This study aimed to establish the optimal storage parameters for hatching eggs from commercial broiler hybrid parents “COBB - 500” over a period of 12 days. The research was conducted on two batches of eggs, one control batch (Lc) and one experimental batch (Lexp.). For the Lc batch, the storage conditions for eggs were those practiced in most hatcheries in Romania; thus, the storage temperature of the eggs was +14°C ÷ +16°C, and the relative humidity of the air was 65-70%. In the Lexp. batch, the storage temperature of the eggs studied was reduced to +8°C ÷ +10°C, maintaining the same level of relative air humidity (65-70%). The eggs were turned every hour starting on the fourth day of storage. A Canadian-made Jamesway Multi-Stage incubator was used to incubate the eggs. The storage temperature of +8°C to +10°C ensures minimal weight loss and maintains high fertility and hatchability. The 12-day storage period under these conditions is effective for preserving hatching eggs, contributing to superior results in the incubation process.

Проведений порівняльний аналіз методів визначення статі у птиці. На сьогоднішній день найбільша кількість пташенят жіночої статі без вбивства добових самців – виробляється за допомогою системи гіперспектрального аналізу «CHEGGY» , за якою слідують ендокринологічне статеве обстеження «Seleggt» та аналіз ДНК «PlantEgg».

За результатами відгодівлі впродовж 4 тижнів жива маса півників складала: в 1-й групі 361,66 ±11,261г, 2-й групі – 349,61±10,303 г та 3-й групі – 374,76±9,799 г. Як засвідчили отримані результати, у віці 3 і 4 тижні найбільшу живу масу мали курчата 3-ї групи, яких годували раціоном із вмістом сирого протеїну 20 %. Проте різниця була статистично вірогідною (р<0,05) тільки між півниками 3-ї і 2-ї групи у віці 3 тижні. Приріст живої маси за 4 тижні у 1-й групі становив 319,64 г, у 2-й групі – 307,39 г та у 3-й групі – 332,06 г. Витрати корму за 4 тижні на 1 кг приросту живої маси складали 2,15 кг, 2,24 кг та 2,09 кг, відповідно.

Розглянуті різні системи годівлі птиці для сухого та комбінованого способів. Визначено найбільш ефективні засоби подачі корму для птиці в залежності від виду, фізіологічного стану та призначення. Встановлено, що фронт годівлі є найбільш важливим чинником, який впливає на однорідність стада. Для економічного використання площі підлоги пташника розраховується максимально можлива кількість кормових місць на одній годівниці.

Розроблено блок-схеми вдосконалених технологій виробництва яєць і м’яса птиці в невеликих птахівницьких господарствах, які передбачають процедури контролю небезпечних чинників та корегувальні дії згідно принципів системи HACCP. Визначено точки контролю параметрів безпечності продукції та корегувальні дії щодо усунення небезпек