E. Egg production disorders in geese due to mycotoxins and mycoplasma. MAGYAR ALLATORVOSOK LAPJA.- 1999.-V. 121.- N 6. - P. 349-358.
16. Muller H.M., Reimann J., Schumacher U., Schwadorf K. Natural occurrence of Fusarium toxins in oats harvested during five years in an area of southwest Germany // Food Addit Contam.- 1998.- V. 15.- N 7.-P.801-806.
17. Scholten O.E., Ruckenbauer P., Visconti A., van Osenbruggen W.A., den Nijs A.P.M. Food safety of cereals: a chain-wide approach to reduce Fusarium mycotoxins // Final deliverable of EU FAIR-CT98-4094.- June 2002.- P.1-84.

Ветеринарна медицина України.-2004.-№ 9.-С.26-28.